Шведські вчені дійшли висновку, що схильність до нічного хропіння формується ще в ранньому дитинстві, а сприяти цьому можуть домашні тварини.
Карл Франклін з клініки університету шведського міста Умео і його колеги опитали майже 16 тисяч людей - жителів Швеції, Норвегії, Ісландії, Данії і Естонії - про їхнє дитинство і схильність до хропіння. Близько 18% опитаних зізналися, що страждають від "гучного і турбуючого" хропіння як мінімум три ночі на тиждень.
Обробка результатів опитування показала, що в числі чинників, які призводять до виникнення хропіння у дорослих, - респіраторні інфекції, перенесені у віці до двох років, інфекції вух, що повторюються. У групі ризику опиняються діти, що виросли у великих сім'ях, а також ті, в будинку яких був собака.
"Ці чинники можуть сприяти запальним процесам і таким чином впливати на верхні дихальні шляхи в ранньому дитинстві, що збільшує уразливість для хропіння в зрілому віці", - вважають вчені.
Дослідники відзначають, крім хронічного браку сну і дискомфорту у оточуючих, хропіння збільшує ризик багатьох захворювань. "У людей, які хропуть, значно вище ризик ранньої смерті і серцево-судинних захворювань, таких як інсульт і серцеві напади", - відзначають вони.
Хропіння пов'язане з коливаннями м'яких структур глотки, які на долі секунди перекривають дихальні шляхи. Через це, ті, що хропуть, можуть десятки разів за ніч прокидатися, хоча і не будуть цього пам'ятати, оскільки повного пробудження не відбувається. У результаті страждаюча від хропіння людина хронічно не висипається, у нього починає розвиватися гіпертонія, інші серцево-судинні захворювання, знижується пам'ять і увага, з'являються головні болі, дратівливість.
На думку авторів дослідження, отримані результати показують, що знання про оточення, в якому виросла людина, може допомогти в профілактиці хропіння.