Тепер ти в армії: як і чому влаштовують облави на призовників

За цей місяць у Києві та Львові пройшли облави на призовників. Поліція разом з представниками Збройних сил відловлювала військовозобов'язаних юнаків прямо на вулиці та у розважальних закладах. Їх затримували, везли до військкоматів і, за словами очевидців, навіть били. Ці інциденти викликали великий резонанс у суспільстві і обурення правозахисників. Зараз група юристів готує судовий позов про порушення прав людини та перевищення службових повноважень, адже за законом вручати повістки можна тільки за місцем проживання. У той же час, військовослужбовці знаходять виправдання своїм діям і вважають, що не порушували закон. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.

За останній місяць в двох українських містах військовослужбовці спільно з поліцією здійснили два рейди у розважальних закладах, в ході яких шукали хлопців, які нібито ухиляються від військової служби. На початку листопада силовики влаштували рейд у Львові. В ніч з 3 на 4 листопада військові з поліцією перекрили провулок Крива Липа, де знаходиться кілька розважальних закладів. За словами очевидців, вони влаштували перевірку документів близько опівночі. "Проїзд Крива Липа перекрили військові. Перевіряють документи у всіх хлопців призовного віку. Відпускають тільки тих, хто має документи або студентський за умови, що денна форма навчання. Частина військових з поліцією намагалися прорватися в заклад Paradox", – повідомила на своїй сторінці в Facebook львівська студентка Софія Галан.

Пізніше, Львівський обласний військовий комісар, підполковник Олександр Тищенко під час брифінгу 6 листопада заявив, що військові не проводили облаву на призовників. За його словами, в ніч з 3 на 4 листопада військові проводили звичайне вручення повісток. "Такі заходи проводяться щодня. У патрульної поліції є списки "ухильників". Вони зараз у Львівській області проводять операцію "Мігрант", щоб визначити осіб, які незаконно перебувають на території України. Під час операції поліція виявила громадян, які виявилися "ухильниками" від військової строкової служби", - пояснив військовий комісар.

За словами Тищенка, виїхавши на операцію "Мігрант", поліція зупинила громадянина за порушення правил дорожнього руху. Правоохоронці також перевірили його по базі "ухильників" від військової служби і виявили, що він є в списках. У зв'язку з цим, патрульні подзвонили у військовий комісаріат, щоб його співробітники прибули на місце і вручили повістку. Після цього військові та правоохоронці провели у провулку Крива Липа спільну роботу і протягом 40 хвилин вручили 12 повісток. "Вручення відбувалося в самому провулку. Людей зупиняли поліцейські, перевіряли документи, а також наявність людини в базі ухильників. Якщо людина була у списку, йому виписували порядку", - розповів Тищенко.

У той же час, в патрульній поліції Львова заперечують співпрацю з військовим комісаріатом і повідомляють, що охороняли громадський порядок у провулку Крива Липа. Нібито патрульні в той вечір не дзвонили військовим комісарам з приводу виявлених призовників.

В коментарі РБК-Україна спікер патрульної поліції Львова Мар'ян Шпитак підкреслив, що "Мігрант" - це операція з виявлення осіб, які незаконно перебувають на території України, і вона ніяк не пов'язана з пошуком людей, які ухиляються від військової служби. "У поліції немає можливості шукати призовників, тому що у правоохоронців немає даних про осіб, які ухиляються від військової служби. Ми також не ведемо співпрацю по "вилову" призовників з військовим комісаріатом. У нас немає інформації, як вони виявляли людей призовного віку", - повідомив Шпитак. Варто відзначити, що без поліцейських військові не мали права перевіряти документи у громадян. При цьому щоб вручити повістку, потрібно спочатку встановити особу призовника.

Голова Національної поліції Сергій Князєв також спростував, що правоохоронці влаштовують облави на призовників. "Поліція і примусовий призов в армію відбувався в 41 році. Сьогоднішні заяви про нібито примусовий призов в армію - чистої води провокація, спрямована на дискредитацію дій поліції і всієї правоохоронної системи", - написав він на своїй сторінці в Facebook. Князєв додав, що правоохоронцям "є чим зайнятися", а поліція ніколи не втручається в справи ВСУ.

Раніше подібний інцидент стався в Києві. У ніч на 28 жовтня поліція спільно з військовослужбовцями влаштувала облаву в столичному нічному клубі Jugendhub, а відвідувачів відправила в дільницю і військкомат. Як повідомили в адміністрації клубу, правоохоронці нібито шукали наркодилерів.

"Вони почали вивертати всім кишені, бити відвідувачів, потім перевіряти чоловіків на предмет ухилення від військової служби і кудись вивозити. Били людей абсолютно без приводу - всі були налякані і зовсім не чинили опору. До відвідувачів застосовувалася надмірна фізична сила, про це свідчать плями крові на підлозі", - розповіли співробітники Jugendhub.

Юрист Масі Найєм, який зараз захищає права потерпілих, зазначив, що зі слів власників закладу "ті, хто проводив обшуки і затримання, не пред'явили жодного документу". "Людей били прикладами по голові. Чомусь більшість з вечірки опинилися у військкоматі. Це не передбачено жодним нормативним актом", - повідомив він на своїй сторінці в Facebook.

Як зазначають у секретаріаті уповноваженого з прав людини, куди звернулися потерпілі Jugendhub, під час облави затримали понад 40 осіб, проте тих, у кого була прописка в зоні АТО або АР Крим відразу відпустили. Лише двох затриманих юнаків визнали придатними до проходження військової служби.

Законно чи незаконно?

У Командуванні сухопутних військ вважають, що виявлення призовників у Києві та Львові були цілком законними. "Представники військових комісаріатів діяли виключно на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України. У зв'язку з тим, що згідно з пунктом 3 статті 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" органи Національної поліції в установленому законом порядку проводять розшук, затримання і доставку у військові комісаріати громадян, які ухиляються від військової повинності", - повідомили в прес-центрі Командування сухопутних військ Збройних сил України у відповідь на запит РБК-Україна

Нагадаємо, раніше керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони Олександр Поронюк заявив, що законодавство не забороняє вручати повістки, як за місцем проживання, так і за місцем навчання, роботи або в інших громадських місцях. "Якщо говорити юридичною мовою, то дозволено все, що не заборонено законом. Знаєте, військові виконують заходи, що стосуються національної безпеки. Адже зараз відбувається призов на військову службу, і багато людей добровільно прийшли і виконують свій обов'язок, а іншим треба дати для цього стимул. Тому, щоб вчасно провести заходи, організовуються такі випадки для вручення повісток", - уточнив Поронюк.

У той же час, керівник секретаріату уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко вважає таку тезу перекручуванням Конституції. На його думку, формулювання про те, що військовим дозволено все, що не заборонено законом, говорить про елементарне нерозуміння базових прав людини. В статті 19 Конституції йдеться, що військовим можна робити виключно те, що дозволено нормами законів. Для вручення повісток існує певна процедура, це може бути зроблено виключно за місцем проживання людини. Якщо ж призовника з якихось причин не можна знайти, військовий комісаріат може передати поліції його дані, і вже тоді правоохоронці отримають право доставити "ухильника" до військкомату для проходження медичної комісії. Він також зазначив, що військовослужбовці та правоохоронці безпідставно навішали на юнаків ярлики "ухильників". "Щоб людину визнати такою, що ухиляється від військової служби, вона повинна пройти хоча б первинну медкомісію, і щоб її визнали придатною. Вже після цього комісія приймає рішення, що людину потрібно призвати на військову службу. І тільки в тому випадку, якщо людина не з'явився, можна було б підозрювати її в ухилянні від військової служби", - підкреслив Крикливенко.

У той же час, в прес-центрі Сухопутних військ відзначили, що цієї осені в Київській міській державній адміністрації відбулося декілька координаційних нарад "з посадовими особами, відповідальними за призов на строкову службу", де їм пропонувалося налагодити взаємодію з поліцією з розшуку, затримання і відправлення "ухильників" у районні комісаріати За підсумками цих нарад були підготовлені протоколи доручень за підписом першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса – керівництву районних призовних комісій, районним військовим комісаріатам, начальникам районних управлінь поліції дали завдання по розшуку призовників.

