Вбивча поправка: чому аграрії можуть втратити 6-12 млрд гривень

6-12 млрд гривень можуть втратити українські аграрії за всього через одну поправку в законопроект №6776-д. З 1 березня 2018 року вона скасовує повернення ПДВ на експорт сої, соняшнику і ріпаку.

При цьому переробникам цих культур податок будуть повертати в колишньому режимі. В результаті весь законопроект може дестабілізувати ситуацію на аграрному ринку і, по суті, витіснити невеликих сільгоспвиробників.

В плюсі будуть великі переробні компанії, які тепер зможуть диктувати свої умови аграріям. Оскільки експорт стане практично не вигідним, ті змушені будуть або згорнути вирощування цих культур, або реалізовувати свою продукцію на внутрішньому ринку.

Серед головних одержувачів цих вигод можна виділити найбільшого експортера соняшникової олії - компанію "Кернел", яка належить члену комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Віталію Хомутинніку, хорошому другу сина колишнього президента Віктора Януковича.

Найбільш інтригуюче в схваленні парламентом цієї норми полягає в тому, що в запропонованому до другого читання проекті змін до Податкового кодексу ця норма не фігурувала, а внесена була вже після засідання. Тобто, обговорення, по суті, не було.

Більш того, на пленарному засіданні під час голосування з першого разу ця правка не була підтримана, а потім поставлена на голосування разом з іншими. Тому більшість депутатів навіть не підозрювали, що голосують за мільярдні втрати аграріїв.

Схожою еквілібристикою, коли важливий для будь-якої галузі закон приймається з "випадковою" поправкою, яка повністю змінює все, депутати займаються не в перший раз. І зараз під удар потрапили ті, кого, по ідеї, уряд має підтримувати і всіма можливими способами стимулювати приватні фермерські господарства.

Аналізуючи даний законопроект, можна виділити виділяють 4 загрози, своєрідне 4D (від "damages" - загрози) для фермерів – економічна, політична, правова і соціальна.

З економічною загрозою все зрозуміло. Названі на початку статті 6-12 млрд грн – насамперед фінансові втрати безпосередніх виробників, переважно малих або невеликих фермерів. Чому невеликих, теж зрозуміло – основна маса наших фермерів, які вирощують с/г культури, не мають можливостей виходу на міжнародні ринки для експорту своєї продукції.

Зазвичай все виглядає наступним чином: фермер вирощує культуру і продає її експортеру, а вже експортер продає зерно та отримує повернення ПДВ з бюджету. Виникає питання: у чому вигода виробника за чинною схемою і що вони втрачають після набрання чинності прийнятих змін з 1 березня 2018?

Діюча норма законодавства передбачає, що закуповуючи товар у фермера, трейдер-експортер платить за нього ціну, яка вже враховує майбутнє відшкодування трейдеру-експортеру. Після вступу в силу прийнятих норм, трейдер-експортер знизить ціну закупівлі, т. к. не буде мати "цінового люфту" у вигляді відшкодування експортного ПДВ. Тобто очевидно в нових умовах постраждає однозначно безпосередній виробник зернових, він же фермер.

В плюсі виявляються бізнеси, які мають повний цикл виробництва - від вирощування, переробки до реалізації на експорт готової продукції з доданою вартістю. Але це переважно великі потужні агрохолдинги, які мають переробні потужності і самостійно експортують свою продукцію за кордон.

Не менш серйозно виглядає і політична загроза. Після оприлюднення даних про відшкодування експортерам ПДВ з бюджету, стали очевидні "перекоси" в механізмі відшкодування. Більше того, є інформація, що МВФ заговорив про необхідність внесення змін у чинний механізм відшкодування, враховуючи його нищівний вплив на дефіцит держбюджету. Про сумнівних схемах відшкодування аграрного ПДВ в одному з недавніх інтерв'ю говорила та голова комітету податкової та митної політики ВР Ніна Южаніна.

Як відомо, найбільшим отримувачем відшкодування ПДВ в агросекторі стала корпорація "Кернел". За 11 місяців 2017 їй відшкодували з держбюджету 8,6 млрд грн,що вдвічі більше, ніж у другий сільськогосподарської компанії. За підсумками року, вона отримає близько 10 млрд грн, при тому, що всі агроекспортери отримають трохи більше 40 млрд грн.

