ТОП-10 політичних скандалів минулого року

2017-й рік виявився багатий на різного роду політичні скандали. Варто відзначити, що, в основному, вони стосувалися силових питань. Ми склали невеликий рейтинг найгучніших скандалів минулого року. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

"План Артеменка" і стаття Пінчука

У лютому 2017-го народний депутат від РПЛ Андрій Артеменко потрапив у скандал, який закінчився позбавленням його мандата. Приводом стала публікація в газеті The New York Times, в якій повідомлялося про те, що Артеменко передав команді Дональда Трампа якийсь план врегулювання російсько-українського конфлікту, а також компромат на президента Петра Порошенка. Зі статті випливало, що "план Артеменка" передбачає зокрема проведення референдумів про особливий статус Донбасу і передачу Росії Криму в оренду на 50-100 років. Керівництво країни на інформацію про "план Артеменка" не відреагувало. Зате відреагувала Росія. Глава зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров саркастично заявив, що не можна взяти в оренду Крим, тому що "він і так належить Росії". Відреагували на скандал і в Радикальній партії - депутата на наступний день виключили з фракції і відхрестилися від його заяв, продемонструвавши, що це окрема позиція їхнього колеги.

Артеменко підтвердив ЗМІ, що хотів скористатися своїми стосунками з людьми, близькими до адміністрації Трампа, для пошуку шляхів мирного врегулювання російсько-українського конфлікту. Але нібито в пакеті ініціатив щодо врегулювання військового конфлікту в Україні не було згадки про "оренду" Росією півострова Крим. І що обговорювалося питання підписання угоди про статус Криму між Росією та Україною, з впровадженням історичних прецедентів. Він пояснив, що його ініціатива полягала у формуванні нового майданчика між Україною і США з урахуванням вимог Будапештського меморандуму.

Також Артеменко підтвердив, що справді передавав компромат на Порошенка. За словами політика, мова йде про "платіжки щодо Нацбанку, з оборонки, по офшорним компаніям Порошенка і його друзів". Він додав, що документи зібрані "у співпраці" з колишнім головою СБУ Валентином Наливайченком.

Згодом прокуратура порушила кримінальне провадження за фактом державної зради. В кінці квітня 2017 року президент Порошенко позбавив Артеменка українського громадянства, так як в останнього було громадянство Канади. А в травні Верховна Рада проголосувала за дострокове припинення повноважень Артеменка. Сам колишній депутат говорив, що у нього було громадянство не тільки Канади.

Варто відзначити, що Артеменко не був унікальний у своїх пропозиціях по Криму. Ще в кінці грудня 2016 року український бізнесмен Віктор Пінчук написав статтю для Wall Street Journal, в якій натякнув, що Україна повинна віддати росіянам Крим і провести вибори на окупованому Донбасі. Він зазначив, що Крим не повинен встати на шляху угоди, яка закінчує війну на сході України. Також один з компромісів, на який, за словами Пінчука, Україні необхідно піти - це місцеві вибори на окупованому Донбасі навіть без українського контролю на цій території та кордоні. "Там не будуть створені умови для справедливих виборів, поки Україна не має повного контролю над своєю територією. Але нам, можливо, доведеться пропустити цю істину і провести місцеві вибори", - написав він, додавши, що "доведеться піти на цей компроміс, щоб врятувати тисячі життів".

Торговельна блокада окупованого Донбасу

15 березня 2017 року Рада національної безпеки та оборони прийняла рішення про заборону торгівлі з окупованими територіями, а потім було припинено транспортне сполучення з так званими "ДНР/ЛНР", на чому наполягали активісти з грудня 2016 року. Тоді ж президент Петро Порошенко пообіцяв, що виставить рахунки за збитки через блокаду партіям "Самопоміч" і "Батьківщина", і розкритикував мера Львова і лідера "Самопомочи" Садового, що його партія влаштувала "гуляй-поле" в зоні АТО. Вже в грудні 2017 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що торговельна блокада окупованого Донбасу завдала шкоди Україні, призвела до падіння ВВП України на 1%.

