Ціна безпеки: як держава планує підвищувати зарплати військовослужбовцям

Історія питання

- Обов'язковий призов в українську армію був скасований в жовтні 2013 року указом тодішнього президента Віктора Януковича. Втім, з початком військової агресії РФ у Криму і на сході України в. о. голови держави Олександр Турчинов у березні 2014 року оголосив часткову мобілізацію. До цього моменту, за даними Міноборони, українська армія була укомплектована контрактниками на 58%. У 2013 році на військову службу за контрактом було прийнято 7 тис. осіб.  На початку 2018 року на частку контрактників припадає 80-90% службовців. У минулому році в армію за контрактом зараховано 34 тис. солдатів і сержантів, 2,4 тис. офіцерів. А на строкову службу призвано близько 18 тис. громадян.

- Зараз Збройні сили України налічують близько 255 тис. осіб, тоді як ще на початку 2014 року чисельність армії не перевищувала 165 тисяч. З них понад 204 тисячі – безпосередньо військовослужбовці і близько 46 тисяч - працівники ЗСУ різних спеціальностей. У минулому році, за інформацією Міноборони, склад рядових і сержантів-контрактників перевищив 120 тис. осіб, офіцерський склад – 50 тис. осіб.

- Мінімальна зарплата військового-контрактника становить близько 7,5 тис. гривень. Її розмір практично не змінювався з 2016 року. До початку військового конфлікту на Донбасі мінімальний оклад солдатів, службовців за контрактом, становив 1,7 тис. гривень, а в 2015 році зріс до 4,5 тис. гривень. Зарплата офіцерів залежить від безлічі факторів і зараз варіюється в діапазоні від 9 до 17 тис. гривень. За безпосередню участь у бойових діях військовим надається виплата в розмірі 1 тис. гривень на добу. Щомісячна надбавка за участь в АТО/ООС з 1 серпня 2017 року встановлена в розмірі 10 тисяч гривень.

- Міністр оборони Степан Полторак раніше заявив, що в цьому році контракт зі Збройними силами підписали 17 тис. осіб. Ще 15 тисяч осіб були покликані в армію на строкову службу. Що стосується останніх, то в Генеральному штабі повідомили РБК-Україна, що службовці строкової служби отримують від 350 до 700 гривень в місяць.

- На фінансування оборони Україна сьогодні витрачає близько 9% всіх витрат держскарбниці. У 2018 році бюджет Міноборони склав 86,6 млрд гривень, що на 16,8 млрд гривень або на 24% більше, ніж бюджет відомства на 2017 рік. Близько 60 млрд гривень передбачено на забезпечення ЗСУ, в тому числі, на виплату зарплат військовим.

Військові потребують підвищення зарплат

Міністр оборони Степан Полторак направив у липні прем'єр-міністру Володимиру Гройсману лист з проханням виділити в цьому році Збройним силам з держбюджету додатково 4,5 млрд гривень для підвищення мінімальних зарплат військовим з 1 жовтня. Копію документа тоді опублікували відразу кілька українських ЗМІ. У відомстві РБК-Україна факт звернення до глави уряду підтвердили і уточнили, що воно було направлено в Кабінет міністрів "з метою збереження кадрового потенціалу ЗСУ, залучення на військову службу кращих представників українського суспільства, забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців, і з урахуванням зростання соціальних стандартів в державі".

Передумови для зростання зарплат міністр оборони дійсно пояснює тим, що мінімальна зарплата військовослужбовців практично не змінювалася з початку 2016 року. Тоді вона становила 7 тис. гривень. "На той час це була досить значна сума, яка по відношенню до основних показників оплати праці становила приблизно 5 розмірів мінімальної і 1,6 розміру середньої заробітних плат", - пояснює Полторак прем'єру. Але вже з 1 січня 2017 року соціальні стандарти оплати праці були підвищені: уряд збільшив розмір "мінімалки" з 1,6 до 3,2 тис. гривень. У результаті співвідношення мінімальної оплати праці військових до мінімальної і середньої зарплати серйозно скоротилися - до 2,2 і майже 1 рази відповідно, вважають у Міноборони. "Це призвело до серйозного погіршення матеріального становища військовослужбовців та порушення паритету з цивільним населенням", - підкреслив міністр у своєму зверненні.

РБК-Україна в Міноборони ситуацію пояснили тим, що в серпні минулого року Кабмін прийняв постанову №704, згідно з якою розміри зарплат військових "прив'язали" до прожиткового мінімуму (ПМ) і передбачили їх автоматичне підвищення з ростом цього соціального показника. На 1 вересня 2017 року ПМ для працездатних громадян становив 1684 гривні, а в грудні минулого року - зріс до 1762 гривні. Таким чином, "було забезпечено щорічне зростання розмірів гарантованих видів грошового забезпечення, залежно від збільшення соціальних стандартів в державі", - повідомили виданню у відомстві. Втім, вже наприкінці лютого 2018 року вищевказана норма про автоматичне зростання зарплат військових з підвищенням ПМ була скасована, а розміри їх окладу "прив'язали" до показника на 1 січня 2018 року - ті ж 1762 гривні для працездатних осіб, що і в кінці 2017 року. Отже, "були втрачені підстави для щорічного перерахунку розмірів окладів військовослужбовців у зв'язку з зростанням соціальних стандартів".

