Поки весь світ звикається з думкою про майбутнє президентство Джо Байдена і розмірковує, яких кроків варто очікувати від його адміністрації, поки ще чинний президент Дональд Трамп геть-чисто відмовляється визнавати поразку. Про те, як і навіщо Трамп чіпляється за Білий дім, хто може зайняти ключові пости в адміністрації Байдена і чому за Камалою Харріс треба стежити уважніше, ніж за іншими віце-президентами США – в матеріалі РБК-Україна.
Те, що Джо Байден стане 46-м президентом США, стало зрозуміло в суботу 7 листопада. Більшість топових американських ЗМІ зарахували кандидату від демократів перемогу в ключовому штаті Пенсільванія, після чого він набрав потрібні для президентства 270 з гаком голосів виборників.
За наступні дні перевага Байдена тільки зміцнилася, він отримав перемогу і в Неваді, яка принесла йому ще шість голосів виборників. У підсумку, за підрахунками CNN, демократ може розраховувати вже на 290 голосів. А якщо виграє і Джорджію з Арізоною, де все складається на його користь, то в сумі набере 306 голосів вибірників.
Трамп може розраховувати лише на перемогу у Північній Кароліні, яка дасть йому 15 голосів – а в сумі в нього буде лише 232. Але незважаючи на таку значну перевагу конкурента, Трамп і республіканці здаватися не збираються.
Ще задовго до виборів продемократичні ЗМІ сходилися на думці, що видворити Трампа з Білого дому буде непросто, навіть якщо перемога Байдена виявиться досить переконливою. Поведінка Трампа ці прогнози повністю підтверджує.
Вже більше тижня він наполегливо стверджує, що отримав на виборах перемогу, причому нібито значну – але зіткнувся з масштабною змовою і фальсифікаціями з боку демократів. Серед його прихильників набрала хід кампанія Stop the Steal або "Зупинити крадіжку".
Головним напрямком боротьби для команди Трампа стали суди. У Пенсільванії, Арізоні, Джорджії, Мічигані та інших штатах були подані численні позови. Республіканці намагаються знайти порушення на різних етапах виборчого процесу: вимагають не зараховувати голоси, які прийшли поштою після 3 листопада (дня виборів), кажуть, що їхніх спостерігачів незаконно не допускали до підрахунку бюлетенів, стверджують, що були проблеми з верифікацією особистості виборців і т. д.
Багато подібних позовів судді вже відхилили, як правило, через дуже слабку доказову базу. Показовою стала історія в Пенсільванії. Там представники Трампа вимагали негайно зупинити підрахунок голосів, аргументуючи це тим, що спостерігачам від республіканців нібито заборонили моніторити цей процес.
Але в процесі слухань, відповідаючи на питання судді, адвокати Трампа все-таки визнали, що в залі була "ненульове кількість спостерігачів" від Республіканської партії. "Перепрошую, так в чому тоді ваша проблема?" – запитав суддя. Ця фраза швидко стала мемом в середовищі демократів.
В сухому залишку, Трамп і його соратники поки змогли домогтися того, що в Джорджії буде проведено ручний перерахунок голосів. Втім, як стверджує секретар штату Бред Раффенсбергер, він прийняв таке рішення не під тиском команди чинного президента, а по своїй волі – щоб підвищити довіру до результатів виборів у штаті.
Зараз розрив на користь Байдена в Джорджії становить близько 14 тисяч голосів. Практика останніх років показує, що в середньому після ручного перерахунку кандидат може розраховувати лише на 430 додаткових голосів на свою користь, чого явно недостатньо. Але навіть якщо в Джорджії виявляться масштабні помилки при першому підрахунку (для чого немає особливих підстав), і Трамп виграє цей штат, до потрібних 270 голосів виборників йому ще залишиться дуже далеко.
Багато шуму наробила історія в Пенсільванії, де працівник поштової служби Річард Хопкінс заявив, що чув, як його начальник давав вказівку штампувати бюлетені, надіслані поштою після 3 листопада заднім числом. Відповідно до законодавства штату, це дозволило б їх зарахувати – а в Пенсільванії поштові голоси розділилися в пропорції чотири до одного на користь Байдена. Це теоретично могло б поставити під сумнів перемогу Байдена в штаті в цілому.
Але пізніше Хопкінс чи то відмовився від своїх свідчень, чи то визнав, що домислив щось від себе. А потім знову публічно визнав правдивість своїх початкових свідчень. По мірі того, як ця історія стає все більш заплутаною день за днем, шанси Трампа "відіграти" відставання більш ніж у 50 тисяч голосів в Пенсільванії явно тануть.