Але державному рішенню про "оголошення" торгової блокади передували акції протесту, які почалися в грудні 2016 року і тривали до середини березня 2017 року. Протестувати проти переміщення через лінію розмежування контрабанди, товарів подвійного призначення вийшли ветерани-добровольці і політики від "Самопомочі" і "УКРОПу". Підтримали протестувальників і у "Батьківщині". Однією з цілей акцій протесту також називалося вимога звільнення українських полонених. Також протестуючі заявляли, що через торгівлю відбувається фактичне фінансування окупованих територій і бойовиків. Протестуючі блокували залізничні колії та автомобільні дороги. Час від часу на окремих коліях відбувалися сутички з силовиками. В кінці лютого терористи так званих "ДНР/ЛНР" пригрозили провести "націоналізацію" підприємств на окупованій території, що і було зроблено ними 1 березня 2017 року.

"Сміттєва блокада"

Історія зі львівським сміттям почалася ще з літа 2016 року, коли сталася пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі, і останнє закрили для вивезення побутових відходів зі Львова. Міська влада намагалася вивозити сміття в регіони, однак час від часу такі дії блокувалися або мери відмовляли приймати відходи. В результаті, станом на червень 2017, місто виявився завалене сміттям в прямому сенсі цього слова. Мер Львова Андрій Садовий неодноразово натякав, що це заплановані дії Адміністрації президента і розправа над політичним конкурентом. Блокада припинилася в червні 2017, після того, як народні депутати від фракції "Самопоміч" - Олег Березюк, Тарас Пастух та віце-спікер Оксана Сироїд оголосили голодування під Адміністрацією президента. Оксану Сироїд навіть госпіталізували через погіршення стану здоров'я. В результаті, повноваження щодо збору та вивезення твердих побутових відходів на себе взяла Львівська обласна державна адміністрація. Остання буде виконувати ці функції протягом двох років, а Львівська міська рада буде передавати на це 25 млн гривень щомісяця.

Справа Романа Насірова

Затримання голови ГФС Романа Насирова відбулося в березні 2017 року, коли детективи НАБУ з'явилися в лікарні "Феофанія" зачитати підозру головному податківцю країни. Тоді лікарі діагностували у Насирова інфаркт. Чиновник став героєм мемів, прославившись своїм картатим покривалом і погіршенням стану здоров'я в суді. Слідство вважає, що Насиров протягом 2015-2016 років, діючи в інтересах депутата Олександра Онищенка, надав керівникам територіальних органів ГФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу обсягом 2 млрд грн низки компаній, підконтрольних згаданому нардепу. Вже під час судового розгляду стало відомо, що, крім українського, Насіров нібито має ще британське і угорське громадянство. Солом'янський районний суд Києва обрав усуненому главі ГФС запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці з можливістю внесення 100 млн грн застави. Заставу за податківця внесла його дружина. В кінці червня термін перебування чиновника під домашнім арештом продовжили ще на два місяці. Адвокати Насірова намагалися змінити запобіжний захід підозрюваному, пояснюючи це необхідністю виїзду чиновнику на лікування за кордон. Однак суд не задовільнив таке прохання. В кінці липня САП завершила розслідування кримінального провадження стосовно Насірова, а на початку серпня суд заарештував все його нерухоме майно. На початку вересня розслідування проти Насірова було завершено. З 28 липня адвокати податківця отримали доступ до матеріалів справи.

У кінці серпня Солом'янський райсуд Києва зобов'язав Насірова носити електронний браслет ще 2 місяці.

Через зволікання з ознайомленням з матеріалами справи з боку захисту Насірова, САП і НАБУ звернулися до суду, щоб обмежити таку можливість. Незважаючи на те, що правоохоронні органи просили встановити обмеження до 12 жовтня, суд встановив його до 6 листопада. Пізніше суд продовжив обов'язок Насірову носити електронний браслет до 14 грудня і дозволив виїжджати за межі столиці, але не далі ніж за межі Київської області. В кінці листопада Насіров заявив, що у нього серйозні проблеми зі здоров'ям - онкологічне захворювання і він проходить курс лікування. 7 грудня відкрилося перше засідання у справі по суті, але воно було перенесено на 19 січня через завантаженість суду. Електронний браслет Насиров поки повинен носити до 25 січня.

