Вторгнення Росії до Прибалтики: сценарії і наслідки для України

сценарії і наслідки для України
Американські аналітики впевнені, що НАТО не зможе захистити країни Балтії від російського вторгнення

Американський аналітичний центр RAND Corporation (Research & Development) оприлюднив доповідь, яка аналізує можливість нападу армії РФ на країни Балтії - Литву, Латвію та Естонію.

У доповіді йдеться про те, що НАТО, членами якого є ці країни, не зможе захистити їх через величезні військові переваги Росії у цьому районі. Таллінн і Рига можуть бути захоплені менш, ніж за три доби. При цьому є пряма загроза ядерного конфлікту, який, незважаючи на віддаленість балтійського театру військових дій, може бути небезпечний і для України. Детальніше у матеріалі РБК-Україна.

Загроза для Балтії

Доповідь RAND відображає результати серії військових ігор, проведених у 2014 і 2015 роках, у яких аналізується можливість нападу російського війська на країни Балтії - Литву, Латвію та Естонію. На думку експертів RAND, саме ці країни, які межують з Росією, можуть стати наступними після України об'єктами агресії. У корпорації вважають, що членство у НАТО не допоможе їм відобразити російське військове вторгнення. "У нинішньому стані, НАТО не в змозі успішно обороняти своїх найбільш незахищених членів... Російським військам знадобиться від 36 до 60 годин, щоб подолати або обійти всі осередки опору і досягти Таллінна і Риги", - стверджується у дослідженні RAND.

RAND - американський стратегічний дослідницький центр. Заснований у 1948 році як аналітичний підрозділ ВПС США, пізніше став неурядовим центром. Займається питаннями нацбезпеки, інфраструктурними проектами, міжнародними відносинами. Має мережу у 50 країнах світу.

Причиною поразки Альянсу, на думку експертів, може стати критична нестача сил у регіоні. Експерти Research & Development підрахували, що російська армія розгорнула на західному напрямку 10 механізованих і мотострілкових, а також чотири танкових і вісім десантних батальйонів. Їх підтримують 10 артилерійських дивізіонів, оснащених ствольною і реактивною артилерією. На цьому напрямку також зосереджені чотири дивізіони, озброєні оперативно-тактичними ракетними комплексами "Іскандер" і "Точка-У". Ще один дивізіон "Точки-У" розташований межує з Литвою Калінінградської області Росії і тут базуються три батальйони російської морської піхоти. Всю цю армаду готові підтримати шість ескадрилій ударних вертольотів Мі-24. Таким чином, за підрахунками RAND, країни Балтії можуть бути атаковані 46 батальйонами російської армії.

Їм протистоять досить скромні сили. Наприклад, армія Естонії може виставити всього п'ять піхотних батальйонів, армія Латвії - два, а збройні сили Литви - чотири механізованих і мотопіхотних батальйони. Їм на допомогу можуть прийти шість батальйонів країн-членів НАТО з США і Великобританії, але лише у тому випадку, якщо вони будуть розгорнуті там до початку ймовірного конфлікту. Щоправда, ці підрозділи самі по собі істотно поступаються російським, наприклад, всього лише два американських батальйони будуть оснащені атакуючими гвинтокрилами і лише один - бронетранспортерами Stryker.

Порівнюючи можливості повітряних сил обох сторін, аналітики сходяться у висновку, що і тут Росія має перевагу. Крім гвинтокрильних підрозділів, у розпорядженні російських сил є 27 авіаційних ескадрилій, 16 з яких озброєні літаками Су-27, Су-24 і новітніми фронтовими Су-34; сім - літаками Міг-29 та Міг-31; а також чотири - стратегічними бомбардувальниками - Ту-22М3. У розпорядженні НАТО на даній ділянці є лише одна ескадрилья стратегічних бомбардувальників В-1В, а деякі підрозділи укомплектовані лише наполовину. Це стосується ескадрильї новітніх літаків F-22 і палубних винищувачів F-18 у Польщі, а також штурмовиків А-10 у Швеції. Всього, за підрахунками RAND, у Балтійському регіоні НАТО може оперувати 18,5 ескадрильями, які озброєні в основному літаками F-15 і F-16.

