Соромно, тому що видно: чому депутати хочуть змінити закон про протидію корупції

Народні депутати можуть значно скоротити список майна, яке необхідно декларувати чиновникам, і обмежити рівень публічності цих даних. У парламенті вже зареєстровано кілька законопроектів, які дозволять приховати від громадськості рівень добробуту чиновників, залишивши доступ до цієї інформації тільки для органів по боротьбі з корупцією.

Система електронного декларування майна чиновників заробила місяць тому - 1 вересня. До 30 жовтня 30 тис. українських чиновників, які підпадають під дію відполвідного законодавства, повинні відзвітувати про доходи, нерухомість, автомобілі та інше майно, яким володіють вони і члени їх сімей. При цьому частина народних депутатів пропонують внести зміни у чинне законодавство про електронне декларування.

В парламенті зареєстровано три відповідні законопроекти.  Документи зареєстрували Тетяна Донець ("Народний фронт"), а також депутати Мустафа Найєм та Ігор Гринів (обидва - "Блок Петра Порошенка"). Кожен з проектів вже розкритикували і народні депутати, і громадські активісти. Вони побоюються, що зміна закону викличе невдоволення західних партнерів, адже запровадження електронного декларування - одне із зобов'язань, які повинна виконати Україна для отримання безвізового режиму з ЄС. Що саме народні обранці хочуть змінити в чинній процедурі електронного декларування, і до яких наслідків це може призвести, - в матеріалі РБК-Україна.

З оглядкою на Захід

Про те, що правила декларування майна чиновників потрібно міняти депутати, заговорили ще до старту системи електронного декларування. Деякі депутати побоювалися, що надмірна відкритість інформації про майно чиновників позначиться на криміногенній ситуації в країні і спровокує крадіжки і грабежі тих, хто перебуває на службі у держави, і чиє майно і доходи стануть відомі кожному.

У Верховній раді зараз зареєстровано три законопроекти, які пропонують відкоригувати правила оприлюднення інформації про доходи та майно чиновників.

Першою 5 вересня свої поправки зареєструвала народний депутат від фракції «Народний фронт» Тетяна Донець. Документ передбачає наступне:

- дані про майно та доходи чиновників автоматично завантажуються в систему е-декларування з відповідних державних реєстрів;

- виключення декларації чиновників з відкритого доступу;

- інформацію про співвласників майна чиновники надають тільки на письмову вимогу Національного агентства протидії корупції (НАПК).

На думку Донець, в Україні діє дуже жорстке законодавство про е-декларування. "Експерти Світового банку відзначають, що тільки 43% (з 137 країн, де діє антикорупційне законодавство – ред.) надають громадськості доступ до фінансової інформації чиновники", - сказано в пояснювальній записці до законопроекту Донець. На її думку, запропоновані поправки допоможуть збалансувати українське законодавство в частині повноважень НАПК.

Пропозиція підправити правила е-декларування викликали критику європейських чиновників. "Ми дуже стурбовані спробами через Верховну Раду розмити ту ідею, яка лежить в основі цієї системи", - заявив єврокомісар з питань політики сусідства, розширення ЄС Йоханнес Хан, коли в Києві зустрічався з главами вітчизняних антикорупційних органів.

Як відомо, електронне декларування – одне із зобов'язань України перед ЄС та МВФ. Впровадження електронних декларацій було у переліку вимог європейців, які ЄС виставляло перед Україною для отримання безвізового режиму. Паралельно воно присутнє серед умов надання Києву третього траншу кредиту МВФ.

Заява Хана не змусило ні Тетяну Донець відмовитися від своїх пропозицій, ні інших депутатів припинити переписувати антикорупційне законодавство. "Весь минулий тиждень українські чиновники намагалися отримати згоду Єврокомісії на коригування процедури е-декларування. Але поки позитивної відповіді не отримали", - розповідає Віктор Чумак, позафракційний народний депутат, член комітету з питань протидії корупції.