Справа Миколи Мартиненка

В кінці квітня детективи НАБУ затримали колишнього депутата від "Народного фронту", одного з впливових спонсорів партії Миколу Мартиненка. Його підозрюють у створенні злочинної організації, присвоєнні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, у зв'язку з чим державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" було завдано збитків на суму 17,2 млн доларів. Однак спочатку в публічний простір потрапила справу проти Мартиненка з приводу нібито хабара, який дозволив чеському виробнику устаткування для атомних електростанцій - компанії Skoda JS - вийти на український ринок. Численні звернення в українські правоохоронні органи щодо саме останнього епізоду неодноразово подавав нардеп від БПП Сергій Лещенко ще в 2015 році. Тоді ж - у грудні 2015-го – у розпал цих скандалів Мартиненко склав депутатський мандат і заявив, що готовий захищатися в суді. САП просила суд взяти Мартиненка під варту на два місяці з альтернативою застави в 300 млн. гривень, однак суд відпустив Мартиненко на поруки міністрів і депутатів від "Народного фронту". Причому у нього був аж 21 поручитель. Зокрема, міністри Лілія Гриневич, Володимир Омелян, Ігор Жданов, заступник голови ЦВК Андрій Магера, а також нардепи Леонід Ємець, Георгій Логвінський, Андрій Тетерук, Микола Княжицький, Максим Поляков, Віктор Єленський, Олена Ледовських, Олена Масоріна, Павло Пинзеник, Геннадій Кривошея, Віталій Сташук, Хвіча Мепарішвілі, Віктор Кривенко, Віталій Корчик, Олена Бойко, Вадим Подберезняк, Федір Бендюженко. Правда, не прийшов у суд підтримати Мартиненка впливовий міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Як повідомили РБК-Україна в САП, досудове розслідування за підозрою Мартиненка в розкраданні коштів СхідГЗК триває.

Сам Мартиненко в коментарі РБК-Україна заявив, що правоохоронці не мають ніяких фактів, які б доводили винуватість. У серпні захист Мартиненко клопотав про дозвіл виїзду за кордон, у Швейцарію, нібито для захисту прав колишнього депутата по справі "Енергоатому", за якою він зі статусу "підозрюваного" перейшов в статус "потерпілого", але суд відхилив таке клопотання. Однак Мартиненку було дозволено залишати межі Києва та області. А вже в грудні закордонний паспорт Мартиненку таки повернули.

В кінці жовтня детективи НАБУ повідомили Мартиненку про підозру у іншій справі - про заволодіння майном "Енергоатому". За версією слідства, екс-нардеп у змові з трьома особами організували корупційну схему, в результаті якої інтересам "Енергоатому" було завдано збитки у розмірі 6,4 млн євро. Ще один запобіжний захід Мартиненку в суді не обирали у зв'язку з тим, що у нього вже є один запобіжний захід по справі СхідГЗК. Вже 20 грудня детективи НАБУ вручили Мартиненку оновлену підозра у двох справах: СхідГЗК і "Енергоатому".

Зняття недоторканності

В кінці червня Генеральна прокуратура внесла подання на зняття депутатської недоторканності, а в окремих випадках і на затримання і арешт шести народних депутатів - Євгенія Дейдея ("Народний фронт"), Андрія Лозового (Радикальна партія), Олеся Довгого ("Воля народу"), Борислава Розенблатта (БПП), Максима Полякова ("Народний фронт") та Михайла Добкіна ("Опозиційний блок")

Суть претензій до Дейдея - справа про можливе незаконне збагачення на більш ніж на 4 мільйони гривень. Довгого підозрювали в земельних махінаціях, поки той працював на посаді секретаря Київської міської ради, які призвели до втрати київською громадою колосальної кількості землі і збитку майже на 82 мільйони гривень. Андрія Лозового Генпрокуратура підозрює в ухиленні від сплати податків на суму 1,7 млн гривень і військового збору в розмірі 129 тисяч гривень.

Максим Поляков, чию справу в прокуратурі назвали "бурштиновою", підозрюється в отриманні хабара в розмірі $7,5 тисячі за нібито лобіювання інтересів іноземної компанії "Фуджейра" (ОАЕ), яке полягало у внесенні змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування діяльності з видобутку бурштину.

Борислав Розенблат також проходить у "янтарній справі". В ГПУ, зокрема, стверджують, що саме він затягнув Полякова в цю справу. Власне, Розенблат був ініціатором законопроекту про зміну оподаткування діяльності з видобутку бурштину. У червні НАБУ і САП затримали трьох помічників Розенблата та Полякова, охоронця і двох представників громадської організації за підозрою в отриманні 300 тисяч доларів хабара для передачі нардепам.

Добкіну інкримінується зловживання службовим становищем, скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою, шахрайство. Справа стосується маніпуляцій із землею, які він нібито чинив у 2008 році, будучи мером Харкова.

