Т.Фіала: "Приблизно через два-три роки гривня зможе повернутися на рівень 6,5 грн/дол."

РБК-Україна: Останні два місяці український фондовий ринок демонстрував стрімке зростання, проте на початку травня індекси обвалились. Які причини обвалу і подальші перспективи ринку?

Томаш Фіала: Дійсно, з початку року український фондовий ринок демонстрував найвищі темпи зростання в світі. Проте останнім часом негативний зовнішній фон, пов'язаний з проблемами держборгу країн Єврозони, викликав песимістичні настрої на фондовому ринку України. До того ж, багато інвесторів готувалися до корекції на українському ринку, що швидко зростав, і сприйняли глобальні новини як стимул для фіксації прибутку. Як наслідок, на початку травня український ринок впав більше, ніж ринок Греції, а 19 травня знизився на 10%. Хоча реальних передумов внутрішнього характеру для такого падіння немає. Це не українська проблема, а вплив ситуації на фінансових ринках Єврозони. Навіть новина про те, що міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's підвищило довгостроковий і короткостроковий валютні рейтинги України до "В/В" з "В-/С", а рейтинги в національній валюті - до "В+/В" з "В/В", не була сприйнята ринком. У сьогоднішній ситуації основною новиною з України, яка дійсно зможе стати позитивним сигналом для інвесторів, буде швидке заключення домовленості з МВФ.

РБК-Україна: Коли повернуться до України всі західні фонди?

Т.Ф.: Багато хто вже повернувся. Хоча проблеми Єврозони спровокували тимчасовий відплив капіталу в останні тижні, його темпи скорочуються. Швидке відновлення програми МВФ допоможе Україні довести свою стійкість і відновити інтерес інвесторів. Що стосується кількості інвесторів, то ми знаходимося на рівні 2006 р., а до кінця цього року повернемося приблизно на рівень 2007-го.

РБК-Україна: А за кількістю грошей?

Т.Ф.: Те ж саме.

РБК-Україна: Ваш прогноз щодо об'єму інвестицій в Україну на найближчі роки.

Т.Ф.: Так звані якісні або прямі іноземні інвестиції до кризи на піку досягали 10 млрд дол. на рік. Минулого року їх рівень знизився до 4,5 млрд дол. Цього року ми чекаємо 8 млрд дол. У такому разі ми практично відновимо той рівень, який був в 2006-2007 рр. А це, відзначу ще раз, були пікові роки для іноземних інвестицій. І наступного року, я думаю, об'єм ПІІ буде більше 10 млрд дол.

РБК-Україна: Адже це стратегічні інвестиції. А скільки може скласти об'єм портфельних інвестицій?

Т.Ф.: Портфельні інвестиції важко зміряти. Я б скоріше вважав за краще назвати вам цифри щодо залучення грошей під IPO або приватні розміщення, додаткові емісії на публічних ринках. Так от, в період з 2005 і до середини 2008 р. українські компанії залучили на публічних майданчиках близько 4-5 млрд дол. Я думаю, цього року українські компанії залучать десь від 1 до 2 млрд дол. за рахунок публічних і приватних розміщень, первинних і вторинних. І вийдуть на той же рівень, що був, наприклад, в 2007 р.  Це будуть розміщення від 25 до 300 млн дол. кожне.

РБК-Україна: Ваш прогноз щодо залученню боргового капіталу.

Т.Ф.: Я думаю, що приватний сектор зможе залучити зовнішній капітал на суму більше 5 млрд дол. за рахунок єврооблігацій, синдикатів і приватних позик.

 РБК-Україна: Як Ви оцінюєте недавно прийнятий бюджет?

Т.Ф.: Сам факт ухвалення бюджету оцінюю позитивно. Дефіцит держбюджету на 2010 р. запланований у розмірі 5,3% ВВП при нульовому дефіциті бюджету Пенсійного фонду, що відповідає умовам МВФ. Уряд планує покрити дефіцит бюджету в основному за рахунок зовнішніх запозичень, розраховуючи отримати 2 млрд дол. на підтримку бюджету від МВФ, 1,3 млрд дол. від розміщення єврооблігацій, 0,5 млрд дол. від Світового банку і 0,5 млрд дол. в рамках проектного кредитування, що в цілому забезпечить 4,3 млрд дол. нових зовнішніх позик.

РБК-Україна: Наскільки відповідають національним економічним інтересам газові домовленості України і Росії?

