Україна знову опинилася у центрі уваги американських і світових ЗМІ. Причина – спроба Дональда Трампа натиснути на Володимира Зеленського. Трамп нібито хотів, щоб Україна почала розслідування, в якому фігурував головний політичний опонент Трампа – демократ Джо Байден. У США знову поновилися розмови про можливість імпічменту американського президента, який звично заперечує всі звинувачення на свою адресу. Спокуса поступитися тиску господаря Білого дому велика, але Зеленському не варто їй піддаватися. Чому – у колонці оглядача РБК-Україна Мілана Лєліча.
Президент України Володимир Зеленський вчора відбув до США. У рамках візиту глава держави вже завтра, 25 вересня, проведе першу зустріч зі своїм американським колегою Дональдом Трампом. Українські ЗМІ та політики в контексті цієї зустрічі найактивніше обговорюють підготовку до майбутнього саміту у "нормандському форматі". Домовленість про дату та умови саміту якраз і може бути досягнута у найближчі дні в Нью-Йорку.
Американці також активно обговорюють майбутню зустріч Трампа з Зеленським, але зовсім з іншої причини. За океаном продовжує набирати обертів скандал з телефонними переговорами двох президентів, які відбулися влітку цього року. На них Трамп нібито вимагав від Зеленського розпочати розслідування щодо Хантера Байдена, сина екс-віце-президента Джо Байдена, у зв'язку з роботою Байдена-молодшого в українській газодобувній компанії Burisma екс-міністра екології Миколи Злочевського.
Байден-старший має дуже високі шанси стати кандидатом від Демократичної партії США на виборах наступного року і, за даними останніх соцопитувань, набагато обходить по рейтингах самого Трампа.
За цю історію активно вхопилися американські демократи, побачивши у ній шанс нанести серйозний удар по Трампу після того, як історія з втручанням Росії в американські вибори 2016 року фактично закінчилася нічим. Знову почалися розмови про можливий імпічмент президента США.
Голова комітету з питань розвідки демократ Адам Шифф заявив, що якщо буде доведено, що американський президент намагався шантажувати Зеленського, затримуючи поставку військової допомоги Україні, то імпічмент – "це єдиний засіб".
Але його підтримують не всі однопартійці-демократи, а процедура відсторонення глави держави в США досить складна. Зокрема, для цього потрібно зібрати мінімум дві третіх голосів в Сенаті, нині підконтрольному республіканцям. Тим не менш, як повідомляє американське видання Politico, у команді Трампа продовжує роботу юридична команда з декількох десятків адвокатів, завдання яких – "зупинити імпічмент до того, як він почнеться".
Паралельно з виправданнями з боку соратників Трампа і його самого республіканці намагаються переключити увагу на Байдена, його зв'язки в Україні і власне ж визнання у тому, як під його тиском у 2016 році був звільнений український генпрокурор Віктор Шокін.
Сам же Трамп був змушений визнати, що він говорив із Зеленським про Байдена, але лише в контексті боротьби з корупцією в самій Україні. "Ми хочемо чесності від країни, з якою ми маємо справу. Я вважаю, що з новим президентом (України – ред.) ви побачите більше чесності", – заявив американський президент.
Кульмінація всієї цієї історії явно попереду, 26 вересня на слухання в Конгрес США викликаний в.о. директора американської розвідки Джозеф Магуайр. Зараз Україна і липнева розмова Трампа з Зеленським – топова тема у всіх американських ЗМІ. Підвищену увагу американської преси до візиту українського президента до США гарантовано.
Тому Зеленському і його дипломатичної команді належить непросте випробування – стримати натиск зі сторони, не вплутатися у внутрішньоамериканські політичні розборки і при цьому не зіпсувати стосунки особисто з господарем Білого дому.
Минулого разу історія з Байденом і його сином в контексті України спливала цієї весни напередодні першого туру президентських виборів. Ініціатором став тодішній генпрокурор Юрій Луценко, який дав резонансне інтерв'ю американському журналісту Джону Соломону. Глава ГПУ розповів, що американський посол Марі Йованович, яка почала працювати у Києві за президента-демократа Барака Обами, нібито передала Луценко список осіб, яких не повинно переслідувати українське правосуддя.
Також, за словами Луценка, українські правоохоронці під впливом американських демократів організували "злив" даних про причетність політтехнолога Трампа Пола Манафорта до "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, і сталося це якраз у розпал американських президентських виборів.
На те, що відбувається, звернув увагу особисто Трамп у своєму Twitter. "По мірі того, як зникає російська змова, з'являється український слід, щоб допомогти Клінтон", – процитував американський президент назву статті Джона Соломона. У політичних кулуарах ходили чутки про те, що далі повинні були з'явитися викриваючі свідчення Луценка про діяльність компанії Burisma і Хантера Байдена, але цього не сталося, і історія поступово зійшла нанівець.
У травні з візитом в Україну збирався особистий адвокат Трампа Руді Джуліані, і в ході нього він нібито збирався знову підняти питання з розслідуванням проти Хантера Байдена, але візит був скасований. Ця тема знову виникла тільки минулого тижня, і вже з набагато великим резонансом.
З урахуванням властивій Трампу завзятості, з якою він зазвичай продовжує обрану ним лінію поведінки, незважаючи на всю критику з боку опонентів, він може спробувати знову підняти тему з розслідуванням проти Байдена вже на зустрічі з Зеленським, тим самим заганяючи українського президента в небезпечну пастку.
В обмін на "співпрацю" у справі Байдена лідер США може зробити яку-небудь гучну заяву на підтримку Україні, особливо важливу у світлі майбутніх переговорів "нормандської четвірки", оголосити про чергові транші військової або фінансової допомоги, спільні україно-американські проекти і т.д.
А у Зеленського, у свою чергу, виникне спокуса на цю пропозицію пристати, представивши її як свою видатну дипломатичну перемогу. І попутно утерти ніс внутрішнім критикам, які скептично оцінюють зовнішньополітичні вміння нової влади.
Але тактична перемога в такому випадку майже напевно обернеться стратегічною поразкою. І справа не тільки у тому, що Україна, як не сумно, у цій історії є лише розмінною монетою у внутрішньоамериканських політичних розборках.
Вплутуватися у протистояння всередині самої могутньої країни світу політична вага України просто не дозволяє. Відносини з демократами можна зіпсувати всерйоз і дуже надовго, та й всередині Республіканської партії далеко не всі в захваті від Трампа та його постійних витівок.
У своєму інтерв'ю "Громадському" глава українського МЗС Вадим Пристайко підкреслив важливість саме двопартійної підтримки України, і з боку демократів, і республіканців. Можливий тиск Трампа на Зеленського у липневій телефонній розмові український дипломат заперечує, хоча і у м'яких виразах.
Перед зустріччю у середу Пристайко точно повинен проконсультувати Зеленського про те, чим закінчуються спроби українських політиків грати у внутрішньоамериканських іграх. На виборах 2016 року вся українська верхівка на чолі з Петром Порошенком відкрито зробила ставку на Хілларі Клінтон, якій соціологи пророкували впевнену перемогу.
Але тоді керівництво країни грубо помилилося, зіпсувавши відносини з Трампом з самого початку його каденції, в період, коли Україні була вкрай важлива американська допомога і підтримка. Зеленському, який ще під час президентських перегонів неодноразово обіцяв не повторювати помилок свого попередника, зараз випав хороший шанс стримати цю обіцянку.