Регламентний комітет відмовився рекомендувати Раді знімати депутатську недоторканність з Дейдея, Довгого, Лозового, Полякова, тому пропонувалося, щоб депутати у сесійній залі вирішили самі, що їм робити з цими народними обранцями. Однак комітет визнав обґрунтованими подання на зняття недоторканності, затримання і арешт Розенблата та зняття депутатської недоторканності з Добкіна. У липні Рада зняла недоторканність з Довгого, Полякова і Розенблатта і провалила подання на Дейдея і Лозового. Що стосується Добкіна, то парламент дав дозвіл на зняття недоторканності, затримання і арешт депутата.

27 грудня стало відомо, що САП закрила провадження стосовно Олеся Довгого через недостатність зібраних доказів. Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що таке рішення є неприйнятним і що прокуратура Києва зареєструвала нове провадження у цій справі.

Що стосується справи Добкіна, то у липні суд заарештував його на два місяці з можливістю внести заставу в сумі 50 млн гривень. Також було арештовано все рухоме і нерухоме майно депутата. Заставу за нього внесли Вадим Новинський і Борис Колесніков. Пізніше суд відхилив апеляцію Добкіна на скасування запобіжного заходу. У жовтні депутат вийшов з партії "Опозиційний блок". Розслідування ще триває, а Печерський районний суд Києва продовжив до 8 січня 2018 зобов'язання Добкіна не виїжджати за кордон.

Що стосується Полякова, то у липні Солом'янський районний суд Києва визначив заставу народному депутату в розмірі 304 тисяч гривень, а також здати закордонний паспорта носити елетронний браслет і заборонив залишати місто Київ та Умань (Черкаська область) і не спілкуватися з іншими фігурантами кримінального провадження. А пізніше суд заарештував депутату нерухомість. Одягли електронний браслет на депутата тільки через місяць - 23 серпня, адже останній кілька разів відмовлявся носити браслет. У вересні суд стягнув заставу в розмірі 304 тисячі гривень і призначив новий в розмірі 608 тисяч гривень у зв'язку з тим, що Поляків не виконував рішення суду про запобіжний захід - носінні браслета. Пізніше з депутата зняли звинувачення у вимаганні хабара. Зазначалося, що йому інкримінується "одержання хабара". У листопаді в САП заявляли, що слідство по справі Полякова майже завершено.

У справі Розенблатта у липні суд прийняв рішення про запобіжний захід у вигляді електронного браслета і застави в сумі 7 млн гривень. Також Розенблат здав закордонний паспорта, а також було заарештовано його майно. В кінці жовтня правоохоронці затримали Розенблата в аеропорту "Жуляни", коли той намагався виїхати в Німеччину, але, знявши з літака, відпустили. В кінці жовтня НАБУ завело нову справу на Розенблата. Бюро підозрює, що народному депутату видали дипломатичний паспорт на основі підроблених офіційних документів. Носити браслет він зобов'язаний до 11 лютого.

Що стосується справ Дейдея і Лозового, як повідомили джерела в прокуратурі, обидва справи ще перебувають у процесі розслідування. "Щодо Дейдея можу сказати, що вона розслідується. Щодо Лозового точно не можу сказати, але, наскільки мені відомо, не закрита", - зазначив співрозмовник.

Саакашвілі бореться за місце в політиці

Проблеми у екс-президента Грузії і колишнього голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі в Україні почалися 26 липня 2017-го. Тоді президент Петро Порошенко позбавив політика українського громадянства, яке сам йому видав. Підставою стало те, що політик нібито не вказав в заявці на отримання громадянства відомостей про кримінальне переслідування в Грузії. Несподіванка застала екс-президента Грузії в сезон політичного затишшя. Після більш ніж місяця "гастролів" США і Європою, 10 вересня Саакашвілі повернувся в Україну, прорвавши разом зі своїми прихильниками польсько-український кордон. Але навіть відсутність українського паспорта не завадила Саакашвілі продовжувати займатися політикою. Сплативши штраф у розмірі 3,4 тисячі гривень за незаконний перетин кордону, політик поїхав збирати по Україні прихильників підтримки "Великої політичної реформи" (мета акцій - створення антикорупційного суду, скасування депутатської недоторканності, нове виборче законодавство).

