Джо Байден ось-ось займе крісло президента США. Тож імпічмент Дональда Трампа будуть розглядати вже після його відходу. Що чекає 45-го президента, Республіканську партію і Сполучені Штати – в матеріалі РБК-Україна.
Президентство Дональда Трампа видалося неординарним з багатьох точок зору. Під самий кінець каденції він відзначився ще одним "досягненням", ставши першим в історії президентом США, якому двічі оголосили імпічмент.
Ідея про те, щоб "покарати" Трампа і достроково позбавити його посади, з'явилася у демократів відразу після штурму Капітолію 6 січня. Трамп публічно засудив насильство, але, на думку своїх опонентів, зробив це вкрай непереконливо. І за два тижні президентства міг би ще пристойно "наламати дров", як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.
Для початку демократи спробували скористатися 25-ю поправкою до Конституції США. Вона передбачає відсторонення глави держави, зважаючи на його нездатність виконувати свої функції. Ініціювати таку процедуру повинен був би віце-президент Майкл Пенс.
Але хоч Пенс в останні дні і порвав відносини з Трампом, відстороняти шефа від посади він все ж таки не наважився. За словами віце-президента, це створило б поганий прецедент і ще більше посилило протистояння в американському суспільстві.
Тоді демократи пішли перевіреним шляхом, оголосивши Трампу імпічмент. Нагадаємо, це вже друга така спроба. Перша трапилася наприкінці 2019 – на початку 2020 року, і крутилася навколо дзвінка Трампа українському президенту Володимиру Зеленському. Тоді американському лідерові закидали тиск на свого закордонного колегу з метою отримати політичні бонуси – розслідування українських правоохоронців, в якому фігурував би Джо Байден і його син Хантер.
У лютому минулого року Палата представників 230 голосами (з яких жодного республіканця) затвердила обвинувачення проти Трампа, що за американськими процедурами і називається оголошенням імпічменту. Але підконтрольний Республіканській партії Сенат виправдав главу держави, залишивши його на посаді.
Перший імпічмент Трампа затягнувся на кілька тижнів, цього разу справа могла піти набагато швидше. Вже 13 січня Палата представників 232 голосами оголосила імпічмент президенту, звинувачення підтримали і десять конгресменів-республіканців.
Трампу закидають підбурювання до заколоту у зв'язку з його більш ніж годинною промовою на мітингу у Вашингтоні, після якого його прихильники і вирушили на штурм Капітолію. Зокрема, у своєму виступі Трамп в тисячний раз повторив свої тези про "вкрадену демократами перемогу" на президентських виборах, а також закликав своїх прихильників "битися з усіх сил" і "йти до Капітолія".
Втім, прямого заклику взяти будівлю штурмом так і не прозвучало, що дало підстави симпатикам президента говорити про чергове політичне переслідування. Тим більше, що поняття свободи слова в американському законодавстві трактується дуже широко.
Очевидно, все це стане предметом гострих дебатів вже на стадії слухань у Сенаті. Але коли вони відбудуться, поки незрозуміло. У будь-якому випадку, бліц-кригу у демократів не вийшло. Лідер республіканців у Сенаті, ветеран Республіканської партії з 36-річним стажем Мітч Макконнелл відмовився достроково скликати засідання верхньої палати Конгресу.
Таким чином, не було навіть теоретичних шансів відсторонити Трампа від посади до 20 січня, коли відбудеться інавгурація Байдена. Отже, Сенат розглядатиме питання про імпічмент вже після того, як Трамп покине пост.
Про те, чи законна така процедура в принципі, є різні думки. Але більшість американських істориків і юристів схиляються до того, що "пізній імпічмент" все ж можливий, посилаючись, зокрема, на норми, що існували в конституціях ряду окремих штатів в кінці 18 століття. Крім того, політики-демократи говорять про те, що кожен злочин (зокрема "підбурювання до заколоту") не повинен залишитися безкарним, хай обвинувачений вже й пішов з посади.
Насправді, крім морально-політичної відплати Трампу, Демократична партія переслідує й іншу, більш прагматичну мету – заборонити йому знову висувати свою кандидатуру на президентський пост. Для цього потрібна проста більшість голосів у Сенаті, яку демократи отримали після двох перемог на січневих виборах в Джорджії.
Але перед цим все-таки потрібно засудити Трампа в Сенаті у справі про імпічмент, для чого потрібні 67 голосів. У демократів є тільки 50. Чи реально зібрати ще 17 за рахунок однопартійців Трампа – питання відкрите.
Існує ще один теоретичний шлях, щоб назавжди перекрити Трампу дорогу до повторного президентства – використати 14 поправку до Конституції. Вона була прийнята незабаром після Громадянської війни в США в 19 столітті і спрямована на те, щоб особи, які брали участь у "повстанні проти США" (тоді мова йшла про південців-конфедератів) не могли обіймати офіційних посад.
З урахуванням звинувачень, які висунули Трампу, цю норму потенційно можна застосувати і до нього. Для цього потрібна проста більшість голосів в обох палатах Конгресу. Відсилка до 14 поправки міститься в тексті імпічменту Трампа, її зараз активно обговорюють у ЗМІ, але поки не більше того.