Прихильники чинного президента методично вкидають в інформаційний простір нові і нові "докази" фальсифікацій. А опоненти настільки ж методично піддають їх фактчекингу і спростовують.
Так їм вже вдалося відбити фейки про те, що в Мічигані голосували "мертві душі", а в цілому ряді штатів було віддано більше голосів, ніж всього зареєстровано виборців. В останньому випадку з'ясували, що прихильники Трампа взяли число виборців, які зареєструвалися на вибори 2018 року. Тоді як, у зв'язку з великим ажіотажем, до виборів-2020 кількість зареєстрованих різко зросла, і тому ніяких фальсифікацій де-факто не було.
У Трампа в останні дні відчайдушно хапаються за кожну соломинку. В медіапросторі, зокрема і в українському, широко розійшлося повідомлення про те, що у Байдена "відібрали" 20 голосів виборників в Пенсільванії, і результат виборів тепер знову невизначений.
Воно грунтувалося на тому, що сайт RealClearPolitics нібито присудив Байдену перемогу в цьому штаті, а потім змінив своє рішення. Але незабаром з'ясувалося, редакція RealClearPolitics, на відміну від переважної більшості інших ЗМІ, ніколи не віддавала демократу перемогу в Пенсільванії, отже, і відібрати її не могла.
Іноді доходило до зовсім кумедних ситуацій. Так, прихильники Трампа пікетували будівлю виборчої комісії в Мічигані, скандуючи "припиніть підрахунок!" – адже по мірі підрахунку голосів Трамп почав все більше відставати від Байдена. І в цей же час в Арізоні вони скандували "рахуйте голоси!" – оскільки сподівалися, що там Трамп, навпаки, зможе наздогнати Байдена.
Поки що Трампу вдається утримувати єдність у своїй команді і Республіканській партії, незважаючи на жорсткий публічний тиск демократів, які вимагають від нього негайно визнати поразку. На його бік публічно став голова республіканської більшості в Сенаті Мітч МакКоннелл. А Держсекретар Майк Помпео заявив, що влада буде передана не демократам, а "другій адміністрації Трампа".
Нинішня завзятість господаря Білого дому стає більш зрозумілою, якщо врахувати, що йти на пенсію він явно не збирається. Більше того, за повідомленнями деяких американських ЗМІ, всерйоз планує балотуватися на пост президента на виборах 2024 року. Тоді йому виповниться 78 років – це всього на рік більше, ніж Байдену зараз. Тому такий варіант цілком можливий.
І щоб закласти фундамент майбутнього успіху, Трампу було б дуже до речі закріпити серед своїх прихильників ідею про "вкрадену демократами перемогу", і, відповідно, прагнення до реваншу.
У демократичних ЗМІ в останні дні часто міркують про те, що Трамп набрав більше 72 мільйонів голосів американців – це другий результат в історії (на першому місці, природно, Байден, який зібрав зараз понад 77,5 млн голосів). А це значить, що перемога Трампа в 2016 році не була випадковістю.
Навпаки, виявляється, є величезна кількість американців, які поділяють його погляди і політичний стиль. І ці люди нікуди не зникнуть, навпаки, поразка 2020 року може їх тільки згуртувати навколо фігури Трампа і радикалізувати погляди ще більше.
У своїх післявиборчих виступах Байден повторює, що немає "синіх" і "червоних" штатів (кольори демократів і республіканців), а є лише одні Сполучені Штати Америки, і закликає народ до єдності. Чи зможе новий президент реалізувати свої заклики на практиці – питання дуже спірне.
Але поки Байден все ж зайнятий більш прикладними речами – формуванням своєї команди і підготовкою до переїзду в Білий дім. Зараз в США, по ідеї, повинен був початися перехідний період – час між оголошенням підсумків виборів та інавгурацією нового президента.
Згідно з правилами американської політики, щоб забезпечити плавність передачі влади, адміністрація, що йде ,проводить зустрічі зі своїми наступниками, вводить їх в курс справ, знайомить з актуальними документами і проектами,зокрема і секретною інформацією. На це навіть виділяється окреме бюджетне фінансування.
Але поки в Адміністрації загальних служб США, що відповідає за процес, не готові йти назустріч команді Байдена – і у штабі демократів навіть збираються подати в суд і змусити чиновників почати передачу влади.
