ru ua

Трансфертне ціноутворення: минуле, майбутнє і сьогодення

Трансфертне ціноутворення: минуле, майбутнє і сьогодення .
Автор:
Українська влада боролася за впровадження контролю трансфертного ціноутворення (ТЦО) не один рік. У підсумку, з вересня 2013 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, основним завданням яких стала боротьба з відтоком капіталу за межі нашої країни, в тому числі - протидія висновку прибутку підприємствами і компаніями в комфортні юрисдикції.

Наталья Ульянова, директор департамену міжнародного податкового планування юридичної фірми ICF,
спеціально для РБК-Україна

Українська влада боролася за впровадження контролю трансфертного ціноутворення (ТЦО) не один рік. У підсумку, з вересня 2013 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, основним завданням яких стала боротьба з відтоком капіталу за межі нашої країни, в тому числі - протидія висновку прибутку підприємствами і компаніями в комфортні юрисдикції.

Причому, попередній склад Кабінету міністрів покладав на дану законодавчу ініціативу великі надії, розраховуючи залучити до державного бюджету близько 20 млрд грн додаткових надходжень.

Проте, загальна недосконалість українського законодавства, а також відсутність належної політичної волі з боку чиновників поставило імплементацію прийнятих в ПКУ змін під питання.

Тим не менш, парламентарії, розуміючи, що проблема догляду капіталу залишається все ще не вирішеною, в кінці 2014 року проголосували за чергову порцію змін до Податкового кодексу, що стосуються ТЦУ (закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням"). І з 1 січня 2015 року ці зміни вступили в силу.

Рукою подати

Одне з ключових нововведень в законодавстві про трансфертне ціноутворення - впровадження так званого принципу "витягнутої руки". Він буде застосовуватися замість механізму "звичайних цін", згідно з яким трансфертні ціни базуються на цінах на подібні/зіставні товари.

Тепер же обсяг оподатковуваного прибутку, отриманої платником податку, який бере участь в одній або більше контрольованих операціях, буде вважатися відповідним принципом "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, застосовуваних між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операцій.

Іншими словами, основна ідея принципу "витягнутої руки" - це зіставлення операцій (як контрольовані, так і контрольованих) з точки зору податкових вигод, переваг або недоліків), які вони створюють.

Причому, в рамках використання цього механізму повинні бути отримані відповіді на два ключових питання. Чи може компанія продавати за тією ж ціною, якщо буде реалізовувати товар/продукцію незв'язаної компанії (фірма на відстані витягнутої руки), і чи зможе вона домовитися про тією ж ціною, якщо вона буде купувати у незв'язаної фірми?

У разі негативної відповіді на будь-який з цих питань, ціна буде такою, що не відповідає принципу "витягнутої руки". При цьому прибуток, яка була б нарахована платнику податку в умовах контрольованої операції, включається в оподатковуваний прибуток платника податку.

Втім, у контролюючого органу буде право застосовувати й інші методи визначення ціни контрольованих операцій, але лише за умови, що немає можливості з'ясувати, чи відповідає особи ціна в контрольованій операції принципом "витягнутої руки".

Підозра на зв'язок

Крім цього, відповідно до нової редакції ст. 39 Податкового кодексу (пп. 39.2.1.5), сукупність господарських операцій між пов'язаними особами, із залученням осіб, які не є пов'язаними з ними, визнається контрольованої при виконанні двох умов.

По-перше, коли непов'язані особи виконують у такій сукупності операцій суттєві функції, пов'язані з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов'язаними особами.

По-друге, коли не пов'язані особи не використовують істотних активів та/або не приймають на себе ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов'язаними особами.

При цьому істотними функціями і активами визнаються такі, які пов'язані особи не могли б виконати самостійно своєї звичайної діяльності без залучення інших осіб і використання їх активів.

Крім того, контрольованими вважаються господарські операції з нерезидентами, зареєстрованими в державі, яку непублічно, не розкриває інформацію про структуру власності юридичних осіб та/або з якими в України відсутні міжнародні угоди, що передбачають двосторонній обмін даними.

Також, змінами до Податкового кодексу уточнено методику розрахунку частки володіння корпоративними правами іншої особи. Вона передбачає, що пряма чи опосередкована участь нашої держави в юридичних особах не є підставою для визнання їх пов'язаними.

Разом з тим, особи вважаються пов'язаними, якщо сума кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги та/або кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги, гарантованих однією особою, стосовно іншої особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж у 10 разів).

Погрожують штрафувати

Також з 2015 року запроваджується правило, згідно з яким платники податків зобов'язані надавати звіт про контрольованих операціях до 1 травня року, наступного за звітним, якщо обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (раніше цей поріг становив від 50 млн грн).

Крім того, прийнятими змінами збільшується термін проведення перевірки трансфертного ціноутворення з 6 до 18 місяців. А у випадку, якщо необхідно отримати інформацію від іноземних державних органів, провести додаткову експертизу, здійснити переклад документів на українську мову і т. д., термін перевірки може бути продовжений ще на 12 місяців.

За неподання платником податку звіту та/або обов'язкової документації про вчинені протягом року контрольованих операціях, або в результаті порушення подання інформації передбачена відповідальність.

Так, за неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції, накладається штраф у розмірі 100 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законодавством на 1 січня податкового (звітного) року. За не включення в звіт інформації про контрольованих операціях - 5% від суми таких операцій.

А на операції, за якими не було подано необхідна документація (вона визначена пп. 39.4.8 ПКУ), накладається штраф у 3% їх суми, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції.

Торкнеться не всіх

За великим рахунком, внесені зміни багато в чому є технічними, і методологія контролю ТЦУ, фактично, залишилася колишньою. І успішність її застосування багато в чому залежатиме від злагодженості дій Державної фіскальної служби, а також від застосування реальних санкцій до порушників.

Адже найбільш істотним зміною, крім нових умов для визнання певних операцій контрольованими, є збільшення строку давності для контролю таких операцій до 7 років, що, безсумнівно, буде створювати бізнесу певний дискомфорт. А також загрозу підвищеної уваги з боку податкових органів, що з іншого боку стане певним стимулом для пошуку нових контрагентів і схем роботи, з нерезидентами - в тому числі.