Міф чи реальність: що таке "План Маршалла" для України і чи можна його реалізувати

Вівторок 19 вересня 2017 07:55
що таке "План Маршалла" для України і чи можна його реалізувати
Вкладати кошти в реконструкцію Донбасу - це ризик, але тільки досягнувши достатнього рівня розвитку України можна змусити Росію вивести свої війська

Минулого тижня у Кабінеті міністрів було презентовано проект фінансової допомоги Європи Україні. Документ носить умовну назву "План Маршалла" - як прототип того самого "Плану Маршалла" середини ХХ століття, який допоміг відбудувати повоєнну Європу. В рамках програми Європі було надано 13,3 млрд доларів або 125 млрд доларів у цінах 2013 року. В Україні вже заявили, що наша економіка потребує близько 50 млрд євро протягом 10 років, що дозволить забезпечити її зростання на 6-8%. Хто напрацював "План Маршалла" для України, які його деталі і чи має він шанс на успіх, читайте в матеріалі РБК-Україна.

"План Маршалла" по-українськи

План економічної допомоги України з гучною умовною назвою активно обговорюється на європейських і американських майданчиках вже близько півроку. Розробкою відповідного документу протягом останніх трьох років займалися литовці. Зокрема, ініціатором процесу виступив колишній прем'єр-міністр (1999-2000, 2008-2012 роки) Литви, нині депутат Сейму Литовської Республіки Андрюс Кубілюс, який минулого тижня вийшов на прес-конференцію разом з першим віце-прем'єром Степаном Кубивым і головою комітету у закордонних справах Ганною Гопко представити Україні цю ідею. "План Маршалла" - це робоча назва, а насправді в документах всюди згадується така назва як "Новий європейський інвестиційний план для України та інших країн Східного партнерства".

"Європейський Союз і західні донори в 2014-2017 роках дуже допомогли нам коштами для макроекономічної стабілізації і дозволили розпочати відновлення економіки. Але згадаймо, як післявоєнна Європа здійснила економічний прорив. Куди були спрямовані кошти міжнародної підтримки? "План Маршалла" - це план інвестицій в реальний сектор: інфраструктуру, агробізнес, кредитні інструменти для малого і середнього бізнесу", - заявив Кубів на прес-конференції. За словами віце-прем'єра, програма економічної підтримки України розрахована на 10 років і передбачає виділення 5 млрд євро на рік. Також Україна, спільно з литовськими партнерами, виділила п'ять основних сфер, куди потрібно залучати гроші - інфраструктурні проекти, енергоефективність, агробізнес, цифрова економіка, розвиток малого та середнього бізнесу.

За словами ініціатора програми Андрюса Кубілюса, за умови вливання щорічно протягом 10 років в українську економіку близько 5 млрд євро можна добитися зростання економіки на 6-8% ВВП. Вiн додав, що ці дані базуються на аналізі таких експертів, як колишнього міністра фінансів України Наталії Яресько та шведського економіста Андерса Аслунда. А також на досвіді Литви у проведенні реформ у 1990-х роках. Причому Кубілюс зазначив, що ці 50 млрд євро потрібно направити в реальну економіку, а не на стабілізацію банківської системи і макрофінансову допомогу. Адже раніше вся європейська допомога йшла на стабілізацію золотовалютних резервів і банківської системи.

"Для того, щоб мотивація на реформи залишилася на високому рівні у суспільства і політиків, потрібні конкретні, дуже великі цілі, яких держава може досягти. Для нас це було членство в Європейському Союзі... Поки ми не бачимо, щоб Україні і іншим країнам Східного партнерства найближчим часом запропонували б ось цю перспективу членства в ЄС. І коли ми розуміємо, що пропозиція про членство в ЄС поки що не з'явиться на робочому столі, ми тоді запропонували ось цей "План Маршалла", як проміжний інструмент, щоб це допомогло тримати мотивацію на реформи, як у суспільстві, так і в політиків", - заявив Кубілюс на прес-конференції, додавши, що передумовою небажання бачити Україну в ЄС є стурбованість в Європі ситуацією з біженцями та Brexitом.

Але є й інша причина небажання окремих країн-членів входження України до складу ЄС. "Тут треба відверто говорити. В України, як і країн Східного партнерства, найголовніша проблема - територіальна близькість до Москви. На Заході є такі, які кажуть: "Ми не хочемо роздратувати Путіна". Представники європейських країн бояться, що Путін непрогнозований, він розсердиться", - пояснює Кубілюс.

Довгий шлях до допомоги

Зараз над конкретним переліком проектів, які потребують інвестицій, працює спільна парламентсько-урядова робоча група за участю литовської сторони, перше засідання якої відбулося 14 вересня. А вже до 25 вересня вона повинна розробити цей перелік проектів, який буде представлений на Саміті Східного партнерства в кінці листопада. Формується група підтримки "Плану Маршалла" і в парламенті, де планується на цьому тижні створити міжфракційне депутатське об'єднання для просування цієї ідеї.

