Ціна Конституції: голосування за зміни до Основного закону перейшло у побоїще під Радою
В результаті зіткнень під Радою десятки травмованих
Один загиблий боєць Національної гвардії, десятки поранених правоохоронців та мітингувальників - такий результат сутичок, що їх спричинило ухвалення Верховною Радою у першому читанні змін до Конституції у частині децентралізації та самоврядування на Донбасі.
Шлях до трибуни
Кількасот протестувальників з прапорами "Свободи" та Радикальної партії Олега Ляшка прийшли під будівлю парламенту близько десятої ранку. Там на них вже очікували кількасот добре обмундированих правоохоронців, які оточили будівлю з усіх боків, залишивши лише невеликі проходи для депутатів і журналістів.
В самому сесійному залі лідер Радикальної партії Олег Ляшко з колегами з самого ранку заблокував президію, через що спікер Володимир Гройсман довго не міг розпочати засідання Ради.
Він зібрав у себе в кабінеті керівників фракцій коаліції і намагався переконати Ляшка розблокувати президію парламенту. За словами голови фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП) Юрія Луценка, Ляшко відмовлявся вести переговори будь з ким окрім Президента Петра Порошенко. "Я йому сказав, Олеже, Президент твою позицію знає, він же читає твій facebook", - розповів Луценко.
Зрештою керівники фракцій домовились, що Гройсман буде вести засідання Ради з трибуни для виступів, а "радикали" залишаться сидіти у президії. При цьому перед початком засідання перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко прогнозував, що зміни до Основного закону підтримає близько 270 нардепів.
Методи переконання
Для того щоб забезпечити необхідний результат, команда Президента працювала усі вихідні. В суботу 29 серпня Петро Порошенко особисто зустрічався з 20 нардепами від різних фракцій, яких намагався переконати підтримати зміни до Конституції.
"На зустрічі були переважно молоді депутати: Леонід Ємець, Сергій Висоцький, Остап Єднак, Тетяна Острікова, Павло Кишкар, Сергій Лещенко та інші. Все було у формі запитань і відповідей. Ми сиділи і задавали запитання і нам пояснювали ті чи інші речі", - розповів РБК-Україна один із нардепів, який був присутній на зустрічі. Спілкування не пройшло марно - за результатами зустрічі частина нардепів вирішила все ж підтримати зміни до Конституції.
Тим часом у фракції "Самопомочі", яка виступала проти запропонованих змін до Конституції, намагалися переконати своїх окремих членів не голосувати за проект документу. В суботу ввечері на засіданні "Самопомочі" було прийнято рішення, що якщо хтось з соратників Андрія Садового проголосує за зміни до Конституції, його буде виключено з фракції.
Розібратися із з депутатами за результатами голосування обіцяли і в фракції БПП. Так, Ігор Кононенко розповів, що у фракції дозволили нардепам голосувати як вони хочуть, але з тими, хто не підтримає зміни у Конституцію, буде "серйозна розмова".
Натомість нардепи фракції прем'єр-міністра Арсенія Яценюка "Народний фронт" (НФ) напередодні засідання вирішили підтримати зміни до Конституції.
Однак, за словами нардепа від НФ Остапа Семерака, це ще не означає, що фракція підтримає зміни до Основного закону у другому читанні. "Фронтовики" наполягають, аби до другого читання і в частині Мінських домовленостей, і в частині децентралізації були виконані певні умови. Зокрема, депутати мають напрацювати законопроекти про префектів, про місцеве самоврядування.
"Щодо умов, які потрібні для отримання 300 голосів, що стосується мінської частини - це зупинення війни і обстрілів, виведення російської армії з території України і третє, найважливіше, це відновлення контролю Україною над всією лінії свого державного кордону", - заявив Семерак.
За його словами, якщо ці умови виконанні не будуть, то в цілому за зміни у Конституцію проголосує лише частина нардепів НФ.
Причому, один із нардепів БПП зазначив РБК-Україна, що в змінах до Основного закону навмисне поєднали реформи і мінські домовленості, бо інакше останні протягнути через парламент не вдалося б.
