Під тінню хвої: як держава бореться з нелегальною вирубкою та продажем новорічних дерев

Традиційно грудень - "хлібне час" для браконьєрів, які займаються незаконною вирубкою хвойних дерев. Нелегали, які торгують новорічними хвойниками, за останні три роки завдали державі збитків на суму майже 1,5 млн гривень. Але, незважаючи на ці цифри, в Держлісагентстві стверджують, що обсяги незаконної вирубки дерев істотно скорочуються. Відбувається це завдяки вжитим превентивних заходів - маркування дерев і регулярних рейдів, що дозволяє виявляти порушників. Але активісти та екологи стверджують, що перед новорічними святами більшість хвойних дерев досі продаються нелегально. Експерти у свою чергу відзначають, що заробітки браконьєрів незначні, а на злочин їх штовхає низький рівень життя та безробіття. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

У цьому році підприємства, підвідомчі Державному агентству лісових ресурсів, мають намір продати перед новорічними святами 550 тис. хвойних дерев. Приблизно стільки ж було продано в минулому і позаминулому роках, а в 2014-м - 470 тис. В Держлісагентстві відзначають, що їли і сосни вирубують тільки "під замовлення" покупців, а отже, згодом їх не доводиться викидати. Ті зрубані дерева, які з якихось причин все-таки не вдається реалізувати, передає агентство в дитячі садки і школи. В Держлісагентстві РБК-Україна повідомили, що з 2014 по 2016 роки було незаконно вирубано майже чотири тисячі хвойних дерев. Збиток для держави склав близько 1,5 млн гривень.

Хвойники на продаж вирощують на спеціальних плантаціях площею в п'ять тисяч гектарів, на яких росте близько 18 млн дерев у віці від одного до десяти років. Традиційно перед новорічними святами популярні такі породи, як сосна, кримська сосна (палласа), смерека, ялиця біла. Крім того, Держлісагенство продає і дерева, які щороку спеціально вирубують у хвойних лісах, щоб звільнити їх від зайвих насаджень. Всього без шкоди для природи, за даними відомства, щорічно можна вирубати не більше мільйона хвойників.

Злочин та покарання

Головний інженер одного з лісових господарств Івано-Франківської області, який назвався кореспонденту РБК-Україна Андрієм, розповів виданню, що "полювання за новорічними ялинками" зазвичай починається в перших числах грудня. Протягом місяця лісники щодня ловлять порушників під час незаконної вирубки дерев, іноді навіть по п'ять разів за добу. Андрій вважає, що люди йдуть на "ялинкове браконьєрство" через бажання швидкого заробітку і низького рівня життя. При цьому більшість з них не бачать нічого поганого в тому, щоб зрубати одне або кілька дерев.

За його словами, співробітники лісництва намагаються перешкоджати незаконній вирубці лісу, проводячи профілактичні бесіди з людьми. "Ми розмовляємо з людьми ще "на вході" в ліс. Пояснюємо, що, зрубавши дерево, особливо в недозволеному місці, людина шкодить природі. Ялинка постоїть у когось вдома пару днів, але шкоди від цього буде набагато більше. І найчастіше з людьми вдається домовитися", - розповів РБК-Україна працівник лісового господарства.

Втім, суворого покарання порушники все одно не побоюються. Для спійманих за незаконною вирубкою в перший раз, лісники обмежуються лише усною доганою. Андрій пояснив, що грошові санкції іноді виявляються навіть менш ефективними для порушників, оскільки часто ліс рубають люди, яким все одно нічим заплатити штраф". "Це може призвести навіть до гірших наслідків. Людина продовжить рубати дерева, щоб компенсувати штраф, або навіть вкраде ці гроші в іншому місці", - застерігає лісник. За словами Андрія, у лісгоспі, де він працює, населенню дають легально заробляти на продажу новорічних дерев. "У цьому році було кілька ураганів, які ламали дерева. Ці гілки продають людям по три гривні, а ті роблять з них збірні ялинки на продаж", - уточнив він.

До речі, штрафи за незаконну вирубку хвойників залежать від місцевості, де вона сталася, і розміру зрубаних дерев. У 2008 році Кабінет міністрів прийняв окрему постанову, що передбачає санкції за сезонну вирубку в грудні-січні.

Так за незаконно спиляне дерево діаметром стовбура до десяти сантиметрів доведеться заплатити штраф у розмірі близько 400 гривень, за велике - діаметром до 18 см - 1806 гривень. Таке покарання до браконьєрам, в основному, застосовує державна охорона Держлісагентства. За вирубку ялин і сосен у заповідниках степової зони в будь-який час року доведеться заплатити штраф у 279 гривень за невелике дерево і 1221 гривень - за спилювання великого. Якщо порушники спиляли хвойники в межах міста, то санкції вже суворіше: 1152 гривень і 1852 гривні відповідно діаметру стовбура. Але це лише компенсація за шкоду природі.

Крім того, браконьєри підпадають під адміністративну відповідальність. Згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, їм додатково доведеться сплатити за незаконну вирубку штраф у розмірі від 85 до 170 грн. Якщо порушення відбулося в заповіднику або на особливо охоронюваної території – виникає вже кримінальна відповідальність. Покарання складе від 5100 до 8500 гривень (від 300 до 500 не оподатковуваних податком мінімумів) або позбавлення волі на півроку. Варто зазначити, що, згідно із законодавством, вирубка природно-заповідного фонду заборонена, тому Гослесагенство не продає для новорічних свят ялинки та сосни із заповідників.

