Уряд Арсенія Яценюка вирішив розширити перелік країн, операції з якими будуть підлягати контролю в рамках трансфертного ціноутворення. У новий список держав можуть потрапити Австрія, Туркменістан, острів у Новій Зелландии Ніуе і адміністративний район Китаю Гонконг. Принцип відбору саме цих країн - ставка податку на прибуток на 5 п. п. нижча, ніж в Україні, або вони не розкривають інформацію про структуру власності.
Уряд Арсенія Яценюка вирішив розширити перелік країн, операції з якими будуть підлягати контролю в рамках трансфертного ціноутворення. У новий список держав можуть потрапити Австрія, Туркменістан, острів у Новій Зелландии Ніуе і адміністративний район Китаю Гонконг. Принцип відбору саме цих країн - ставка податку на прибуток на 5 п. п. нижча, ніж в Україні, або вони не розкривають інформацію про структуру власності.
Норми Податкового кодексу про трансфертне ціноутворення (ТЦУ) досі не працюють у повному обсязі. Але це не завадило Кабміну Арсенія Яценюка ініціювати перегляд переліку держав (територій), операції з якими підпадають під контроль з боку податкових органів.
Відповідний проект урядового розпорядження має бути розглянутий на найближчому засіданні Кабміну в середу, 13 травня. Документ був затверджений на останньому засіданні урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції.
В розпорядження РБК-Україна потрапив новий список країн, на операції з якими уряд має намір поширити податковий контроль в рамках ТЦУ. У цьому списку - 76 держав, де ставка податку на прибуток на 5 п. п. нижча, ніж в Україні, тобто - 13% і більше.
Зокрема, країни відбиралися за принципом наступних критеріїв:
- наявність підписаних договорів з положеннями про обмін інформацією;
- чи розкриває держава в публічному доступі інформацію про структуру власності юридичної особи.
Нагадаємо, що останні дві умови з'явилися в останній редакції норм про ТЦУ.
У новій версії списку - 76 країн. Порівняно з діючим, прийнятим в кінці грудня 2013 року, новий перелік поповнився чотирма державами або територіями - Австрією, Туркменістаном, Ніуе (острів Нової Зеландії) і Гонконгом, особливим адміністративним районом Китаю.
При цьому, уряд виключив зі списку Албанію. Зараз там ставка податку на прибуток (корпоративний податок) складає 15%.
Операції з резидентами 76 країн, що входять в новий список, будуть контрольованими. У пояснювальній записці до проекту розпорядження сказано, що для визначення переліку Мінфін проаналізував законодавства 221 держави.
В Австрії зараз загальна ставка податку становить 25%. Нульова ставка застосовується для холдингових компаній, які отримують прибуток з іноземних джерел. Ефективна ставка оподаткування торговельної агентської компанії - 2,5%.
У Туркменістані - 8% і пільгова - 2% - для приватних юросіб. В Ніуе, відповідно, 30% і 0%, яка поширюється на офшорні фінансові компанії та інвестиції.
У Гонконгу на загальних підставах діє 16,5%-ная ставка. Тут є також податкові пільги для компаній, які займаються перестрахуванням, для взаємних фондів і трастів, кептивних страховиків.
Юристи відзначають, що очевидно, включення в список Туркменістану і Ніуе не позначиться на діяльності бізнесу, а от наявність у списку Австрії - дивує.
"Респектабельна європейська юрисдикція зі ставкою податку вищj., ніж в Україні, але, згідно з інформацією ОЕСР, вона перебуває в нижньому рядку рейтингу з розкриття інформації про структуру власника, - зазначив директор департаменту бізнес-консультування Baker Tilly Володимир Чижиков. - Багато компаній наших бізнесменів, мільйонерів, мільярдерів зареєстровані там. Зі ЗМІ нам відомо про компанії, пов'язані з Фірташем, Азаровим, Клюєвим. "Укртелеком" купувала австрійська компанія".