Тим часом, як повідомляє CNN, персонал Білого дому вже попередили: якщо хтось почне шукати собі роботу, що може бути трактовано як визнання поразки Трампа, то відразу ж буде звільнений. Серйозно обговорюється навіть варіант, при якому Трампа доведеться силою виводити з Білого дому після інавгурації Байдена.
Вже відомо, хто займе місце голови апарату Білого дому – це давній соратник Байдена Рон Клейн. Свого часу він відповідав за боротьбу з поширенням вірусу Ебола, що особливо важливо у світлі пандемії коронавіруса, яку Байден назвав серед головних викликів його адміністрації.
Фаворитом на пост держсекретаря США авторитетне видання POLITICO називає Сьюзан Райс – афроамериканку і екс-радника Барака Обами з питань національної безпеки. Серед інших претендентів – сенатори Кріс Кунс і Кріс Мерфі, дипломат Вільям Бернс і колишній заступник держсекретаря Ентоні Блінкен.
Про свою готовність зайняти посаду міністра праці заявив суперник Байдена на демократичних праймеріз, сенатор-соціаліст Берні Сандерс. Але офіційної реакції з боку штабу обраного президента поки не послідувало.
Посаду міністра оборони може зайняти Мішель Флауерной, яка працювала заступником голови цього міністерства при першому терміні Обами. На цьому посту і вже після звільнення вона неодноразово відзначалася жорсткими заявами щодо Росії, часто згадуючи і про російську агресію проти України. Важливо, що серед людей, які в цілому можуть відповідати за зовнішню політику за Байдена, немає тих, кого можна було б запідозрити в симпатіях до нинішньої кремлівської влади.
Вже довгий час залишається вакантною посада посла США в Україні. Трамп висунув на цю посаду генерала у відставці Кіта Дейтона, але той не встиг пройти всі процедури для призначення. Як пише "Радіо Свобода", у Дейтона залишаються шанси стати послом в Україні і після зміни влади в Білому домі.
Особливу увагу варто звернути на майбутнього віце-президента США Камалу Харріс, і не тільки тому, що вона стала першою жінкою і першою темношкірою американкою на цьому посту. Донька ямайця та індійки зробила успішну кар'єру у рідній Каліфорнії, спочатку на посаді окружного прокурора Сан-Франциско, потім генпрокурора штату, а з 2017 року – сенатора. У 2019 році вона оголосила про свої президентські амбіції, але зняла кандидатуру ще до початку праймеріз Демократичної партії.
Харріс категорично виступає проти будь-яких видів дискримінації, підтримує соціальну рівноправність, боротьбу з кліматичними змінами і легалізацію марихуани на національному рівні, виступає за підвищення податків для корпорацій. Тим не менш, на думку більшості американські медіа, її все ж не можна назвати переконаною соціалісткою – як на тому наполягала команда Трампа.
"Багато в чому Харріс – показник того, як демократи в цілому зсунулись вліво, навіть якщо вона залишається більш поміркованою, ніж найгучніші прогресивні (ліві в американській термінології, – ред.) порушники спокою", – написала у своєму профілі Харріс The New York Times.
Відразу після того, як Байден оголосив про висунення Харріс у віце-президенти від демократів, почалися розмови про те, що вона може стати його наступницею на посаді. Дійсно, по закінченню каденції Байдену виповниться 82 роки – можливо, вже занадто солідний вік, щоб ще раз йти на чотирирічний термін. У таких умовах цілком природним номінантом від демократів може стати віце-президент Харріс. Якщо, звичайно, за час роботи на цій посаді вона не здійснить грубих помилок.
Головна і, по суті єдина конституційна функція віце-президента США – замінити на посту главу держави, якщо той помре, піде з посади або буде відправлений у відставку. Реальний обсяг його повноважень повністю залежить від готовності президента ділитися своїм функціоналом. Приміром, Майк Пенс всі чотири роки на посаді перебував у густій тіні Трампа.
Але крім іншого, віце-президент є і формальним головою Сенату США. У разі, якщо голоси там розподіляються порівну, він може віддати вирішальний голос. А така ситуація може виникнути.
Після перевиборів третини сенаторів, який пройшли одночасно з президентськими, республіканці зберегли за собою 50 місць, у демократів – 48. Ще два крісла будуть розіграні на повторних виборах сенаторів в Джорджії вже в січні. І в разі двох перемог Демократична партія може взяти під контроль всі ключові державні органи США, крім Верховного суду.
Втім, все це може статися лише в тому випадку, якщо Трамп все ж змириться зі своєю поразкою і не доведе ситуацію в країні до відкритої ескалації.