ЦВК, аудитор НАБУ і антикорупційний суд: чому Верховна Рада не може нічого вирішити

На цьому тижні ситуація з перезавантаженням Центрвиборчкому навряд чи зрушиться з мертвої точки (Фото: РБК-Україна/Віталій Носач) На цьому тижні ситуація з перезавантаженням Центрвиборчкому навряд чи зрушиться з мертвої точки (Фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

У президентській команді кажуть, що поки у Банкової і західних партнерів відсутній повний консенсус щодо юрисдикції антикорупційного суду та Громадської ради.

На погоджувальній раді в понеділок, 14 травня керівники фракцій більшості і спікер Верховної Ради Андрій Парубій традиційно визначили ключові питання для розгляду парламентом протягом наступних двох тижнів. У їх числі - зміна складу Центральної виборчої комісії (ЦВК), відбір представника від ВР в комісію з незалежної зовнішньої оцінки діяльності НАБУ і остаточне ухвалення законопроекту про антикорупційний суд. Але всупереч заявам, вирішення двох із трьох намічених питань протягом цих двох сесійних тижнів залишається під великим питанням. Детальніше про це - в матеріалі РБК-Україна.

Очікувалося, що ще 19 квітня, перед трьома тижнями перерви в засіданнях, парламентарії проголосують за перезавантаження Центральної виборчої комісії (ЦВК). Але згодом питання так і не було винесене в зал, про що писало РБК-Україна. Хоча ще напередодні комітет ВР з питань правової політики та правосуддя офіційно рекомендував звільнити 13 з 15 діючих членів Центрвиборчкому і розглянути нові кандидатури, запропоновані президентом Петром Порошенком.

Як відомо, президент підписав подання на посади у складі ЦВК ще 23 січня. Сукупно у президентському списку вийшло 14 кандидатів на 13 вакантних місць. Шість представників в ньому числиться за "Блоком Петра Порошенка", троє - за "Народним фронтом". Ще по одному представнику - за РПЛ, фракцією "Самопоміч", фракцією "Батьківщина", групою "Воля народу" і групою "Відродження". Немає у списку кандидата від "Опозиційного блоку". "Опоблоківці" подали президенту два кандидата, але у подання вони не були включені. За інформацією РБК-Україна, у "Опозиційного блоку" була квота на одне місце у поданні, і два крила фракції не змогли домовитися один з одним про одного кандидата.

Згідно з процедурою, голосування щодо ЦВК як кадрове питання не потребує включення до порядку денного парламенту. Але спочатку потрібно звільнити 13 членів Центрвиборчкому, у яких закінчився термін повноважень. Для цього вони повинні бути присутніми в залі і всі вони мають право на виступ перед депутатами. Голосування за звільнення старих членів буде проходити пакетом. Після чого на затвердження буде поставлена окремо кожна з поданих президентом кандидатур, у тому ж порядку, в якому подав президент - в алфавітному.

Минулого сесійного тижня керівники фракції БПП наполягали на невідкладному розгляді питання ЦВК. Але голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак заявив, що ця політична сила хоче провести зустрічі та консультації з усіма кандидатами в Центрвиборчком. Тоді декілька співрозмовників РБК-Україна в близькому оточенні Порошенка стверджували, що голосування зірвалося через побоювання "Народного фронту" щодо можливості дострокових парламентських виборів. За словами джерел, форсування БПП голосування щодо ЦВК у "Фронті" сприйняли як підготовку до дострокових виборів, що вкрай невигідно НФ при нинішніх рейтингах партії.

На погоджувальній раді в понеділок, 14 травня лідери фракції БПП знову висловлювалися за розгляд змін у складі ЦВК в четвер, цього сесійного тижня. Глава фракції НФ Бурбак також апелював до необхідності перезавантаження Центрвиборчкому, але "до кінця цієї сесії".

Згідно інформації, озвученої представниками БПП і НФ у бесідах з РБК-Україна, на цьому тижні ситуація з перезавантаженням Центрвиборчкому навряд чи зрушиться з мертвої точки. Опитані виданням парламентарії з цих двох фракцій скептично розцінюють ймовірність голосування в четвер. Причому як в НФ не під запис стверджують, що не будуть голосувати, так і в БПП кивають у бік "Фронту".

"У нас на 13 місць йде 14 осіб. У цьому вже закладено "кидок". Якщо перші 13 осіб наберуть 226, то що буде з 14-м? Він тоді не потрапить в ЦВК, і це буде порушенням закону, тому що кожен з подання має право на те, щоб його кандидатуру поставили на голосування в парламенті. А якщо наберуть 226 всі 14, то хто тоді пройде в ЦВК? Поки президент не відкличе одного з кандидатів, ми не будемо голосувати", - розповів РБК-Україна один з нардепів від "Народного фронту". Крім проблеми із зайвим кандидатом, співрозмовники у "Фронті" вказують на необхідність включити до подання і представника від "Опозиційного блоку". "Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи вимагає представництво в ЦВК всіх партій, представлених у парламенті. На Росію за недотримання Резолюції наклали санкції. Хіба ми можемо піти аналогічним шляхом, що і РФ?" - зазначив ще один нардеп з НФ.

У той же час, в оточенні президента стверджують, що побоювання НФ полягають не в зайвому кандидаті і порушенні Резолюції, а в можливості дострокових виборів. "Спочатку Парубій говорив, що не закінчилася перевірка по двох кандидатах. Потім була тема з зустріччю перед голосуванням. Тепер придумали черговий аргумент. Парубію вже самому незручно стільки відкладати голосування. Вони розуміють, що ми не підемо на дострокові вибори зі старим ЦВК. Тому що тоді будуть питання до легітимності такого парламенту. Тим більше зараз, коли стільки супротивників дострокових. Тому вони намагаються убезпечити себе і відстрочити питання ЦВК до того часу, коли вже буде неможливо розпустити Раду", - пояснив виданню один з найвпливовіших нардепів від БПП. За його словами, ймовірність того, що 13 або 14 кандидатів наберуть 226 голосів, вкрай мала. До того ж, зазначив співрозмовник, у попередні роки були випадки, коли подавали більше кандидатів, ніж вакантних місць. Разом з тим, за інформацією РБК-Україна, на Банковій остаточно зняли з розгляду сценарій з достроковими парламентськими виборами. Причина - принципове заперечення такого сценарію з боку Заходу.

Але, крім виборів, у НФ є ще один аргумент не голосувати за новий склад ЦВК. "У БПП знають, що не всі запропоновані кандидатури наберуть 226. А ті, які наберуть – сформують президентську більшість у ЦВК. Це буде посилення Порошенка, і НФ цього не хоче", - сказав РБК-Україна один з членів правлячої коаліції.

Аудитор НАБУ

Згідно з законом, оцінка ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро повинна здійснюватися комісією незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) щорічно. Після запуску бюро в середині 2015 року, вперше питання обрання аудитора НАБУ було винесене в зал 23 лютого 2017 року. Тоді ані заступник генерального інспектора Міністерства юстиції США Роберт Сторч, ані запропонований коаліцією колишній детектив Скотланд-Ярду Найджел Браун не отримали необхідного мінімуму у 226 голосів. Аналогічним результатом закінчилася і повторна спроба голосування за Сторча і Брауна через місяць. Згодом антикорупційний комітет ВР оголосив про проведення нового конкурсу на посаду аудитора НАБУ.

12 липня 2017 року комітет запропонував парламенту обрати аудитора НАБУ з чотирьох кандидатів: двох українських юристів і професорів Олександри Яновської та Сергія Гончаренка, американки Марти Борщ, яка виступала прокурором у справі Павла Лазаренка, і іспанця Карлоса Кастресани, який посадив у в'язницю цілу дюжину чиновників Гватемали, в тому числі, президента країни На наступний день Парубій поставив на попереднє рейтингове голосування чотири запропоновані комітетом кандидатури, але ніхто з них так і не отримав 226 голосів. Антикорупціонери і нардепи, які підтримують нинішнє керівництво НАБУ, стали дорікати БПП і НФ у спробі протягнути "зручного" аудитора для Банкової. В АП, у свою чергу, заявляли: якщо раніше антикорупціонери намагалися провести призначення лояльного до НАБУ аудитора, то тепер вони нібито намагаються застопорити обрання в принципі.

До питання аудитора повернулися півроку тому, у лютому 2018 року. 7 лютого на комітеті проголосували за розгляд старих кандидатур на посаду аудитора НАБУ. Але так як Олександра Яновська вибула з конкурсу, профільний комітет звернувся до Парубія винести на голосування кандидатури Марти Борщ, Сергія Гончаренка та Карлоса Кастресани. Перші двоє на наступний день зняли свої кандидатури. Марта Борщ знялася з конкурсу, оскільки стала адвокатом біглого нардепа Олександра Онищенка. У підсумку, залишилася лише одна кандидатура - Карлос Кастресана, якого називають креатурою антикорупціонерів.

4 квітня комітет підтримав рішення про проведення нового конкурсу. На нього подалися п'ять кандидатів в аудитори НАБУ: пенсіонери Валерій Небога і Юрій Ліхненко, правозахисник Володимир Василенко, адвокат з Ізраїлю Вадим Меламед і колишній прокурор США, партнер компанії "Бейкер і Маккензі" Томас Файєрстоун.