Майбутній президент Джо Байден тему імпічменту коментує дуже стримано, показуючи, що він має намір зосередитися не на політичних розборках, а на вирішенні нагальних проблем, що стоять перед США. За інформацією The New York Times, вже в перший день каденції новий президент збирається підписати низку указів.
Багато в чому вони будуть нести символічне значення, демонструючи повну зміну державного курсу. Зокрема, йдеться про повернення США в Паризьку кліматичну угоду – на противагу трампівским трендам на вихід США з різних міжнародних структур та ігнорування екологічних проблем.
Також Байден планує відразу ж запустити зміни в законодавство, які дозволять отримати американське громадянство приблизно 11 мільйонам нелегалів, які перебувають в країні. Знову-таки на противагу антиіммігрантській політиці і риториці Трампа.
Однак для того, щоб зайнятися всіма цими справами, Байдену для початку треба буде спокійно пережити свою інавгурацію. Здавалося б, ця процедура давно відлагоджена і суто формальна. Але і затвердження результатів виборів у Конгресі також завжди вважалося нудною бюрократичною формальністю, а в підсумку перетворилося на головну подію в США останніх тижнів.
Після інциденту 6 січня підготовка до інавгурації Байдена супроводжується безпрецедентними заходами безпеки. Забезпечувати порядок будуть близько 25 тисяч бійців Нацгвардії – в 2,5 рази більше, ніж зазвичай.
Правоохоронці і конгресмени повідомляли про можливі загрози повторних заворушень, як у Вашингтоні, так і в столицях інших штатів, особливо тих, де конкуренція між Байденом і Трампом була найбільш гострою. Так, в Мічигані будівлю місцевого Капітолію у місті Ленсінг про всяк випадок обнесли двометровим парканом.
В останній день на посаді Трамп порушить ще одну традицію – не буде присутній на інавгурації свого наступника, таке трапиться вперше з 1869 року. Замість цього в останні години президентства він вилетить у свою резиденцію Мар-а-Лаго у Флориді.
Чим Трамп буде займатися після президентства – це популярна тема для роздумів в американських ЗМІ. Сам глава держави з цього приводу ще нічого не заявляв. Передбачається, що він може повернутися до девелоперського бізнесу, можливо, стане VIP-ведучим на якомусь із дружніх каналів.
Але майже ні в кого немає сумнівів, що з політикою Трамп точно не порве. Незабаром після президентських виборів з'явилася інформація про те, що він збирається балотуватися вже на виборах 2024 року. Поки офіційно він цього не підтвердив – можливо, сам ще не прийняв рішення. В якості іншого потенційного кандидата іноді згадується його син – 43-річний бізнесмен Дональд Трамп-молодший (в 2024 році його батьку виповниться 78 років).
Після того, як від Трампа відвернулися деякі видні республіканці, а його акаунти "забанили" на численних соціальних платформах, могло здатися, що американський президент впевнено перетворюється на політичного вигнанця. Але соціологія говорить про зворотне.
Так, достроковий відхід Трампа з поста глави держави підтримали лише 14,6% прихильників Республіканської партії, згідно спільного опитування The Washington Post та ABC News. 66% республіканців поділяють думку про те, що президентські вибори супроводжувалися масовими фальсифікаціями. 6 з 10 прихильників президентської партії вважають, що її верхівка і далі повинна слідувати за Трампом.
У цілому по країні діяльність Трампа підтримують 38,5% американців, згідно з даними агрегатора рейтингів FiveThirtyEight. Це один з найнижчих показників за всю історію його президентства. Проте він означає, що Трампа підтримує понад третина всіх американців.
З таким електоральним капіталом його позиції в боротьбі за майбутнє партійне лідерство виглядають досить непогано. Варто згадати, що спочатку, в 2016 році, істеблішмент Республіканської партії категорично не сприймав Трампа, тоді багато говорили про те, що всю свою каденцію він проведе в конфлікті зі своєю ж партією.
Але президенту вдалося дуже швидко підім'яти її під себе. Як писали американські медіа, багато членів Палати представників, сенатори і губернатори найбільше побоювалися, як би Трамп не згадав про них у своєму твіттері в негативному контексті. Не було страшнішого партійного покарання, яке могло підірвати електоральні перспективи майже будь-якого республіканця.
Тим не менш, для старої республіканської еліти Трамп все одно залишався стороннім тілом, і зараз з'явилося вікно можливостей для того, щоб вирвати партію з його рук. Це до речі, і може стати стимулом для ряду сенаторів-республіканців проголосувати за його засудження у справі про імпічмент та подальшу заборону обіймати посади у владі.
Очевидно, боротьба між прихильниками і супротивниками Трампа в лавах Республіканської партії стане одним з головних сюжетів американської політики найближчих років. Але навіть якщо Трампа вдасться збити з позиції партійного лідера, "трампізм" як явище нікуди не дінеться. Як нікуди не дінуться й ультраправі угруповання та прихильники конспірологічних теорій на кшталт QAnon, які зміцнилися за роки його президентства.