У Командуванні сухопутних військ також уточнили, що 28 жовтня Нацполіція разом з Шевченківським районним військовим комісаріатом проводили спецоперацію з виявлення громадян призовного віку. "За результатами спільного заходу в збірному пункті Київського міського військового комісаріату представниками Шевченківського управління поліції спільно з представниками Шевченківського районного військового комісаріату було доставлено тридцять дві особи у віці від двадцяти до двадцяти семи років. За результатами перевірки було виявлено п'ятнадцять призовників, які ухиляються від проходження військової служби і раніше були передані Шевченківським РВК в розшук Шевченківського управління поліції", - йдеться у відповіді прес-центру. У Сухопутних військах також підкреслили, що призовникам "запропонували отримати повістки" в присутності парламентського уповноваженого з прав людини з питань захисту прав військовослужбовців Святослава Стеценка. У Львові напередодні рейду 3 листопада проводилися наради правоохоронців та місцевих органів військового управління, на яких силовикам доручили розшукати незаконних мігрантів і ухильників і дали дозвіл перевіряти документи у громадських місцях.

Проте, Богдан Крикливенко наполягає, що рейд в клубі Jugendhub пройшов з цілою низкою порушень, як з боку поліції, так і з боку військовослужбовців. В першу чергу, у них не було підстав перебувати в цьому нічному клубі. Крім того, десятки людей неправомірно затримали та не відпускали додому. "Людей кілька годин неправомірно протримали без правових підстав. Їх тримали фактично під вартою, тому що вони не могли покинути територію. У Львові теж були протиправні дії. Військові не можуть ось так посеред ночі у вихідний день перекривати вулицю, навіть спільно з працівниками поліції, навіть для вручення повісток", - підкреслив Крикливенко.

За словами правозахисника, щоб покарати винних у такому свавіллі, спочатку потрібно встановити, хто давав наказ проводити операції в Києві і у Львові. Потрібно зрозуміти, чи це централізований наказ з Генштабу або Міністерства оборони, або чиясь ініціатива на місцях. "Можливо, це був навіть якийсь телефонний наказ, який виконавці невірно витлумачили. Але це вже питання в рамках перевірки, яку, я знаю, проводить спеціально створена комісія в Міністерстві оборони", - повідомив Крикливенко.

У Командуванні сухопутних військ РБК-Україна підтвердили, що проводять розслідування інцидентів у Києві та Львові. "За фактом висвітлення у ЗМІ інформації щодо можливих порушень у діях військових комісарів під час оповіщення призовників, проводяться відповідні розслідування", - повідомили в прес-центрі і пообіцяли по закінченні повідомити про результати.

Не виконали план

Керівник секретаріату уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко також припустив, що військовослужбовці вдалися до таких радикальних заходів щодо виявлення військовозобов'язаних у зв'язку з тим, що призов ще не закінчився, а військкомати досі не виконали план з набору людей.

При цьому один зі співробітників Командування сухопутних військ ЗСУ на правах анонімності повідомив РБК-Україна, що операції з виявлення "ухильників" дійсно пов'язані з недобором на військову службу. За його словами, це були ініціативи місцевих військових комісаріатів, і відповідних вказівок з боку керівництва Міністерства оборони або Генштабу не було. "Зараз військкомати виставили винуватими, що вони нібито вчинили протиправні дії. Але їм нікуди подітися, у нас недобір, а військових комісарів за це карають. Тому їм доводиться йти на подібні хитрощі, щоб молодих людей відправляти на військову службу, адже у нас в країні дуже багато ухиляються", - поскаржився співрозмовник РБК-Україна. Він також висловив думку, що "ухильників" варто більш жорстко карати. Адже, незважаючи на те, що законом передбачається кримінальна відповідальність, аж до трьох років в'язниці, за ухилення від служби дуже рідко застосовують подібні заходи.