17 травня завершується черговий конкурс на керуючого резиденцією "Межигір'я", оголошений АРМА (Агентство з пошуку та менеджменту активів). Про те, чому третій у цьому році конкурс, швидше за все, закінчиться нічим, читайте в матеріалі.
Вранці 22 лютого 2014 року стрічки соціальних мереж і ЗМІ рясніли фотографіями жителів Києва, Вишгорода та прилеглих селищ, зробленими в парку, відвідування якого буквально за добу до цього здавалося чимось нереальним. Вся справа в тому, що ввечері напередодні маєток поспіхом покинув його багаторічний власник, тоді президент України Віктор Янукович.
До ранку 22 лютого до воріт величезного парку в Нових Петрівцях приїхали активісти Самооборони, Автомайдану і просто зацікавлені. Охорона говорила про те, що доступ закритий, що територія замінована, просто просила не заходити, сподіваючись на розуміння і людяність неочікуваних гостей. В результаті, після тривалих переговорів – представники Управління Держохорони пропустили всіх бажаючих на територію парку.
Відкриття для відвідування скандально відомої резиденції "Межигір'я" стало одним з результатів "Революції Гідності" - символом прийдешніх змін, прозорості, відкритості і чесності. Через 5 років "Межигір'я" - символ, але, схоже, вже не той, яким був у лютому 2014-го.
Починаючи з 2003 року "Межигір'я" мало стабільний шлейф скандальності. З моменту його приватизації й поступового переходу у власність Януковича, закінчуючи його нинішнім існуванням в якості громадського простору, навколо "Межигір'я" виникали конфлікти і скандали. У 2010 році тема відчуження колишньої держдачі, як приклад особливої корупції була однією з ключових у кампанії Юлії Тимошенко - головного опонента Януковича на виборах.
Після приходу останнього до влади об'єкт обростав все новими територіями, і новими скандалами. Коли в 2014 році Віктор Янукович втік з України, першими в Межигір'ї увійшли активісти Автомайдану і Самооборони Майдану. Саме їх представники і взяли під контроль резиденцію з головною метою – "не дати розікрасти" цінності, що зберігалися на території "Межигір'я".
По факту з 2014 року в резиденції екс-президента не проводилася інвентаризація майна, а отже, оцінити масштаби розкрадань не є можливим. До останнього часу на сайтах оголошень можна було придбати різні предмети з резиденції Януковича. Комендант "Межигір'я" Денис Тарахкотелик в численних інтерв'ю заявляв про те, що більшість предметів були вкрадені відвідувачами або "волонтерами", яких залучали до управління об'єктом. Втім офіційно підтвердити інформацію неможливо.
У 2014 році контроль над Межигір'ям намагалися отримати представники партії "Свобода" в особі колишнього в.о. прокурора Махніцького і міністра АПК Швайки. Згідно з рішенням ГПУ, в рамках розслідування про розкрадання, Межигір'я повинно було бути передано на зберігання державному підприємству "Агрокомбінат "Пуща-Водиця", який знаходиться у відомстві Міністерства аграрної політики, яке на той момент очолював Швайка. У підсумку, після втручання збройних людей у камуфляжі контроль "групи активістів" вдалося зберегти.
Тим не менш, юридичний статус резиденції до останнього часу не був визначений. Цілих 4 роки з моменту втечі Януковича резиденція продовжувала залишатися у власності структур близьких до колишнього президента, проте перебувала під повним контролем НПУ "Межигір'я" на чолі з незмінним комендантом резиденції Денисом Тарахкотеликом.
Юридично резиденція продовжує і зараз бути у власності ТОВ "Танталіт", але через "багатоходову" приватизацію з використанням вже ліквідованих компаній-прокладок структура оформлення всього майнового комплексу досить заплутана. У листопаді 2017 року суд визнав договір про передачу активу в приватну власність недійсним.
Тобто формально маєток повернувся в держвласність. 29 травня 2018 року активи перейшли під контроль АРМА – агентства по розшуку та управління активами. В реальності ж контроль є номінальним, оскільки з моменту його отримання, представники АРМА всього кілька разів потрапляли на територію об'єкта. Причину нечастих візитів на територію новопридбаного активу в АРМА поки не коментують.
