Всі проти всіх: Топ-10 політичних скандалів року

1. Відставка Яценюка

Арсеній Яценюк добровільно пішов з посади голови уряду. Проте його рішенню передувало майже піврічне активне протистояння з президентом Петром Порошенко та його командою. Голові держави активно підігрували не тільки його політичні соратники, яким на той час ще був екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, а й опоненти - перш за все Юлія Тимошенко. Вона та цілий ряд політиків "другого ешелону" активно критикували уряд в першу чергу за підвищення комунальних тарифів для населення. Як результат, на момент відставки рейтинг Яценюка коливався в районі статистичної похибки. Президент регулярно зустрічався з прем’єром на засіданнях так званої Стратегічної ради і особисто переконував того піти у відставку. Під час однієї з таких зустрічей Яценюк нібито погодився піти, проте сталося це лише після того як Порошенко вдалося переконати в необхідності такого кроку віце-президента США Джо Байдена, який довгий час грав роль своєрідного "політичного батька" Яценюка.

2. Призначення Юрія Луценко на посаду генерального прокурора

Бої за призначення Юрія Луценка генеральним прокурором тривали декілька місяців. По-перше, Рада ніяк не могла звільнити його попередника - Віктора Шокіна, на чому так наполягали американські партнери. А, по-друге, знадобився час, аби знайти підтримку кандидатури Луценка та на схвалення законодавчого механізму, аби таке призначення взагалі було можливим, враховуючи відсутність юридичної освіти у Юрія Луценка.

Процес звільнення Шокіна тривав ще з кінця 2015 року та став можливим тільки 29 березня 2016 року, попри те, що Шокін, на прохання президента, подав у відставку ще 16 лютого, коли Рада у черговий раз намагалася "поховати" уряд Яценюка.

Не менш важливою перешкодою до кабінету на Різницькій для колишнього лідера фракції БПП Луценка став брак юридичної освіти. Відповідну суперечність після численних спроб Рада нарешті владнала 12 травня. Змінами до закону про прокуратуру передбачалося, що генпрокурором може стати людина, яка "має вищу освіту та стаж роботи у галузі права або досвід роботи у законодавчому та/або правоохоронному органі не менше п'яти років". До цього генпрокурор мав обов'язково бути дипломованим юристом і працювати у прокуратурі щонайменше 10 років. Того ж дня закон у терміновому порядку був підписаний президентом і опублікований в парламентському віснику "Голос України", що надало можливість Порошенку внести подання на призначення Луценка генеральним прокурором. 259 "за", і руками БПП, "Народного фронту", "Волі народу", "Відродження" і 15 позафракційних 12 травня Луценко став генпрокурором.

3. Садовий і львівське сміття

Пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові, що сталася 30 травня 2016 року, завдала чималих проблем меру міста Андрію Садовому.

У Садового причиною пожежі на сміттєзвалищі назвали умисний підпал і навіть натякали, що не останню роль у блокуванні вивозу сміття зі Львова відігравала Адміністрація президента, за командою якої обласна влада відмовлялась надавати дозвіл на відкриття нового полігону (Грибовицьке сміттєзвалище закрили). Так само у "Самопомочі" розповідали і про "руку Банкової", яка ніби то блокувала вивіз сміття і до інших регіонів країни - як от Миколаєва, Запоріжжя, Дніпра та інших міст. Пояснювали у команді Садового війну з АП своєю позицією по голосуванню за судову реформу - 2 червня фракція "Самопоміч" не підтримала зміни до Конституції в частині правосуддя , над якими, зокрема, сама ж і працювала. У команді Садового розповідають, що Банкова пропонувала вирішити питання сміття на умовах, що фракція львівського мера проголосує за судову реформу. Але "Самопоміч" відмовилася.

Наразі у Львові не знайшли територію під новий полігон, тож досі вимушені возити сміття по регіонам. До того ж, у команді Садового розповідають про черговий тиск Банкової через відмову фракції голосувати за бюджет на 2017 рік - перед самим голосуванням автомобілі з львівським сміттям зупиняли та не допускали на полігони в інших областях. Не вирішене питання і з рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища та будівництвом сміттєсортувального заводу. 600 млн гривень на відповідний проект мав виділити Європейський інвестиційний банк. Проте у "Самопомочі" знову ж таки кажуть, що реалізація проекту блокується на рівні уряду. У той же час у команді садового запевняють - історія зі "сміттям" збила рейтинг "Самопомочі" у Львові тільки на два пункти - із 31% до 29%.

4. "Чорна бухгалтерія" Партії регіонів

Скандалом, що вийшов за рамки суто українського, став скандал довкола "чорної бухгалтерії" "Партії Регіонів". "Амбарну книгу" видатків "Партії регіонів" за період менш, ніж за шість місяців 2012 року наприкінці травня 2016 року опублікував колишній журналіст "Української правди", нардеп Сергій Лещенко. Мова йде про більше ніж 66 млн доларів, витрачених на "партійні потреби" ПР. Свою "повну версію" "амбарної книги" за увесь період діяльності ПР до НАБУ подав і екс-заступник глави СБУ Віктор Трепак. Там мова йде про більшу суму - 2 млрд доларів. Так, у "чорній бухгалтерії" фігурують прізвища нардепів Євгенія Геллєра (нині депутатська група "Відродження"), Олександра Грановського (БПП), голови ЦВК Михайла Охендовського, екс-міністра юстиції Олени Лукаш, екс-міністра закордонних справ Леоніда Кожари та інших. Також там простежується фінансування ПР на парламентських виборах 2012 року "Нашої України" та КПУ.

Міжнародним скандал став після оприлюднення НАБУ декількох сторінок амбарної книги, де фігурує ім’я уже колишнього керівника штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Манафорт свого часу був радником у біглого президента Віктора Януковича. Хоча, в Антикорупційному бюро і зазначили, що не існує прямих доказів того, що американець дійсно отримував гроші у ПР, разом з тим зафіксували, що його прізвище 22 рази фігурує у документах (за період з 2007 по 2012 роки), а  сума, яку ніби то він отримав, перевищує 12,7 млн доларів. Співпадіння чи ні, але саме на фоні цього скандалу Манафорт пішов з поста глави штабу Трампа.

На початку грудня у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, не мають достатньо доказів для передання до суду справи про "чорну бухгалтерію" "Партії регіонів", а вже наприкінці місяця у НАБУ зазначили, що зібрали достатньо доказів, що підтверджують оригінальність "амбарної книги".

5. Зліт та падіння Надії Савченко

За майже два роки ув’язнення у російському СІЗО льотчиця Надія Савченко стала героєм України, очолила список "Батьківщини" до парламенту, стала народним депутатом та делегатом ПАРЄ. За сім місяців на волі вона залишила "Батьківщину", після чого її виключили з фракції Тимошенко. Савченко позбавили статусу делегата у ПАРЄ, на волосині ї подальше членство у парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони. За даними Центру соціальних досліджень "Софія", відсоток підтримки Савченко за останні чотири місяці впав майже утричі. Якщо у липні 2016 року за політика були готові проголосувати 8,3% українців, то на кінець листопада - 2,9%.

Після високих злетів бувають болючі падіння. Це про Савченко. Льотчиця відразу намагалася відмежуватися від "Батьківщини" та займатися політикою самостійно. Тож не дивно, що у "Батьківщині" постійно наголошували, що Савченко - самостійний політик. Цим самим сторонники Тимошенко намагалися перекинути відповідальність за позицію Савченко, яка не співпадала з позицією партії , на самого депутата. А з кінця літа Савченко взагалі почала ігнорувати засідання фракції "Батьківщини", що в результаті призвело до "розірвання стосунків із "Батьківщиною". Та переломним моментом стала її поїздка до Мінську на таємну зустріч із ватажками бойовиків "ДНР" та "ЛНР" Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким. На зустрічі ніби говорилося про звільнення полонених. Після цієї поїздки на Савченко обвалився шквал критики.

Протягом цих семи місяців Савченко постійно пророкували створення свого політичного проекту та навіть говорили, що ніби-то вона на наступних парламентських виборах може очолити список "Народного руху". 27 грудня Савченко таки оголосила про створення не нового політичного проекту, а громадянської платформи "РУНА" ("Рух, реформи, революція українського народу"). В чому суть останньої, поки достеменно не відомо.

6. Невдала відставка Валерії Гонтарєвої

Чергова спроба відправити главу Нацбанку Валерію Гонтарєву, ініційована на початку жовтня одним із найбагатших, позафракційних народних депутатів Сергієм Тарутою провалилася. Звільнення голови НБУ він домагається вже майже рік - регулярно звинувачуючи главу НБУ в розвалі банківської системи та корупції. На початку жовтня екс-співвласник корпорації "ІСД" навіть відправився до Вашингтону на щорічну зустріч країн-членів МВФ і Світового банку. Перед початком засідання народний депутат особисто роздавав її учасникам англомовну версію брошури "Гонтарєва: загроза економічній безпеці України", автором якої він є, аби західні кредитори повпливали на рішення президента звільнити главу Нацбанку.

У відповідь Гонтарєва звернулася до правоохоронних органів з вимогою відкрити кримінальні провадження проти Тарути за поширення "провокаційних матеріалів з голослівними звинуваченнями" на її адресу.

Попри те, що ідею відставки Гонтарєвої активно підхопили "Батьківщина", Радикальна партія Олега Ляшка, все, на що спромоглися депутати, навіть за підтримки колег з БПП, "Народного фронту" та "Самопомочі", так це ухвалити на рівні комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності рішення рекомендувати президенту звільнити главу Нацбанку. Проте, у сесійний зал це рішення не виносилося. Ба більше, "похоронили" депутати й ідею створити ТСК щодо розслідування діяльності Гонтарєвої. У "Народному фронті", це пояснили як небажання давати лідерці "Батьківщини" Юлії Тимошенко чергову площадку для піару та розхитування ситуації до дострокових парламентських виборів.

7. Відставка Саакашвілі

Не обійшлось без скандалу і під час відставки Михайла Саакашвілі з посади голови Одеської ОГА. Про те, що екс-президент Грузії хоче піти з української держслужби його оточення заговорило ще весною минулого року. Однак, сталося це тільки 7 листопада, через місяць після парламентських виборів у Грузії, де його партія "Єдиний національний рух" програла. Саакашвілі, який від самого початку свого приїзду в Україну називав Петра Порошенка своїм другом, пішовши з посади голови ОГА, вилив на президента чимало бруду. По-перше, він підтвердив, що допоміг президенту "звалити" Яценюка, і саме для цього ще у 2015 році їздив регіонами в рамках свого "Руху за очищення". По-друге, Саакашвілі звинуватив Порошенка в недостатній боротьбі з корупцією.

"Яка різниця українцям, хто до них буде байдуже ставитися Порошенко чи Янукович? Яка різниця, хто їх буде грабувати - Єнакіївський (Юрій Іванющенко - екс-нардеп від "Партії регіонів", - ред.) або Кононенко (Ігор Кононенко - перший заступник голови фракції БПП, - ред.)? Яка різниця для українців, хто буде все собі привласнювати: якийсь Ковальчук (Віталій Ковальчук - перший заступник глави АП, - ред.) або Клюєв (Андрій Клюєв - екс-глава АП часів Віктора Януковича, - ред.)? Гончаренко (Олексій Гончаренко -заступник голови фракції БПП, - ред.), Пресман (Олександр Пресман - член групи "Відродження" у Раді, - ред.) і Ківалов (Сергій Ківалов - нардеп від "Оппоблока", - ред.) як грабували, так і грабують вже при новій владі", - сказав йдучи з поста голови ОДА Саакашвілі.

Грузинський реформатор займав посаду голови Одеської ОГА майже півтора роки. Тепер він створює всій політичну партію - "Рух нових сил".

8. Звинувачення Онищенком Порошенка

Наприкінці листопада вибухнув черговий скандал, фігурантом якого став депутат-втікач з депутатської групи "Воля народу". Влітку Онищенко, якого звинувачують в організації корупційних схем з газом, які завдали збитків державі на суму близько 3 млрд гривень, залишив Україну та ніби-то наразі перебуває  чи то в Британії, чи то в Росії.

Скандал розгорівся довкола "сповіді" Онищенка про його безпосередню участь у підкупі депутатів по ключовим голосуванням у парламенті на прохання самого президента та його команди. Мова йде про такі голосування, як за держбюджети на 2015-2016 роки, призначення та відставка генпрокурора Віктора Шокіна, призначення генпрокурором Юрія Луценка, відставка с поста глави СБУ Валентина Наливайченка. Так, ніби-то тільки голосування по Наливайченку команді президента обійшлося у 2-2,5 млн доларів і тільки мільйон пройшов через руки Онищенка. Відповідальними по фінансовим питанням депутат назвав наближених до Порошенка людей: нардепа, першого заступника глави фракції БПП Ігоря Кононенка, керуючого директора групи ICU Макара Пасенюка, а також начальника служби охорони президента Федорова. Онищенко ж пообіцяв згодом навіть оприлюднити запис,  зроблений на годинник, де Порошенко дає вказівки, як і кому і за що голосувати. Також депутат розповів, що здійснював дискредитацію колишнього прем’єра Арсенія Яценюка. Записи розмов він ніби-то передав американському уряду.

Пізніше у ЗМІ з’явився запис розмови Онищенка із колегою по парламенту Олесем Довгим, який ніби то виступав посередником між ним та президентом після того, як той втік з країни. А 19 грудня Онищенко організував навіть skype прес-конферекнцію, де повторив свої попередні звинувачення у бік президента. Нардеп також розповів, що президент не зацікавлений у припиненні бойових дій на сході України, бо для останнього війна - це бізнес. 

24 грудня Онищенко у своїй авторській колонці в американському журналі Time вилив чергову порцію звинувачень на Порошенка. Він звинуватив президента у крадіжці сотень мільйонів доларів через відкати з контрактів на держпідприємствах. За його словами, саме тому, що міністр економіки Айварас Абромавічус не хотів покривати корупцію, останній і пішов у відставку.

У команді президента всі звинувачення Онищенка відкидають і стверджують, що кампанію по дискредитації Петра Порошенка він почав "під диктовку ФСБ".

9. Провал "безвізу"

Можливо українці поїдуть  без віз до Європи у 2017 році, але точно не з 1 січня. Амбітний план президента Порошенка про безвізові подорожі до ЄС до кінця року провалився. Ще не перебуваючи на посаді президента, у квітні 2014 року, Порошенко запевняв, що безвіз буде з 1 січня ще 2015 року. У червні 2015 року президент з трибуни парламенту у рамках "щорічного послання до Верховної Ради"  уже називає новий амбітний термін - 2016 рік. На початку 2016 року планка знову пересувається - уже до середини року. У вересні Порошенко дозволив собі знову зробити черговий короткостроковий прогноз - на жовтень, а у жовтні знову пересунув планку на листопад. Проте ні у 2015 році, ні у жовтні-листопаді 2016 року Україна так і не отримала омріяний безвіз, який чим далі стає приводом для мемів у соціальних мережах.

Довгоочікувані зрушення нарешті відбулися наприкінці вересня 2016 року. Тоді профільний комітет Європарламенту з внутрішніх справ, юстиції та громадянських свобод нарешті схвалив доповідь щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС. Наступними рішення  мали схвалити Європарламент та Рада ЄС. Проте уже в жовтні стало відомо, що окрім вимог, які ЄС висунув Україні на шляху до лібералізації візового режиму , стоїть ще одне "але" - механізм призупинення безвізового режиму з усіма країнами шенгенської зони. Відтак , європейські партнери поставили вимогу - Україна, Грузія та Косово отримають безвіз тільки після схвалення відповідного механізму.

Після майже двомісячних суперечок - 15 грудня - Європарламент нарешті узгодив механізм призупинення. Здавалося б, справу зроблено. Проте, коли Україна матиме безвіз, досі говорити складно. Спочатку у ЗМІ з’явилася інформація ніби Європарламент розгляне питання безвізу для України 18 січня 2017 року, згодом - у лютому і навіть у квітні . Проте наразі на сайті Європарламенту Україну прибрали із  графіку роботи законодавчого органу ЄС, тож коли таке голосування відбудеться і чи відбудеться взагалі - наразі не відомо.

10. Націоналізація ПриватБанку

Пізно ввечері 18 грудня країну сколихнула новина про націоналізацію одного з найбільших банків України "ПриватБанку". 100% акцій, які раніше належали олігархам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову держава, в особі Мінфіну, придбала за 1 гривню. У той же час голова НБУ Валерія Гонтарєва заявила про докапіталізацію фінансового закладу на 148 млрд гривень. Облігації внутрішнього займу на цю суму випустить Мінфін і викупить НБУ.

Одразу після оголошення про націоналізацію "ПриватБанку" колишні власники та менеджери банку та представники НБУ та Мінфіну уникали критики на адресу одне одного. Проте після заяви Гонтарєвої про те, що проблеми банку пов’язані з помилковою кредитною політикою, активному кредитуванні бізнесу акціонерів та не формуванні резервів, команда Коломойського висунула зустрічні обвинувачення голові НБУ. Зокрема, у тому, що саме регулятор довів банк до націоналізації,  так як напередодні змінив нормативні вимоги до заставленного майна. Публічно про те, що "ПриватБанк" став жертвою свавілля НБУ заявив і особисто Ігор Коломойський. До того ж 28 грудня менеджмент телеканалу "1+1", який також належить мільярдеру заявив, що держава поки що не продовжила "плюсам" ліцензію на мовлення. Схоже, чергове протистояння між Порошенко та Коломойським набирає обертів.