Відзначимо, що угрупування військ Західного військового округу (ЗВО) ЗС РФ, які можуть загрожувати країнам Балтії, є одним з найпотужніших у складі російської армії. Наприклад, до нього входять 22 із 38 зенітно-ракетних полків, що входять до складу збройних сил РФ, у тому числі, оснащених новітніми ЗРК С400. Ударна авіація включає в себе близько сотні фронтових бомбардувальників, з яких більше половини - Су-34. У повітрі їх прикриють до 200 винищувачів і перехоплювачів, серед яких є і новітні Су-30СМ. Крім того, війська ЗВО можуть покладатися на бойову міць Північного флоту, до складу якого входить єдиний російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов", шість атомних підводних крейсерів стратегічного призначення, а також два важких атомних ракетних крейсера проекту "Петро Великий" і "Адмірал Нахімов".

І, нарешті, саме війська ЗВО можуть загрожувати Україні. Минулого року поблизу наших кордонів, у Брянській і Воронезькій областях, почали розгортатися частини 1-ї гвардійської танкової армії та 20-ї загальновійськової армії РФ, загальна чисельність яких складе від 20 до 30 тис. осіб. До слова, приблизно стільки ж американських солдатів і офіцерів перебувають зараз по всій Європі.

ПостВторгнення

Стрімкий ривок, якщо на нього раптом зважиться РФ, залишить для НАТО всього три варіанти для відповідної реакції вважають в RAND.

Перший - задіяти систему колективної безпеки Альянсу, зібрати наявні сили і спробувати провести контрнаступ. При цьому фахівці відзначають, що для такої мобілізації потрібно досить багато часу: "Але навіть якщо такий контрнаступ виявиться успішним, він стане кривавим і дорогим, а також може призвести до непередбачуваних політичних наслідків".

Аналітики також відзначають, що контратака у Балтії може викликати необхідність знищувати системи ППО дальнього радіусу дії і ракетні установки "земля-земля" безпосередньо на самій території РФ. "У зв'язку з цим, незрозуміло, як на це буде реагувати Росія, але, безсумнівно, у Вашингтоні і в інших країнах НАТО виникне занепокоєння з приводу подальшої ескалації напруженості", - йдеться в доповіді.

Другий варіант - пригрозити Москві застосуванням ядерної зброї, якщо вона не відведе свої війська. Ця опція була основним елементом політики Альянсу проти країн Варшавського договору у часи "холодної війни". "Але такий ультиматум створює чималий ризик подальшої ескалації і може призвести до обміну ядерними ударами між Росією і США", - зазначають у Research & Development.

На думку аналітиків, цей варіант є нереалістичним, виходячи із загального напрямку оборонної політики США, який досі перебував у зменшенні значення ядерної зброї. "До того ж європейські країни-члени НАТО, особливо країни Балтії, навряд чи хочуть побачити свій континент або свої держави ареною ядерної війни", - йдеться у дослідженні.

І нарешті, третій сценарій - поступитися Росії завойованими територіями. Це, у свою чергу, може призвести до "колапсу НАТО" і зруйнувати всю систему безпеки західного світу, яка вибудовувалася протягом 70 років. "Сам факт того, що політика стримування не вдалася і Росія перетнула Рубікон, здатний підірвати довіру до НАТО", - вважають у RAND.

Передмістя Санкт-Петербурга

Варіанти нападу Росії на країни Балтії моделюються не тільки у RAND. Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що РФ могла б здійснити таку агресію, щоб "перевірити реакцію країн НАТО". На його думку, Володимир Путін хотів би підірвати єдність Альянсу, щоб відновити вплив Росії у Східній Європі. Тим не менш, на думку Рассмусена, атака на Балтію може відбуватися не шляхом прямого військового вторгнення, а за "українським сценарієм", за допомогою "зелених чоловічків". Під загрозу потрапляють Естонія і Латвія, де існують великі російські громади.

Такої ж думки притримується і американський політик Ньют Гінгріч. Відповідаючи на запитання, чи надав би він військову підтримку Естонії, Латвії та Литві, якби був президентом США, Гінгріч назвав Естонію "передмістям Санкт-Петербурга". "Росіянам зовсім необов'язково перетинати кордон і вводити туди свою армію. Вони можуть зробити так, як зробили і в Україні. Адже 40% естонців - росіяни за національністю. Вони можуть сказати, що з ними там погано поводяться, там буде місцеве ополчення. Я не впевнений, що став би ризикувати початком ядерної війни через якесь передмістя Санкт-Петербурга", - заявив він.

