Глава Центробанку Саудівської Аравії Мухаммад аль-Джассер відзначив, що його країна не зацікавлена в купівлі європейських ризикових активів, зокрема не збирається проводити викуп державних облігацій країн зони євро.
Глава Центробанку Саудівської Аравії Мухаммад аль-Джассер висловив впевненість у здатності влади ЄС подолати боргову кризу, проте відзначив, що Саудівська Аравія не зацікавлена в покупці європейських ризикових активів, зокрема не збирається проводити викуп державних облігацій країн зони євро, наприклад Італії. Про це повідомляє Reuters.
"Ми ніколи не займалися викупом облігацій і не будемо цього робити. Наша стратегія інвестування спирається на безпеку, стабільність і ліквідність і не має на увазі придбання проблемних активів", - заявив глава ЦБ.
За його словами, судячи з дій "наших європейських колег", вони розуміють всю складність ситуації і сповнені рішучості зробити все необхідне для захисту європейської економіки і фінансових ринків.
Він також запевнив, що банки Саудівської Аравії більш ніж достатньо стійкі для того, щоб пережити кризу в Європі.
В даний час лідери країн - членів зони євро працюють над антикризовим планом. Як очікується, в документі будуть позначені заходи по рекапіталізації банків, збільшення обсягу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) і допомоги Греції в питанні обслуговування відкритої для республіки кредитної лінії.
Нагадаємо, 14 жовтня ц.р. міністр фінансів США Тімоті Гайтнер заявив, що наявних у Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Європи фінансових ресурсів "більш ніж достатньо" для вирішення боргових проблем єврозони.
У свою чергу, міністр фінансів ПАР Правін Гордхан, заявив, що резерви фонду EFSF (440 млрд євро) і МВФ (близько 400 млрд дол.) недостатні в боротьбі з кризою суверенних боргів.
Зазначимо, минулого місяця глава МВФ Крістін Лагард попередила, що поточні кредитні можливості фонду "тьмяніють у порівнянні з потенційним обсягом кредитів, які можуть знадобитися у разі ескалації боргової кризи єврозони". Відповідно до експертного висновку, МВФ може знадобитися 840 млрд дол. в разі реалізації "найгіршого сценарію".
Розмови про необхідність вливання додаткового капіталу у МВФ виникли на тлі інформації про те, що міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's (S&P) знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг Іспанії на один щабель - з АА до АА-. Для "порятунку" економіки Іспанії від кризи може знадобитися куди більше коштів, ніж при вирішенні "грецького питання", і ресурсів МВФ може виявитися недостатньо.
Зазначимо, одним з можливих шляхів підтримки країн єврозони вважається розширення Европейсокого стабфонду. Розширення функцій EFSF передбачає, що оновлений фонд буде самостійно проводити інтервенції на ринках держоблігацій єврозони і надавати "попереджувальні" кредитні лінії проблемним країнам.
Збільшення обсягу EFSF і делегування йому права відкривати попереджувальні кредитні лінії та викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку, зокрема Іспанії та Італії, може зміцнити цю структуру без необхідності збільшення окремими країнами блоку фінансових зобов'язань.
Криза суверенних боргів вибухнула в Європі в минулому році, коли Афіни більше не змогли позичати гроші на відкритому ринку і були змушені просити допомоги у міжнародних кредиторів. У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія і Португалія, на краю обриву виявилася і третя економіка Європи - Італія.