Тарифний перекіс: кому НКРЕКП дає місце під сонцем, а кого тримає в чорному тілі

Тарифний перекіс: кому НКРЕКП дає місце під сонцем, а кого тримає в чорному тілі
Ілюстративне фото

Дискримінація – головний принцип державного регулювання енергетичних ринків в Україні. Расова дискримінація показана у фільмі "Зелена книга", який отримав Оскара в цьому році. Як виглядає тарифна дискримінація, і хто ж білий, а хто чорний в українській енергетиці?

Відповідь на це питання залежить від Національної комісії регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Ця комісія встановлює всім енергокомпаніям тариф, від якого залежить їх фінансове благополуччя. Комісія як шериф перевіряє ці компанії, штрафує, а також збирає "податок" - внесок на регулювання. Зараз його ставка становить 0,078% від доходу всіх регульованих компаній. В минулому році тільки за рахунок зібраного внеску бюджет НКРЕКП поповнився на 396 млн гривень – при тому, що штат комісії обмежений 600 співробітниками.

Цих мільйонів достатня для того, щоб НКРЕКП працював за правилами, прописаними в законі: забезпечував енергетичну безпеку країни і "європейську інтеграцію ринків електроенергії та природного газу", з об'єктивним і не дискримінаційним дотриманням "балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання у сферах енергетики і комунальних послуг і держави" (ст 3 Закону "Про НКРЕКП"). Наскільки об'єктивна робота держрегулятора?

В чорному тілі

Тарифна політика НКРЕКП з головою видає її симпатії: все найкраще дісталося електроенергетикам, а газовикам відвели місця на задвірках. І особливо яскраво це видно на прикладі розподільних компаній (DSO в європейській термінології). Отже, частка тарифу обленерго (DSO-е) в роздрібній ціні електроенергії для населення складає 37%. А в облгазів (DSO-g) частка тарифу в роздрібній ціні природного газу для населення - 8%.

Тарифний перекіс: кому НКРЕКП дає місце під сонцем, а кого тримає в чорному тілі

Якщо для коректного порівняння застосувати загальну енергетичну одиницю (квт*год), то різниця буде між чорним і білим. Зараз 1 кВт*год електроенергії коштує 1,68 гривень, а 1 кВт*год природного газу 0,84 гривень. Таким чином, дохід обленерго з доставленого споживачеві 1 квт*год обленерго становить 0,62 гривень, а дохід облгазу – 0,07 гривень, тобто майже в 10 разів менше. Навіть якщо взяти нижню планку ціни для електроенергії (діє при споживанні до 100 кВт*год), то різниця буде п'ятикратної (0,33 гривень проти все тих же 0,07 гривень у облгазів).

Це явне порушення основного принципу європейського тарифоутворення – рівність, відсутність дискримінації. За даними HEPI (Household Energy Price Index) за лютий 2019 року, в країнах ЄС середня частка тарифу на розподіл у роздрібних цінах електроенергії та газу однакова – близько 28% (середній показник). Звичайно, абсолютна рівність не є догмою, тому в сусідній Польщі частка тарифу на розподіл електроенергії 32%, а на газ 23%, а в Словаччині навпаки – 28% і 36% відповідно.

Але різниці майже в 5 разів, як в Україні, немає ніде. Тому у вересні 2018 році Секретаріат енергетичного співтовариства у своєму листі нагадав НКРЕКП, що "у процесі визначення тарифів необхідно дотримуватися прозорості та недискримінаційності".

Частка тарифу на розподіл в роздрібній ціні

 

Електроенергія

Газ

Бельгія

36%

29%

Великобританія

25%

25%

Німеччина

20%

22%

Польша

32%

23%

Румунія

30%

30%

Словаччина

28%

36%

Франція

27%

34%

Чехія

38%

23%

В середньому ЄС 28

28%

28%

Україна

37%

8%

Дані HEPI

Перекіс на користь "білих" електроенергетиків в Україні створений за останні роки, під запевнення держрегулятора про рівність можливостей і євроінтеграцію ринків Ще у 2013 році в Україні не було тарифної дискримінації: частка тарифу облгазів в ціні газу становила 35% (див. Структура ціни на природний газ для населення).

Тарифний перекіс: кому НКРЕКП дає місце під сонцем, а кого тримає в чорному тілі

Наслідки тарифної необ'єктивності дають про себе знати: відтік кадрів з облгазів вже перевищив 25% на рік. За даними Профспілки працівників газових господарств, що з 2016 року галузь покинули близько 20 тис. фахівців, і скорочення триває. Тому що зараз в Україні в тарифах обленерго закладена середня зарплата 11 247 гривень. А в тарифах облгазів цей же показник НКРЕКП затвердив на рівні 5 800 гривень – і він практично незмінний з 2016 року. В таких умовах фахівці йдуть з газорозподільних компаній. І, найчастіше, в сусідні обленерго, де робота слюсаря оплачується в два рази вище.