В 2018 році АРМА оголосила перший конкурс на управління Межигір'ям. Сам конкурс був досить своєрідним. Насамперед тому, що на один із найбільш одіозних об'єктів країни, що має величезний потенціал стати топової пам'яткою – "музеєм корупції" для туристів зі всього світу... подали заявку лише 2 учасника.
Перший – громадська організація "НПУ "Межигір'я" і маловідома компанія "Атлант Девелоп", створена фельдшером з Білої Церкви. Ні той, ні інший, на думку АРМА, не надали необхідний набір документів, а головне - виразне розуміння формату управління та перспективного розвитку туристичного об'єкта і варіантів отримання прибутку власником об'єкта - державою. У підсумку, конкурс визнали таким, що не відбувся.
Після двох невдалих спроб АРМА оголосила новий конкурс, який закінчиться в середині травня. Станом на 8 квітня документи для участі у конкурсі подали три учасники: повторно - громадська організація "Національний парк України "Межигір'я" (поточні самопроголошені управителі об'єкта), ТОВ "Гаянський Геннадій Григорович" і ТОВ "Скомпані" (компанія, яку пов'язують з Олексієм Вороненком – колишнім кандидатом у депутати і помічником нардепа Мураєва).
Що цікаво, громадська організація втретє намагається виграти конкурс, подаючи пакет документів з формою реєстрації саме "неприбуткової громадської організації". Виграти таким чином конкурс неможливо, оскільки законодавство передбачає форму реєстрації юридичної особи з правом власності на господарську діяльністю і відповідними подальшими зобов'язаннями, як, наприклад, сплата податків від діяльності по господарюванню в Межигір'ї.
За словами представників АРМА, громадських діячів про це інформували – неодноразово. Тому їх "участь у конкурсі" швидше нагадує саботаж. Таким чином активісти фактично в третій раз саботують проведення конкурсу та отримують додаткові аргументи для публічних звинувачень АРМА у проведенні "конкурсу для своїх".
Головною причиною такої низької активності потенційних учасників конкурсу більшість залучених в процес вважає відсутність прозорої інформації про фінансову складову роботи "Межигір'я". Фактично тільки ОО "НПУ "Межигір'я" та її керівник Денис Тарахкотелик знають точні дані про витрати на утримання комплексу і його реальні фінансові результати.
У своїх інтерв'ю Тарахкотелик говорить про те, що щорічно обслуговування Межигір'я обходиться в суму 30-36 млн грн, приблизно стільки ж, скільки громадська організація отримує від діяльності Межигір'я.
Проте ця сума не включає оплату комунальних послуг, ресурсів тощо, які нинішній "менеджмент" Межигір'я вперто відмовляється платити. За підрахунками експертів, а також підрахунками АРМА, сума може перевищувати заявлену в 2-3 рази і становитиме від 50 до 100 млн грн.
Вартість вхідного квитка на територію парку Межигір'я з 2014 року зросла в 6-8 разів. Якщо в травні 2014 року вартість квитка становила від 10 у будні до 20 у вихідні дні, то сьогодні квитки коштують від 80 до 120 грн. При цьому пільговими днем є вівторок, коли квиток коштує 40 грн.
За різними даними, озвученими Тарахкотеликом в численних інтерв'ю, відвідуваність у весняно-літній період коливається від 500-700 чол. в будні, до 3,5-4 (іноді навіть 5) тис. у вихідний день. Тобто приблизний дохід від продажу квитків на територію Межигір'я з середини квітня до середини жовтня з поправкою на погоду та святкові дні може становити 25-27 млн грн. У зимовий період ця сума істотно скорочується. Але все ж, за найскромнішими підрахунками, тільки на вхідних квитках на територію резиденції в рік ОО НПУ "Межигір'я" може збирати заявлені 30-35 млн грн.
Вартість екскурсії в "Хонку" з минулого року становить 500 грн з людини. За словами Дениса Тарахкотелика, вартість зросла в 2,5 рази для того, щоб "скоротити кількість крадіжок" в будівлі випадковими людьми. У АРМА вважають, що до зникнення активів можуть бути причетні активісти і ГПУ, яка не змогла забезпечити збереження майна. Саме про це говорив у інтерв'ю ЗМІ головний юрист агентства Андрій Потьомкін.