Австрія - далеко не офшор, але користується попитом в українського бізнесу, оскільки реєстрація компанії на території дає переваги - отримання посвідки на проживання і громадянства. Крім того, Австрія уклала багато договорів про уникнення подвійного оподаткування, що дає легальне право податкової оптимізації.
Директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми ICF Legal Service Наталія Ульянова припускає, що інтерес уряду може становити низька ставка торгової агентської компанії. Однак, каже вона, за такими схемами бізнес практично не працює.
У той же час, Гонконг, за словами Чижикова, не чистий офшор, але юрисдикція, де можлива податкова оптимізація. І чому Гонконгу немає в першій версії списку - питання.
В цілому, від списку очікувалося більшого, зазначив експерт. Восени минулого року місії МВФ і Світового банку звертали увагу уряду на його недосконалість, неконкретність і неточність.
Наприклад, в переліку країн збереглася Швейцарія, як держава, а не кантони. Зокрема, Цуг, як територія, де діє пільгове оподаткування.
"Багато компаній працюють зі Швейцарією, але вони не зареєстровані в кантоні Цуг. Оскільки Швейцарія, як держава, операції з якими будуть контролюватися, знову опинилася у списку, то це ускладнить співпрацю", - сказав Володимир Чижиков.
Наталія Ульянова додала, що наші фармацевти працюють з австрійськими компаніями, але вони непов'язані особи щодо нерухомості зі Швейцарією. "Ніхто не захоче з нами працювати, ніхто не зможе надати там довідок про непов'язаність, і вони не розуміють навіщо це", - пояснила Ульянова.
Експерти дивуються: чому при такому підході в список не потрапили окремі федеральні округи Росії, де пільгова ставка відрізняється від загальної? Чи Білорусь, яка за даними ОЕСР, теж вкрай неохоче розкриває структуру бенефеціарів?
Логічно було б тимчасово включити в перелік і Крим, додав Чижиков, як тимчасово неконтрольовану територію і зону з іншим оподаткуванням.
На думку ж Олександра Черінько, голови направлення по ТЦУ в аудиторській компанії Deloitte, у розширенні списку немає необхідності - це підвищить ризик того, що можуть потрапити під контроль операції з непов'язаними особами.
"Чим більше країн в списку, тим більша кількість операцій з непов'язаними особами може потрапити під контроль - і бізнесу доведеться доводити обґрунтованість цін в цих операціях. Адже основна мета ТЦУ - контроль над ціноутворенням в операціях з пов'язаними компаніями. Тому замість розширення списку державним органам доцільніше зосередитися на вдосконаленні процесу виявлення пов'язаності між контрагентами", - пояснив Черінько.
Більш того, урядова новація загрожує плутаниною, додатковою роботою для бухгалтерів і збільшенням документообігу, прогнозує Наталя Ульянова. "Так, сама ініціатива щодо ТЦУ, вона непогана, так працює весь світ. Але в нашому випадку вона може мати ефект тільки в комплексі з правильною податковою реформою, коли бізнес-клімат такий, що компанії захочуть працювати тут, коли вони будуть знати, що в Україні їх ні за що неправомірно не оштрафують", - зазначила юрист.
Тим часом, навіть в Мінфіні неофіційно визнають, що норми ТЦУ не працюють, хоча вони вступили в силу ще в вересні 2013 року. З тих пір переносилися і терміни подачі звітності, змінювалися пороги контрольованих операцій і розміри штрафів, розширювалися права податківців.
За визнанням чиновників, звітність хоч і подавалася - в цьому році за операціями за 2014 рік, але її так ніхто і не аналізував. Самі контролюючі органи не розуміють, як це робити.
Крім того, за операціями за минулий рік передбачено мораторій на застосування фінансових санкцій. І не виключено, що податківці чекають закінчення дії цієї норми, щоб в наступному році почати застосовувати штрафи - по повній.