17 жовтня Саакашвілі, "Самопоміч", "єврооптимісти" та інші розпочали акції протесту під парламентом. Правда, вже 19 жовтня протестувати в наметовому таборі під парламентом залишилися тільки колишній президент Грузії і "Рух визволення", який на базі добровольців з АТО створили депутати від "Самопомочи" Єгор Соболєв і Семен Семенченко. Саакашвілі швидко перетворив акцію під Радою за політичну реформу в боротьбу за імпічмент Петру Порошенку і почав нову хвилю акцій.

5 грудня правоохоронці прийшли з обшуками в квартиру Саакашвілі в центрі Києва і навіть спробували затримати його за підозрою у співпраці з біглим олігархом Сергієм Курченком, який нібито фінансував акції протесту в Києві. Прихильники відбили Саакашвілі з-під варти, прорвавши оточення силовиків і витягнувши політика з мікроавтобуса. Правда, через кілька днів Саакашвілі таки був затриманий і доправлений в СІЗО СБУ. Але вже 11 грудня Печерський суд звільнив екс-президента Грузії, відмовивши ГПУ у застосуванні домашнього арешту до політика. Розгляд апеляції прокуратури з цього приводу планується на 3 січня 2018 року. А в ГПУ 29 грудня 2017-го повідомили, що експертиза записів переговорів Саакашвілі з Курченко підтвердила справжність їх голосів.

Як повідомляло РБК-Україна, після звільнення з-під варти Саакашили отримав пакет документів, який дозволяє виїзд в Голландію. Але цим правом не скористався. Не виключається варіант екстрадиції Саакашвілі в Грузії, де проти останнього тривають судові політичні процеси. Також у владних колах не виключають можливість депортації політика в Польщу (країна, з якої він незаконно потрапив в Україну) і Голландії (там живе родина політика).

"Рюкзаки Авакова"

31 жовтня всі новинні стрічки облетіла новина про проведення обшуків і затримання співробітниками НАБУ сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра. Справа стосується можливої розтрати державних коштів на суму понад 14 млн грн при закупівлі рюкзаків для Національної гвардії у фірми, яка нібито має відношення до сина Авакова.

У справі також затриманий колишній заступник голови МВС Сергій Чеботар, який фігурує у відеозапису розмови з сином Авакова про закупівлю рюкзаків, а також представник фірми-переможця тендеру з постачання рюкзаків.

Ще в 2015-му році вийшло кілька журналістських розслідувань щодо питання закупівлі рюкзаків. Кримінальне провадження за цими епізодами було відкрито Генпрокуратурою в липні 2015 року, і передано військовій прокуратурі. У квітні 2016-го ГПУ передала справу НАБУ. На початку 2016 року на YouTube-каналі Sans Corruption з'являється відеозапис, на якому людина, схожа на сина Авакова, нібито в кінці 2014-го домовляється з людиною, схожою на тоді ще заступника Авакова Сергія Чоботаря, про поставку міністерству 2 тисяч рюкзаків. Притому, що тендер по рюкзаках повинен відбутися тільки в наступному році. Сам Чеботар в травні 2015 року, після численних скандалів ЗМІ навколо його персони, подає у відставку, пояснюючи такі дії "цькуванням". На той момент Чоботар вже фігурувало в скандалах по земельних угод і нападу на журналістів. У 2016 і 2017 роках справа "рюкзаків Авакова" пропадає з публічного простору. Але вранці 31 жовтня НАБУ приходить до сина міністра з обшуками.

Вже 1 листопада Солом'янський райсуд Києва відпускає Авакова-молодшого під особисте зобов'язання. Так, на сина міністра покладено низку зобов'язань, зокрема не залишати населений пункт проживання без відома суду і слідчих, повідомляти про зміну місця проживання, здати на зберігання міграційної служби закордонний паспорт, утримуватися від контактів зі свідками і одягнути електронний браслет.

В кінці листопада в НАБУ повідомили, що справа сина Авакова перебуває на завершальному етапі і вже через кілька тижнів може бути передана в суд. А вже 22 грудня Солом'янський райсуд Києва дозволив Олександру Авакову зняти електронний браслет і дозволив повернути закордонний паспорт. Також у грудні було скасовано рішення про арешт майна Авакова-молодшого та направлено на розгляд доцільності повторного арешту знову в суд першої інстанції.

