Трудова міграція: В які країни і чому українці їдуть на заробітки

Для трудових мігрантів з України працювати в РФ стало менш вигідно – заробляти що у рублях, що у гривні однаково гірше, ніж отримувати зарплату в польських злотих або євро.

Українці стали частіше їздити за кордон на роботу, але рідше виїжджати на ПМП. Часто трудові мігранти знаходяться за межами України до півроку, але серед них все більше молоді та кваліфікованих працівників. Заробітчани приносять країні більше валюти, ніж іноземні інвестори, забезпечуючи стабільність курсу гривні. Разом з тим, вони не декларують свої доходи і не сплачують соціальні внески до Пенсійного фонду. Детальніше про особливості міграції українців та вплив цього явища на економіку – в матеріалі РБК-Україна.

Нас – українців, далеко не 52 млн, як в 90-х розповідали в ТВ-ролику. На початок березня цього року, за даними Державної служби статистики, населення України складало 42,3 мільйона чоловік без урахування АР Крим.

Але є сумніви, що й ця оцінка вірна. Востаннє перепис населення в Україні проводили ще у 2001 році. На той момент в країні проживало 48,4 млн осіб. З тих пір за кордон виїхало і не повернулося назад 6,3 млн українців, випливає з аналітичної записки Центру економічної стратегії (ЦЕС), опублікованої минулого тижня.

Половина – 3,2 млн українців, які за останні 17 років виїхали і не повернулися, ймовірно, осіли в Росії. В основному це ті, хто їхав ще до 2013 року – до анексії Криму і початку війни на Донбасі. Скільки людей виїхало в РФ за останні чотири роки і скільки там залишилося, точно невідомо.

До статистики про міграцію українців, якою володіють російські відомства, у нас в країні зі зрозумілих причин ставляться з часткою скепсису, адже часто ці дані використовуються російськими чиновниками і ЗМІ в пропагандистських цілях. Як пояснила РБК-Україна економіст ЦЕС Юлія Руда, після 2013 року дані Росстату та Міграційної служби РФ виглядають досить маніпулятивно. "Даним, які дає РФ, важко довіряти. Росія показувала велику кількість наших біженців, хоча їх було набагато менше", - говорить експерт.

За довгим злотим

Про те, що у РФ перебуває 3 млн українців, також говорить міністр закордонних справ Павло Клімкін. Минулого тижня чиновник заявив, що в Росії живе практично "кожен дванадцятий" українець. "І серед них є багато тих, хто не любить і Путіна, і Росію, але вважають, що не мають іншого вибору", - зазначив міністр. До речі, ще в 2016 році український МЗС говорив про 4 млн українців, що проживають у Росії.

До анексії Криму і війни на Донбасі Росія була однією з основних країн, куди їхали заробляти українці. Після згаданих подій маршрути трудових мігрантів з України стали все активніше перебудовуватися в Польщу, в яку, як правило, до 2013 року їздили працювати жителі західних областей. За останні кілька років ситуація змінилася, і в Польщу стали підтягуватися жителі інших регіонів України.

"Частка Російської Федерації постійно зменшується, збільшується частка Євросоюзу, особливо Польщі. Якщо говорити про традиційну трудову міграцію, тобто не брати тих, хто виїхав з Донбасу до Росії, рятуючись від бойових дій, то Польща випередила Росію за кількістю наших трудових мігрантів. Якщо враховувати цей контингент, то, можливо, ще не перегнала. Але по цьому контингенту якраз найменше інформації", - пояснив РБК-Україна завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень імені Птухи НАН України Олексій Позняк.

Зміни у структурі трудової міграції з України до Польщі підтвердило нещодавнє дослідження польського центробанку. "Вони опитували українських мігрантів у Польщі, розділивши на дві групи – ті, хто вперше приїхав на роботу до 2013 року, і тих, хто - після 2014 року. З'ясувалося, що ті, хто приїжджав до 2013 року, абсолютна більшість, були із Західної України – близько 90%. Але після 2014 року різниця стала вже не такою істотною, стало більше українців з інших регіонів, у тому числі Центральної та Східної України", - говорить Юлія Руда.

До Польщі замість Росії українці їдуть не тільки і не стільки з політичних причин. Для трудових мігрантів з України працювати в РФ стало менш вигідно - заробляти що у рублях, що у гривні однаково гірше, ніж отримувати зарплату в польських злотих або євро. Росія, як і Україна, за останні кілька років пережила економічний спад, девальвацію своєї валюти та скорочення робочих місць. На це, серед іншого, вплинуло падіння світових цін на нафту і санкції, які проти кремлівських чиновників і російських компаній застосовують США, Євросоюз і їх партнери.

Динаміка грошових переказів з Польщі в Україну підтверджує збільшення інтересу наших громадян до цієї країни. Паралельно ж знижується частка надходжень з РФ, яка ще недавно була лідером по переказам в Україну.

Важливо, що і сама Польща активно працює над залученням трудових мігрантів з України, які дозволяють польським підприємствам заповнити нестачу робочої сили. Для цього польська влада спрощують правила працевлаштування, особливо для українців, які мають карту поляка. Польські трудові мігранти, у свою чергу, їздять в багатші держави ЄС – Німеччину, Великобританію та Францію, де зарплати вищі, залишаючи незакритими сотні тисяч вакансій у себе в країні.