Т.Ф.: В результаті перегляду газових угод, середня ціна російського газу для України може знизитися до 263 дол. за тис. куб. м в 2010 р. (з 328 дол., очікуваних раніше відповідно до колишніх умов) і 268 дол. за тис. куб. м в 2011 р. (з 340 дол.). Зниження вартості газового імпорту матиме позитивний вплив на стан поточного рахунку України і дозволить уряду скоротити структурний дефіцит «Нафтогазу України» до 1% ВВП (з 2,5% в 2009 р.), що також відповідає вимогам МВФ.

РБК-Україна: Який курс національної валюти слід чекати впродовж цього року?

Т.Ф.: Ми чекаємо, що до кінця року курс буде на рівні 7,5 грн/дол. Середньорічний курс складе приблизно 7,7-7,8 грн/дол.

РБК-Україна: Передбачаються якісь значні коливання?

Т.Ф.: Я думаю, що ми побачимо плавне зміцнення гривні. Нацбанк буде його максимально стримувати, щоб у експортерів залишалася конкурентна перевага і щоб зберегти сальдо поточного рахунку на бездефіцитному рівні. 

РБК-Україна: Чи збережеться тенденція до зміцнення в 2011 г.?

Т.Ф.: Все залежить від економічної ситуації в Україні і в світі. Не так просто передбачити напрям тенденції. Проте, судячи з того, як розвиваються події, є всі підстави вважати, що зміцнення гривні продовжиться. За останні два роки гривня девальвувала більше валют в нашому регіоні, багато з яких вже, до речі, пристойно відновилися. Той же російський рубль, наприклад, на 20% зміцнився в порівнянні з мінімальним рівнем рік тому. Гривня поки істотно не відновилася, але ми чекаємо, що приблизно через два-три роки вона зможе повернутися на рівень 6,5 грн/дол. Обмовлюся, що це залежить від багатьох чинників, які зараз передбачити складно, в першу чергу, від економічної політики українського уряду. Якщо всі реформи, які були заявлені, будуть успішно реалізовані, дуже реалістичним виглядає сценарій зміцнення гривні до рівня 6,5 грн/дол. навіть до кінця 2011 - початку 2012 рр.

РБК-Україна: Це буде межа для гривні?

Т.Ф.: Я думаю, що так.

РБК-Україна: Тобто вірогідність повернення національної валюти на рівень 5 грн/дол. виключена?

Т.Ф.: Такий прогноз було б складно обґрунтувати, адже інфляція в Україні вища, ніж в інших країнах. І вона «з'їдає» частину потенційної ревальвації, роблячи неможливим повернення до курсу 5 грн/дол.

РБК-Україна: Які ще чинники, окрім діяльності уряду і регулятора визначатимуть курс? Можуть, наприклад, бути якісь сплески попиту на долар і, відповідно, підвищення його курсу?

Т.Ф.: Ну, це вже вторинна реакція. Первинний чинник, який впливає на курс валюти, - це економічне зростання щодо інших країн. Адже операції на валютному ринку - це так званий relative trade - ви не можете продати валюту, не купивши іншу валюту. І курси завжди залежать від відносних результатів тих країн, в яких кожна валюта базується. Тому в першу чергу на курс гривні впливатимуть економічне зростання і інфляція як основні економічні параметри. І, звичайно ж, торгові потоки, співвідношення експорту і імпорту.

РБК-Україна: Якщо говорити про економічне зростання і про інфляцію, які Ваші прогнози на поточний і наступний роки?

Т.Ф.: Наш консервативний прогноз щодо економічного зростання цього року складає 4%. Якщо продовжиться зростання світового попиту на сталь, руду і інші види сировини, які експортує Україна, можна чекати, що зростання ВВП буде більш істотним  і, можливо, досягне 6%. Крім того, є ознаки відновлення в галузях, орієнтованих на внутрішній ринок, і збільшення ліквідності банківського сектору, що також підтримує економічне зростання. Таким чином, наш прогноз зростання ВВП такий: 4% - консервативний сценарій і 6% - оптимістичний. У 2011 р. цей показник також складе близько 4-6%. Чому не більше? Тому що база порівняння вже буде вища.

Наш прогноз щодо інфляції - 11%, з них близько 2% припаде на можливе підняття тарифів для населення (газ, електрика, тепло). Наступного року інфляція може впасти до однозначних цифр, тобто нижче 10%.

РБК-Україна: Які ще сектори, окрім ГМК і банківського, матимуть істотний вплив на економічне зростання?