Схожий варіант розвитку подій (щоправда, із "ядерним" фіналом) представлений і у фільмі-реконструкції британської компанії ВВС "Третя світова війна. Погляд з командного пункту", який з'явився у лютому минулого року. Згідно із сюжетом фільму, проросійські активісти беруть під контроль 20 населених пунктів східної провінції Латгале у Латвії, у тому числі, і місто Даугавпілс, і оголошують там "народну республіку". Всім зрозуміло, що за заворушеннями у Латгале стоїть Росія, яка підтримує сепаратистів. Однак прямих доказів російського втручання небагато, тому у НАТО не можуть вирішити, як реагувати на події. Спроба направити до Латвії війська називається "непропорційною відповіддю". У англійців виникають навіть сумніви, а чи варто взагалі "вмирати за Даугавпілс" і "розв'язувати Третю світову війну через двомільйонну Латвію, чиє населення помістилося б у кількох районах великого мегаполісу". Зрештою, американці посилають до Латвії війська, і справа закінчується обміном обмеженими ядерними ударами між Росією і США. За основу автори взяли події, що відбуваються на сході України. Перед створенням фільму було опитано військових експертів, які спрогнозували можливу відповідь НАТО на агресію. Актори, які знялися у головних ролях політиків, які розмірковували про сильні і слабкі сторони стратегій, виявилися зовсім і не акторами: генерал Річард Ширреф, колишній командувач 7-ї бронетанкової бригади Великобританії, пізніше став заступником командуючого силами НАТО; баронеса Пауліна Невілл-Джонс, яка відповідала у МВС Великобританії за боротьбу з тероризмом і нацбезпеку; колишні посли Британії у США і РФ Крістофер Мейєр і Тоні Брентов.

Якщо такий конфлікт стане реальністю, то, незважаючи на віддаленість прибалтійського театру воєнних дій від України, наша країна все одно опиняється у небезпеці. Адже у аннексованному Криму є об'єкти, які можуть стати цілями для американських ядерних ракет. Мова йде про місця базування Чорноморського флоту РФ.

Нагадаємо, що основою американського ракетно-ядерного арсеналу є міжконтинентальні балістичні ракети шахтного базування "Мінітмен III", забезпечені бойовим блоком потужністю 475 кілотонн (приблизно 30 Хіросім). Одна така ракета може практично знищити місто Севастополь (основну базу ЧФ РФ), а обстріл інших російських військових об'єктів у Криму здатний перетворити весь півострів у радіоактивну пустелю, завдати шкоди Чорному і Азовському морю, а також забруднити опадами території Херсонської, Запорізької та Одеської областей.

Втім, у RAND вважають, що попередити російське вторгнення до Прибалтики, а також всі його апокаліптичні наслідки можна, якщо розмістити у регіоні не менше семи бригад з важким озброєнням і повітряною підтримкою. Зараз Альянс, дотримуючись рішень Варшавського саміту 2016 року, вже посилює свою військову присутність у Східній Європі. Щоправда, мова йде лише про одну багатонаціональну бригаду, чисельністю до 4 тис. осіб. Вона розділена на три батальйони, що дислокуються у країнах Балтії та Польщі. Бригада має важку бронетехніку - американські танки i самохідні гармати, які були доставлені до Європи на початку року.

На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, одна багатонаціональна бригада все ж не зможе уберегти країни Балтії від прямої російської агресії, проте її поява є політичним жестом, що вказує на те, що США не забуває про своїх східних союзників. "Але я не вірю у те, що Росія може вторгнутися до Прибалтики. У нинішніх умовах санкційного тиску на РФ - це самогубство. Інакше дійсно почнеться Третя світова війна. Я можу допустити хіба що якісь хакерські атаки, що здатні вплинути на інформаційну безпеку країн Балтії. А взагалі росіяни давно вже змирилися із втратою Естонії, Латвії і Литви. Україна для них значно важливіша", - вважає Октисюк.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся