Вторгнення Росії до Прибалтики:

сценарії і наслідки для України

Американські аналітики впевнені, що НАТО не зможе захистити країни Балтії від російського вторгнення Американські аналітики впевнені, що НАТО не зможе захистити країни Балтії від російського вторгнення

Американський аналітичний центр RAND Corporation (Research & Development) оприлюднив доповідь, яка аналізує можливість нападу армії РФ на країни Балтії - Литву, Латвію та Естонію.

У доповіді йдеться про те, що НАТО, членами якого є ці країни, не зможе захистити їх через величезні військові переваги Росії у цьому районі. Таллінн і Рига можуть бути захоплені менш, ніж за три доби. При цьому є пряма загроза ядерного конфлікту, який, незважаючи на віддаленість балтійського театру військових дій, може бути небезпечний і для України. Детальніше у матеріалі РБК-Україна.

Загроза для Балтії

Доповідь RAND відображає результати серії військових ігор, проведених у 2014 і 2015 роках, у яких аналізується можливість нападу російського війська на країни Балтії - Литву, Латвію та Естонію. На думку експертів RAND, саме ці країни, які межують з Росією, можуть стати наступними після України об'єктами агресії. У корпорації вважають, що членство у НАТО не допоможе їм відобразити російське військове вторгнення. "У нинішньому стані, НАТО не в змозі успішно обороняти своїх найбільш незахищених членів... Російським військам знадобиться від 36 до 60 годин, щоб подолати або обійти всі осередки опору і досягти Таллінна і Риги", - стверджується у дослідженні RAND.

RAND - американський стратегічний дослідницький центр. Заснований у 1948 році як аналітичний підрозділ ВПС США, пізніше став неурядовим центром. Займається питаннями нацбезпеки, інфраструктурними проектами, міжнародними відносинами. Має мережу у 50 країнах світу.

Причиною поразки Альянсу, на думку експертів, може стати критична нестача сил у регіоні. Експерти Research & Development підрахували, що російська армія розгорнула на західному напрямку 10 механізованих і мотострілкових, а також чотири танкових і вісім десантних батальйонів. Їх підтримують 10 артилерійських дивізіонів, оснащених ствольною і реактивною артилерією. На цьому напрямку також зосереджені чотири дивізіони, озброєні оперативно-тактичними ракетними комплексами "Іскандер" і "Точка-У". Ще один дивізіон "Точки-У" розташований межує з Литвою Калінінградської області Росії і тут базуються три батальйони російської морської піхоти. Всю цю армаду готові підтримати шість ескадрилій ударних вертольотів Мі-24. Таким чином, за підрахунками RAND, країни Балтії можуть бути атаковані 46 батальйонами російської армії.

Їм протистоять досить скромні сили. Наприклад, армія Естонії може виставити всього п'ять піхотних батальйонів, армія Латвії - два, а збройні сили Литви - чотири механізованих і мотопіхотних батальйони. Їм на допомогу можуть прийти шість батальйонів країн-членів НАТО з США і Великобританії, але лише у тому випадку, якщо вони будуть розгорнуті там до початку ймовірного конфлікту. Щоправда, ці підрозділи самі по собі істотно поступаються російським, наприклад, всього лише два американських батальйони будуть оснащені атакуючими гвинтокрилами і лише один - бронетранспортерами Stryker.

Порівнюючи можливості повітряних сил обох сторін, аналітики сходяться у висновку, що і тут Росія має перевагу. Крім гвинтокрильних підрозділів, у розпорядженні російських сил є 27 авіаційних ескадрилій, 16 з яких озброєні літаками Су-27, Су-24 і новітніми фронтовими Су-34; сім - літаками Міг-29 та Міг-31; а також чотири - стратегічними бомбардувальниками - Ту-22М3. У розпорядженні НАТО на даній ділянці є лише одна ескадрилья стратегічних бомбардувальників В-1В, а деякі підрозділи укомплектовані лише наполовину. Це стосується ескадрильї новітніх літаків F-22 і палубних винищувачів F-18 у Польщі, а також штурмовиків А-10 у Швеції. Всього, за підрахунками RAND, у Балтійському регіоні НАТО може оперувати 18,5 ескадрильями, які озброєні в основному літаками F-15 і F-16.

Відзначимо, що угрупування військ Західного військового округу (ЗВО) ЗС РФ, які можуть загрожувати країнам Балтії, є одним з найпотужніших у складі російської армії. Наприклад, до нього входять 22 із 38 зенітно-ракетних полків, що входять до складу збройних сил РФ, у тому числі, оснащених новітніми ЗРК С400. Ударна авіація включає в себе близько сотні фронтових бомбардувальників, з яких більше половини - Су-34. У повітрі їх прикриють до 200 винищувачів і перехоплювачів, серед яких є і новітні Су-30СМ. Крім того, війська ЗВО можуть покладатися на бойову міць Північного флоту, до складу якого входить єдиний російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов", шість атомних підводних крейсерів стратегічного призначення, а також два важких атомних ракетних крейсера проекту "Петро Великий" і "Адмірал Нахімов".

І, нарешті, саме війська ЗВО можуть загрожувати Україні. Минулого року поблизу наших кордонів, у Брянській і Воронезькій областях, почали розгортатися частини 1-ї гвардійської танкової армії та 20-ї загальновійськової армії РФ, загальна чисельність яких складе від 20 до 30 тис. осіб. До слова, приблизно стільки ж американських солдатів і офіцерів перебувають зараз по всій Європі.

ПостВторгнення

Стрімкий ривок, якщо на нього раптом зважиться РФ, залишить для НАТО всього три варіанти для відповідної реакції вважають в RAND.

Перший - задіяти систему колективної безпеки Альянсу, зібрати наявні сили і спробувати провести контрнаступ. При цьому фахівці відзначають, що для такої мобілізації потрібно досить багато часу: "Але навіть якщо такий контрнаступ виявиться успішним, він стане кривавим і дорогим, а також може призвести до непередбачуваних політичних наслідків".

Аналітики також відзначають, що контратака у Балтії може викликати необхідність знищувати системи ППО дальнього радіусу дії і ракетні установки "земля-земля" безпосередньо на самій території РФ. "У зв'язку з цим, незрозуміло, як на це буде реагувати Росія, але, безсумнівно, у Вашингтоні і в інших країнах НАТО виникне занепокоєння з приводу подальшої ескалації напруженості", - йдеться в доповіді.

Другий варіант - пригрозити Москві застосуванням ядерної зброї, якщо вона не відведе свої війська. Ця опція була основним елементом політики Альянсу проти країн Варшавського договору у часи "холодної війни". "Але такий ультиматум створює чималий ризик подальшої ескалації і може призвести до обміну ядерними ударами між Росією і США", - зазначають у Research & Development.

На думку аналітиків, цей варіант є нереалістичним, виходячи із загального напрямку оборонної політики США, який досі перебував у зменшенні значення ядерної зброї. "До того ж європейські країни-члени НАТО, особливо країни Балтії, навряд чи хочуть побачити свій континент або свої держави ареною ядерної війни", - йдеться у дослідженні.

І нарешті, третій сценарій - поступитися Росії завойованими територіями. Це, у свою чергу, може призвести до "колапсу НАТО" і зруйнувати всю систему безпеки західного світу, яка вибудовувалася протягом 70 років. "Сам факт того, що політика стримування не вдалася і Росія перетнула Рубікон, здатний підірвати довіру до НАТО", - вважають у RAND.

Передмістя Санкт-Петербурга

Варіанти нападу Росії на країни Балтії моделюються не тільки у RAND. Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що РФ могла б здійснити таку агресію, щоб "перевірити реакцію країн НАТО". На його думку, Володимир Путін хотів би підірвати єдність Альянсу, щоб відновити вплив Росії у Східній Європі. Тим не менш, на думку Рассмусена, атака на Балтію може відбуватися не шляхом прямого військового вторгнення, а за "українським сценарієм", за допомогою "зелених чоловічків". Під загрозу потрапляють Естонія і Латвія, де існують великі російські громади.

Такої ж думки притримується і американський політик Ньют Гінгріч. Відповідаючи на запитання, чи надав би він військову підтримку Естонії, Латвії та Литві, якби був президентом США, Гінгріч назвав Естонію "передмістям Санкт-Петербурга". "Росіянам зовсім необов'язково перетинати кордон і вводити туди свою армію. Вони можуть зробити так, як зробили і в Україні. Адже 40% естонців - росіяни за національністю. Вони можуть сказати, що з ними там погано поводяться, там буде місцеве ополчення. Я не впевнений, що став би ризикувати початком ядерної війни через якесь передмістя Санкт-Петербурга", - заявив він.

