Ціною життя: чому Україна не може ефективно боротися з онкологічними захворюваннями

В Україні більше одного мільйона людей хворі онкологічними захворюваннями. Але держава їм допомагати не поспішає. У ситуації розбиралася РБК-Україна.

Щорічно в Україні понад сім тисяч осіб помирають від раку, а онкологічний діагноз лікарі щорічно ставлять сотням тисяч громадян. Основні причини катастрофічної ситуації - пізнє виявлення пухлин та дефіцит коштів на їх лікування у державному бюджеті і в кишенях пацієнтів.

Страшні цифри

"Кожен день в Україні понад 400 осіб дізнаються, що вони хворі на рак", - говорить директор "Української біржі благодійності" (онлайн-ресурс з пошуку благодійної допомоги для пацієнтів) Ірина Гуцал. Всього, за її словами, в країні більше одного мільйона хворих онкологічними захворюваннями. "Щомісяця від онкозахворювань помирає понад 7,5 тисяч осіб, а це приблизно 250 чоловік в день. Щорічно реєструється понад 140 тисяч нових випадків, а за прогнозом Національного інституту раку, кількість тих, хто вперше захворів, до 2020 року може досягти 200 тисяч осіб на рік", - поділилася вона з РБК-Україна.

Ці невтішні дані підтверджуються і офіційною статистикою. За останніми даними Міністерства охорони здоров'я, у 2017 році в Україні був зареєстрований у 135,5 тис. осіб, що трохи більше, ніж роком раніше (134,3 тис. осіб). У тому числі в 2017 році був вперше діагностований рак у 924 дітей (у 2016 році – у 947 дітей). Всього в 2017 році на диспансерному спостереженні знаходилися більше одного мільйона пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями. У 2016 році їх було трохи менше - більше 985 тис. осіб.

Директор Національного інститут раку Олена Колесник вважає, що в найближчі роки як в Україні, так і в світі буде відзначатися зростання захворюваності злоякісними новоутвореннями. "На це впливають різні чинники – погіршується екологія, шкідливі звички, відсутність активного способу життя, неправильне харчування", - говорить вона.

Але, на думку голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець, головною проблемою є не рівень захворюваності, а рівень смертності. "У нас він вищий, ніж в ЄС 52%, і на 64% перевищує рівень смертності від раку в США. В цілому рак в Україні щорічно забирає близько 80 тисяч життів і є причиною третини всіх випадків інвалідності. Половина - громадяни працездатного віку", - каже вона.

За даними Національного канцер-реєстру України, серед дорослих, хворих на рак в 2016 році, не прожили більше одного року 31% хворих, дітей - 17,2%. Всього від раку в 2016 році померли понад 66 тис. осіб. "В цілому в Україні рівень одужання від раку нижче, ніж у розвинених країнах. За офіційною статистикою, в нашій країні він становить 50%, а, приміром, у Німеччині, США, він досягає 80%", - відзначає засновник благодійного фонду "Таблеточки" Ольга Кудіненко.

Найбільше чоловіки страждають від онкологічних захворювань у Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях, жінки - у Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Сумській областях та Києві. При цьому найбільше від раку помирає людей в Дніпропетровській, Кіровоградській, Херсонській та Чернівецькій областях.

У 2017 році, кажуть у Моз, найчастіше у чоловіків фіксувалися злоякісні новоутворення трахеї, бронхів, легенів, колоректальний рак, інші злоякісні новоутворення шкіри, злоякісні пухлини передміхурової залози, шлунка. У структурі захворюваності жінок перші п'ять місць займають: рак молочної залози, інші злоякісні новоутворення шкіри, колоректальний рак, пухлини тіла і шийки матки. За даними Національного канцер-реєстру України, діти найбільше страждають від лейкемії і злоякісних новоутворень головного мозку.

Ранній діагноз

Однією з причин високої смертності від раку є пізня діагностика онкологічних захворювань. "Багато пацієнти приходять до лікарів вже із запущеними форами онкології, - говорить Колесник. - Щоб не допустити таких проблем, в першу чергу необхідно займатися профілактикою захворювань. Крім того в групах ризику пацієнтам доцільно проводити скринінгові програми з виявленням та лікуванням передракових захворювань, а також здійснювати ранню діагностику на рівні первинної лікувальної мережі". За її словами, попередити онкологічні захворювання не так вже складно. "Потрібно позбавлятися від куріння. Ризик захворіти на рак легенів зростає в десять разів у хронічних курців. До того ж, жінки, прагнучи бути привабливими, намагаються влітку багато засмагати. А інсоляція (опромінення сонячними променями, - ред.) призводить до підвищення ризику захворіти на рак шкіри і меланому. До речі, ризик захворіти на рак шкіри у жінок, набагато вище, ніж у чоловіків", - пояснила Олена Колесник.