Якщо у Хонку у вихідний потрапляє 100 осіб, то за 6 місяців виручка тільки по вихідних може становити до 3 млн грн. По решті "екскурсійних об'єктів" вартість більш демократична і становить, в середньому, близько 50 грн.
З іншого боку демократична ціна робить ці екскурсії більш затребуваними і відвідуваними. За мінімальними оцінками, загальний дохід від екскурсій в інші об'єкти може становити від 1 до 4 млн грн в сезон. Плюс до цього – персональні екскурсії, вельми популярні екскурсії на електромобілях та інше.
Тільки від екскурсійної діяльності громадська організація НПУ "Межигір'я" може виручати 10-15 млн грн щорічно. Можливо, і більше. На жаль, незважаючи на те, що об'єкт є державним, статистика відвідування Межигір'я і фінзвітність об'єкта у формального власника відсутня.
Популярною розвагою на території Межигір'я є оренда велосипедів та електричних засобів пересування (гіроскутерів, сегвеїв тощо). У 2014-2015 рр. монополістом у цьому питанні виступала компанія veliki.ua, яка анонсувала, що частину своїх коштів буде перераховувати на користь фонду "Громада Приірпіння", який пов'язують з колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком.
Сьогодні оренда персонального транспорту на території комплексу – вотчина компанії "Велократія" – мережевого оператора, що надає в оренду велосипеди на території ВДНГ, Феофанії, Пирогово та інше. Цікаво, що оренда велосипеда в Межигір'ї у компанії "Велократія" обійдеться на 50% дорожче, ніж, наприклад, в Пирогово, і в 2 рази в порівнянні з орендою на ВДНГ у того ж оператора. При цьому, судячи з розмірів велостоянки, "потужність" прокату становить 100-150 велосипедів, а значить "звичайний день" може приносити прокату мінімум 20-30 тис. грн.
На території комплексу знаходиться кілька кафе з досить демократичними цінами, які з великою ймовірністю, є орендарями. Скільки з них працюють офіційно – оцінити складно. Раніше у відповідь на запит депутата Віталія Купрія сільський голова Нових Петрівців повідомляв про те, що його відомство не видавало жодних дозволів на розміщення об'єктів послуг і торгівлі на території урочища "Межигір'я". Хоча торгівля на території парку ведеться практично з першого дня після втечі його власника.
Оцінити прибутковість цих напрямків діяльності Межигір'я дуже складно через загальну непрозорість всіх фінансових справ нинішньої адміністрації парку та правил розміщення торгових об'єктів на його території. Однак, за найскромнішими підрахунками, всі додаткові активності на території об'єкта можуть приносити його управителям додаткові 7-10 мільйонів гривень щорічно.
В різний час у ЗМІ і соціальних мережах з'являлася інформація про те, що на території колишньої резиденції Януковича можна провести корпоратив, заплативши за оренду 10 тис. дол. Після серії публічних скандалів таку можливість в адміністрації відкидають. Однак "посередники" продовжують пропонувати цю локацію в якості можливої.
Крім того, на території комплексу є своє велике фермерське господарство, продукція якого також не включається в офіційні звіти та відкриті дані. Однак, судячи з інтерв'ю представників громадської організації "НПУ "Межигір'я", кількість корів на території резиденції зросла майже в 5 разів, а теплиці продовжують працювати.
Комендант Межигір'я в коментарі DW пояснює, що теплицю не можна зупинити: "Теплиця описана Генпрокуратурою як функціонуючий об'єкт. А ці гроші йдуть на утримання". Вся продукція – овочі і молочні продукти продаються відвідувачам комплексу.
Однією з основних претензій з боку АРМА до ОО НПУ "Межигір'я" є форма власності. Участь у конкурсі громадської організації докорінно суперечить баченню держави – як і ким повинні управлятися конфісковані активи.
За умовами конкурсу, в ньому не може брати участь ГО, а лише компанії, які мають досвід управління об'єктами нерухомості, можуть заробляти в ньому і платити податки. В той же час – відмова реєструвати нову компанію для участі у конкурсі пан Тарахкотелик пояснює тим, що обрана форма власності (ГО) – оптимальна, оскільки дозволяє уникнути оподаткування.