Заробляти в ЄС, витрачати в Україні

За оцінками Центру економічної стратегії, в 2015-2017 роках на роботах за кордоном побувало 4 млн українських громадян. Це приблизно 16% трудового населення країни. З цієї кількості одночасно за кордоном може перебувати 2,6-2,7 млн осіб, аналітики припустили ЦЕС.

Дещо інші цифри називає Олексій Позняк. За його оцінками, кількість трудових мігрантів (якщо враховувати тих, хто виїжджає на роботу за кордон протягом року хоча б один раз) коливається між 2 млн і 3 млн осіб. "Якщо говорити про одномоментний зріз, то тут цифра буде менше – до 1,8–2 мільйони осіб", - зазначив співрозмовник, додавши, що часто робота, яку виконують трудові мігранти з України, носить сезонний характер.

Маючи різні оцінки масштабу міграції, експерти погоджуються у тому, що, як правило, вона короткострокова – від місяця до півроку. "Це такий спосіб життя. Їх робота знаходиться за кордоном, а їх будинок тут в Україні. Вони їдуть на короткі терміни заробити та повернутися, потім знову попрацювати і знову повернутися", - каже Юлія Руда. У Польщі таких "маятникових" мігрантів з України близько 94%.

Чому їдуть? Мотивація різна в залежності від рівня освіти і кваліфікації. Найчастіше їдуть працювати в сільське господарство, будівництво і різноробочими в домогосподарства. Для низькокваліфікованих працівників приводом виїхати працювати за кордон служить, як правило, можливість заробити більше, ніж в Україні, та й взагалі - можливість знайти роботу.

При цьому людей з вищою освітою серед мігрантів менше. Найбільш освічені їдуть з України до США, Ізраїлю, Німеччини і Фінляндії. І що важливо, висококваліфіковані фахівці, як правило, виїжджають, на тривалі періоди. До прикладу, більше половини IT-фахівців їдуть відразу разом з сім'ями. І 30% з них перевозять сім'ї після переїзду, кажуть в ЦЕС.

Трудова міграція з України після 2014 року дійсно зросла, але вона непорівнянна з хвилею еміграції в 90-х, каже Олексій Позняк. "Характерна особливість трудової міграції зараз в тому, що зріс відсоток молоді серед мігрантів. По-друге, збільшилася частка осіб з вищою освітою і взагалі осіб з високою кваліфікацією. Якщо раніше людина з високою кваліфікацією могла розраховувати на прийнятну заробітну плату в Україні, то зараз ці можливості стали гірше", - додає експерт.

Мігранти без пенсії

В останні роки трудові мігранти стали важливим елементом фінансової стабільності. Суми, які вони переводять в Україну з-за кордону або передають неформальними каналами, в рази перевищують іноземні інвестиції.

Разом з тим є зворотна сторона міграції, що надає негативний вплив на економіку. Серед іншого, це стосується дисбалансів на ринку праці в Україні та нестачі робочих рук. "Те, що нам допомагає під час кризи, тепер починає заважати економіці зростати. Збільшується попит на робочу силу, а кількість людського капіталу через міграцію зменшується. Це призводить до інфляції заробітних плат, оскільки роботодавці змушені платити більше зарплати", - пояснює заступник директора ЦЕС Дмитро Яблоновський.

Про те, що міграція може стати проблемою для економіки, в минулому році в інтерв'ю РБК-Україна говорив заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб. "Ми багато говоримо про те, що українська економіка має великий потенціал, тому що тут досить освічена робоча сила, низька зарплата, відповідно, є потенціал залучення іноземних інвесторів та збільшення експорту в Європу. Але для цього потрібні робочі руки тут, а не в Польщі. Політикам це також потрібно брати до уваги", - зазначав Сологуб.

До того ж є ряд проблем соціального характеру. Присвятивши роки роботи за кордоном, вчорашні трудові мігранти через час зіткнуться з тим, що у них не буде пенсій або вони будуть дуже низькі. У будь-якому випадку, це ляже додатковим тягарем на державу, яке не отримувала від заробітчан ні податку на доходи фізосіб, ні Єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Тільки навряд чи це турбує самих громадян, для яких важливіше забезпечити свої сім'ї сьогодні, ніж думати про те, що буде в умовному завтра з їх пенсіями та іншими соціальними виплатами.

Крім того, як зазначив Дмитро Яблоновський, ті мігранти, які їдуть на кілька місяців попрацювати, отримавши дохід за кордоном і нічого з нього не сплативши, претендують на житлові субсидії. Це також створює певну соціальну несправедливість і створює навантаження на державний бюджет, коли компенсацію за тарифами отримують люди, які насправді в змозі за них платити.

Стануть українці ще більше виїжджати з країни на заробітки за кордон або будуть шукати щастя у себе на батьківщині, експерти прогнозувати не беруться. "Все залежить від ситуації в Україні. Якщо вдасться хоч трохи поліпшити економічну ситуацію, трудова міграція спочатку буде зростати, потім почне скорочуватися. Якщо ситуація не змінюватиметься чи стане змінюватися в гіршу сторону, то потік трудових мігрантів може ще зрости", - вважає Олексій Позняк.