Тим часом 22 вересня свій проект зареєструвала група народних депутатів з різних фракцій на чолі з депутатом від БПП Мустафою Найємом. Документ, зокрема:

- надає НАПК право звертатися до суду з вимоги відшкодування збитків держави від чиновників, звинувачених у корупції;

- уточнює, що в декларації про доходи чиновники повинні вказувати тільки тих родичів, з якими проживали разом не менше 183 днів у році;

-пропонує вилучити з відкритого доступу дані про грошових засобах чиновників. А саме, про готівкових коштах, на банківських рахунках, дорогоцінних металах і позиках.

Колеги Найєма по сесійній залі розкритикували законопроект, зокрема, голова комітету з питань запобігання корупції Єгор Соболєв ("Самопомоч"). Його, серед іншого, обурила норма про те, що в деклараціях чиновники повинні зазначатися тільки родичі, з якими декларант прожив разом не менше 183 днів у році.

"Це відверте шахрайство, яке ставить нездійсненну вимогу перед детективами НАБУ, які повинні доводити факти незаконного збагачення сімей клептократів, де дуже часто все "переписують" на дружин. При такому формулюванні і прокурор АТО Кулик, голова Національної комісії з регулювання енергетики Вовк, у чиїх улюблених за останні два роки з'явилося багато майна, зможуть легко сказати: "А я в минулому році прожив зі своєю дівчиною 182 дні. Був у відрядженнях або жив у батьків. І тепер спробуйте довести протилежне", - обурився Соболєв.

Після бурхливої Facebook-дискусії з Соболєвим та іншими критиками проекту, Найєм заявив, що відкличе його з парламенту. "Коли істерика пройде і настане протверезіння, я доповню свій законопроект і внести його знову, після консультацій з усіма опонентами, яким окреме спасибі", - написав Найєм.

Хід Гриніва

29 вересня в Раді з'явилися пропозиції про зміну закону про протидію корупції, автором яких є голова парламентської фракції БПП Ігор Гринів. Документ пропонує вилучити з публічного доступу наступну інформацію:

- характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;

- у разі, якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, - дані про усіх співвласників такого майна;

- відомості про вартість і розмір подарунків;

- наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, вклади до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металів;

Причина приховування всієї вищезгаданої інформації Гринівом пояснюється можливим зростанням злочинності. "Оприлюднення, серед іншого, зазначених у декларації відомостей про цінне рухоме майно, готівкові кошти, кошти, позичені третім особам, активи у дорогоцінних металах і т. д., може стати одним з факторів спонукання вчинення злочинів проти власності, життя і здоров'я людини. Оскільки буде істотно сприяти збору злочинцями ідентифікуючої інформації про майно, з прив'язкою зазначеної інформації до конкретному власнику його розташування", - сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

Документ отримав не менше критики, ніж проект Найєма. Все той же Єгор Соболєв назвав його "клептократичним": "Як раз готівкою, і в дуже дорогих речах - у першу чергу – картинах, і зберігається награбоване клептократи. Пам'ятаєте кадри евакуації Януковича з Межигір'я?".

Голова Фонду протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що коригування законодавства про е-декларуванні може перешкодити надання Україні безвізового режиму. "Запуск системи електронного декларування – одна з вимог ЄС. Якщо депутати змінять чинний закон – тим самим напередодні розгляду в ЄС питання по безвизу, вони дадуть привід європейцям відмовити нам у цьому", - вважає Шабунін. Він також зазначає, що запуск е-декларування було однією з вимог для надання Україні третього траншу МВФ і 1 млрд. кредитних гарантій США, які нещодавно надійшли на рахунки Нацбанку. "Зміна закону відразу після того, як ми отримали ці гроші – це плювок української влади на адресу МВФ і США", - вважає Шабунін.

У свою чергу Віктор Чумак вважає, що Верховна рада проголосує за зміни законодавства про е-декларуванні тільки якщо українським чиновникам вдасться переконати в цьому своїх європейських колег. За інформацією РБК-Україна свою позицію щодо нових проектів зміни закону про протидії корупції ЄС може озвучити вже сьогодні.