При цьому бажання держави отримувати податки від комерційної діяльності на об'єкті, що їй не належить, цілком логічне. Особливо, враховуючи факт відсутності сплати податків від комерційної діяльності на об'єкті за останні 5 років.
Якщо порахувати дохід згідно з озвученими раніше представниками ГО "НПУ "Межигір'я" цифр, загальна сума несплачених податків може досягати 50 млн грн за 5 років контролю резиденції активістам. Якщо ж вважати дохід за оцінками АРМА (від 50 до 100 млн грн щорічно), то сума може перевищувати 100-120 млн грн.
З моменту втечі Януковича об'єкт не платить за використані газу, електрики, тепла та водопостачання. Якийсь час тому, за словами керівництва Межигір'я, від газу довелося відмовитися (імовірно – після відключення постачальником за борги). Зараз в якості джерела тепла використовуються дрова, торф і електрику.
За заявою компанії, що постачає електрикою Межигір'я – за останні 3,5 року об'єкт спожив понад 22 млн квт/год, а загальна заборгованість резиденції "Межигір'я" становить понад 41 млн грн. І з кожним днем зростає, незважаючи на те, що договору з енергокомпанією у об'єкта немає. Комендант не приховує, що незаконне споживання електрики - свідоме рішення.
На початку квітня представники енергокомпанії – ДТЕК КЕМ приїхали до Межигір'я з метою відключити подачу електропостачання за процедурою передбаченою законом для тих клієнтів. хто споживає "без договору" - простіше кажучи краде. Однак так само, як і АРМА, зіткнулися з протидією "представників ГО НПУ "Межигір'я" в камуфляжі". Подібні ситуації при спробі відключити об'єкт відбувалися і раніше.
Біля входу в резиденцію, праворуч від великої карти парку висить окремий стенд з копіями грамот і подяк Денису Тарахколетику за "активну позицію", "співробітництво у сфері патріотичного виховання" та ін. Це частина "PR-кампанії" керівництва Межигір'я по формуванню репутації благодійників.
У різний час в Межигір'ї, за словами представників НПУ "Межигір'я", проживали переселенці, було організовано табір патріотичного виховання молоді. Але у свій час переселенців виселили "за аморальну поведінку". Замість них, за словами коменданта, на територію поселили поранених. Крім того, в Межигір'ї працює дитячий табір. Частина цих активностей, за словами Тарахкотелика, оплачується з коштів, отриманих в Межигір'ї.
На момент втечі Януковича з резиденції "Межигір'я" штатний розклад обслуговуючого персоналу включало в себе 144 людини з загальної зарплатою 282 тисячі 600 грн (35 тис. дол. за курсом 2014 р). На кінець 2018 року в Межигір'ї, Сухолуччі та дачі Пшонки (всі активи під управлінням ГО "НПУ "Межигір'я"), згідно з інтерв'ю Тарахкотелика ЗМІ, працювало близько 250 осіб. А загальний зарплатний фонд становив 1,65 млн грн (62 тис. дол. за курсом 2018 р.)
При цьому сам Денис стверджує, що особисто він нічого не отримує від Межигір'я, а основне джерело його доходів останніх 5 років – невеликий бізнес автоперевезень, побудований до революції.
Найбільша таємниця Межигір'я – хто насправді управляє об'єктом. Перша і ключова особа в структурі управління ГО "НПУ "Межигір'я" - Денис Васильович Тарахкотелик. Саме він виступає спікером від особи "активістів", управляючих об'єктом. До 2014 року про Дениса Тарахкотелика не було відомо зовсім нічого. Даних про існування якого-небудь транспортного бізнесу, про який говорив у своїх інтерв'ю комендант Межигір'я, знайти не вдалося.
Єдині дані про підприємницьку діяльність – наявність закритого в 2014 році ФОПа з видами діяльності "Консультаційні послуги в області комп'ютерних технологій" та "Надання індивідуальних послуг".
З іншого боку, згідно з даними Youcontrol, Денис Васильович Тарахкотелик керує ГО "НПУ "Межигір'я" та охоронною компанією "Варта Плюс", єдиним беніфіціаром якої є Євген Анатолійович Шаронін. Швидше за все, мова йде про голову Київської обласної федерації академічного веслування – Євгена Шароніна.