Висувалися і інші умови для забезпечення результативного голосування. Так, деякі депутати погоджувалися голосувати тільки в тому випадку, якщо до статті 18 Конституції в якій йдеться про особливий порядок місцевого самоврядування буде внесено зміни, інші пропонували прийняти ще один закон в якому був би повний перелік міст з особливим статусом.
Під прицілом ЄС
У Адміністрації Президента стверджують - голосування за зміни до Конституції, у тому числі закріплення в перехідних положеннях Основного закону пункту про особливості здійснення самоврядування в окремих районах Донбасу, вимагають від Порошенко канцлер Німеччини Ангела Меркель та Президент Франції Франсуа Олланд.
Як розповів РБК-Україна високопосадовець з АПУ, в серпні на Банковій отримали ноту міністра іноземних справ Росії Сергія Лаврова. В документі йшлося про те, що Україна не виконує зобов'язання, зафіксовані у Мінських домовленостях. Зокрема, що Верховна Рада досі не прийняла нову редакції Конституції.
Ще одне високопоставлене джерело РБК-Україна в АПУ зазначило, що Президент РФ Володимир Путін неодноразово звинувачував Україну у невиконанні "Мінська-2" під час перемовин у Нормандському форматі, які щомісяця проходять у телефонному режимі. Останні такі перемовини були 22 липня.
Співрозмовник РБК-Україна в АПУ розповів, що саме після цього у команди Президента виникла ідея організувати зустріч лідерів країн Нормандської четвірки, але без Володимира Путіна. Нагадаємо, така зустріч відбулась 24 серпня у Берліні.
"Ми не приїхали скаржитись, наша мета була ще раз чітко донести нашим партнерам, що Путін впливає на бойовиків на Донбасі. Що на місці ними керують російські військові і що це пряма агресія Росії", - пояснив співрозмовник в АПУ.
За його словами під час зустрічі з Меркель та Олландом Порошенко ще раз надав їм докази присутності на Донбасі російських військових,зокрема фотографії та карти.
Натомість Меркель з Оландом знову нагадали Порошенку, що якщо Україна не змінить Конституції, це буде нести загрозу "антипутінській коаліції" у ЄС.
"Нам чітко дали зрозуміти, що Україна має виконати всі зобов'язання, які зафіксовані у других мінських домовленостях. Тільки в цьому разі наші європейські союзники зможуть продавити рішення про продовження санкцій щодо Росії та можливе їх розширення", - розповів співрозмовник РБК-Україна в АПУ.
За його словами зараз у ЄС є п'ять країн, які умовно можна назвати "слабкими місцями" у питанні продовження санкцій, щодо Росії - це Бельгія, Греція, Кіпр, Італія та Люксембург.
Як відомо, чинні індивідуальні санкції Євросоюзу стосовно окремих російських чиновників та бізнесменів діють до 15 вересня 2015 р., натомість економічні санкції щодо Росії діють до 31 січня 2016 р. В АПУ переконані, що у вересні Рада ЄС продовжить дію індивідуальних санкцій. Натомість доля економічних санкцій щодо Росії буде вирішуватись на засіданні Ради ЄС у грудні цього року.
"У ЄС вже є підготовлений новий пакет як секторальних, так і персональних санкцій щодо Росії. Однак, у грудні буде вирішено чи продовжувати дію санкцій, чи скасовувати їх, або ж навпаки розширювати. Меркель дала нам зрозуміти, що доля санкцій зараз у значній мірі залежить від того, чи виконає Україна взяті на себе зобов'язання. Адже тоді у російських лобістів в ЄС не буде приводу звинуватити нас у тому, що ми нічого не робимо, в той час, коли вони вимушені зазнавати економічних збитків", - розповіли в АПУ.
У той же час, щоб продемонструвати європейцям, що Україна теж зазнає економічних збитків, 2 вересня Рада національної безпеки та оборони має ухвалити пакет економічних санкцій проти Росії.
Перспективи на грудень
Результат голосування за зміни до Конституції - 265 голосів "за". Таким чином документ є прийнятим у першому читанні. Однак для остаточного ухвалення нової редакції Основного закону потрібно 300 голосів. За словами Юрія Луценка, президент повідомив депутатам, що наступне голосування має відбутись у грудні цього року.
Нагадаємо, згідно з Мінськими домовленостями Україна має затвердити нову редакцію Конституції не пізніше 1 січня 2016 р.
