ua en ru

Тарифний бунт: хто винен у зростанні цін на газ і чому протестують українці

Тарифний бунт: хто винен у зростанні цін на газ і чому протестують українці Українці проти зростання тарифів на газ (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Кабмін за дорученням президента в авральному режимі шукає способи знизити ціну на газ для населення. Підвищення тарифів з початку року призвело до протестів по всій Україні. Про те, у чиїх інтересах підняли ціни та чи можна відіграти все назад – у матеріалі РБК-Україна.

Цього тижня по різних регіонах країни прокотилася хвиля "комунальних" протестів. Після новорічних свят українці вийшли на вулиці своїх міст з вимогами знизити тарифи на газ.

Користуючись зручним моментом, популісти різного калібру відразу ж заговорили про новий "тарифний майдан". Щоб зменшити градус напруги, президент Володимир Зеленський зажадав від уряду "справедливих тарифів", а Кабмін майже відразу представив кілька шляхів розв'язання проблеми.

Ця проблема з'явилася не вчора. Ціни на газ минулого року зростали швидше всіх груп товарів і послуг. Держстат повідомив, що за 2020 рік ціна газу для населення зросла на 56,3% (грудень до грудня). Це більш ніж в 11 разів перевищує динаміку споживчої інфляції, яка склала 5%. Крім того, такий стрибок ціни газу сильно дисонує зі зростанням цін на інші послуги ЖКГ, які за 2020 рік подорожчали, в тому числі через газ, на 13,6%.

До того ж вартість газу – головний індикатор для тарифу на теплову енергію, яку виробляють теплоелектростанції. У структурі тарифу ТЕЦ вартість газу становить близько 80%. Тому тарифи на опалення і гарячу воду зростуть слідом за збільшенням тарифу на газ. Приміром, у столиці з нового року на 19% вже зросли ціни на опалення, ще на 16% подорожчала гаряча вода.

Світові ціни та тариф НКРЕКП

Що підстьобує зростання вартості блакитного палива? На початку минулого року ціни на газ падали, як і вартість нафти на світових ринках. Для цього були об'єктивні причини. Обвал котирувань був продиктований спадом промисловості й зниженням споживання енергоресурсів через карантин по всьому світу.

Тоді як у другій половині року з активізацією економіки на тлі ослаблення антиковідних обмежень попит на нафту і газ став рости. До того ж холодна зима у країнах Європи посилила ажіотаж на газ, також збільшивши його вартість. Для розуміння: навесні-улітку 2020 року ціна газу на європейських хабах перебувала на багаторічних мінімумах – на нідерландському TTF у травні газ коштував 35 доларів за тисячу куб. м. Але, починаючи з середини літа, ціни росли, і у грудні досягли максимуму за 20 місяців – 195 доларів за тисячу куб. м.

В Україні тарифи на газ слідували за європейськими цінами. Наша країна тільки минулого року відмовилася від фіксованих цін на газ для населення. У ході реформи постачальники газу почали конкурувати за споживачів, пропонуючи їм кращі ціни, ніж у конкурентів. Разом з тим постачальники газу отримали можливість встановлювати більшу націнку, збільшуючи свій прибуток.

Ринок газу з вільним ціноутворенням – складна, довга і непопулярна реформа, яку проводив не один уряд у рамках домовленостей з МВФ. Для Фонду важливо, щоб на ринку газу не було спотворень і маніпуляцій з цінами, які зазвичай доводилося перекривати коштом держскарбниці.

Вплив світових цін і нова модель ринку газу – не єдині причини, чому тарифи почали зростати. Додатково навантаження на споживачів зросло з 1 січня через підняття тарифу на розподіл газу. Буквально у кінці року Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю постановою збільшила тариф на розподіл для 42 з 43 наявних у країні газозбутових компаній.

Для облгазів тариф підняли в середньому в 1,7 рази – з 1,2 гривні за куб. м до 2 гривень за куб. м. І якщо взяти тариф на газ для населення, встановлений "Нафтогазом" на січень – 7,22 гривні за куб. м, то плата за розподіл з нового року складе 22% від підсумкової суми у платіжці.

У НКРЕКП пояснювали, що при розрахунку нових тарифів на розподіл вони врахували компенсацію недоотриманої тарифної виручки облгазів за 2015-2019 роки. Іншими словами, регулятор вирішив допомогти облгазам (більшість з яких підконтрольні структурам Дмитра Фірташа) за рахунок населення.

Але не враховувати соціальні ризики через це рішення, як ті ж протести по всій Україні, у комісії не могли. А тому частково несуть відповідальність за сформовану ситуацію. І, на відміну від об'єктивної причини з подорожчанням газу на світових ринках, проблеми з тарифом на розподіл у НКРЕКП могли уникнути, але не стали цього робити.

Що пропонує Кабмін

Тарифи на газ – проблемне питання, яке зіпсувало кар'єру не одному політику в Україні. Це дуже чутлива тема для громадян, які зазвичай критикують будь-які спроби чиновників переглянути тарифи на послуги ЖКГ. Зараз, у світлі посилення карантину і зупинки багатьох бізнесів, це ще більш гостро сприймається українцями.

І, зрозуміло, подібні рішення не проходять безслідно для рейтингу влади і перших осіб країни. А тому цілком зрозуміла й логічна реакція як президента, так і прем'єра – як можна швидше знайти рішення для зниження тарифів на газ.

У чиновників є кілька сценаріїв виходу з цієї ситуації. Один з варіантів, запропонований в.о. голови Міненерго Юрієм Вітренко, передбачає прив'язку ціни на газ до так званої формули "хаб мінус". Суть у тому, що гранична ціна для населення буде формуватися з розрахунку вартості газу на європейському хабі, але з вирахуванням транспортування газу в Україну. Що важливо: газ для побутових споживачів буде поставляти державна "Укргазвидобування".

За оцінками Вітренко, якщо піти таким шляхом, то вже у лютому вартість блакитного палива можна знизити на 44% у порівнянні з січневими цінами. Якщо ж ні, то у наступному місяці тарифи можуть підскочити ще на 15%. Крім того, як пояснював прем'єр Денис Шмигаль, також пропонується тимчасово обмежити маржу для газопостачальників.

"Очікуваний результат: істотне зниження тарифів і нівелювання спроб спекулянтів зберегти надприбутки в умовах формування нових європейських правил", – пояснював голова уряду.

Пропонований Міненерго підхід виглядає логічно, в тому числі й тому, що зберігає об'єктивний метод ціноутворення – прив'язка до європейської ціни. Максимальний розмір націнки буде обмежений. Тим не менш постачальники зможуть конкурувати, пропонуючи меншу націнку до ціни, яка буде встановлена за формулою "хаб мінус".

Поступитися в ціні постачальники газу напевно зможуть. Адже у січні їх ціна за тисячу куб. м. знаходиться в діапазоні від 6,99 до 10,8 тисяч гривень, а середньозважена – 9,6 тисяч гривень. Тоді як у "Нафтогазу" ціна газу у цьому місяці становить 7,22 тисяч гривень. Як зазначив Вітренко, різниця у середньому становить близько 33%.

Треба враховувати, що ініціатива Міненерго має зберегти можливість продовження співпраці з МВФ. Без підтримки Фонду може статися борговий колапс. Адже у 2021 році уряду потрібно заплатити кредиторам боргів і відсотків на близько 16 млрд доларів.

В.о. міністра зазначив, що ще одне завдання уряду на даному етапі – "спокійно пояснити МВФ, що мова йде як раз про адекватні ринкові заходи, а не про відкат назад". В умовах кризи через пандемію і примарні надії на зростання економіки Україні важливо зберегти підтримку МВФ. Крім того, співпраця з Фондом дозволить отримувати гроші від Світового банку і макрофінансову допомогу від ЄС.

В іншому ж випадку уряду буде складно залучати позики в інших кредиторів, і зокрема розмістити держоблігації. А тому можуть бути проблеми з фінансуванням витрат не тільки по виплаті боргів, але і зарплат, соціальних програм і важливих для президента інфраструктурних проектів та будівництва доріг.

Якщо ж говорити суто про ринок газу, то, знайшовши шлях для зниження тарифів, чиновникам слід приділити увагу подальшій нормалізації ситуації. Серед іншого важливо працювати над розвитком ринку, укладанню тривалих контрактів зі споживачами та зниженням монополії, яку продовжують цементувати структури Фірташа. Тільки навряд чи це можливо, якщо регулятор продовжить потурати інтересам окремих бізнес-структур.