Дані Youcontrol також говорять про те, що пан Шаронін має відношення до компаній, що обслуговують кілька елітних котеджних містечок у Вишгородському районі. В т.ч. СТ "Лагуна" і комплекс Sobi Life в Хотянівці, агрофірмі, зареєстрованій у Вишгородському районі, недалеко від Межигір'я.
Серед засновників громадської організації Межигір'я велика кількість людей, що живуть в безпосередній близькості до об'єкту. Так Микола Гарус, зареєстрований у Нових Петрівцях, також виступає засновником цілого ряду інших громадських організацій. У їх числі ГО "Єдиноріг", яке, станом на 2017 рік, було фігурантом справи № 757/19746/17-к "зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб разом із засновниками та керівниками".
Сама ж громадська організація "НПУ "Межигір'я" зареєстрована за адресою село Нові Петрівці, вул Івана Франка, 19. Раніше за цією адресою була зареєстрована ГО "Делліт" депутата Вишгородської ради Анатолія Кобилянського, обраного від Партії регіонів. Компанія, пов'язана з Кобилянським, в 2015-2016 році займалася охороною Межигір'я.
Зрозуміти реальну систему підпорядкування нинішньої "адміністрації" Межигір'я складно, як і його повну юридичну структуру. Можна припустити, що без "захисту" з боку силових структур і керівництва країни існування і розвиток такого об'єкта під управлінням "ГО" протягом 5 років, швидше за все, неможливі.
З великою часткою ймовірності, 3-й конкурс управлінців Межигір'я, оголошений АРМА, закінчиться нічим. Така ситуація вигідна насамперед тим, хто зараз керує Межигір'ям. Незважаючи на українське законодавство та спроби держави контролювати об'єкт, менеджменту Національного парку вдалося створити окрему систему і правила, які зрозумілі тільки їм.
Це в сукупності з свідомим саботажем конкурсу (подачею документів від імені ГО замість комерційної організації) і силовими методами утримання стратегічно важливих ресурсів (електрики, наприклад) дозволяє їм максимально довго перебувати на чолі активу і контролювати грошові потоки.
Якщо поглянути на ситуацію поза межами правового поля, не зовсім ясно, що було б з територією та активами Межигір'я, якщо б його територію не зайняли активісти Самооборони і Автомайдану, а її комендантом не став пан Тарахкотелик. З великою часткою ймовірності, без контролю з боку ГО її розікрали б на сувеніри і на продаж багато охочих, як це сталося з маєтком Пшонки.
Можливо, держава б отримала черговий "покинутий" парк. І тут ГО загалом-то треба подякувати. Але з іншого боку, через 5 років, держава чітко визначила – що робити з активом, який повинен стати великим туристичеким об'єктом, заробляти гроші в держбюджет, а не в приватні кишені, і це рішення має бути виконане в рамках правового поля.
Але методи, якими діють активісти в камуфляжі, відлякують його потенційних керівників, а самі "коменданти" не розглядають варіант перекладу своєї влади в правове поле, свідомо ігноруючи вимоги конкурсу АРМА і не оформивши документи.
Є кілька питань, які стають все більш актуальними – наприклад, куди дійсно йдуть кошти, одержані від господарсько діяльності активістів на території об'єкта? Чи має право група активістів ігнорувати норми оподаткування, використовувати електрику, газ, воду, свідомо накопичуючи багатомільйонні борги? Хто з представників чинної влади і силовиків дозволяє 5 років жити групі активістів за своїми законами і правилами на території державного об'єкта? Які ще сюрпризи чекають того, хто стане законним керівником об'єкта після успішного завершення конкурсів? На жаль, на ці питання сьогодні ніхто не може дати зрозумілу відповідь.
Ясно тільки одне – непрозора структура власності, невизначений статус землі, наявність "людей у камуфляжі", що перешкоджають доступу на об'єкт, конкурсу саботаж з боку ГО, астрономічні борги за комуналку і абсолютна незрозумілість того, хто закриє накопичену заборгованість перед постачальниками – всі ці причини не дозволять державі в осяжному майбутньому передати актив в управління офіційно, а не "понятійно", перетворити його в туристичний магніт –цікавий туристам з усього світу і нарешті почати отримувати гроші від його роботи.