За півціни

Таким же чином держрегулятор відображає в тарифах газорозподільних компаній їх витрати на технологічні втрати газу. І мова не лише про обсяг таких втрат – зараз йде суперечка у зв'язку з тим, що їх включили в тариф на рівні 30-40% нижче реального. Є безперечний приклад: затверджена НКРЕКП в тарифі ціна, за якою облгази повинні закуповувати газ для компенсації технологічних втрат, на 2018 рік становить 5 981 гривень за тис. куб. м (без ПДВ). В цей же час ринкова вартість (за даними оператора ГТС "Укртрансгазу") доходила до 12 397 гривень за тис. куб. м (без ПДВ). І тут дворазова різниця – з мінусом для учасників ринку.

При цьому в держрегуляторі люблять натякати на те, що технологічні втрати у DSO-g можуть бути завищені. Але якщо ознайомитись із статистикою, то виявиться, що в газорозподілі один з найнижчих показників втрат. У обленерго цей показник в три рази вищий: в грошовому еквіваленті втрати при розподілі електроенергії склали 20,3 млрд гривень, а в газорозподілі – 6,7 млрд гривень. При тому, що обсяг розподіленої енергії (кВт*год) останньому випадку в 2 рази більше (див. Обсяги втрат у мережах).

Обсяги втрат у мережах*

Транспотрная інфраструктура

Товар

 

Обсяг транспортування

Втрати при транспортуванні

Водопроводи (водоканали)

Вода

1 603

млн кубм

-

32%

513

млн

куб.м

-

6,1

млрд грн

Тепломережі

Тепло

67,5

млн Гкал

78,3

млрд кВт*год

 

22%

14,9

млн

Гкал

 

17,3

млрд

кВт*год

 

18,5 млрд грн

Обленерго

Е/енергія

130,1

млрд кВт*год

 

130,1

млрд кВт*год

 

9,9%

12,89

млрд кВт*год

 

12,89

млрд кВт*год

 

20,3 млрд грн

Облгази

Газ

28

млрд кубм

294,8

млрд кВт*год

 

3,5%

0,98 млрд куб. м

10,3

млрд кВт*год

 

6,7

млрд грн

*дані 2016 року і діючі на той час ціни і тарифи: ее 1,5784 грн за кВт*год; газ 6,8423 грн за куб. м; тепло 1 242,8 грн за Гкал; вода 11,84 грн за куб. м.

I have a dream

Кричуща тарифна дискримінація позначається на стані мереж – все більше газопроводів повністю зношуються, а витрати на їх ремонт і модернізацію держрегулятор затверджує все менше. На відміну від тих же електромереж. Зараз у затверджених НКРЕКП тарифах середній обсяг витрат – 28 гривень в місяць на 1 км газопроводу. А у "електриків" - 130 гривень на 1 км мереж.

Ось приклад, як розвиваються події протягом останніх семи років у Волинській області (в інших регіонах ситуація схожа):

Обсяг інвестицій в тарифах (тис. доларів США)

Тарифний перекіс: кому НКРЕКП дає місце під сонцем, а кого тримає в чорному тілі

Зараз збитковий тариф на розподіл газу стає головним фактором, який заганяє облгази в борги. Тільки за 2018 рік збитки газорозподільних компаній перевищили 8 млрд гривень.

Дядько НАК в кожній хатині

НКРЕКП закріпило за газорозподілом роль енергетики "другого сорту", з року в рік занижуючи тарифи. Галузь втрачає фахівців, стан інфраструктури все гірше – по країні близько 78% газорегуляторних пунктів і 86% станцій катодного захисту вичерпали термін експлуатації, а близько 6 тис. км газопроводів знаходяться в аварійному стані.

Єдине раціональне пояснення такої тарифної політики НКРЕКП – це системне витіснення з бізнесу незалежних газорозподільних компаній. Кому це вигідно? Дії держрегулятора збігаються з планом корпоративного розвитку НАК "Нафтогаз України". Одна з цілей цього плану - експансія "Нафтогазу" в сегмент розподілу природного газу. Таким чином, зараз ведеться підготовка повної монополії на газовому ринку – "Нафтогаз" поспішає оформити свій контроль над всім ланцюжком руху газу від свердловини до комфорки. Це повністю закриє ринок від конкуренції, що дозволить НАК лобіювати регулярне підвищення ціни на газ під приводом необхідності додаткових інвестицій. Про апетити можна судити за заявами глави газового дивізіону "Нафтогазу" Андрія Фаворова. На початку березня він заявив про необхідність підвищити ціну на газ для населення до 10,65 гривень за куб. м (+25%) – тільки для інвестицій у видобуток.

У той час як зараз, при зниженні ринкових цін на газ, при розумному регулюванні є можливість згладити дискримінацію і вирівняти тариф для газорозподілу без підвищення діючої ціни 8,55 гривень за куб. м.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся