Тінь виборів: як у Зеленського планують перезавантажити владу в Києві і на місцях

Битва за Київ

Після перемоги партії "Слуга народу" на виборах до Верховної ради Володимир Зеленський порекомендував своїй команді "не сильно розслаблятися". Тоді в оточенні президента говорили про перспективи дострокових місцевих виборів. Швидко перезавантажити владу по всій країні виявилося складно в силу юридичних нюансів. Тому Офіс президента (ОП) почав з Києва.

В кінці липня глава ВП Андрій Богдан попросив уряд звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Пізніше він заявив, що мер втратив контроль над Києвом і тепер керують містом "смотрящі", які нібито пропонували йому велику суму за те, щоб залишити Кличка на чолі столиці. Останній назвав виступ Богдана підбіркою пліток і маніпулятивних домислів.

Публічна конфронтація закінчилася відставкою Кличка вже новим складом уряду. Традиційно обраний киянами мер очолює і міську адміністрацію. Однак на Банковій наполягли, що ці посади будуть розділені, адже, згідно із законом, голову КМДА призначає президент. 4 вересня це крісло звільнилося, а в "Слузі народу" заговорили про перевибори столичного голови.

Вірогідним кандидатом від президентської партії на виборах мера Києва називають голову гуманітарного комітету Ради Олександра Ткаченка. Він вже звернувся до прем'єр-міністра з проханням провести аудит роботи Кличка і міської влади, заявивши про масові фінансові порушення і бюджетні зловживання. Голова уряду Олексій Гончарук перевірку погодив: вона почнеться на наступному тижні і завершиться 8 жовтня.

“Мені б дуже хотілося, щоб розбійники, які розкрадали гроші киян сіли за ґрати... Київ вимагає перезавантаження. Тому я разом з колегами наполягаю на негайному ухваленні нового Закону "Про столицю" і проведенні дострокових виборів міського голови і Київради на його основі. Кияни заслуговують якісних змін і гідного життя. Ми повернемо гордість за столицю", – написав Ткаченко.

На днях група народних депутатів дійсно внесла в Раду цей законопроект. Цей документ значно змінює структуру київської влади. Протягом півроку в Києві повинні зникнути районні держадміністрації. Голова КМДА фактично стане префектом, його основне завдання: контролювати і координувати місцеву владу. Він отримує можливість блокувати будь-які її рішення і скасовувати їх через суд, за умови, що ці акти не відповідають законам або інтересам громади.

При Київраді тепер буде працювати виконавчий комітет, а кількість депутатів зменшать зі 120 до 84 осіб. Також Раді пропонують повернути районні ради зі своїми виконкомами. В їх компетенцію переходить більшість локальних питань, в тому числі детальні плани забудови, торгівля на ринках і паркування. Київрада продовжить відповідати за загальноміський порядок: транспорт, дороги, лікарні, правила забудови та землевідведення.

З урахуванням всіх нововведень політична вага і значимість посади мера серйозно знижується. Однак навіть у цьому випадку нова влада, очевидно, хоче зацементувати свій вплив у столиці якнайшвидше. Законопроект передбачає, що вибори Київської міської ради і мера пройдуть 8 грудня. Райради будуть обрані після ухвалення Радою закону про адміністративно-територіальний устрій.

Чинний міський голова Віталій Кличко вже заявив, що запропонований законопроект повинен отримати експертну оцінку і пройти громадське обговорення. За його словами, в документі фактично йдеться про централізацію влади.

“Я переконаний, що в такому вигляді цей законопроект приймати не можна! Він руйнує принципи децентралізації і самоврядування, позбавляє киян права обирати владу у своєму місті. А також створить хаос в управлінні столицею. Такого немає і жодній європейській країні, в жодному європейському місті. Коли люди не будуть впливати на процеси, що відбуваються в місті, а влада – не буде відповідати перед городянами, оскільки її призначили", – додав мер Києва.

Пізніше Кличко розповів, що лідери всіх фракцій Київради домовилися провести сесію в четвер, 19 вересня. Якщо ж кворуму на засіданні не буде, то мер має намір звернутися до Верховної ради з проханням розпустити міськраду і призначити дострокові вибори. "На наступних виборах я буду балотуватися на посаду мера. Я буду вести свою політичну силу", – уточнив Кличко.

Третій захід

Слідом за достроковими місцевими виборами у столиці до літа наступного року може відбутися перезавантаження і інших органів місцевого самоврядування по всій країні. Але перш на Банковій планують завершити реформу децентралізації. Про це заявляв і голова ВП Андрій Богдан, зазначаючи, що в питанні виборів у команди Зеленського існує три шляхи, однак остаточне рішення ще не прийнято.

