Судний день: як парламент звільняв суддів Майдану

Вчора, 29 вересня, в останній відведений для цього законом день, парламент після чотирьох з половиною годин пошуку голосів зрештою звільнив 29 суддів, які вважаються причетними до розправи над майданівцями. Вже сьогодні вступає в силу новий закон "Про судоустрій і статус суддів" і Верховна Рада втрачає це право, а відповідні повноваження переходять до ще не створеного органу – Вищої ради правосуддя. РБК-Україна намагалося з’ясувати, чому депутати відклали голосування на останній день і чому багато з них відмовлялися звільнити суддів. 

Переддень реформи

Підставою для скликання позачергового засідання парламенту стало звернення президента Петра Порошенка до спікера Ради Андрія Парубія, щоб той невідкладно скликав депутатів. "Слід звільнити за порушення присяги усіх суддів, щодо яких внесено подання ВРЮ, в тому числі причетних до незаконних арештів майданівців", - пояснив президент у своєму зверненні. Вже за два дні Парубію вдалося зібрати кворум – 264 депутати.

Чому це питання не могли розглянути раніше? «Раніше цього зробити не можна було. Деякі судді оскаржували рішення Вищої ради юстиції в судах, деякі досі оскаржують», - пояснив РБК-Україна нардеп від БПП, член комітету з питань правосуддя та правової політики Олександр Черненко. Він додав, що фактично парламент пішов на порушення, адже не має права звільняти суддів, поки по ним не завершаться судові процеси. "Якщо ми їх не звільнимо, вони зможуть знову йти на конкурс і подаватися на суддів. Якщо вони будуть звільненні за порушення присяги, то все - їм дорога в судову гілку влади закрита", - додав він.

Спікер Андрій Парубій, погодився, що це рішення, поки тривають судові спори, є не "правовим", а "політико-правовим", а з’явилося воно в залі Ради тільки тому, що з вимогою звернувся президент.

Не виключали депутати і наявності корупційної складової у процесі звільнення суддів-порушників. "Очевидно, хтось бабки заносив кудись, щоб не виносилося це питання в зал, і не звільняли суддів", - говорить свою версію лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

Проте співрозмовник РБК-Україна в Адміністрації президента не виключив, що відповідні питання пробуксовувала саме Вища рада юстиції,а не останню роль в цій історії зіграла кругова порука суддів.

Не той день

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, суддів мали попередити про їх звільнення в парламенті за три дні до засідання, а по факту, минуло тільки два дні.

Крім того, парламент не має права звільнити суддю, якщо той відсутній на засіданні. Таке право з’являється тільки тоді, якщо суддя вдруге не з’явиться на засідання, де розглядається його питання. "Судді ж не дурні. Вони не прийдуть на засідання", - пояснював у неформальні розмові один з депутатів президентської фракції та додав, що судді навмисно не прийдуть на засідання, щоб потім оскаржити рішення Ради.

Судді дійсно не прийшли, за виключенням одного - судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим Олександра Пироженка.

За дві години роботи напівпустий парламент спромігся звільнити 24 судді і відхилити ще чотири звільнення. Так, депутати не підтримали звільнення суддів, які, на їхню думку не мають відношення до розправи над учасниками протестів 2013-2014 років.

"Ви хочете? Давайте будемо звільняти! Але ми фактично караємо тих суддів, які мали свою позицію під час режиму Януковича. Ми зараз їх так би мовити доганяємо і рубаємо в спину за те, що вони в принципі відмовилися виконувати злочинні накази", - пояснив голова профільного комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич.

"Ця суддя (суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Наталя Овчаренко, чиє звільнення Рада не підтримала, - ред.) ув'язнювала майданівців. Або, скоріше, людей, яких піймали біля Майдану, тому що на Майдан "Беркут" і міліція боялися заходити. Спікер про це добре пам'ятає. Я не розумію, про що може бути зараз дискусія з головою правового комітету Ради. Якщо тут є запитання, то це про інше. Всього участь в репресіях Євромайдану в ув'язненні, прослуховуванні, в забороні наших мирних зібрань приймало близько трьох сотень суддів. Де ще майже 270 суддів? Чому вони далі на посадах?", - вступив у суперечку з Князевичем голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв. "Коли збираєш позачергове засідання, то, безумовно, приїздять не всі депутати.Кто-то у відрядженні, хтось в округах, хто ще з якихось справах. Як на мене, важливо, що все сталося - ці постанови були проголосовані. але у них не було такої критичності, так як судова реформа передбачає, що їх зможе звільнити Рада правосуддя ", - сказав Березенко.

Не підтримала Рада звільнення і єдиного судді, який з’явився на засідання - судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим Олександра Пироженка.. Сам суддя пояснив, що проти нього порушили кримінальну справу за його позицію щодо України після окупації Криму. Не допомогли і роз’яснення позафракційної депутатки Вікторії Пташник про те, що одним із злочинів Пироженка стало зазначення у декларації про майно і доходи свідомо неправдивих відомостей, допущення численних умисних порушень норм матеріального процесуального права при розгляді цивільних адміністративних справ, не дотримання правил судової етики.