Проте сьогодні проект змін до Конституції підтримало на 23 нардепи менше ніж у липні, коли парламент направив проект змін Основного закону до Конституційного суду. В першу чергу це пояснюється тим, що свою позицію змінила фракція "Батьківщина" Юлії Тимошенко.
"Ми завжди голосуємо за те, щоб проекти законів направляли до КСУ, однак проект змін до Конституції ми не підтримуємо", - пояснив поведінку фракції РБК-Україна заступник голови "Батьківщини" Сергій Соболєв.
Натомість керівники фракції БПП назвали іншу версію того,чому "Батьківщина" не підтримала проект. "Юлія Тимошенко дуже уважно стежить за рейтингами. Її електоральне ядро - Західна та Центральна Україна і вона не хоче, щоб під час місцевих виборів народ запитував в неї, чому вони проголосувала за ці зміни до Конституції", - заявив Юрій Луценко.
У той же час за зміни до Конституції проголосувало п'ятеро нардепів від "Самопомочі": Ганна Гопко, Павло Кишкар, Вікторія Пташник, Віктор Кривенко і Остап Єднак. Згодом їх усіх було виключено з фракції.
Пізніше один з нардепів "Самопомочі" розповів РБК-Україна, що депутати, яких виключили з фракції планують утворити в парламенті власну групу.
"Вони швидше за все утворять в парламенті власну депутатську групу, як це зробив Віталій Хомутиннік із "Відродженням", якщо в них набереться достатньо депутатів", - зазначив нардеп.
Серйозні проблеми з дисципліною виявилися і у двох найбільших фракціях парламенту - БПП та "Народному фронті". Адже проект змін підтримало 115 з 143 нардепів від БПП, хоча ще в липні за направлення документу до КСУ голосував 121 соратник президента.
Не краща ситуація і в НФ - зміни підтримали 69 з 81 "фронтовика", хоча у липні за документ проголосував 71 нардеп від НФ.
У НФ не брала участь у голосуванні, або утрималась в першу чергу частина групи першого віце-спікера Андрія Парубія. Натомість у БПП не підтримували зміни до Конституції представники абсолютно різних груп. Це і протеже групи "Приват" Тарас Батенко, і близька до Дмитра Фірташа Марія Матіос, і молоді нардепи Мустафа Найєм та Світлана Заліщук, і колишня УДАРівка Наталя Новак, і політик зі стажем Микола Томенко.
Втім зміни до Конституції підтримав "Опозиційний блок". За словами одного з лідерів ОБ Сергія Льовочкіна, в обмін на голоси за підтримку Конституції він з колегами добився від президента обіцянки провести місцеві вибори у Маріуполі та Лисичанську.
Як відомо, минулого тижня Порошенко заявив, що вибори в Маріуполі мають відбутись, хоча закон про місцеві вибори не передбачає їх проведення на звільненій території Донбасу.
Однак у БПП інформацію Льовочкіна спростували.
"Вони дійсно хотіли торгуватись. Зокрема вимагали призначення своїх людей губернаторами Харківщини та Запоріжжя. Однак президент чітко сказав, що Конституція - не предмет для політичних торгів", - заявив Луценко.
Кривавий понеділок
Відразу після того, як Гройсман завершив засідання парламенту, близько 50 осіб з боку протестувальників, що зранку зібрались на площі біля парламенту, пішли на штурм правоохоронців. Усі вони були в балаклавах, дехто тримав прапор свободи. В той час охорона будівлі парламенту вже перекрила усіх входи і виходи, тож журналісти і депутати виходили підземним коридором через будівлю комітетів.
Штурм правоохоронців тривав близько 20 хвилин. Спочатку молодики почали кидати димові шашки, а потім хтось жбурнув у правоохоронців бойову гранату.
В результаті був важко поранений молодий нацгвардієць. Десятки правоохоронців отримали поранення різного ступеню. Попри це бійка між нападниками і правоохоронцями продовжувалась.
Остаточно мітингувальники під Радою розійшлися лише близько п'ятої вечора. Приблизно в той же час стало відомо, що під парламентом було поранено 124 особи, а важкопоранений в серце боєць Нацгварії помер.