"Плани України до Саміту Східного партнерства - представити цей план інвестицій. Нам треба відповісти на питання, які проекти інвестицій конкретно ми пропонуємо, які механізми наглядової ради, який це буде конкретно фонд, через який будуть йти кошти. Тому всі ці механізми зараз будуть напрацьовуватися в уряді", - заявила Гопко на прес-конференції 14 вересня.

Сам Андрюс Кубілюс на питання, навіщо Литва займається розробкою і просуванням "Плану Машалла", пояснив РБК-Україна, що Литву і Україну об'єднують спільна загроза і небезпека - Росія. "Росія, її поведінка, її війна проти України показує, що може статися... У Заходу поки не вистачає чіткої стратегії не тільки по відношенню до України, але, саме головне, по відношенню до Росії. Наша відповідь, що Захід може зробити, щоб допомогти самій Росії трансформуватися у більш нормальну державу, - зробити все, щоб навколо Росії з'явилося коло успішних країн, по-перше, включаючи Україну", - пояснив він.

За словами Кубілюса, для того, щоб "План Маршалла" запрацював, потрібна політична воля також і ЄС, над чим, власне, він і його команда працюють. Так, Рада ЄС має дати Єврокомісії і Європейському інвестиційному банку мандат на схвалення відповідного інвестиційного плану для України. Зараз один з комітетів Європарламенту схвалив рекомендації до Саміту Східного партнерства, у яких йдеться про передачу такого мандату.

"В цих рекомендаціях (до Саміту Східного партнерства, - ред.) вже записано, що Рада ЄС - глави держав ЄС повиннi дати мандат Європейській комісії та Європейському інвестиційному банку розробити те, що в цій резолюції записано: "Новий європейський план інвестицій в Україну та інші країни Східного партнерства", - розповів Кубілюс і додав, що ще до Саміту президент України Петро Порошенко повинен виступати в Брюсселі, щоб переконати ЄС, що "План Маршалла" потрібно підтримувати. Наступним етапом після Саміту Кубілюс називає конференцію донорів, про проведення якої начебто домовився в ЄС. "Якщо такий мандат Єврокомісія отримає в листопаді, тоді є всі можливості до конференції донорів в лютому або березні мати все затверджено", - додав він. Разом з тим, в Україні сподіваються, що підтримати економічне зростання України захочуть і донори з США, Японії і Канади.

За словами литовського парламентаря, у "Плані Маршалла" повинно бути зазначено, хто є донорами, як ці гроші будуть акумулюватися в Україні і який орган буде адмініструвати ці проекти в Україні. Останній повинен виступати посередником між донорами і реалізаторами проектів. Приміром, Кубілюс нагадав, що в Німеччині після Другої світової війни для подібних цілей використовувався спеціально створений Банк розвитку Німеччини.

"Потрібно створити Агентство, яке, по-перше, вміло би працювати з усіма проектами і доводило їх до такого рівня, щоб була довіра від донорів. З іншого боку, це агентство має працювати так, щоб донори і суспільство України вірили, що все відбувається без будь-яких корупційних впливів. Тому у створенні такого агентства мають брати участь міжнародні донори за участю уряду України", - заявив литовець.

Фактор Донбасу

Те, що поки немає остаточної позиції, чи буде це агентство створене в Україні чи за кордоном, розповіли з української сторони. Причина в тому, що є бажання почати залучення іноземних коштів настільки швидко, наскільки можливо, а на створення відповідного агентства може піти більше року. "У нас є певні застереження щодо створення нового агентства тому, що для узгодження його концепції і, можливо, прийняття нового закону потрібно багато часу. З Фондом енергоефективності тільки ухвалення закону зайняло два роки. Тому йдуть дискусії, що це може бути якесь Агентство, в Україні або за кордоном, яке буде координувати це спільно з донорами", - пояснює РБК-Україна член робочої групи, народний депутат Остап Єднак.

І литовська сторона, і в уряді України РБК-Україна запевнили, що поки ще не існує бачення списку проектів, на які Україна хотіла б залучити європейські кошти. За словами радника прем'єра Володимира Гройсмана з питань міжнародних відносин Сергія Попика, спочатку було дві ідеї реалізації "Плану Маршалла". Перша - це відновлення Сходу. Друга - реалізація конкретних проектів по всій території України - від Заходу до Сходу. І схоже, що саме на другому варіанті зупиняться і українська, і європейська сторони.

Однак, за словами Єднака, насправді вже є попередні напрацювання. Начебто вже є варіанти інфраструктурних проектів - від будівництва автобанів до ремонту доріг, залізничних колій та рухомого складу "Укрзалізниці" та інші.

"В "Укравтодорі" є проект GoHighway. Це автобан від польського кордону на Одесу через Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю, Умань. Там вже робиться техніко-економічне обґрунтування. Якщо я не помиляюся, цей проект потребує близько 5-6 мільярдів", - розповів депутат.

Можливо, "План Маршалла" буде передбачати і якісь проекти на підконтрольних українському уряду територіях Донбасу. Приміром, відновлення доріг, мостів. Або навіть будівництво будинків для внутрішньопереміщених осіб. Литовська сторона пояснює, що вкладати кошти в реконструкцію Донбасу, підконтрольного Україні, це, звичайно, ризик, але запевняє, що тільки досягнувши достатнього рівня розвитку України можна змусити Росію вивести свої війська і припинити підтримку терористів на окупованому Донбасі. "Це ризик (інвестувати в проекти на Донбасі, - ред.), який потрібно враховувати... Самий різний ризик. Одні кажуть, що гроші в Європі завжди знайдуться, але, що робити, щоб їх не розікрали? Корупція і олігархи тут. Якщо ми умовимо західних партнерів і просунемо такий план розвитку економіки України, по-моєму, це призведе до того, що Путін задумається взагалі, а що він робить у Східній Україні", - пояснює Кубілюс і додає, що головна мета Путіна - не дати Україні стати успішною державою.

На що сподівається Україна

Якщо говорити про умови залучення коштів, то українська сторона розраховує, що це будуть кредити під мінімальні відсотки і безповоротна міжнародна технічна допомога. "Розглядається кілька варіантів. Наприклад, інвестиції в різні інфраструктурні проекти. А також можна розраховувати на безповоротну допомогу у вигляді грантів, у тому числі для навчання малого та середнього бізнесу. Кредити, які знаходяться під 15%, насправді ми розраховуємо, що зможемо мати під 5-8%, і це все одно буде вигідно європейському бізнесу", - розповіла виданню глава парламентського комітету у закордонних справах, активна учасниця цього процесу Ганна Гопко.

Донорами в українському уряді називають Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний фонд та інші європейські фінансові та інвестиційні фонди.

Робити якісь прогнози про можливість реалізації "Нового інвестиційного плану ЄС для України" досить складно. Адже ситуація стане більш зрозумілою, як мінімум, після рішення Саміту Східного партнерства у листопаді і від того чи надасть Рада ЄС Єврокомісії та Європейському інвестиційному банку мандат на схвалення інвестиційного плану.

Прогноз реалізації плану

Українські експерти вважають, що реалізація "Плану Маршалла", на 90% залежить від України та її політичної волі до боротьби з корупцією, належного функціонування правоохоронної і судової систем, відсутності рейдерських захоплень та страхування ризиків для інвесторів, які захочуть зайти на український ринок. Важливим чинником є і питання війни на сході України і ризик політичних змін.

"Інвестор захоче заходити в тому випадку, якщо ми створимо умови, щоб цей малий і середній бізнес був захищений. Щоб те, що називається корупцією, припинило душити українську економіку. Якщо ми зможемо створити нормальну судову систему, якщо запрацюють справжні, реальні антикорупційні суди, тоді це не тільки можливо, але, безумовно, відбудеться. Тоді плани отримання 5 млрд в рік здадуться легкою прогулянкою. Якби українська економіка працювала нормально, вона могла б абсорбувати в 3-4 рази більше кожен рік, тому що у нас колосальний ринок", - сказал в коментарi РБК-Україна колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що ймовірність реалізації "Плану Маршалла" не дуже висока. "Ми з Вами вступаємо в 1,5-2-річний передвиборний цикл. Це цикл не раціональних рішень, а популізму і подальшої політизації економічних рішень. Тому добре, якщо будуть з'являтися якісь раціональні думки і проекти, але те, що це перейде в практичну площину, у мене є великі сумніви. І це базується на тому, що ми вже три роки запускаємо програму приватизації. Кожен рік у бюджеті записано надходження 17 млрд. (гривень - ред.), і щороку це відкладається на потім. Поки я не бачу жодного кроку, що нинішній уряд готовий до рішучих змін ", - зазначив Юрчишин. Разом з тим, експерт вважає, що Україні слід було б активізуватися в напрямку реалізації проекту так званого "Нового Шовкового шляху". "Зараз ми зациклилися на "Плані Маршалла", а чому ми забуваємо про такий супер важливий напрямок, як так званий "новий Шовковий шлях", який ініціює Китай. Багато хто називає його китайським "Планом Маршалла". Це не стільки просування китайських товарів, як просування китайських інвестицій, спільних проектів", - додав експерт в коментарi РБК-Україна.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся