Побивши рекорд знаменитого Герда Мюллера по голам за календарний рік, Ліонель Мессі наочно показав як і чому в останні роки змінилася роль ключового гравця атаки.
Герд Мюллер - 85 м'ячів в 1972 році
Розклад голів за турнірами: Бундесліга - 43, збірна ФРН - 13, Кубок німецької ліги - 12, Кубок чемпіонів - 10, Кубок ФРН - 6, Кубок Кубків - 1
Говорити про те, що саме знаменитий німець створив образ центрфорварда, який залишається класичним і понині, звичайно, не зовсім вірно. Врешті-решт, бомбардири подібного плану були і до нього. Вірніше буде сказати, що володар "Золотого м'яча"-1970 поставив нові стандарти майстерності, багато елементів яких залишаються актуальними і сьогодні. Зокрема, саме Герд почав на постійній основі забивати першим же торканням. Два торкання він здійснював лише тоді, коли йому терміново було потрібно обробити м'яч перед ударом, три - хіба що у виняткових випадках. Зараз же в даній лаконічній манері діє будь-який поважаючий себе центрфорвард старої школи. Загалом, вона, манера, до деякої міри і є ознакою майстерності.
Читайте також: Європейські чемпіонати: Мессі побив рекорд Мюллера, "Баварія" і МЮ пішли у відрив
Ну і, безумовно, Мюллер з його вмінням в потрібний момент відірватися від опікуна буквально на кілька сантиметрів показав, яке величезне значення в грі нападаючого мають інстинкти і розуміння цієї самої гри. Чи не половину своїх голів сьогоднішні форварди забивають після відскоків, добивань і в штовханині в штрафній, але більше чемпіона світу-1974 їх поки ніхто так і не забив.
Ліонель Мессі - 86 м'ячів в 2012 році (результат ще може бути покращений)
Розклад голів за турнірами: чемпіонат Іспанії - 56, Ліга чемпіонів - 13, збірна Аргентини - 12, Кубок Іспанії - 3, Суперкубок Іспанії - 2
З моменту завершення Мюллером кар'єри пройшло три десятки років, і футбол сильно змінився. Провідні клуби і збірні тепер куди рідше роблять ставку на класичних забивак, які днями і годинами гостюють у чужій штрафній, а саме амплуа живе в основному стараннями обраних - таких, як Златан Ібрагімович, Радамель Фалькао, Едінсон Кавані, Дієго Міліто, Маріо Гомес або Гонсало Ігуаїн. Всі вони - нехай і різною мірою - виконавці світового класу.
Проте образ найрезультативнішого гравця вже зазнав змін, а попутно змінилася і манера його дій. Бомбардир нової хвилі більше не сидить в чужій штрафній в ході атаки своєї команди - він у цю штрафну уривається, причому в останній момент і немов би із засідки. Принаймні, саме цим способом найчастіше забивають голи Мессі і Кріштіану Роналду, два найбільш продуктивних і, ймовірно, кращих футболіста нашого часу.
На прикладі аргентинця, правда, особливо добре видно, наскільки більш динамічною стала сучасна гра, адже в 63 випадках з 86 усього за пару-трійку секунд до взяття воріт Ліонеля ще навіть не було в чужій штрафній. У Мюллера цей показник зазвичай становив п'ятнадцять секунд, якщо не двадцять п'ять. Причому тут треба врахувати, що півтора десятка м'ячів латиноамериканець забив з пенальті.
Для "Барселони", чий напад багато в чому побудовано на маневрах, коли за серією поперечних передач слідує ривок у вільну (точніше - в заздалегідь звільнену) зону, Мессі взагалі став ідеальним гравцем. Хоча б тому, що краще за нього в світі даний ривок (особливо на відносно коротку відстань) ніхто не зробить.
Тут до його послуг і філігранна техніка, і чудово поставлений удар, і рідкісна холоднокровність - чи в світі знайдеться футболіст, який би ефективніше користувався замішанням захисту. Нарешті, у аргентинця ще й практично унікальне перемикання швидкостей, що дозволяє йому, ледь зірвавшись з місця, раптом піти майже від будь-якого опікуна. Сповільнюється, до речі, Ліонель теж максимально швидко - так, ніби в його розпорядженні є невидимі карбонові гальма.
Тут, до речі, варто сказати ще ось про що: не знаю, помітили ви чи ні, але в ході навіть масованої атаки "Барселони" саме в чужій штрафній її гравці чергують рідко. На флангах - так, в центрі поля - в обов'язковому порядку, а ось у самій штрафний - немає. А все тому, що вона - і за задумом Хосепа Гвардіоли, і Тіто Виланови - повинна бути максимально вільною. Вільною - як раз для горезвісного ривку. І, відмовившись від послуг класичного голеадора Ібрагімовича, який категорично відмовлявся надовго залишати свою вотчину, і залишившись без чистих форвардів взагалі, "блауграна" зовсім не втратила в результативності. Навпаки, в результативності вона тільки набрала, бо ефективність атаки зараз визначається зовсім не наявністю центрфорварда, а її швидкістю і глибиною. І саме ці плюси Мессі і уособлює.
Використані матеріали Eurosport