Підсумки 2016 року: Топ-10 успіхів України

Перемога Джамали на Євробаченні

Перше місце українка кримсько-татарського походження Джамала (сценічне ім'я Сусани Джамаладінової) у шведському Стокгольмі отримала за пісню "1944". У загальному заліку Україна набрала 534 бали.

Лише на 23 бали менше отримала артистка з Австралії Демі Лі. На третьому місці опинився представник Росії Сергій Лазарєв. Цікаво, що він набрав найбільшу кількість балів за підсумками голосування телеглядачів. Однак цього не вистачило, щоб "компенсувати" голоси професійного журі, яке віддало йому п'яте місце. Останній раз перемагав представник України у популярному пісенному конкурсі у 2004 році. Тоді музичну Європу "запалила" Руслана зі своїми "Дикими танцями". Після неї у кроці від перемоги були Вєрка Сердючка (2007 рік) та Ані Лорак (2008 рік), що займали друге місце. До своєї європейської слави Джамала йшла, пройшовши спочатку національний відбір на "Євробачення-2016". На ньому за можливість представляти Україну на відомому пісенному конкурсі змагалися 18 музикантів і колективів. Потім їй довелося пройти через інформаційну "агресію" - окремі російські політики натякали на політичний "кримський" підтекст у пісні Джамали. За умовами конкурсу це заборонено, так як він повинен бути поза політикою. Пісню Джамала почала писати у 2014-му, в ній розповідається про насильницьку депортацію кримських татар у Радянському Союзі у 1944 році. Про ці події вона співала англійською мовою, а кримсько-татарською виконала приспів з народної пісні. Навіть після перемоги у Джамали намагалися відібрати нагороду. Якийсь Артур Ованесян з Єревану зареєстрував на сайті Change.org петицію, адресовану Європейському трансляцыйному союзу, з проханням переглянути результати конкурсу. Але організатори "Євробачення" відмовили.

"Бронза" України на Параолімпіаді

Після провального виступу Національної збірної на літній Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро, Україна все одно змусила говорити про себе на світовій спортивній арені. Все завдяки українській параолімпійській команді, яка у 2016 році вперше за історію незалежної України посіла третє місце на літніх Параолімпійських іграх. За "бронзове" лідерство в Ріо наша команда змагалася з 83 країнами, пропустивши вперед спортивних гігантів - Китай і Великобританію. При цьому параолімпійці випередили навіть постійних лідерів - США і Німеччину. Раніше рекордною Параолімпіадою для нас вважався минулий турнір у Лондоні в 2012 році. Тоді Україна записала у свій актив 84 нагороди.

У Ріо спортсмени отримали 117 медалей. З них - 41 "золото", 37  срібних і 39 бронзових медалей. Українці встановили 109 рекордів у трьох видах спорту: плавання (94), легка атлетика (14), пауерліфтинг (1).

Найбільше національна команда завоювала перемог у плаванні - 74 медалі (25 золотих, 24 срібних і 25 бронзових). Варто відзначити, що у змаганнях брала участь найбільша кількість спортсменів за всю історію виступів нашої країни - 172 людини.

Перша в Україні імплантація "штучного серця"

Перше "штучне серце" імплантували пацієнтові з Харкова. Операцію провела група лікарів Інституту серця спільно з професором з Німеччини. Примітно, що механічне серце пересадили ті ж лікарі, які у 2001 році вперше в Україні провели трансплантацію серця. Вже через три місяці фахівці зробили другу таку ж операцію для порятунку життя 30-річної жінки. "Штучне серце" забезпечує пацієнту повний кровообіг у той час, коли рідне серце на це не здатне. Апарат імплантується всередину тіла і працює від електрики. Зроблений з титану мотор з турбіною постійно обертається у магнітному полі. Він, за допомогою силіконових і графітових труб, підключений до верхівки лівого шлуночка серця та аорти. Таке серце може довго підтримувати життя пацієнта, який з допомогою нього може дочекатися донорської трансплантації серця. Зараз в Європі понад 300 пацієнтів знаходяться на штучній підтримці кровообігу, багато з них - більше двох років. Термін служби такого серця не обмежений, деякі пацієнти живуть з ним вже більше 8 років.