Т.Ф.: Традиційно 45% українського експорту - це метал, руда і супутні товари. Інші галузі займають приблизно 30-35% від загального об'єму експорту - хімія (11%), машинобудування (15-17%) і сільське господарство (5-8%). Агропромисловий сектор став єдиною галуззю української економіки, яка не впала, а навіть була в плюсі минулому році, тому там не передбачається великого зростання зважаючи на хорошу базу порівняння. Проте галузь, звичайно ж, залишається однією з найперспективніших для інвесторів. У машинобудуванні і металургії приріст буде достатньо значним, що сприятиме економічному відновленню. У другій половині року істотну роль у відновленні економіки також зіграє внутрішнє споживання, підтримуване банківською ліквідністю. Власники вже замислюються про інвестиції у виробництво і про розширення штату, що до 2011 р. має привести до зниження рівня безробіття. Це, у свою чергу, вселить упевненість і в співробітників, а значить, запустить новий виток зростання в споживчих секторах. Адже готовність витрачати гроші залежить не тільки від платоспроможності, але і від упевненості людей в завтрашньому дні, в тому, що їх робоче місце буде збережене.

РБК-Україна: Чого слід чекати в секторі нерухомості?

Т.Ф.: Нерухомість досягла мінімального рівня минулого року. Тепер ціни почали потихеньку відновлюватися. Нерухомість - це така галузь, в якій створення пропозиції займає дуже багато часу: покупка землі, отримання всіх дозволів, саме будівництво і т.д. Пропозиція дуже сильно звузилася, але попит, наприклад в Києві, тримається - перш за все, на маленькі квартири. І ціни від нижньої точки (вони впали відсотків на 45-50%) вже відновилися приблизно на 5-10%. Ціни на комерційну нерухомість також відновилися з дна - приблизно на 10%, хоча точну оцінку дати складно. В першу чергу відновиться торгова і житлова нерухомість, а вже після  - офісні площі і логістичні центри.

РБК-Україна: Коли ціни на нерухомість можуть досягти докризового рівня?

Т.Ф.: Я думаю, що ціни на нерухомість продовжать відновлення, але не більше ніж на 10-15% в рік. Такого зростання, яке було в 2005-2007 рр., коли ціни піднімалися на 30-40% щорічно, в найближчі два роки не передбачається. Тепер буде обережне зростання. Можливо, воно прискориться тоді, коли банки відновлять іпотечне фінансування. Але поки вони не можуть видавати населенню кредити на покупку нерухомості в доларі через заборони НБУ, а довгої дешевої гривні у них немає, і найближчим часом не передбачається. Ці чинники поки стримуватимуть відновлення цін. Проте, зростання цін на 10-15% в рік можливе за рахунок того, що все-таки попит є, економіка відновлюється, і пропозиція буде істотно менша в найближчі два-три роки, ніж вона була в 2005-2008 рр.

РБК-Україна: Якщо говорити про діяльність нового уряду, чого Ви як інвестор чекаєте від нього в першу чергу?

Т.Ф.: В принципі, першочергові плани і кроки уряду з реформ і приватизації, а також діяльність Нацбанку зі зниження інфляції і відновлення ліквідності банків, особливої критики не викликають. Ці наміри і плани дуже позитивні. Бюджет був прийнятий з дефіцитом менше 6%, як того вимагав МВФ, і це допоможе відновити співпрацю з Фондом, що також дає позитивний сигнал інвесторам. Я б навіть сказав, що за 13 років, впродовж яких я знаходжуся в Україні, я не чув стільки конкретних і правильних намірів з реформ, з управлінню державою в економічній політиці. Якщо вийде реалізувати все, про що було заявлено, протягом найближчих двох років, то Україна вже протягом найближчих п'яти років зможе значно наблизитися до рівня країн Центральної Європи, які увійшли до Євросоюзу в 2004 р. Навіть якщо буде реалізована половина цих реформ, це теж буде дуже непогано.

РБК-Україна: Назвіть, будь ласка, хоч би декілька моментів, які Ви вважаєте ключовими?

Т.Ф.: По-перше, це зниження бюджетного дефіциту до 5,3% від ВВП. Це позитивно в цілому для економіки. Оптимальним рішенням було б подальше зниження бюджетного дефіциту в 2011 р. до  3%.

Деяке підняття зарплат і підвищення соціальних витрат також не завадить, оскільки в якійсь мірі підніме внутрішній попит і допоможе багатьом місцевим виробникам і роздрібу швидше відновитися. Важливо, щоб це підвищення трималося в тих рамках, які Україна може собі дозволити.

