Арбітражний позов за договором про транзит газу був поданий "Нафтогазом України" проти "Газпрому" ще в жовтні 2014 року. Поки що арбітраж рухається не надто швидко.
Арбітражний позов за договором про транзит газу був поданий "Нафтогазом України" проти "Газпрому" ще в жовтні 2014 року. Поки що арбітраж рухається не надто швидко.
Згідно з офіційним релізом "Нафтогазу", 1 травня 2015 року подано тільки позовну заяву НАК в суперечці. Тепер "Газпром" надасть відгук, а після цього сторони цілком можуть обмінятися письмовими подачами ще раз.
Виходячи з практики аналогічних справ, можна припустити, що письмова стадія розгляду спору триватиме ще близько півроку. Після цього (якщо трибунал не прийме рішення розглядати спір по частинах) буде проведено усне слухання (десь на початку 2016 року) і арбітри підуть для винесення рішення.
Ймовірно, рішення буде оприлюднене в середині - другій половині 2016 року. Після цього його ще можна оскаржити.
Це, звичайно, найбільш спрощена схема. Трибунал може виносити рішення з окремих аспектів спору (наприклад, розділити питання визнання окремих положень транзитного контракту недійсними і питання компенсації збитків), а тому справа може затягнутися ще довше, так як за кожним з таких аспектів буде проводитися окремий обмін письмовими подачами і, ймовірно, окреме слухання.
Шанси на перемогу "Нафтогазу" по суті спору варто оцінювати тим, хто кваліфікований в праві Швеції, що регулює транзитний договір.
Очевидно, "Нафтогаз" буде стверджувати, що імплементація Євросоюзом Третього енергопакету (в тому числі, Газова Директива 2009/73/ЄС) призвела до недійсності окремих положень транзитного договору, які повинні бути скасовані або змінені.
Зміни українського законодавства (зокрема, закону "Про ринок природного газу") мають менше значення, так як договір підпорядкований шведському праву. Тобто, ризик законодавчих змін в Україні відноситься на сторону "Нафтогазу".
Саме в передбаченні подібних змін в транзитний договір було включене застереження пункту 13.2, яке зобов'язує сторони прийти до угоди про заміну такого недійсного положення новим положенням, з "максимально наближеним" економічним результатом". Так як, сторони зробити це зараз не в змозі, їх спір буде вирішувати трибунал.
З урахуванням того, що в квітні 2015 року Єврокомісія офіційно звинуватила "Газпром" у порушенні європейського антимонопольного законодавства (Statement of Objections від 22.4.2015), можна припустити, що транзитний контракт з великою ймовірністю буде містити деякі незаконні положення і, очевидно, буде змінений рішенням арбітражного трибуналу.
В Україні, на жаль, практично відсутня практика у справах, де суд не просто визнає певне положення договору недійсним, але і змінює договір на підставі оцінки економічного ефекту. Тому арбітражне рішення буде для українських юристів подвійно цікавим.
Друге питання - грошової компенсації, на перший погляд, виглядає неоднозначно.
Транзитний контракт не містить нічого подібного take or pay clause з контракту на постачання газу, тобто, суворого зобов'язання "Газпрому" оплатити перекачування Х кубометрів газу, незалежно від того, були чи Х кубометрів фактично надані "Нафтогазу" для перекачування.
Факт відсутності в транзитному договорі аналога take or pay clause (в договорі на постачання газу таке положення є) може свідчити про те, що сторони не мали наміру так жорстко фіксувати зобов'язання "Газпрому".
Нарешті, пункт 3.2 транзитного договору може бути витлумачений так, що "Газпром" повинен сплатити транзит тільки фактично запитаного європейськими споживачами газу. Хоча кількість такого газу повинна підтверджуватися незалежними аудиторами.
Таким чином, якщо "Газпром" перенаправив частину транзиту іншими трубопроводами, доходи "Нафтогазу" повинні пропорційно зменшитися.
З іншого боку, якщо положення транзитного договору були неправомірними вже кілька років (Газова Директива, приміром, була прийнята буквально через півроку після підписання транзитного договору), і "Нафтогаз" зможе довести, що все це час він мав право на більш високу плату за транзит, то він цілком може отримати право на компенсацію недоотриманих прибутків за минулі періоди.
Зміна транзитного договору може вплинути і на ціну транзиту в майбутні періоди. Може, наприклад, виникнути цікава юридична колізія, коли трибунал вважатиме транзитний тариф не таким, яким він був би за українським правом (згідно з постановою Кабміну №510 про тимчасовий порядок формування тарифів на транзит).
"Нафтогаз" опиниться між молотом і ковадлом. З одного боку - обов'язкова постанова Кабміну. З іншого - не менш обов'язкове арбітражне рішення.