Раду накрив шквал обурень. "Нам казали, що будемо приймати рішення про звільнення суддів, які порушили присягу. А тепер я зрозумів, що ми якраз зібралися, щоб використати, нас будуть використовувати в шоу, щоб їх, наприклад, залишити на посадах і виправдати. Я вважаю це неприпустимим, це або виконується зараз забаганка Адміністрації Президента, щоб отримати ручних керованих суддів, або отриманий хабар і його зараз тут відробляють", - заявив позафракційний нардеп Віталій Купрій.

Тим часом представники «Опозиційного блоку» вимагали припинити розгляд цих питань. А "Батьківщина" не забула зайвий раз нагадати, -голосування показують, що у Раді відсутня коаліція. "Невже ви не розумієте, навіщо це шоу влаштовано? В залі немає 100 чоловік від коаліції, 100 чоловік. Коаліції, яку ми так і не бачили, ці 226 підписів", - заявив представник фракції Сергій Соболєв.

Із початком розгляду питань щодо суддів, причетних до затримання учасників акцій масових протестів 2013-2014 років депутати закликали і президента Порошенка, і лідера "Народного фронту" Яценюка і всіх, кого тільки можливо, щоби зібралося якомога більше депутатів для звільнення суддів. Пропонувалося навіть продовжити засідання до опівночі.

"У нас є шанс зібрати необхідну кількість голосів", - постійно повторював спікер Парубій.

Після двогодинних дорікань та сварок Рада таки спромоглася звільнити 24 судді. Зокрема, був звільнений суддя Вищого спеціалізованого суду України Валерій Швець. Останній, за інформацією Вищої Ради юстиції, безпідставно відсутній на робочому місці вже більше року, а наразі знаходиться на території Російської Федерації.

З другої спроби позбавили суддівської мантії і суддю Печерського районного суду міста Києва Світлану Волкову. Волкова у 2014 році своїм рішенням звільнила з-під варти екс-командира так званої "чорної роти" "Беркута" Дмитра Садовника. Останній підозрюється у причетності до масових вбивств майданівців у лютому 2014 року. Після того як Садовника відпустили з-під варти, він залишив територію України і нині переховується від органів слідства.

Проте народні обранці не змогли вирішити долю п’яти суддів Апеляційного суду міста Києва, щодо яких, за словами Парубія, "є чітке звинувачення у злочинах проти Майдану": Світлани Коваль, Марії Приндюк, Ольги Єфімової, Олександра Беця та Людмили Бартащук. На їх звільнення депутатам знадобилося ще дві години суперечок та взаємних образ.

Зокрема, за словами депутатів, Марія Приндюк не тільки вчинила злочини проти учасників акцій масовимх протестів на Майдані, а й відпустила вбивцю журналіста Георгія Гонгадзе Олексія Пукача, а пізніше - ректора Національної академії Державної податкової служби Петра Мельника.

Звільнили не всіх

Та голосів не вистачало. Окрім "Опозиційного блоку", "Відродження" та більшості депутатів "Волі народу", голосів не давала і частина фракції БПП. "Мене дивує позиція наших шановних колег із фракція шановного Петра Порошенка, коли упродовж останніх 5 хвилин мінімум 15 карточок депутатів від БПП зникли і вони перестали голосувати. Тоді давайте скажемо всій країні, що ви розводите людей, влаштовуючи цирк", - заявив Олег Ляшко. А лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко додала, що зокрема наближені до Порошенка нардепи БПП Сергій Березенко, Ігор Кононено, Артур Герасимов та Анатолій Матвієнко покинули зал та не голосують.

Відповідь лідера фракції БПП Ігоря Гриніва не забарилась. Він підрахував, що всі інші фракції, які закликали звільнити суддів, теж голосували у неповному складі. Тим часом Парубій заявив, що повторні голосування не припиняться, поки рішення не буде схвалено.

Після чотирьох десятків спроб та ще двох години роботи парламент нарешті лишив суддівської мантії п’ятьох суддів Апеляційного суду міста Києва. До голосування долучаються Кононенко і Березенко, а от Грановський і представник президента в парламенті Герасимов участь у голосуванні так і не взяли.

Попри очевидний результат – 29 звільнених суддів, більшість з яких причетні до порушення прав та свобод учасників масових акцій протестів в ході Революції Гідності, деякі депутати переконані, що Адміністрація президента не планувала такого розвитку подій. Кажуть, на Банковій були впевнені, що проголосувати не вдасться, а відтак судді, зручні для президента та його команди, залишаться при своїх посадах."Я думаю, перший план полягав в тому, щоб залишити суддів на посадах – відбілити їх, бо, якщо парламент не голосує за те, що вони порушили присягу, це означає вони її не порушували. До того ж, звалити відповідальність на парламент. Люди ж не будуть розбиратися, хто з якої фракції не проголосував", - пояснює керівник комітету з питань запобігання корупції, представник "Самопомочі" Єгор Соболєв.

На думку депутата ситуація, що склалася з повторним голосуванням та погрозами розмістити інформацію про тих, хто не голосував, змусила частину депутатів змінити своє рішення, аби не втратити своє політичне реноме. А в "Батьківщині" додають, що президент сьогоднішнім голосуванням фракції БПП в парламенті продемонстрував, що він доклав певних зусиль, аби зберегти суддів при посадах.