Схожий варіант розвитку подій (щоправда, із "ядерним" фіналом) представлений і у фільмі-реконструкції британської компанії ВВС "Третя світова війна. Погляд з командного пункту", який з'явився у лютому минулого року. Згідно із сюжетом фільму, проросійські активісти беруть під контроль 20 населених пунктів східної провінції Латгале у Латвії, у тому числі, і місто Даугавпілс, і оголошують там "народну республіку". Всім зрозуміло, що за заворушеннями у Латгале стоїть Росія, яка підтримує сепаратистів. Однак прямих доказів російського втручання небагато, тому у НАТО не можуть вирішити, як реагувати на події. Спроба направити до Латвії війська називається "непропорційною відповіддю". У англійців виникають навіть сумніви, а чи варто взагалі "вмирати за Даугавпілс" і "розв'язувати Третю світову війну через двомільйонну Латвію, чиє населення помістилося б у кількох районах великого мегаполісу". Зрештою, американці посилають до Латвії війська, і справа закінчується обміном обмеженими ядерними ударами між Росією і США. За основу автори взяли події, що відбуваються на сході України. Перед створенням фільму було опитано військових експертів, які спрогнозували можливу відповідь НАТО на агресію. Актори, які знялися у головних ролях політиків, які розмірковували про сильні і слабкі сторони стратегій, виявилися зовсім і не акторами: генерал Річард Ширреф, колишній командувач 7-ї бронетанкової бригади Великобританії, пізніше став заступником командуючого силами НАТО; баронеса Пауліна Невілл-Джонс, яка відповідала у МВС Великобританії за боротьбу з тероризмом і нацбезпеку; колишні посли Британії у США і РФ Крістофер Мейєр і Тоні Брентов.

Якщо такий конфлікт стане реальністю, то, незважаючи на віддаленість прибалтійського театру воєнних дій від України, наша країна все одно опиняється у небезпеці. Адже у аннексованному Криму є об'єкти, які можуть стати цілями для американських ядерних ракет. Мова йде про місця базування Чорноморського флоту РФ.

Нагадаємо, що основою американського ракетно-ядерного арсеналу є міжконтинентальні балістичні ракети шахтного базування "Мінітмен III", забезпечені бойовим блоком потужністю 475 кілотонн (приблизно 30 Хіросім). Одна така ракета може практично знищити місто Севастополь (основну базу ЧФ РФ), а обстріл інших російських військових об'єктів у Криму здатний перетворити весь півострів у радіоактивну пустелю, завдати шкоди Чорному і Азовському морю, а також забруднити опадами території Херсонської, Запорізької та Одеської областей.

Втім, у RAND вважають, що попередити російське вторгнення до Прибалтики, а також всі його апокаліптичні наслідки можна, якщо розмістити у регіоні не менше семи бригад з важким озброєнням і повітряною підтримкою. Зараз Альянс, дотримуючись рішень Варшавського саміту 2016 року, вже посилює свою військову присутність у Східній Європі. Щоправда, мова йде лише про одну багатонаціональну бригаду, чисельністю до 4 тис. осіб. Вона розділена на три батальйони, що дислокуються у країнах Балтії та Польщі. Бригада має важку бронетехніку - американські танки i самохідні гармати, які були доставлені до Європи на початку року.

На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, одна багатонаціональна бригада все ж не зможе уберегти країни Балтії від прямої російської агресії, проте її поява є політичним жестом, що вказує на те, що США не забуває про своїх східних союзників. "Але я не вірю у те, що Росія може вторгнутися до Прибалтики. У нинішніх умовах санкційного тиску на РФ - це самогубство. Інакше дійсно почнеться Третя світова війна. Я можу допустити хіба що якісь хакерські атаки, що здатні вплинути на інформаційну безпеку країн Балтії. А взагалі росіяни давно вже змирилися із втратою Естонії, Латвії і Литви. Україна для них значно важливіша", - вважає Октисюк.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся