Жевріє надія: в Україні розпочався новий опалювальний сезон

100% готовність

"Жодних проблем з опалювальним сезоном не буде", - заявив вчора міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. За словами чиновника, уряду вдалося подолати кризову ситуацію в енергетиці, пов'язану з низьким рівнем запасів вугілля на складах теплогенеруючих підприємств. "База теплової генерації в два рази перевищує потреби України. На складах накопичено 1,7 млн тонн, ще 0,5 млн тонн зафрахтоване в рамках диверсифікації поставок вугілля в Україну", - цитує прес-служба Кабміну Ігоря Насалика.

Нагадаємо, згідно з урядовим планом підготовки до опалювального сезону 2016-2017, для його стабільного проходження до 1 листопада на складах ТЕС повинно бути не менше 2,8 млн тонн вугілля.

Підстрахуватися на випадок, якщо виконати цей план не вдасться, в Кабміні планували за рахунок збільшення запасів природного газу до 17 млрд кубометрів, які НАК "Нафтогаз України" повинен був закачати в ПСГ до початку холодів. Пізніше це вимога уряду було замінено рекомендацією. На 1 жовтня запаси природного газу в підземних сховищах складають 14,3 млрд кубометрів.

"Якщо морози не будуть лютими, нам вистачить цього обсягу газу і достатньо буде 2-2,5 млн тонн вугілля для забезпечення стабільного проходження сезону", - запевнив РБК-Україна джерело уряді. Що станеться, якщо все ж "морози будуть лютими", уточнити джерело не взявся.

За прогнозами синоптиків, ця зима буде теплою. Температури в січні і лютому будуть вище норми, а дуже суворих морозів не передбачається. Про це повідомив заступник голови Укргідрометцентру Анатолій Прокопенко. "Температура буде в січні-лютому-березні буде вище норми. Якщо говорити в середньому, то у нас самий холодний зазвичай січень. Середня температура коливається від 4 до 8 градусів морозу. Якщо говорити про самих низьких температурах, які спостерігалися на території України, то на сході зафіксовано 42 градуси морозу. Це те, що було раніше. В цьому році ми не очікуємо таких сильних похолодань. Я думаю, що самі низькі температури будуть короткочасно в межах 20-25 градусів морозу", - припустив Прокопенко.

Практично на 100%, за словами віце-прем'єра-міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка, готові до початку опалювального періоду житловий сектор та об'єкти енергетичної інфраструктури. "Житловий фонд практично готовий до зими, - заявив чиновник на селекторній нараді з регіонами 4 жовтня. - Органи місцевого самоврядування витратили на підготовку до опалювального сезону близько 6 млрд гривень".

Перегук міст

Згідно з українським законодавством, влади зобов'язані розпочати опалювальний сезон, якщо середня температура повітря протягом трьох діб менше 8 градусів Цельсія. Але, традиційно, соціальна сфера – школи, дитячі садки і лікарні, повинні бути готові до зими не пізніше 1 жовтня, а багатоквартирний житловий фонд – 15 жовтня. У столиці, за даними ПАТ "Київенерго", подача тепла в заклади соціальної сфери повинна початися 10 жовтня, а з 17 жовтня, протягом 10 днів, буде поступово забезпечений тепловою енергією житловий фонд Києва (більше 11 тис. будинків).

Підготовка до опалювального періоду починається в літній період і передбачає проведення гідравлічних випробувань теплових мереж, планових капітальних ремонтів, заміну труб, їх промивання та санацію, перевірку повітряно-вентиляційних шахт та внутрішніх мереж в багатоповерхових будинках. Крім того, місцева влада спільно з ДСНС повинні бути готові до оперативним діям на випадок аномальних погодних умов у зимовий період. Всього, за даними Мінрегіону, до опалювального сезону має бути підготовлено майже 162 тис. житлових об'єктів, 21 тис. котелень і більше 2 тис. теплових пунктів.

Відповідають за це місцева влада. "Об'єктивних причин для зриву опалювального сезону немає. За підготовку до опалювального періоду несуть відповідальність мери міст, голови облдержадміністрацій. Якщо хтось не встиг якісно підготувати свої міста, райони чи області до опалювального сезону, то не треба списувати це на загальнодержавні проблеми", - заявив нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Мери міст запевняють, що свої зобов'язання з підготовки житлово-комунальної сфери до холодів виконали. "У нас все нормально. Вже включаємо бюджетні установи і готуємося до подачі тепла в житловий фонд. Все йде за планом", - запевнив РБК-Україна мер Львова Андрій Садовий. "Ми готові до зими на 99,99%, вже розпочинаємо подачу тепла в соцустанови", - повідомив виданню мер Харкова Геннадій Кернес.

"11 жовтня у мене має відбутися нарада з теплоенергетиками, але можу попередньо сказати, що Дніпро готовий до зими. На ремонти в цьому році було виділено понад 240 млн гривень і до кінця року ми цю суму освоїмо. Але у нас є системна проблема, з якою ми зіткнулися при підготовці. Наш виробничий флагман – Південний машинобудівний завод – практично банкрут. Він має близько 400 млн гривень за електроенергію і тепло. Енергопостачальники збираються відмовлятися від опалення відомчої котельні, а значить без тепла може залишитися величезний район міста, де проживають десятки тисяч жителів. Ми зараз ведемо з цього питання продуктивний діалог з ними, також думаємо над тим, як залучити інші енергетичні потужності. Думаю, цю проблему ми вирішимо", - поділився з РБК-Україна мер Дніпра Борис Філатов.

Справа, все ж, труба

Теплоенергетики оптимізму влади, центральних і регіональних, не поділяють. На їх думку, що накопичилися в галузі теплопостачання системні проблеми, рано чи пізно, можуть стати причиною серйозної технологічної катастрофи в зимовий період. Традиційно, представники теплокомуненерго скаржаться на високий рівень зношеності енергетичної інфраструктури та багатомільярдні борги за спожитий у попередні періоди природний газ. Цей опалювальний сезон – не виняток, але, за словами президента міжгалузевої Асоціації "Укртеплокомуненерго" (об'єднує найбільші ТКЕ) Арсентія Блащука, в цьому році ситуація гірше, ніж в попередньому.

"Раніше держава виділяла кошти на заміну хоча б декількох кілометрів магістральних мереж в кожному регіоні. У цьому році і цього не було. Зрозуміло, навесні і влітку, як і належить, теплоенергетики проводили гідравлічні випробування мереж і поточні ремонти, але це – латання дірок. З кожним роком рівень не проведених капітальних ремонтів та реконструкції зростає. У цьому році, наприклад, проведено на 10-15% менше таких заходів, ніж у минулому році", - розповів РБК-Україна Арсентій Блащук. За його даними, середній рівень зношеності теплових магістралей по країні – близько 70%, а відсоток теплових втрат в мережах – 13-14%.

Не покращується фінансовий стан комунальних підприємств теплопостачання. Незважаючи на те, що газ для потреб населення, ТКЕ з 1 травня купують за ринковою ціною – 6879 гривень за тис. кубометрів (раніше 3,04 тис. гривень/тис. кубометрів), а тарифи для побутових споживачів на теплову енергію з 1 липня в середньому зросли на 80%, теплокомуненерго все одно не вистачає грошей.

"досі діє постанова уряду №217, прийняте в 2014 році. Згідно з його нормами, левову частка всіх грошей, які отримують від споживачів ТКЕ за поставлене тепло, автоматично забирає "Нафтогаз України" як плату за відпущений нам природний газ. В результаті у підприємств галузі не залишається грошей на ремонти, модернізацію обладнання. Ми все віддаємо НАКу і на заробітні плати, - пояснив РБК-Україна Арсентій Блащук. – Враховуючи, що ціну на газ нам підняли до ринкового рівня, держава вважає, що у нас немає різниці в тарифах, яку необхідно компенсувати. Але держава нам винна компенсацію за 2015 рік у розмірі 1,1 млрд гривень. І ці гроші нам не віддають. Крім того, у величезна заборгованість ТКЕ за спожитий газ у попередні періоди і НАК продовжує нам нараховувати штрафи та пені на цей борг".

За даними НАК "Нафтогаз України", на 4 жовтня, прострочена заборгованість підприємств теплової енергетики складає 21 млрд гривень. У липні Верховна Рада спробувала вирішити цю проблему і прийняла законопроект №2706, яким ввела мораторій на стягнення штрафів і пені з ТКЕ за борги по газу та електроенергії, якщо вони не отримали компенсацію з бюджету різниці між затвердженими тарифами, включаючи пільги та субсидії. Проте вже в серпні президент ветував цей законопроект – його норми розходилися з вимогою МВФ про беззбиткової роботи теплової енергетики та бездефіцитному стані НАК "Нафтогаз України".

На початку жовтня Геннадій Зубко пообіцяв, що уряд запропонує парламенту повернутися до цього питання найближчим часом. За його словами, Кабмін готується внести в Раду законопроект, який передбачає реструктуризацію боргів ТКЕ протягом 5 років. "Передбачено також списання штрафів та пені, після того як теплопостачальні компанії і "Нафтогаз" виконають договори про реструктуризацію заборгованості. Такий підхід щодо реформування національної теплоенергетики підтримують наші міжнародні фінансові партнери", - заявив тоді Зубко.

Можливу кризу неплатежів

Поки чиновники шукають спосіб вирішення проблем комунального сектору, експерти прогнозують погіршення фінансової ситуації підприємств в опалювальний період. "НАК "Нафтогаз України" дійсно забирає у теплокомуненерго до 90% коштів на сплату боргів попередніх, у них не залишається коштів на ремонти і зарплати. Взимку, коли українці отримають платіжки з новими підвищеними тарифами і 60-70% споживачів підуть за субсидіями на оплату послуг ЖКГ, у підприємств галузі ще більше скоротяться надходження готівки. Їм просто не буде чим розраховуватись за газ", - упевнений екс-міністр з питань ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко.

Нагадаємо, субсидія на оплату комунальних послуг оформляється на домогосподарство, але виплачується вона не споживачеві, який оплачує лише певну частину вартості послуги, а підприємству ТКЕ. Проблема в тому, що найчастіше теплоенергетики не можуть оперативно отримати від держави ці виплати і, в результаті, не можуть вчасно розрахуватися за поставлені їм енергоресурси. "Проблему треба вирішувати комплексно. Потрібна реальна держпрограма з енергоефективності та житлового фонду та підприємств галузі, адже видача "теплих кредитів" - це не вирішення всіх проблем. Необхідна серйозна законодавча база, яка забезпечить енергоаудит житлового фонду, умови для передачі в концесію теплових мереж і незалежну роботу регулятора", - упевнений Олексій Кучеренко.

"Основна проблема цього опалювального сезону – це високі тарифи на тепло для населення, щодо яких не відомо, чи зможуть платити люди. І чи зможуть масово і своєчасно оформити субсидії. Тому є ймовірність погіршення платіжної дисципліни споживачів", - повідомив РБК-Україна голова Асоціації малих міст України Павло Козирєв (мер р. Українка). За його словами, у невеликих містах, українці вбачають вихід із ситуації у відмові від послуг централізованого теплопостачання і переходять на індивідуальне опалення. За даними Міненерго, за 2015 рік споживання енергоресурсів в опалювальний період скоротилася на 12%.