Війна силовиків і антикорупціонерів

У листопаді розгорівся скандал, фігурантами якого стали два антикорупційні відомства - Національне антикорупційне бюро та Нацагентство з питань запобігання корупції. А точніше їхні керівники - Артем Ситник і Корчак Наталія. Зокрема, НАПК склала протокол про адміністративне порушення проти Ситника і відправило його в суд. Відомство звинувачує Ситника в порушенні норми антикорупційного законодавства про конфлікт інтересів. Мова йде про участь працівників НАБУ (керівника юридичного управління НАБУ Ігоря Ярчака) у адміністративній справі за позовом ТОВ "Юридична компанія "Студія права" проти ГФС, в якій суд залучив в якості третьої особи на стороні відповідача директора НАБУ.

Паралельно НАБУ викликало на допит керівника НАПК Наталю Корчак по справі про покупку паркомісць та їхнє використання для незадекларованих автомобілів. Ще в травні ЗМІ повідомляли про виявлення на паркоместе Корчак в столичній новобудові нової машини Skoda Octavia A7, яку вона нібито не вказала в декларації. Пізніше в ЗМІ з'явилася інформація, що відповідна машина належить свекрусі Корчак. Ця історія переросла в скандал після інциденту 11 листопада, коли свекруха Корчак закрила у себе в квартирі детектива НАБУ, який приніс їй повістку на допит. Причому сама Наталя Корчак стверджує, що справа проти неї була відкрита на початку жовтня у відповідь на дії НАПК щодо Ситника. У конфлікт втрутилася і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Відомство Назара Холодницкого, у якого з НАБУ давно непрості відносини, охрестили дії Ситника як "спробу зведення особистих рахунків". Але з часом пристрасті охололи і вже розгорілися між НАБУ і ГПУ.

Конфлікт між ГПУ/СБУ і НАБУ почався після того, як представники спецслужби затримали співробітника антикорупційного бюро, який нібито вирішив підкупити першого заступника голови Державної міграційної служби. У НАБУ заявили, що це була спецоперація відомства, яку зірвали спецслужби. Після цього сторони конфлікту звинуватили один одного в незаконності дій. Глава НАБУ Артем Ситник заявив, що метою спецслужб було зірвати всі операції НАБУ і розкрити всіх агентів бюро. У свою чергу генеральний прокурор Юрій Луценко назвав ситуацію в НАБУ "величезним букетом нелегального угрупування, яке діє нелегальними методами з нелегальною апаратурою".

Пізніше у Верховній Раді було зареєстровано законопроект авторства голів фракцій БПП Артура Герасимова і "Народний фронт" Максима Бурбака, що дає право парламенту простою більшістю і без проведення аудиту звільняти керівництво антикорупційних органів. Однак така ініціатива була жорстко розкритикована світовим співтовариством і знята з порядку денного Верховної Ради.

Агенти НАБУ

Згаданий вище скандал між НАБУ і ГПУ/СБУ розгорівся в листопаді. Його суть у залученні НАБУ агентів для "розробки" першого заступника ДМС Діни Пімахової. Кульмінацією стало затримання співробітниками СБУ і прокурорами агента НАБУ, який намагався дати хабара чиновникові ДМС за сприяння в легалізації іноземних осіб на території України. Сума хабара - 15 тисяч доларів. У НАБУ це назвали зривом спецоперації, яка тривала з весни 2017 року. У ГПУ дії агента назвали порушенням законодавства і провокацією хабара, за що передбачена кримінальна відповідальність.

У НАБУ вважають, що оскільки бюро так і не отримало права на автономне прослуховування, а має залучати СБУ до здійснення цих заходів, спецслужба, за версією детективів, використовувала записи телефонних розмов у рамках справи про корупцію в ГМС і завербувала Пімахову, щоб дискредитувати НАБУ.

Генпрокурор Юрій Луценко розкритикував методи, якими діяли агенти НАБУ, і заявив, що цю історію ніяк не можна порівнювати з справою Борислава Розенблата, де також були задіяні детективи під прикриттям.

Нагадаємо, для виявлення корупційних дій депутата НАБУ задіяло "агента Катерину". Остання була нібито представницею іноземної фірми "Фуджейра" (ОАЕ), яка планувала займатися видобутком бурштину в Україні, а Борислав Розенблат за фінансову винагороду погодився їй допомогти в цьому питанні. Ціна питання – 300 тис. доларів. Як повідомлялося тоді в НАБУ, до справи навіть долучалися співробітники американського ФБР.