В "тіні" гілок

Втім, точні обсяги "тіньового" передноворічного ринку хвойних дерев експерти назвати важко. Але, зазначають, що порівняно з вирубкою в промислових масштабах, ці цифри незначні. "В основному незаконного вирубування в передноворічний період займаються безробітні. Вони можуть зрубати п'ять-шість дерев, щоб отримати хоча б якісь гроші. Немає такого, щоб вирубкою хвойних дерев у новорічні свята займалися в промислових масштабах", - пояснив РБК-Україна член ради Національного екологічного центру, професор Національного лісотехнічного університету Ярослав Геник.

Але, за словами експерта, у медалі є і зворотня сторона. Наприклад, працівники, які оцінюють обсяги насаджень на гектар лісу, - таксаторы - можуть навмисно спотворювати дані в свою користь. "Коли таксаторы визначають запас насаджень, допускається помилка до десяти відсотків. Наприклад, на гектарі лісу розташоване 330 кубічних метрів хвойних дерев, а фахівець може написати, що їх триста", - припустив Геник. Він додав, що зараз працівникам лісового господарства це невигідно, адже їли проходять сертифікацію. "Лісгоспам потрібна позитивна статистика, вони хочуть показати, що на ялинкових базарах продають дерева легального походження. Тому вони намагаються офіційно продати побільше, а не ховати і збувати потім на "чорному" ринку", - уточнив експерт.

Координатор проекту "Разом за природу" міжнародної громадської організації World Wildlife Fund (Всесвітній фонд дикої природи) Ірина Миронова впевнена, що особливої шкоди природі браконьєри завдають, коли обрізають дорослі дерева. "Коли в ході проріджування лісів вирубують п'яти-семирічні дерева, це не створює якоїсь істотної шкоди. Але браконьєри нерідко просто обрізують верхівки більш дорослих дерев, після чого вони припиняють ріст", - пояснила еколог РБК-Україна. Вона додала, що після новорічних свят хвойники повинні утилізувати спеціальним чином або їх направляють в зоопарки - на корм тваринам. Але, за словами Миронової, лише в кількох українських містах є пункти збору деревини, тому люди не особливо активно здають новорічні ялинки на переробку.

Методи боротьби

Щоб покупці могли відрізнити, які ялинки, продаються легально, а якими торгують браконьєри, уряд розробив спеціальну маркіровку. До 2014 року ялинки відзначали бирками з пластику. Але пізніше придумали більш дешевий метод - самоклеючі етикетки. Це дозволило майже втричі скоротити витрати на маркування - з 1,75 гривень за бирку до 63 копійок за етикетку.

Етикетки виготовляють зі спеціального паперу таким чином, щоб їх неможливо було використовувати повторно – при спробі відклеїти вони повністю руйнуються. У кожної етикетки є індивідуальний номер та штрих-код, який заносять в єдину систему електронного обліку деревини. Щоб перевірити законність походження ялинки, достатньо ввести ці цифри на сайті http://www.ukrforest.com. Крім того, в цьому році державне підприємство "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" розробило програмне забезпечення для Чоловічий. З його допомогою можна оперативно дізнатися про походження дерева.

Оскільки в основному браконьєри продають хвойники у великих містах, а не в сільській місцевості, порушників стало легше визначати як раз під час перевезення нелегального лісу. За словами представника Національного екологічного центру Ярослава Геника, рейди по виявленню такої "контрабанди" - ефективний спосіб боротьби з незаконною вирубкою.

Наприклад, Держлісагентство в 2014-му було створено 1830 рейдових бригад, які виявили 1102 випадків незаконної вирубки дерев. У минулому році кількість рейдових бригад збільшили до 2,7 тисяч, куди входило 10 тис. осіб. В агентстві уточнили, бригади виявили 2353 незаконних випадків вирубки.

У новорічний період 2017-2018 років державна лісова охорона проводить рейди спільно з Нацполицией і Держекоінспекцією, а також громадськими інспекторами з охорони довкілля. Бригади патрулюють ліси і плантації цілодобово. В Держлісагентстві уточнили, що в боротьбі з правопорушниками також допомагають встановлені у лісі фотоловушки і дрони. В обласних управліннях працюють телефонні "гарячі лінії", куди можна повідомити про дії браконьєрів.

Громадські організації проводять власні рейди. Наприклад, в минулому році волонтери Всесвітнього фонду дикої природи перевірили близько сотні точок продажів по всій Україні. Виявилося, що тільки у 22 з них дерева продавали легально – зі спеціальним маркуванням. Тільки на перевірених волонтерами точках, було виявлено близько 2 тис. дерев сумнівного походження. Левову частку нелегального лісу виявили в Києві та області, в місті Дніпро, Івано-Франківську, Кривому Розі та Тернополі.

Ціна питання

Ціни на новорічні ялини і сосни в цьому році в Україні приблизно такі ж, як і в минулому році. У Гослесагенстве запевняють, що їх середня вартість - 60 гривень за погонний метр. Тобто, півтораметрова ялина коштує близько 90 гривень, а двометрова - близько 120 гривень.

Мінімальні ціни на хвойники - у державних лісгоспах. Наприклад, у Чернігівській, Житомирській, Рівненській і Волинській областях двометрова ялинка обійдеться покупцям в 60-80 гривень. У Центральній та Східній Україні продаються переважно кримські сосни, вартістю 100-120 гривень. У лісгоспах Карпатського регіону ялина і ялицю білу можна придбати за 110-130 гривень. Це значно дешевше, ніж на ялинкових базарах. Наприклад, на ялинковому базарі в Києві невелика ялинку – від 100 гривень, а ціна великого дерева може досягати близько тисячі гривень. Для бажаючих придбати не зрубане, а живе дерево, продаються хвойники в горщиках. Їх ціна залежить від сорту. Приміром, двометрова ялинка обійдеться у близько 2,5 тис. гривень, а метрова ялина - 1,5 тис. гривень. Блакитну ялинку висотою до метра можна купити за одну тисячу гривень.