В Національному інституті раку наводять і інші приклади. Так папілома-вірус викликає рак шийки матки у молодих жінок. Не допустити це може вакцинація дівчаток у віці 8-12 років. Відповідна вакцина використовується активно, як за кордоном, так і в Україні. У той же час найпоширеніший в Україні вид раку у жінок - рак молочної залози - можна диагносцировать на ранніх стадіях, якщо проводити звичайні огляди, а жінка після 50 років (група ризику) - раз у рік показана мамографію або УЗД. Чоловіки після 45 років можуть здавати аналізи на маркер раку простати. Зростання захворюваності цією патологією за останні роки зростає.

Але українці боятися проходити профілактичні обстеження, вважає Ірина Гуцал. "У більшості випадків хвороба діагностується на пізніх стадіях, при яких потрібне тривале і дороге лікування, а шанси перемогти хворобу - мінімальні. У важких випадках вартість лікування одного пацієнта може досягати і півтора мільйонів гривень - і це лише вартість препаратів", - зазначає вона.

На думку онкологів, при діагностиці раку на нульовий або першої стадії виживання хворого становить понад 90%, а іноді 98%. Шанс на одужання при четвертій стадії - 5-6%, а в деяких випадках 2-3%, уточнила директор "Української біржі благодійності".

"Слово "онкологія" для українця звучить як вирок. Лікувати доброякісні або злоякісні пухлини, звичайно, що краще на ранніх стадіях: відсоток повного одужання набагато більше, ніж при лікуванні пухлин на пізніх стадіях, - зазначає засновник благодійного фонду "Фонд родини Андреевых" Ірина Андрєєва. - Але дорога діагностика не по кишені простому українцю. А держава, гарантуючи безкоштовну діагностику, в реальності нею не забезпечує. Лікування онкології часто відбувається хаотично. Держава не забезпечує пацієнта навіть гарантованими препаратами. А якщо мова йде про дорогі медикаменти - їх купівля лягає на плечі самого пацієнта".

У світовій практиці багато країн давно використовують випробувані і перевірені десятиліттями програми, націлені на запобігання онкологічних захворювань, їх ранньому виявленню і навіть прогнозування, розповів РБК-Україна генеральний директор приватного онкологічного центру "Клініка Спіженка" Олег Спіженко. "Певні програми працюють в харчуванні, в культурі спортивного способу життя, є навіть програми, націлені на зниження стресовості. Є і окремі програми, спрямовані на раннє виявлення онкологічних захворювань - це так звані "чекапы", простіше кажучи, профілактичні огляди на регулярній основі з чітким графіком відвідувань запланованих лікарів. В більшості країн світу ця норма є обов'язковою, оплачується або страховою компанією, або цільовими програмами держави", - пояснив він.

Грошей не вистачає

На думку Ольги Богомолець, висока смертність від раку є наслідком катастрофічного недофінансування лікування онкохворих. "Коли я називаю наші цифри смертності від раку в Європі, мої колеги відмовляються їм вірити, але це дійсно так, - каже вона. - У бюджеті на 2018 рік передбачено, що тільки 30% хворих на рак отримають лікування за схемою "гроші йдуть за пацієнтом". Іншим доведеться шукати кошти самостійно або вмирати", - розповіла народний депутат. За її словами, при потребі в 2,5 мільярда гривень на лікування онкохворих Кабмін виділив лише 709 мільйонів. "Як голова комітету я зверталася до уряду з вимогою збільшити цю суму хоча б до 1,8 мільярдів гривень, але керівництво країни, мабуть, порахував, що у них є важливіші статті витрат, і наші вимоги були відкинуті", - повідомила Богомолець.

З кожним роком українцям дійсно все складніше і складніше оплачувати курси лікування онкології. "У нас не рідкісні ситуації, коли пацієнти на тривалий час відкладають лікування, а в цей час хвороба розвивається. А за цей час, коли вже рідні і близькі знайшли фінансування, лікування несе вже не радикальний характер, а скоріше паліативний, а часом навіть хоспісний, - розповів виданню Олег Спіженко. – Крім того, через погіршення фінансового становища, наші громадяни відмовляють собі в регулярних оглядах і діагностики, а державної програми ніякої немає".

У Моз вважають, що ситуація з державним фінансуванням лікування онкології все ж покращується. За даними відомства, в 2017 році вдвічі збільшилось фінансування на закупівлю препаратів для лікування онкології у дорослих, і на 63% - для лікування раку у дітей. "Але це крапля в морі, - вважає Ірина Гуцал. - Адже це тільки офіційна статистика, яка значно занижує реальні потреби. Держава виділяє на дорослу онкологію менше 19% від реальних потреб, на дитячу - близько 63%".

У держбюджеті на 2018 рік заплановані на лікування дорослих закладено 709 млн гривень, дітей - 558 млн гривень. Це 21,3% від усіх видатків держбюджету на закупівлю медикаментів для Моз.

