Туреччина, а не Ізраїль: що сталося навколо контракту на оснащення армії засобами зв'язку

Прикладом може послужити нещодавнє інтерв'ю начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генштабу ЗСУ генерала-майора Володимира Рапка виданню Defense Express. Зокрема, в ході розмови генерал детально пояснює, "чому турки, а не ізраїльтяни".

Начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Володимир Рапко (На фото зліва) Фото: Defense Express

Ряд експертів вже говорили про те, що логіка вибору партнера – між ізраїльським оборонним концерном Elbit і турецьким виробником Aselsan, як з технічної, так і з економічної точок зору залишається важкозрозумілою.

Elbit забезпечує своїми засобами зв'язку армії країн НАТО і високо котирується на цьому сегменті ринку. Повідомлялося, що ізраїльський партнер пропонував Україні 100% фінансування в розмірі 300 мільйонів доларів від ізраїльського експортного агентства і готовий був розгорнути виробництво засобів зв'язку на місці – в Україні.

При цьому вироби Aselsan купують кілька близькосхідних країн, а виробляти рації для України турецька сторона має намір на своїх потужностях.

Питання ціни також стало предметом широкого обговорення в ЗМІ. Як виявилося, Україна готова купувати турецьку продукцію за цінами від світових виробників при тому, що на зовнішніх ринках Aselsan коштує приблизно на 30% дешевше.

Історія була скандальною. Так, голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський неодноразово особисто виявляв зацікавленість у тому, щоб Україна купувала нові рації саме у Туреччини. Ще в ході процесу Пашинського і його групу впливу запідозрили у можливому корупційному інтересі до операції.

Раніше журналісти вже писали про те, що Україна може купити турецьке обладнання за завищеними цінами, порівнянними з цінами лідерів ринку. Мова йшла про контракт на 350 млн доларів, з яких 30%, а це понад 100 млн доларів, може осісти в кишенях українських чиновників, зазначалося раніше.

Скандальну популярність отримали і порівняльні випробування, в ході яких на полігон намагалися не допустити офіційного представника Elbit Вадима Авербуха. Пікантності ситуації додало і те, що випробування курирував заступник міністра оборони генерал Павловський, якого пізніше в ЗМІ запідозрили в корупції при закупівлі для потреб армії.

І ось тепер генерал Рапко продовжує переконувати громадськість у тому, що вибір партнера був єдино вірним. При цьому в словах начальника військ зв'язку можна угледіти відверту брехню і маніпуляції. Зокрема, генерал заявив про те, що представники Elbit нібито не з'явилися на відомчі випробування радіостанцій, які були проведені в кінці 2016-го року. Рапко при цьому не назвав точної дати. Тому що є одна тонкість – Elbit офіційно повідомлений про випробування всього за один робочий день до їх початку.

Дивне запрошення, чи не так? Звісно, що за такий термін підготувати необхідне обладнання, зібрати групу фахівців і доставити їх в Україну просто неможливо. Таким чином, Elbit свідомо не допустили до цього етапу випробувань.

Крім того, Рапко стверджує, що саме після результатів цих випробувань, 7.11.2016 року, міністр оборони підписав рішення про те, що постачальником радіозасобів ультракороткохвильового діапазону для переоснащення підрозділів зв'язку ЗСУ буде компанія Aselsan. І знову неточність. Як відомо, рішення було прийнято не після випробувань, а за місяць до їх початку. Випробування, як випливає з наведеного вище запрошення, почалися 12.12.2016 року.

Втім, плутанина в датах і фактах для цієї теми – справа звична. Сам генерал Рапко в травні 2017 року, коли вже розгорівся скандал, сказав ЗМІ про те, що рішення на користь турецької фірми було прийнято ще в минулому році, а відповідні порівняльні випробування нібито не проводились.

Тоді Кабмін, незважаючи на заяви Пашинського, який звинуватив Гройсмана мало не в саботажі, домігся організації таких випробувань. Але в перший же день Рапко заявив, що турецька продукція краща, при цьому, не дочекавшись ні завершення циклу тестування обладнання, ні висновків армійських фахівців.

Така ситуація лише освіжає підозри в тому, що контракт міг бути "не чистим". Відповідь на питання "чому турки, а не ізраїльтяни" лежить в далекій від потреб ЗСУ площині, але близькій для корумпованих чиновників Міноборони і політичних діячів масштабу Пашинського.

Варто звернути увагу і на наступну заяву генерала Рапка: "...компанія Elbit Sistems Ltd є приватною, а Aselsan – частиною оборонної промисловості Туреччини, яка, до речі, є членом НАТО".

До речі, так. Тільки от більшість країн НАТО чомусь оснащують свої армії зв'язком від Elbit, а турецький "оборонпром", схоже, непогано заробив на контракті Пашинського. Туреччині потрібні українські мільйони – вона закуповує новітні російські ЗРК С-400 за кілька мільярдів доларів.

Україна тут опосередковано робить свій скромний фінансовий внесок з одного боку в переозброєння Туреччини, віддаляється від НАТО закупівлями російських ЗРК, а з іншого – в розвиток оборонного промислового комплексу Росії.