Вчора Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними в здійсненні геноциду українського народу - організації Голодомору в 1932-1933 роках.
Вчора Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними в здійсненні геноциду українського народу - організації Голодомору в 1932-1933 роках.
Як повідомила СБУ, рішенням суду підтверджені висновки слідчих Служби безпеки про організацію і вчинення геноциду в 1932-1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму - Йосипом Сталіним, В'ячеславом Молотовим, Лазарем Кагановичем, Павлом Постишевим, Станіславом Косіором, Власом Чубарем, Менделем Хатаєвичем.
Остаточна кількість людських втрат України від Голодомору 1932-33 років, за рішенням суду, становить 10 мільйонів 63 тисячі людей. Згідно з оприлюдненими ним матеріалами, з цих втрат 3 мільйони 941 тисяча людей померли безпосередньо від голоду і 6 мільйонів 122 тисячі - становлять ненароджені.
Суд констатував, що Йосип Сталін, В'ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар і Мендель Хатаєвич скоїли злочин геноциду, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України (геноцид), і закрив кримінальну справу на підставі п.8 ч.1 ст. 6 КПК України, у зв'язку з їх смертю.
Нагадаємо, 23 жовтня 2008 р. Європейський парламент(ЄП) одностайно ухвалив Резолюцію щодо вшанування Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Резолюція ЄП визнає Голодомор "жахливим злочином проти українського народу і проти людства, штучно створеним голодом".
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам'яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. Ця сторінка сприймається суспільством передусім на емоційному рівні. Але в той же час Голодомор - це історичне явище, яке відбувалося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій конкретних осіб.
Про те, що дії більшовиків були свідомими, свідчить один характерний факт. Восени 1932 - взимку 1933 року, коли вже всі зрозуміли, що в Україні справжній голод, тоталітарна влада не лише не припинила примусове відбирання їжі або хоча б прийняла допомогу інших країн, а навпаки, всі сили кинула на те, щоб ізолювати голодуючі райони.