"Кожен рік державне фінансування лікарського забезпечення пацієнтів з онкологий зростає приблизно на 20-30%. Але фармакологічна наука розвивається швидко, змінюються протоколи лікування. Як наслідок, на ринку з'являються нові препарати, які дорожче попередніх. Тому, незважаючи на зростання державних витрат на лікарську терапію онкохворих, їх все одно недостатньо", - говорить Олена Колесник.

За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, в 2017 році спеціальне протипухлинне лікування отримали тільки 68% дорослих з онкологією і 82% дітей. При цьому не краща ситуація була роком раніше – тоді більше 30% пацієнтів не отримали необхідного лікування. "Те, що не всі пацієнти отримують спеціалізоване лікування, впливають безліч факторів. Наприклад, пацієнта оперують в терміновому порядку в районній лікарні, де він не завжди отримує комбіноване лікування, як того вимагають протокол, приміром, хіміотерапію, - розповідає Колесник. - Іноді пацієнта не повністю інформують про ризик виникнення рецидиву захворювання, і він відмовляється від проведення подальшого лікування і так далі. Частина пацієнтів не можуть отримати повноцінне лікування, тому держава з бюджету не може обеспечить100% фінансування". Наприклад, Національний інститут раку забезпечений ліками лише на 30% від необхідного, зазначають в установі.

Але держава може подолати негативну тенденцію в онкології, не тільки за рахунок збільшення фінансування "Поліпшити ситуацію може підвищення освіти лікарів, введення трансплантація кісткового мозку від нерідного донора, перезапуск системи донорства крові, створення та розвиток паліативної допомоги, - зазначає засновник благодійного фонду "Таблеточки" Ольга Кудіненко - Приміром, з-за того, що в Україні є умови і досвід тільки спорідненої пересадки кісткового мозку, багато пацієнти змушені виїжджати на лікування за кордон".

Крім того, українським пацієнтам досі недоступні багато ліків, які використовуються за кордоном. "Багато таргетні препарати (діють тільки на клітини пухлини, не впливаючи на здорові клітини організму, - ред.) не зареєстровані в Україні. Наприклад, протипухлинний препарат Erwinase, який стоїть за кордоном 4600 євро за упаковку, недоступний в Україні", - уточнила Кудіненко.

Олег Спіженко звертає увагу ще на одну проблему - дефіцит лікарів. "Питання гостро стоїть у всьому: це і середній медичний персонал, який відразу після випуску з медичного училища рветься за кордон у пошуку роботи, це і брак лікарського складу, який з-за низької престижності професії і низької оплати праці покидає свої професії і йде в інші види діяльності, - зазначає він. - А там, де ще залишилися лікарі, матеріально-технічне оснащення дозволяє завести тільки історію хвороби і поставити пацієнта на облік в онкологічних диспансер".

Саме тому, зазначає Ірина Гуцал, люди, яким вдається знайти гроші, воліють лікуватися за кордоном. "При цьому не завжди це лікування виправдано і є ефективним. В Україні теж є чудові спеціалісти, які при наявності фінансів і ліків, можуть забезпечити якісне лікування", - продовжує вона.

Олег Спіженко говорить, що 90% тих, хто виїхав за кордон лікуватися від онкологічних захворювань, за фактом там отримує тільки консультацію, кілька днів чекають консиліум, а після виставлення рахунка на передбачуване лікування їдуть назад в Україну.

"Але для держави не повинно існувати поняття дорожнечі, коли мова йде про життя людини. Зараз людина з онкопатологією може сподіватися тільки на свою сім'ю, благодійні фонди та просто небайдужих людей. Чого ми чекаємо від держави? - задається питанням Ірина Андрєєва. - Зміни своїх принципів. Не можна пускати все на самоплив. Ми - держава з "чорнобильським спадщиною". Тому рання діагностика і лікування всіх видів раку на всіх стадіях - це імідж держави. Це показник успішного уряду".

Можливо, ситуація зміниться в кращу сторону після того, як почнеться реформа вторинного і третинного рівнів медичної допомоги, тобто звичайних лікарень і спеціалізованих медзакладів. У прес-службі Моз запевняють, що відомство зараз активно працює над розробкою гарантованого пакету медичних послуг для цих рівнів медичної допомоги. "Це документ, в якому буде чітко прописано, які медичні послуги оплачує держава, а які пацієнт повинен сплатити сам. Перший драфт пакета планується для опублікування навесні 2019 року. З цього часу почнеться дискусія з товариством з пріоритетних нозологіями (групами захворювань, - ред.) в гарантованому пакеті. Одним з важливих принципів формування пакета запобігання катастрофічних витрат сімей. Онкологічні випадки одні з таких", - кажуть у Моз.

До того, у Моз уточнили, що з 1 липня 2018 року набрав чинності наказ відомства, яким затверджено порядок надання первинної медичної допомоги. Цим документом затверджено перелік медичних втручань в рамках первинної медичної допомоги для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань. Так, для таких груп пацієнтів передбачені скринінгові програми раннього виявлення раку молочної залози, колоректального раку та раку передміхурової залози.