Естонія проти будівництва Північноєвропейського газопроводу (ПЄГ) в своїх територіальних водах. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает.
"Ми вже давно вирішили, що скажемо будівництву "ні", - заявив У.Пает в інтерв'ю естонському телебаченню. Влада Естонії сьогодні прийняла рішення про заборону на проведення аналізу естонської морської економічної зони для будівництва ПЄГ, передає Associated Press з посиланням на повідомлення влади Естонії.
Тим часом, у разі відмови Естонії, у проекту виникнуть серйозні проблеми. Спочатку передбачалося, що газопровід пройде у фінських водах, проте дослідження показали, що там нерівне дно, вкрай незручне для прокладки труби. Тоді і було прийнято рішення звернутися до Естонії.
Раніше в лютому 2007 р. свої зауваження з приводу можливого впливу газопроводу на екосистему Балтійського моря висловила Литва. На думку Міністерства навколишнього середовища Литви, необхідно розглянути альтернативні варіанти маршруту газопроводу.
Як вже повідомлялося, Польща найактивніше виступала проти будівництва газопроводу, що сполучає безпосередньо Росію і Німеччину. У Варшаві побоюються, що завдяки альтернативній гілці газопроводу до Європи (нинішня проходить через польську територію) Польща стане більш залежна від Росії відносно постачань газу.
Коментуючи будівництво газопроводу, Г.Шредер відкинув гіпотези низки експертів про те, що Росія збирається за його допомогою зайняти домінуючу позицію на європейському газовому ринку. Екс-канцлер назвав подібні розмови "нісенітницею" і вказав, що "в кращому разі" газопроводом вдасться доставляти 55 млрд куб. м газу - близько 10% від об'єму споживання газу в ЄС.
Відзначимо, що Шведське Агентство з питань охорони довкілля повідомило, що, на думку його експертів, Nord Stream (проектна компанія Північноєвропейського газопроводу (ПЄГ) повинен розглянути такі альтернативні варіанти прокладки ПЄГ, як повністю наземне будівництво або будівництво в обхід морських природоохоронних зон. В агентстві вважають, що недостатньо досліджений негативний вплив на навколишнє середовище прокладки трубопроводу отруйних речовин і спрацьовування мін, що залишилися з часів Другої світової війни. Крім того, агентство взагалі ставить питання про необхідність будівництва газопроводу.
Нагадаємо, Nord Stream, є транснаціональним проектом, і його будівництво регулюється міжнародними конвенціями і національним законодавством кожної держави, через територіальні води і виняткову економічну зону яких проходить газопровід, - РФ, Фінляндії, Швеції, Данії і Німеччини, Польщі, Латвії, Литви і Естонії.
Оператор проекту вже провів з ними консультації і отримав 129 коментарів і пропозицій. На їх підставі в квітні 2007 р. компанія Nord Stream вирішила провести додаткові дослідження для оптимізації маршруту, включаючи ділянку біля острова Борнхольм. Крім того, вони будуть враховані при підготовці звіту про оцінку дії на навколишнє середовище (ОВНС), який планується завершити восени 2007 р.
Прокладений по дну Балтійського моря газопровід вперше забезпечить прямі постачання російського природного газу до Західної Європи. Сировинною базою Nord Stream визначене Штокмановське родовище, ліцензією на освоєння якого володіє "дочка" Газпрому - ЗАТ "Севморнефтегаз".
Будівництво сухопутної ділянки газопроводу (917 км.) почалося в грудні 2005 р., до будівництва морської ділянки Nord Stream протяжністю 1,2 тис. км. планується приступити в 2008 р. Проектна потужність газопроводу складе 55 млрд куб. м. Перша нитка морського газопроводу потужністю 27,5 млрд куб. м буде введена в експлуатацію в 2010 р. Постачання газу планується почати в 2011 р. Об'єм інвестицій в морську частину газопроводу оцінюється, за останніми даними Газпрому, в 6 млрд євро.
Проект реалізує Nord Stream AG, яка є спільним підприємством Газпрому (51%), BASF (24,5%) і E.On (24,5%).