За словами кількох членів антикорупційного комітету Ради, з великою ймовірністю на розгляд депутатам будуть спрямовані кандидатури правозахисника Володимира Василенка та американця Томаса Файерстоуна, оскільки щодо інших трьох є питання з приводу відповідності кваліфікаційним вимогам. Крім того, за інформацією РБК-Україна, на голосування також може бути поставлена кандидатура Карлоса Кастресани, так як після конкурсу його призначення так і не розглядалася в залі.

Як розповів виданню заступник голови антикорупційного комітету Ігор Попов, участь або неучасть Кастресани у голосуванні також необхідно прояснити. "В останній раз комунікація з Карлосом Кастресаной була 2,5 місяці тому. Тоді він підтвердив готовність брати участь у конкурсі. Потрібно уточнити його готовність станом на зараз", - пояснив Попов. У разі згоди Кастресани, його кандидатура також буде поставлена на голосування, додав нардеп.

За словами джерел в БПП, коаліція має намір підтримувати кандидатуру Володимира Василенка.

Антикорупційний суд

Складніше йде справа з питанням створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Законопроект про створення ВАКС президент Петро Порошенко вніс до парламенту в кінці грудня минулого року. З тих пір Адміністрація президента і команда авторів шукають точки дотику з західними партнерами щодо низки норм, які викликали несхвалення Заходу. Так, МВФ піддав критиці процедуру добору суддів, прописану в документі, юрисдикцію суду, а також роль Громадської ради міжнародних експертів.

1 березня депутати 282 голосами ухвалили у першому читанні президентський законопроект. Як розповів РБК-Україна заступник глави фракції "Самопоміч", член комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Сидорович на даний час до тексту документа надійшло близько 1925 поправок. Разом з тим, за його словами, поки що комітет ще не розглядав правки.

У понеділок, 14 травня спікер Парубій заявив, що законопроект про створення Вищого антикорупційного суду повинен бути розглянутий у Верховній раді наступного пленарного тижня. За його словами, розгляд законопроекту може зайняти до трьох днів. "Я впевнений, що це буде головний законопроект на наступному пленарному тижні", - сказав він. При цьому, за словами Парубія, у комітеті з питань правової політики були враховані всі рекомендації Венеціанської комісії до законопроекту, однак дискусія щодо повноважень ради експертів триває досі.

Терміни, озвучені головою ВР, члени профільного комітету розцінюють песимістично. Як розповів член правового комітету Руслан Сидорович, парламентарії навряд чи встигнуть розглянути законопроект у залі протягом наступного сесійного тижня.

"По суті, ніхто не буде розглядати всі 2000 правок, оскільки це було б нелогічно. Імовірно, членам комітету секретаріат за дорученням керівництва роздасть редакцію законопроекту з урахуванням тих чи інших поправок. Але навіть якщо в середу перед засіданням парламентарії отримають текст у редакції до другого читання, в той же день комітет не може винести своє рішення. Адже депутати також повинні ознайомитися з текстом. Теоретично після ознайомлення затвердити рішення можна вже на наступному засіданні", - розповів виданню один з членів профільного парламентського комітету.

Слабо вірить у реалістичність прийняття законопроекту на наступному тижні і одне з джерел видання в близькому оточенні президента. "Розгляд тексту займе майже весь тиждень. Не думаю, що на наступному тижні буде голосування", - повідомив співрозмовник.

Крім цього, у президентській команді кажуть, що поки у Банкової і західних партнерів відсутній повний консенсус щодо юрисдикції суду та Громадської ради.

Як уже повідомляло РБК-Україна, в президентському законопроекті передбачено створення Громадської ради міжнародних експертів при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), яка буде здійснювати добір суддів. Згідно з документом, якщо ця Громадська рада вирішить, що якийсь із кандидатів на посаду судді не відповідає визначеним законом критеріям, то ВККС зможе ветувати такий висновок при наявності голосів 11 з 16 членів ВККС. Тобто 2/3 свого складу. У МВФ і Світовому банку вважають, що подібна умова суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії. Оскільки в такому випадку Громадській раді відводиться дорадча роль, а не вирішальна.

Співрозмовники видання в команді президента стверджують, що в разі ухвалення документа з урахуванням вимог Заходу про роль Громадської ради, конституційність антикорупційного суду буде під великим питанням.

Також західні партнери не згодні з юрисдикцією антикорупційного суду, яка прописана документом від президента. На їхню думку, юрисдикція суду повинна відповідати юрисдикції Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У президентському законопроекті ж передбачена предметна юрисдикція нового суду, яка базується на корупційних злочинах і злочинах, пов'язаних з корупцією. Тобто в новий судовий орган зможуть звертатися не тільки НАБУ і САП, але і ГПУ і МВС.

"Поки ми не можемо отримати чіткої відповіді від США, що грають ключову роль в МВФ, про те, які норми їх влаштовують. А щодо яких вони категорично проти. Сподіваємося, що незабаром буде відповідь", - повідомив РБК-Україна один з членів президентської команди.

On Top