Результати не змусили себе довго чекати. У своєму зверненні Полторак повідомив Гройсмана, що в першому півріччі цього року з лав ЗСУ звільнилися 11 тис. офіцерів і солдатів - контрактників, які "мають військовий досвід, на підготовку яких держава витратила значні кошти". Із загальної суми коштів, передбачених в бюджеті на підготовку ЗСУ, левову їх частку держава дійсно витрачає на бойову підготовку. Згідно з даними "Білої книги" Міністерства оборони за 2017 рік, цей рядок витрат склав близько 1,48 млрд гривень, тоді як на оперативну, фізичну підготовку та проведення навчань було виділено близько 50 млн гривень.

Крім того, за даними міністра, до кінця року планують звільнитися з армії ще більше 18 тис. військових, що "отримали право на звільнення зі служби". Посилаючись на проведені внутрішні опитування, міністр уточнив, що 36% бійців вказали причиною можливого звільнення по закінченню контракту "недостатній рівень грошового забезпечення". Заступник начальника ГУ морально-психологічного забезпечення Генштабу ЗСУ полковник Олег Бойко підтвердив виданню, що розмір заробітної плати значно впливає на мотивацію військовослужбовців. "Грошове забезпечення - дуже важливий фактор мотивації військових. Він стоїть не на першому місці, але серед головних причин, чому люди йдуть на військову службу", - повідомив він.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець вважає, що лист Міноборони - спроба уникнути звільнення кваліфікованих фахівців. "З листа до Гройсмана слідує, що в Міноборони очікують звільнення майже 20 тисяч контрактників. Це досвідчені і навчені фахівці, які зараз отримують менш конкурентну зарплату. Серед них – якісний прошарок офіцерів, які мають навички управління складною технікою, яких не один рік готують. Щоб не втратити цих людей і вкладені в них кошти, армія хоче підняти їм соціальні стандарти. Адже якщо армія купує нову техніку, але не може забезпечити її обслуговування, ефективність витрат на придбання цієї техніки знижується", - упевнений експерт.

Ціна питання та можливості уряду

Втім, в Міноборони не змогли уточнити РБК-Украина, яка кількість військових зможуть розраховувати на зростання заробітної плати, якщо уряд все ж виділить запитувані відомством 4,5 млрд гривень в цьому році. У листі Степан Полторак уточнив, що його відомство вже в жовтні розраховує підвищити мінімальну зарплату для рядового-контрактника до 9 тис. гривень, а для офіцерів – до 15,3 тис. гривень.

За даними Міноборони, до початку 2018 року в українській армії рядовий і сержантський склад службовців за контрактом налічував 120,5 тис. військових. А чисельність офіцерів у минулому році становила близько 50 тис. гривень. Зараз мінімальна зарплата рядових – близько 7,5 тис. гривень, десантників-штурмовиків – близько 8,5 тис. гривень, а учасників спецоперацій – 10 тис. гривень. Оплата праці для офіцерського складу також варіюється в залежності від звання, посади, вислуги, роду військ та перебування на передових позиціях. У 2017 році зарплата лейтенанта-командира взводу становила від 9 тисяч гривень, а командира бригади у званні полковника - від 16 тисяч. Якщо припустити, що умовно всі рядові-контрактники отримують щомісяця мінімальні 7,5 тис. гривень, а всі офіцери - 9 тис. гривень, то для підвищення їм зарплати до обіцяних міністром оборони рівнів додатково буде потрібно не більше 5 млрд гривень в рік.

Але поки, за інформацією РБК-Україна, запит Міноборони про підвищення зарплат військовим все ще знаходиться на розгляді уряду. Проте в Генштабі виданню повідомили, що очікують рішення Кабміну найближчим часом. "Щодо підвищення зарплати чекаємо позитивного рішення в жовтні", - уточнив Олег Бойко. Разом з тим, Кабінету міністрів Гройсмана виконати прохання військових в цьому році буде не так вже й просто. Як відомо, уряд зараз веде переговори з місією Міжнародного валютного фонду щодо подальшої долі програми кредитування України. Однією з умов співпраці з МВФ є збалансованість державного бюджету, а Фонд вже неодноразово вказував на "роздуті" статті витрат держскарбниці, особливо в частині соціальних виплат. І якщо в березні-квітні уряд міг, приміром, дозволити собі перерахунок пенсій військовим всупереч негативній позиції МВФ (збільшення склало близько 8 млрд гривень), то, перебуваючи в переговорному процесі з місією, і потребуючи транш, Кабмін навряд чи задовольнить прохання Міноборони в найближчий місяць.

Втім, підвищити зарплату військовим влада все ж пообіцяла. Правда, в наступному році. На засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) 6 вересня Володимир Гройсман заявив, що в 2019 році необхідно збільшити оборонний бюджет країни на 23 млрд гривень, - до 201 млрд гривень. За словами прем'єра, це дозволить у тому числі підвищити оплату праці військових. Не менш гучна заява на тому ж засіданні РНБО пролунала з вуст президента Петра Порошенка. Він звернувся із закликом до уряду і парламенту "зробити все від них залежне, щоб "забезпечення українського солдата було піднято не менш ніж на 30%". Чи вдасться виконати ці обіцянки, стане зрозуміло вже найближчим часом: згідно вимогам українського законодавства, проект держбюджету-2019 повинен бути зареєстрований у Верховній раді не пізніше 15 вересня.