Т.Мое: “Для інвестування в Україну потрібно бути дуже терплячим”
РБК-Україна: В 2009 р. іноземні інвестиції до України різко скоротилися. Приріст склав всього 900 млн дол. Скажіть, в чому причина такого скорочення?
Т.М.: В цьому немає провини України як такої. Така ситуація більше пов'язана з світовою кризою. Іноземці стали менше інвестувати в ризикові країни, оскільки бояться втратити свої гроші. Проте виникає інше питання: чи зможе Україна привернути іноземних інвесторів після того, як почнеться економічне зростання. Криза змінила відношення інвесторів. Вони стали обережнішими, тому дуже важливо, щоб в Україні після кризи було створено привабливий інвестиційний клімат. Адже між країнами буде конкуренція за залучення зарубіжних грошей. Україні необхідно до цього підготуватися. І потрібно це робити зараз. В середині наступного року здійснювати подібні реформи буде вже пізно, оскільки інвестори підуть в інші країни. Ми бачимо, як зарубіжні країни зараз роблять все можливе для поліпшення свого інвестиційного іміджу. Подивитеся на новині CNN, там постійно йде реклама Туреччини, Чорногорії, Росії.
РБК-Україна: Останнім часом інвестори залучаються до корпоративних конфліктів, а деякі компанії, наприклад, Mittal Steel, стали мішенню криміналітету. Досить пригадати обстріл співробітників компанії в Кривому Розі. Чи допомагає держава вам в боротьбі з криміналітетом і рейдерами?
Т.М.: Держава реагує, можна сказати, адекватно. Правоохоронні органи розслідують кримінальні справи, уряд обіцяє допомогти. Але цього недостатньо.
Конфлікти, в які було втягнуто такі компанії, як «Бунге», Mittal Steel, Telenor, більше нагадують рейдерські атаки. І державі необхідно викоренити причину цих схем. А вона криється в слабкому захисті прав власників. Судова система, яка повинна захищати право на власність, не працює. Вона пройнята корупцією, судді ухвалюють рішення, які проттрічать рішенням інших судів, а компанію-рейдера покарати неможливо. Крім того, не розроблений механізм захисту власників, потрібні реформи, яких ми в даний момент не бачимо. Всі розуміють, що це необхідно, але нічого не робиться.
До приходу іноземних інвесторів вищезазначені компанії мали непрозору фінансову звітність, непрозорі господарські відносини. Малювались якісь напівкримінальні схеми, внаслідок чого обкрадалася власність підприємств. Коли на ту ж «Криворіжсталь» приїхали представники інвесторів і спробували зламати ці схеми, але кримінальні структури почали застосовувати елементи насильства, що абсолютно неприйнятно.
РБК-Україна: Приватизація Одеського припортового заводу відбувалася без міжнародних компаній. Наприкінці вона провалилася. Як ви думаєте, чому? Чи цікавий цей об'єкт іноземцям?
Т.М.: Одеський припортовий завод - дійсно дуже цікавий об'єкт для іноземців. Багато міжнародних компаній, у тому числі і норвезька, зверталися в Асоціацію за консультаціями щодо приватизації. Ми, звичайно ж, говорили, що компанія дуже вигідна, і потрібно брати участь, поки ціна невисока.
Проте іноземці відмовилися, злякавшись політичних ризиків, а також конфлікту між Президентом і Кабміном, оскільки ця приватизація нагадувала їм мінне поле. Адже у разі покупки цього об'єкту в результаті такої спірної процедури конкурс може бути відмінений будь-яким судовим рішенням. Як бачимо, вони прийняли вірне рішення.
РБК-Україна: Наскільки привабливий продаж «Укртелекому»?
Т.М.: Ситуація з «Укртелекомом» декілька інша. Думаю, що держава затягнула з його приватизацією. Чекали дуже довго. Компанію можна було дорого продати 2-4 року назад, але вже через 2-3 роки вона не буде настільки вигідним об'єктом для інвестицій, із-за зниження її прибутковості. По-перше, знижуються доходи від фіксованого зв'язку, а це основне джерело надходжень бюджету «Укртелекому». По-друге, приватні компанії обходять «Укртелеком» по багатьом параметрам. У їх руках мобільний зв'язок і мобільний інтернет, який вони інтенсивно розвивають.
Зараз в Україні у кожного є мобільний телефон. Природно, якби рівень проникнення мобільного зв'язку був 10%, то прибутковість і привабливість «Укртелекому» була б вища.
РБК-Україна: Але невже держава не може самостійно розвивати «Укртелеком», інвестуючи в мобільний інтернет і мобільний зв'язок?
Т.М.: Держава нікуди не може ефективно інвестувати, окрім інвестування в соціальні послуги. Держава повинна займатися охороною правопорядку, охороною здоров'я, соціальними питаннями. Я вважаю, що необхідно було видати ліцензії на послуги зв'язку всім зацікавленим компаніям. Це сприяло б розвитку конкуренції.
А що ми маємо? Ось, наприклад, віддали ліцензії на розвиток мереж 3G «Укртелекому», але що він робить? Він зробив дуже мало, побудував невелику мережу, має проблеми з фінансуванням, у нього немає ні практики, ні досвіду розвитку цих мереж і так далі.
Я думаю, що правильніше було б продати «Укртелеком» якнайскоріше. Це принесе величезну вигоду як державі, так і споживачам, оскільки покращить сервіс. Державі це принесе додаткові доходи до скарбниці.
РБК-Україна: Як можна залучити інвесторів в «Укрзалізницю?»
Т.М.: У компанії поки дуже слабо розвинена інфраструктура. Тому державі необхідно зберегти у власності залізницю, оскільки вона має стратегічне значення. Але деякі ділянки можна було б передати в концесію приватним компаніям на певний термін. Якщо співпраця буде успішною - продовжувати договір. Якщо немає - міняти партнера. Ділянку можна передати декільком гравцям, щоб вони конкурували один з одним. Можна передавати приватним компаніям право будувати нові лінії з правом їх використання, як це робиться у Франції.
РБК-Україна: Збільшився або знизився мінімальний поріг для інвестицій до України?
Т.М.: Не можу сказати, що збільшився. З одного боку, вартість ведення бізнесу залишається високою із-за численних послуг посередників. Із-за складного законодавства потрібно наймати юридичні і консалтингові компанії. З іншого боку, знижуються інші витрати, зокрема, на закупівлю сировини, оплату праці. Тому не можу сказати, що вартість інвестуванню збільшилася, але вона залишається достатньо високою із-за недосконалого законодавства.
РБК-Україна: Чи будуть український та іноземний бізнес створювати спільні підприємства?
Т.М.: Навряд чи іноземці захочуть ділити бізнес. Так склалося, що в Україні набагато простіше створювати компанію з нуля, чим створювати спільне підприємство. У іноземців і українців настільки різна ментальність і підхід до бізнесу, що все ж таки краще створювати нову компанію, тренувати персонал, формувати корпоративну культуру, аніж міняти все в старій компанії або постійно сперечатися про її майбутнє з українськими співвласниками. Звичайно ж, на великому підприємстві створити все з нуля неможливо, але володіти таким заводом або фабрикою спільно з українськими власниками не дуже вигідно.
РБК-Україна: Як ви відноситеся до співпраці з урядом?
Т.М.: Бажання уряду поліпшити бізнес-клімат дуже важливе, адже без цього бажання нічого не вийти. Ми дуже вдячні, що Кабінет міністрів зробив перший крок в цьому напрямі. Не всі наші пропозиції реалізовані, але багато хто з них вже прийнятий урядом і діють. 40-50 наших ініціатив з 400 запропонованих вже реалізовано. Проблема криється в дуже великій повільності міністерств, яким потрібно дуже багато часу для перевірки і адаптації наших ініціатив. У них недостатньо кваліфікації і персоналу, і ми розуміємо, що це довгий процес. Але найважливіше те, що він йде. Відбувається поліпшення взаємин між бізнесом і владою.
РБК-Україна: Як взагалі зараз інвестори відносяться до України?
Т.М.: З обережністю, але все таки інтерес до країни дуже великий. Всі розуміють, що Україна має великий потенціал, вона є сусідом Євросоюзу, робоча сила недорога і висококваліфікована, а сама країна досить густонаселена за європейськими мірками. Україна - великий ринок, що розвивається, і той, хто вчасно зайде сюди, зможе отримати прибуток куди більшу, ніж в решті країн ЄС. Поки вартість бізнесу в країні невисока у інвестора є більше можливостей по покупці недорогих активів.
Іноземці також відзначають вступ України до СОТ як позитивного кроку. Адже таким чином вони захищені від протекціонізму держави, яка може мимоволі підняти тарифи. Ми бачили, як уряд хотів підняти загороджувальні мита, але все таки від цього відмовилося. І в цьому істотний прогрес. Адже 10 років тому Україна і Росія під час кризи закрили свої кордони.
РБК-Україна: Але це тоді допомогло в розвитку національного виробництва.
Т.М.: Так, допомогло, але лише на короткий час. Надалі Україна і Росія знов почали збільшувати імпорт, в той час, як внутрішнє виробництво якісних товарів не розвивалося належними темпами.
РБК-Україна: Ви кажете, що Україна - перспективний ринок. Але ж він не дуже платоспроможний.
Т.М.: Коли компанія Telenor, яку я представляю, виходила на ринок мобільного зв'язку України, нам теж казали, що ми діємо невірно. Всі говорили «для України мобільний телефон - це товар люкс, він доступний тільки багатим». І що ми бачимо зараз? Мобільний телефон має кожен українець, послуги зв'язку стали доступнішими і якіснішими.
Безумовно, для інвестування в Україну потрібно бути дуже терплячим. Потрібно розуміти, що інвестиції не окупляться через рік і навіть два, що потрібно чекати 5-6 років, щоб почати отримувати прибуток. Добробут населення хоч і поволі, але все таки росте. Відповідно, росте і попит на товари і послуги. Українці купують нову техніку, виїжджають за кордон і так далі.
РБК-Україна: Які перспективи для іноземців в розвитку малого і середнього бізнесу?
Т.М.: Серед членів нашої Асоціації більшість складає саме середні і невеликі компанії. Вони мають успіх в Європі і світі, не дивлячись на свої порівняно невеликі розміри. Впевнений, що малий і середній бізнес має великий потенціал в Україні, де цей сегмент бізнесу недостатньо розвинений. Іноземні компанії активно розвивають невеликі підприємства. Особливо успішні вони в західних регіонах, де, наприклад, проводять навіть електрокомпоненти для світової автопромисловості.
Проте подібні компанії не можуть собі дозволити витрачати великі гроші на розвиток, і для того, щоб залучити фінансові кошти, потрібно спростити податкову систему для малого і середнього бізнесу.
РБК-Україна: Як відносяться іноземні компанії до української фінансової системи в контексті здешевлення гривни і заморожування кредитування?
Т.М.: Звичайно, ситуація в українському банківському секторі непроста, але все таки не така вже погана. Так, кредит важко отримати, але все таки можливо. Гривна впала істотно, але з цим ми стикаємося і в інших країнах. Думаю, що український і іноземний бізнес від валютних коливань могли б захистити такі фінансові інструменти, як, наприклад, опціони і ф'ючерси. Поки вони не працюють в Україні.
РБК-Україна: Представники регуляторів вважають, що ці інструменти приводять до спекуляцій.
Т.М.: Так, вони так і говорять, але від спекуляцій не можна позбавитися. З одного боку, потрібно дозволити бізнесу страхуватися від ризику, але з другого боку потрібно залишити деяку можливість для спекуляцій, оскільки ці інструменти також є способом страхування інвестицій для ризикових компаній. Спекулянти теж приносять гроші в економіку країни. Просто потрібно жорсткіше регулювати потік спекулянтських грошей.
РБК-Україна: Як ви відноситеся до закону об скорочення термінів повернення валютної виручки з 180 днів до 90?
Т.М.: Це робить бізнес складнішим і важчим. Наприклад, компанія проводить якісь машини. Для цього необхідно купити за кордоном що комплектують, але якщо термін виробництва складає полгода-год, вони не можуть швидко отримувати дохід. Отримавши виручку за кордоном, вони будуть не в змозі вчасно придбати складне устаткування.
Ці правила працюватимуть якраз не на користь виробництва, що ускладнить модернізацію українських підприємств за допомогою імпортного устаткування, закупівлі нових ліній і так далі. В такий короткий термін як 90 днів, виробники просто не укладуться.
РБК-Україна: Україна готується підписати угоду з Євросоюзом про створення зони вільної торгівлі. Як ви думаєте, кому буде вигіднішою нова система торгівлі?
Т.М.: Безумовно, Україні. Економіка Євросоюзу настільки велика, що може обійтися і без України. Проте в ЄС розуміють, що створення ЗВТ з Україною необхідне для досягнення стратегічної мети. Адже ця країна є сусідами з ЄС.
Для України це величезний шанс вирватися вперед, оскільки ЗВТ - не тільки зниження митних зборів, але і нові правила і стандарти торгівлі, завдяки яким Україна поліпшить якість своїх товарів і ведення бізнесу. Регуляторна політика і підприємництво стануть більш європейськими, а це означає приток нових іноземних інвестицій.
Спілкувався Сергій Чигир