Другий ключовий момент - це податкова реформа. Уряд заявляє про плани понизити податок на прибуток і ПДВ, але розширити базу оподаткування, скоротивши перелік видів діяльності, які зараз можна зареєструвати через ПП. Коли створюються однакові для всіх умови, це добре, і загальне податкове навантаження має бути максимально низьким, щоб дозволяти вітчизняним виробникам залишатися конкурентоздатними на міжнародному ринку.

Також було б добре понизити корупцію і провести судову реформу. Бажано, щоб суди стали надійнішими і менш корумпованими. Це дало б позитивний поштовх до зростання.

Приватизація - теж важливий момент. Останні декілька років нічого великого, на жаль, не було приватизовано. На підприємствах, які знаходяться в державній власності, квітне корупція і неефективне використання коштів, в них також дуже роздуті кадри. Адже більше половини цих підприємств не є стратегічними об'єктами для держави. Держава може на них впливати як регулятор галузі, встановлюючи тарифи, але необов'язково має залишатися їх акціонером. Приватний інвестор міг би налагодити ефективніше управління і досягти вищих рівнів прибутку. Держава, таким чином, завдяки приватизації таких активів зможе отримати більше віддачі від цих компаній у вигляді збільшення податкових надходжень. Зараз же доходи держави від дивідендів дуже незначні.

Ще один корисний крок - скорочення кількості органів, які ліцензують або контролюють бізнес. Їх дуже багато, працюють вони безтолково, і їх існування тільки створює зайві можливості для корупції. Звичайно ж, в кожній галузі повинні бути регулятори, але в розумній кількості. Складається таке враження,  що багато хто з регулюючих органів був створений тільки для того, щоб дати роботу і спосіб збагачення для різного роду чиновників.

РБК-Україна: Які конкретно у Вас очікування щодо фіскальної сфери?

Т.Ф.: По-перше, я вважаю, що не повинні бути галузі, які мають податкові преференції. Ніяка галузь не повинна субсидуватися. Тому що субсидія - це результат лобі. Тим, у кого  лобі сильніше, вдається видавити з бюджету частину коштів. Поточні преференції виробникам м'яса, молока і іншим компаніям, зокрема, в агросекторі, мають бути скасовані. Всі повинні платити податки, хоча кожен може придумати собі аргумент для субсидування. Але податок на прибуток має бути на рівні 15%, а подоходний податок - максимум 15%. Соціальні податки, які складають зараз близько 40% (внески до пенсійного фонду і інші фонди, які здійснює  працедавець) мають бути понижені, на мою думку, приблизно до 25%. ПДВ повинен бути на рівні 15-17%. Якщо це зробити, доходи бюджету не впадуть. В Україні, де 40-50% економіки знаходиться в тіні, податки треба понизити, щоб було менш вигідно вести бізнес в «сірій» зоні. Якщо хоч би половина з тіні перейде в офіційну економіку - в абсолютних цифрах нічого не поміняється.

РБК-Україна: Якщо говорити про реалізацію інфраструктурних проектів. Які гроші можуть бути вкладені самим урядом, і скільки може бути привернуто за рахунок приватних інвесторів?

Т.Ф.: Уряд вже заявив, що витратить в 2010-2011 рр. по 20 млрд грн на інфраструктурні проекти, пов'язані з Євро-2012. Було б добре, щоб ці гроші були вкладені в щось, що приносить відчутний результат: будівництво аеропортів, мостів, доріг. Я думаю, що в 2012 р. державні інвестиції теж складуть близько 20 млрд грн або навіть більше. Що стосується приватних інвестицій, то поки немає закону, навіть проекту, який би регулював т.зв. private public partnership, партнерство між приватним сектором і державою. Ухвалення такого закону дозволило б здійснювати реалізацію інфраструктурних проектів на концесійних началах, але поки у нас немає необхідної законодавчої бази... Ми знаємо багатьох інвесторів, які зацікавлені брати участь в таких інфраструктурних проектах, якщо буде прийнятий відповідний закон. За рахунок приватних інвестицій можна в рази прискорити розвиток інфраструктури. Якщо, наприклад, до кінця цього року підготують і затвердять законодавчу базу, то в 2011 р. вже могли б бути проведені тендери на реалізацію перших таких проектів.

РБК-Україна: Яким інвесторам це цікаво?

Т.Ф.: Є інтерес і у західних інвесторів, і у інвесторів з Близького Сходу, з Азії. Це довгі гроші, в основному від пенсійних фондів, які вкладаються строком на 30-50 років в довгі проекти з фіксованою прибутковістю, невисокою, але стабільною. І інфраструктурні проекти якраз достатньо надійні, тому що не схильні до флуктуацій в економіці. Тому в цьому і є інтерес.

Спілкувався Володимир Драбчук