Запуск електронних декларацій

Це подія, яка відбулася на початку осені, вийшла далеко за межі політики і стосується буквального кожного. В української влади були всі шанси провалити запуск системи. Ще під час голосування за держбюджет 2016 року норма про електронне декларування доходів і витрат чиновників була змінена - її запуск повинен був початися з 1 січня 2017 року. У лютому були внесені зміни, які дозволяли розпочати цей процес вже у 2016-му році, але президент Петро Порошенко наклав вето, закон розкритикували у ЄС. Тільки після громадського тиску і прийняття узгодженого тексту юридично стало можливим запуск електронного декларування у цьому році.  Паралельно виникла інша проблема - конкурсна комісія довго не могла обрати членів Національного агентства з запобігання корупції (НАПК), яке і повинно було здійснити запуск е-декларацій. Після великої кількості засідань та зустрічі з президентом України, комісія таки зробила свою роботу. Але НАПК не відразу змогла запустити систему. У Держспецзв'язку відмовилися видавати на неї атестат, через що вона працювала спочатку у тестовому режимі, що у Євросоюзі теж не схвалили. Незважаючи на всі дротики, е-декларація почала працювати з 1 вересня 2016 року. Її запуск, по суті, був останньою вимогою ЄС для запровадження безвізового режиму з Україною. Ввівши електронне декларування, українці отримали механізм боротьби з корупцією. Вже через два місяці після запуску наші громадяни особисто могли вільно і ретельно подивитися, як живуть чиновники від найнижчого до найвищого рівня і чи відповідає образ їх життя  офіційному заробітку.  Всього у реєстрі на початок грудня було зареєстровано понад 105 тис. електронних декларацій. У 2017 році кількість декларацій у реєстрі збільшиться. Їх будуть подавати не лише державні службовці, але й представники публічного права. Зокрема, до такої категорії належать начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідувачів складами, магазинами, майстернями, ательє та їх заступники.

Новий саркофаг для зруйнованого четвертого енергоблока ЧАЕС

Проект "Укриття" - найбільша рухома конструкції в світі. Арка призначена захистити довкілля від радіоактивного випромінювання на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Новою конструкцією накрили старий саркофаг, який був зведений ще у 1986 році над зруйнованим енергоблоком після аварії 26 квітня. Термін служби старого саркофага закінчився у 1996 році. Він має багато пошкоджень, через що всередину потрапляє вода, а назовні - радіація. За оцінками фахівців, всередині старого укриття знаходиться не менше 180 тон радіоактивного палива і близько 30 тон пилу з трансуранових елементів.  Нове укриття дозволить демонтувати власне сам четвертий енергоблок ЧАЕС. Для цього всередині нової арки обладнали систему кранів, яка допоможе дистанційно регулювати і розбирати спочатку старий саркофаг, а потім енергоблок. Працювали над проектом нового укриття фахівці з 30 країн. У висоту він 110 метрів, шириною 257 метрів і 164 метри у довжину. Вага конструкції становить масу шести Ейфелевих веж - 36,2 тис. тон.

"Укриття" може повністю накрити статую Свободи чи стадіон Stade de France. Нову захисну споруду будуть експлуатувати протягом 100 років.  Зазначимо, що хоча Чорнобильську АЕС остаточно закрили 15 грудня 2000 року, але процес виведення її з експлуатації повинен закінчитися тільки в 2064-му.

Впровадження ID-карт

Видавати нові документи у вигляді пластикової картки, за допомогою якої можна ідентифікувати особу, почали ще в січні 2016-го. Нові "паспорти" оформляли 16-річним українцям, які одержували документ вперше.

З жовтня таке оформлення стало обов'язковим для всіх, хто досяг 14-річного віку. При бажанні змінити прізвище, у разі втрати, псування паспорта або необхідності вклеїти фотографію в 25 і 45 років будуть оформлятися нові документи. Всі інші зможуть обмінювати старі паспорти на нові за власним бажанням. Ціна питання - 10% від мінімальної зарплати, тобто, з 2017 року це буде коштувати 320 гривень. Для окремих категорій громадян місцеві громади зможуть зробити випуск документів безкоштовним. Особи, які оформлюють паспорти у віці 14-18 років, будуть отримувати їх з терміном дії чотири роки, після 18 років він видається на 10 років. Передбачається, що такі внутрішні паспорти можна буде отримати не тільки у відділеннях Державної міграційної служби, а й у центрах надання адмінпослуг. ID-карта має вигляд пластикової картки із безконтактним електронним носієм (чіпом). На документі зазначаються ім'я, стать, громадянство, дата і місце народження, фотографія, оцифрований підпис. Нові паспорти також містять ідентифікаційний код, нанесений на паспорт графічно і занесений в електронний чіп. Отже, довідку з податкової інспекції носити з собою не потрібно. На ID-карті - написи українською і англійською мовами. Біометричні дані (відбитки пальців) заносяться тільки за бажанням. У паспорті немає відміток про шлюб або його розірвання.

Українка потрапила в ТОП - 50 кращих вчителів світу

Єдина представниця України, викладач англійської мови з м. Кропивницького Ганна Дудич потрапила у фінал всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize. Це якийсь аналог Нобелівської премії в області освіти, який вже третій рік поспіль визначає кращого педагога. Ганна Дудич використовує на уроках новітні технології, а також стимулює учнів робити власні проекти. Наприклад, під час навчання використовується система Google Glass. Часто на заняттях проводять скайп-конференцію або скайп-зустрічі з учнями з Китаю, Великобританії, Туреччини. Ганна Дудич потрапила до шорт-листа, випередивши майже 20 тис. інших учасників з 179 країн світу. Вона ще побореться за головний приз - 1 млн доларів. Нагородження переможців відбудеться у березні 2017 в Дубаї. Гроші можна буде витратити на власний освітній проект. У разі перемоги українська вчителька хоче обладнати спеціальні лабораторії у невеликих мікроавтобусах, в яких перебувало б кілька комп'ютерів, мобільний Інтернет, телескоп, документ-камери. Після цього вона планує направити ці пересувні лабораторії в подорож по сільським школам, що дозволить залучати дітей до STEAM-освіти - навчання учнів з застосуванням міждисциплінарного та прикладного підходу. Сенс його полягає в тому, щоб замість окремого вивчення кожної з п'яти дисциплін (природничі науки, технологія, інженерне мистецтво, творчість, математика), STEAM інтегрує їх у єдину схему навчання.

Перший український повноформатний 3D-мультфільм

Перший український повнометражний 3D-анімаційний фільм "Микита Кожум'яка", створений за підтримки Держкіно, вийшов на екрани кінотеатрів цієї осені. За даними галузевих ресурсів, анімація "Микита Кожум'яка" за 10 тижнів прокату зібрала 11,3 млн гривень касових зборів.  

В основі сюжету - однойменний твір сучасного українського дитячого письменника Антона Сіяніки. У мультфільмі розповідається про 12-річного сина знаменитого героя народних казок Кирила, який переміг останнього Змія. У Микити немає надсили батька, а перемогти дракона йому доведеться тільки з допомогою сили духу.  "Голосами" героїв стали українські зірки: Василь Вірастюк (Микита Кожум'яка), Віктор Андрієнко (кажан Едді, троль Фоллки), Руслана Писанка (відьма Сірінга), Сергій Сивоха (Дракон). "Микита Кожум'яка" був розроблений українською анімаційною студією "Panama Grand Prix". Над створенням мультфільму в команді працювали професіонали світового рівня. Автор візуальних спецефектів - Михайло Славов, який допомагав у створенні фільмів "Форсаж-6" і "Аліса у задзеркаллі". Консультант візуальних спецефектів - фахівець з комп'ютерної графіки Марк Пінхейро, який перед цим працював над серіалом "Ігри престолів". При роботі над сценарієм допомагав Філ Паркер, він також консультував авторів оскароносного "Уоллес і Громіт і прокляття кролика-перевертня".

Парад перемог українських фільмів на міжнародних кінофестивалях

Гучний фільм "Моя бабуся Каплан" переміг на міжнародному кінофестивалі у Лондоні "London Crystal Palace International Film Festival", отримавши приз у номінації "Кращий іноземний фільм".

В основі сюжету - журналістське розслідування. У паризькому передмісті Сент-Женев'єв де Буа у російському домі доживає останні дні старий, у якого є щоденник його бабусі - Каплан. З нього київська журналістка Марина дізнається історію "сліпої" любові Каплан до Віктора Гарского, який двічі використав Каплан у своїх політичних іграх.

Ще одним проривом став документальний фільм "Лобановський назавжди", який завоював головний приз міжнародного фестивалю спортивного кіно і телебачення у Мілані.

Фільм Антона Азарова, світова прем'єра якого відбулася у червні 2016-го на Шеффілдському міжнародному документальному кінофестивалі, розповідає про відомого футбольного тренера Валерія Лобановського у період з 1960-х років до останнього його виходу на поле. У фільмі є архівні матеріали, розповіді футболістів, тренерів, функціонерів. Серед них - Андрій Шевченко, Олег Блохін, Мішель Платіні, Ігор Бєланов, Йожеф Сабо, Сергій Ребров і Карло Анчелотті.

Інша кінострічка "Коли цей вітер стихне" перемогла у номінації "Кращий документальний студентський фільм" на найбільшому у світі фестивалі документального кіно IDFA в Амстердамі.

Це вперше за час незалежності, коли українсько-польська знімальна група, у складі якої українці - тільки режисер і оператор, зайняла перше місце на кінофестивалі такого рівня. Стрічка розповідає про кримсько-татарську сім'ю, що живе на території окупованого Криму. Глядач дізнається про чотири особисті історії, труднощі, з якими стикається сім'я, вимушена жити під постійним пресом політичного режиму.

Ще одним успішним проектом стала короткометражка Дмитра Сухоліткого-Собчука "Інтерсекція". Вона перемогла у Болгарії на 3-му Міжнародному фестивалі студентських фільмів "Нова хвиля" у номінації "Кращий документальний фільм".

Стрічка спільного виробництва України і Румунії. У фільмі розповідається про один день життя спільноти ромів малого румунського міста, яке живе на перехресті провінційної дороги і міжнародного шосе.

Відразу дві нагороди у Німеччині отримав проект екранізації роману Сергія Жадана "Ворошиловград" на кінофорумі Connecting Cottbus 2016 - однієї з головних подій європейського кіноринку. Продюсер Володимир Яценко, режисер Лодигін і сценарист Наталія Ворожбит отримали 1500 євро та акредитацію на Producers Network у рамках кіноринку Каннського кінофестивалю у 2017 році. Екранізацію однойменного роману Сергія Жадана спільно знімають Україна і Швейцарія. Загальний бюджет фільму - майже 31 млн гривень, Держкіно виділить 15,5 млн гривень. Дата виходу фільму поки невідома.

Повернення літака "Антей"

На початку року після ремонту в дію вітчизняного повітряного флоту повернувся літак Ан-22 "Антей". Останній раз він літав у 2009 році, до цього пробувши в експлуатації 35 років. Перший запуск Ан-22 провели з київського аеродрому "Святошин" в 1965 році. У цьому ж році літак з максимальною вантажопідйомністю 80 тон продемонстрували на виставці в "Ле Бурже", що стало світовою сенсацією. Високу надійність "Антея" підтвердила його експлуатація в суворих умовах Сибіру і Крайньої Півночі. На рахунку Ан-22 понад 40 світових рекордів. Поява "Антея" відкрила нову еру в авіації. Свого часу він був першим у світовій практиці широкофюзеляжним військово-транспортним літаком з корисним навантаженням до 60 тон. При злітній масі 225 тон і діаметрі фюзеляжу 6 метрів мав найбільші в світі гвинти діаметром 6,2 м. Розміри вантажної кабіни (ширина 4,4 м, висота 4,4 м, довжина 33 м) значно перевищують залізничний вагон. Це дозволяє перевозити практично всю будівельну та бурову техніку.

Літак відрізняється простотою в управлінні і невибагливістю в експлуатації. Український "Антей" побував на аеродромах 89 країн на п'яти континентах.