При цьому на підтримку внутрішнього виробництва сільгосппродукції для українських споживачів було передбачено в 2017 році лише 5 млрд. На наступних рік закладено трохи більше 6,3 млрд.

На тлі катастрофічного для більшості населення зростання цін на м'ясо, уряд скасував програму бюджетних дотацій для тваринників. Це набагато більш складний процес, з високотехнологічною переробкою.

Враховуючи низьку купівельну спроможність населення, тваринникам вже давно не вигідно поставляти продукцію на внутрішньому ринку, багато з них згортають виробництво, що, в свою чергу, безпосередньо позначається на забезпеченні зайнятості в селах, нарешті, це податки, які сплачуються в місцеві бюджети.

Якщо повернутися до корпорації "Кернел", то її вигоди очевидні. Згідно фінансової звітності компанії, 46% експорту у вартісному вираженні - це кукурудза, пшениця, ячмінь, і, в незначній кількості соя. Також компанія виробляє олію, для виробництва якої основною сировиною є соняшник. Тобто, з 1 березня 2018 року ціна на внутрішньому ринку знизяться і окрема корпорація знизить собівартість виробництва, одночасно підвищивши маржу продукції на експорт.

Правова загроза менш помітна, але, тим не менш, досить серйозна. Її можна розглядати як у контексті зовнішньополітичних відносин, так і з точки зору законодавчої техніки прийняття рішення в кабінетах парламенту. По-перше, як неодноразово вже говорили, це погіршення торговельних відносин з ЄС. Правка суперечить про Асоціацію вільної торгівлі, а значна частина експорту даних культур йшла саме туди.

Так, за Генеральною угодою про асоціацію з ЄС, встановлювати обмеження експорту можна лише з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, які мають велике значення для країни. Це явно не відповідає нинішній ситуації в Україні, яка є світовим лідером з виробництва олійних культур і не тільки повністю забезпечує потребу вітчизняного ринку, але і є країною номер один у світі за обсягами експорту соняшникової олії.

Як наголошується в заяві Аграрного комітету ВР, "прийняття даної норми призведе до погіршення відносин з Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку реалізовувалося в ЄС".

Нарешті, четверта – соціальна загроза. Менше ніж за 3 роки рослинники втратили все: від підтримки внутрішнього виробництва (спецрежим ПДВ) до бюджетного відшкодування при експорті. Згідно з офіційною статистикою, станом на 1 березня 2017 в Україні налічувалося майже 33 тис. фермерських господарств, в той час як станом на аналогічну дату 2016 цей показник становив 33,7 тис. Зменшилася і загальна площа земельних ділянок, яка знаходиться в селянських господарствах. Сьогодні це 6,2 млн га – проти 6,3 млн га в 2016 році.

Судячи з цих даних, динаміка розвитку малого с/г виробництва погіршується, причому одна з основних причин - нестабільність державної політики підтримки фермерства. А це скорочення зайнятості в сільській місцевості.

За різними оцінками, зниження маржинальності вирощування технічних культур призведе до скорочення 4-5 тис. фермерських господарств. Сьогодні їх, станом на 1 липня 2017 року, 44,7 тис. Якщо врахувати, що фермерське господарство-це 3-4 людини, то у важкому становищі може опинитися це близько 10 тис. сільських жителів.

Або багато з них змушені будуть повернутися до класичних схем роботи в "тіні", а це недоотримання доходів сільських бюджетів, і, отже, погіршення якості життя в сільській місцевості та її інфраструктури.

19 грудня обурені аграрії збираються на віче і планують перекривати магістралі. Вони звернулися до президента України з проханням захистити їх від олігархів. Треба сказати, що і самі депутати незадоволені. Деякі навіть відкликали свій підпис під документом, а Аграрний комітет ВР зараз працює над відповідними змінами до Податкового кодексу України, щоб врегулювати дане питання, і наполягає на розгляді цього питання вже в нинішній четвер.

Тепер все залежить від того, чи зуміють прийти до згоди депутати, і яке рішення прийме глава держави.