Місцеві вибори не можна проводити в розріз з реформою децентралізації, погоджується перший заступник комітету з питань організації державної влади, член фракції "Голос" Роман Лозинський.

"Необхідно повністю розрахувати всі соціально-економічні показники, тому що це безпосередньо стосується життя людей. Скільки їхати до лікарні і де буде найближча школа чи дитсадок – це також відноситься до децентралізації. Дуже важливо тут не допустити помилок у тих законопроектах, які зараз в "турборежимі" розглядаються", – сказав нардеп в коментарі РБК-Україна.

По-перше, в рамках реформи децентралізації необхідно закінчити процес створення об'єднаних територіальних громад, пояснив виданню заступник профільного комітету "Слуги народу" Олександр Качура. Існування всіх сформованих громад партія Зеленського збирається закріпити в законодавстві.

Крім того, в рамках децентралізації парламент може скоротити кількість районів. У команді Зеленського кажуть, що після створення всіх ОТГ райони як такі вже будуть не потрібні, бо у них не залишиться жодних функцій. Також триває дискусія про заміну голів обласних державних адміністрацій на префектів. Їх функція полягає в контролі за додержанням законів місцевими органами самоврядування. Але на даному етапі неясно, кому вони будуть підпорядковуватися – Кабінету міністрів або безпосередньо президентові.

Більшість кроків, передбачених реформою децентралізації – чи то створення громад або введення інституту префектів вимагають внесення змін до Конституції. Паралельно в Конституції потрібно переглянути термін проведення чергових місцевих виборів, інакше органи місцевого самоврядування, обрані на перевиборах, будуть працювати тільки до осені 2020 року, звернув увагу Лозинський.

"Думаю, всі необхідні зміни в рамках децентралізації ми приймемо до весни. Прийнявши все це, ми завершимо процес децентралізації. І в такому разі вже навесні будуть перші місцеві вибори по всій країні. Це не зовсім дострокові – це будуть перші вибори, оскільки після зміни територіального устрою проводять перші вибори. Це буде перезавантаження всіх органів місцевої влади", – уточнив Качура.

Представник уряду у Верховній раді Ірина Верещук раніше також повідомляла, що дострокові місцеві вибори заплановані на квітень. За її словами, місцеві вибори по всій країні неможливо провести у цьому році через необхідність внесення змін у законодавство.

"Я даю майже 100 відсоткову гарантію, що ми не встигнемо до нового року, адже ми повинні провести зміни в Конституцію. Якщо ви розумієте, це два засідання сесії. Йдеться не лише про вибори. Мова йде про повний перелік законопроектів. Окреме завдання – закон про столицю", – додала Верещук.

До проведення місцевих виборів новій більшості належить вирішити ще одну задачу – переглянути виборчу систему. На тижні президент ветував Виборчий кодекс, ухвалений попереднім парламентом. У "Слузі народу" стверджують, що він передбачає дуже складну процедуру проведення виборів, у тому числі на місцевому рівні. Тому в політсилі Зеленського хочуть розробити новий документ про вибори.

Між тим, якщо в Києві вибори пройдуть у грудні, як це пропонується у новому законопроекті про столицю, то проводити ще одні міські вибори навесні в "Слузі народу" не збираються.

Раніше весни можуть відбутися вибори і в інших містах-мільйонниках, таких як Дніпро, Харків, Одеса. Принаймні такий сценарій в партії Зеленського не виключають. Згідно з чинним законодавством, парламент має право достроково припинити повноваження окремо взятого місцевої, районної чи обласної ради, якщо вона прийняла рішення, що суперечать Конституції, або якщо рада протягом кварталу не збирається на сесію без поважних причин.

Також Рада може розпустити ту чи іншу місцеву раду, якщо вона протягом одного місяця не розглядала питання виділення земельних ділянок або надання дозвільних документів у сфері господарської діяльності, випливає з закону про місцеве самоврядування.

"Якщо в містах-мільйонниках або інших містах будуть встановлені порушення закону про місцеве самоврядування з боку місцевих рад з рішеннями судів, які визнають їх дії незаконними, то у нас є всі підстави вносити до Верховної ради подання про перевибори в цих містах. Зараз група юристів "Слуги народу", що займається питанням децентралізації, вже аналізує ситуацію у всіх регіонах України", — зазначив Качура.