Судний день: Україна і Росія на порозі тяжби за 3 млрд доларів

Механізм пошуку компромісів між Україною та Росією в питанні погашення 3 млрд доларів кредиту так і не був запущений. Український уряд, як і обіцяв, не здійснив виплат для погашення російського боргу, оголосивши мораторій по даному платежу. РФ все ще розраховує протягом 10 днів отримати свої гроші. Але вирішити проблему, уникнувши судового процесу, можливості немає, вважають експерти: Росія не сприймає Україну як рівноцінного партнера, а суто економічне питання вже давно перейшло у політичну площину.

Відмова Росії від участі в переговорах про реструктуризацію боргу, ігнорування пропозицій України призвели до оголошенням мораторію на виплату 3 млрд доларів за російським бондами, погасити які уряд мав 21 грудня. Крім того, припинені виплати за гарантованими державою кредитами "Укравтодору" та КБ "Південне" перед російськими банками на суму в ще 507 млн доларів.

"Виплати за цими боргами на користь російської сторони зупиняються до моменту прийняття наших пропозицій щодо реструктуризації або відповідного судового рішення", - заявив у п'ятницю прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Українська сторона неодноразово попереджала РФ про можливості застосування права мораторію. Правила боргова операції, яку уряд завершив в листопаді, обмінявши старі облігації на нові папери з новим умовам, забороняють Україні здійснювати які-небудь платежі кредиторам, які відмовилися від реструктуризації.

Крім того, уряд не може пропонувати або приймати інші варіанти реструктуризації з більш вигідними критеріями, ніж отримали інші бонд-холдери. У той же час "несплата або інша подія невиконання зобов'язань за єврооблігаціями з погашенням у грудні не означає крос-дефолту за новими облігаціями", запевняють у прес-службі українського Мінфіну.

"Україна, як і раніше, згодна на сумлінне проведення переговорів для досягнення взаємної згоди щодо реструктуризації боргу", - йдеться в повідомленні міністерства.

Уряд Росії не змусило себе довго чекати з відповіддю. Мінфін РФ вважає, що Україна віддала перевагу допустити дефолт за своїми борговими зобов'язаннями, замість того щоб вести переговори на основі пропозицій президента Володимира Путіна. У листопаді в ході зустрічі лідерів країн G20 в Антальї він вважав, що запропонував українській стороні "більш глибоку реструктуризацію": розстрочку погашення до 2019 року з можливістю виплат протягом наступних трьох років по 1 млрд доларів.

Правда, всі ці пропозиції від РФ так офіційно і не отримали в уряді України. А російська сторона все ще сподівається, що до 31 грудня, коли закінчується пільговий період погашення, Україна "виконає свої боргові зобов'язання в повному обсязі".

"Якщо Україна не здійснить виплату за облігаціями у повному обсязі протягом пільгового періоду, Російська Федерація буде домагатися повернення належних коштів, використовуючи відповідні юридичні механізми", - йдеться в повідомленні Мінфіну Росії, опублікованому вчора пізно ввечері.

Арсеній Яценюк неодноразово заявляв, що Україна готова до судового розгляду з РФ. Більш того, уряд має намір вимагати компенсації за анексію Криму і окупацію Донбасу. Ще у вересні міністр закордонних справ Павло Клімкін говорив, що мова може йти про мільярди доларів.

Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що інших можливостей домовитися і вирішити проблему, крім як у суді, немає.

"Росія не сприймає українську сторону, як рівноцінного партнера. Пропозицію, яку Путін озвучив, було не для України, а для МВФ, Євросоюзу. Він сказав, що так, ми згодні на реструктуризацію, але тільки ви нам дайте гарантії, - пояснив Паращій. - Тобто, Україна взагалі не фігурувала. Ставлення показали і до факту, коли український уряд ухвалив рішення заморозити платежі. Росія сказала, що чекає офіційної дати платежу і тільки потім буде щось робити. З такою позицією вони не будуть готові до переговорів, принаймні, двостороннім".

У Мінфіні вже заявили про те, що посередником у переговорах між Україною і Росією може виступити Німеччина.

"Німеччина завжди виступає посередником. Вона хоче, щоб все як можна швидше вляглося, - додав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. - Якщо я вам повинен рубль - це моя проблема, а якщо мільярд - то це вже ваша проблема. Зараз це проблема Росії. Ми запропонували реструктуризувати, вони не захотіли, нехай пропонують варіанти. Домовитися зараз точно не зможемо. Ми надто далекі".

Пропозиція України щодо реструктуризації в силі з однією тільки різницею, що до російської сторони не може бути застосований механізм VRI - інструмент відновлення вартості у разі зростання економіки України.

"Україна говорить, що найкращі умови ми не запропонуємо, тільки гірше, наприклад, без списання, але з більш тривалим терміном погашення чи з більш низьким купоном, - пояснив Паращій. - Росія бачить свою силу. Вони отримали вигідну висновок від МВФ".

Експерт зазначив, що у нього є "великі сумніви" щодо обґрунтованості такого рішення Фонду.

"Ми розуміємо, що МВФ визнав борг офіційним і тепер відносини України і МВФ залежать від того, чи буде Київ відповідати критерію боржника, який дефолт, але при цьому робить все можливе, щоб домовитися про реструктуризацію, - зазначив Паращій. - Коли борг вважався, умовно, комерційним, у нас була чітка позиція: ми запропонували умови, що вони були прийняті більшістю кредиторів, а значить вони були хорошими. А той, хто відмовився, зайняв неконструктивну позицію. Зараз, коли МВФ визнав борг офіційним, наша позиція вже не виглядає бездоганно конструктивною".

Головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран переконаний, що, незважаючи на юридичний дефолт, Україна фактично залишається платоспроможною країною. При великому бажанні борг у 3 млрд доларів може бути погашений. Але це питання давно вийшов з розряду економічних проблем.

"Це політичне рішення. Виплатити 3 млрд доларів для того, щоб Росія закупила танки, зброю і відправила їх на Донбас, - зазначив Шапран. - Аналогічну думку висловлюють агентства Fitch, Moody's, S&P, які винесли питання цього боргу за дужки".

На його думку, судові розгляди в Лондоні більш вигідні для України, так як британське право - прецедентне, і в практиці борги держави неодноразово визнавалися одіозними, що звільняло позичальника від виконання зобов'язань. Якщо Україна зможе довести, що гроші, отримані в грудні 2013 року, не були використані на благо країни, то зобов'язання погашення боргу повністю або частково можу лягти на бік, яка в підсумку втекла з України.

Експерти відзначають, що подібні розгляди можуть затягнутися щонайменше на три роки. У той же час рейтингове агентство Moody's прогнозує складні і тривалі переговори, при тому, що з часом російський борг буде реструктуризований і ,ймовірно, на тих же умовах, що й інші євробонди.

Із запитом про перспективи переговорів і вирішення проблеми РБК-Україна звернулася в Мінфін. Надаємо відповідь прес-служби міністерства виданню.

РБК-Україна: Кабмін подав до парламенту законопроект, яким запропонував продовжити мораторій на виплату боргів на невизначений період. Зараз у законодавстві передбачений термін до 1 липня 2016 року. Навіщо?

Мінфін: Спілкування з Росією може зайняти більше часу. Спочатку, коли у квітні 2015 року уряд подавав законопроект про можливості введення мораторію на виплату зовнішнього комерційного боргу, він не передбачав дату 1 липня 2016 року - рішення про її встановлення було прийнято парламентом.

РБК-Україна: У прес-релізі Мінфіну говориться, що Україна згодна на "добросовісне проведення переговорів для досягнення згоди. Україна повинна запропонувати Росії новий пакет умов?

Мінфін: Міністерство фінансів завжди вело переговори з кредиторами конструктивно і сумлінно. Зокрема, саме так будувалися відносини і з власниками так званих "російських єврооблігацій з погашенням у грудні 2015 року. Таке сумлінне поведінка проявлялося, зокрема, в тому, що Міністерство фінансів запрошувало всіх без винятку власників євробондів до переговорів і участі в комітеті кредиторів. Але власники т. н. "російських бондів"  воліли не спілкуватися. 

РБК-Україна: Так що криється за цим формулюванням? 30-31 грудня буде оголошено дефолт за цими паперами.

Мінфін: Це юридична формулювання, яка супроводжує мораторій на виплату, оголошений 18 грудня, і яка, по суті, є інструкцією Держказначейству не платити за цими паперами. Таким чином, Заплатити 21 грудня за єврооблігаціями у Міністерства фінансів не було ні юридичних, ні фінансових можливостей. Така сплата суперечила б умовами програми співпраці з МВФ: ми не маємо права зараз заплатити цю суму, оскільки це створило б "пролом" у фінансуванні програми. Її потрібно реструктуризувати мінімум на чотири роки.

Так звані "російські єврооблігації" входили в перелік інструментів, що підлягають реструктуризації, разом з усіма іншими серіями єврооблігацій. За умовами реструктуризації, всі, хто погодився на її умови, отримують нові папери, хто не погодився - не отримують і не можуть претендувати на кращі умови при реструктуризації, ніж умови, передбачені угодою з Комітетом кредиторів.

РБК-Україна: Росії Ми ще раз будемо пропонувати умови, які діють для всіх, чи, може, це будуть умови реструктуризація на 10-15 років і більш низька ставка купона?

Мінфін: Існують різні варіанти "упаковки" умов реструктуризації, але жоден з них не може запропонувати власникам цих бондів більш високу чисту приведену вартість (net present value, NPV), ніж та, яку передбачає угоду зі Спеціальним комітетом кредиторів

Ключове питання також полягає в іншому: чи є наявність бажання вести переговори у другої сторони. Поки що заяви російської сторони, не говорять про це. На даний момент Росія наполягає на тому, щоб Україна заплатила по цьому інструменту, інакше вона піде в суд.

РБК-Україна: Рейтингове агентство Moody's прогнозує складні і тривалі переговори, припускаючи, що в результаті російські бонди будуть реструктуризовані мало не на тих же умовах, що й інші...

Мінфін: Ми сподіваємося на це.

РБК-Україна: Теоретично Росія може піти в суд через 10 днів після неплатежу, тобто 30-31 грудня. Який наш основний аргумент у суді? Експерти кажуть, що якщо Україна в суді зможе довести, що гроші були витрачені не на благо країни", а в Лондонському суді вже були такі прецеденти, то суд може зобов'язати Росію стягнути кошти, наприклад, з екс-президента Януковича. Наскільки такий варіант реальний?

Мінфін: Ми не коментуємо нашу стратегію в суді.

РБК-Україна: Прем'єр-міністр неодноразово говорив, що в суді ми так само будемо вимагати від Росії компенсацій за анексію Криму і окупацію Донбасу. Про якому обсязі компенсації йде мова?

Мінфін: Без коментарів.

РБК-Україна: Україна не веде двосторонніх переговорів з Росією, але якщо посередником може виступити третя сторона, наприклад, Німеччина, наскільки це може бути прийнятно для нас, і на яких умовах?

Мінфін: Міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що почався процес обміну думками з залученням посередників, зокрема, Німеччини. Ми готові конструктивно розмовляти з другою стороною.

РБК-Україна: тобто, є можливість домовитися без судових розглядів?

Мінфін: Звичайно. При бажанні російської сторони знайти спільну мову, досягнення домовленості може відбутися протягом одного дня.