Стратегія-2024. Чому Трамп не визнає поразку на виборах у США
Президент США Дональд Трамп продовжує чіплятися за Білий дім, незважаючи на десятки програних судових справ за підсумками виборів. Хоча процес офіційної передачі влади демократу Джо Байдену вже почався. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
За три з гаком тижні після дня голосування президент Дональд Трамп опублікував вже кілька сотень постів в Твіттері, присвячених виборам, що відбулися. В них він запевняє, що отримав "велику перемогу" і точно не збирається визнавати поразку, звинувачує демократів у масштабних фальсифікаціях і обіцяє ось-ось надати переконливі докази цього.
Але в реальності позиції Трампа виглядають дедалі гірше з кожним днем, по мірі того, як його юристи програють справи в судах. А американці, зокрема і представники республіканського істеблішменту, все більше звикають до думки про те, що наступним президентом США все ж стане демократ Джо Байден.
Суди і конспірологія
На даний момент юридична команда Трампа та дружні республіканські групи програли вже більше тридцяти судових спорів, пов'язаних з виборами, у деяких з них добровільно відкликавши подані позови.
Республіканські юристи в різних штатах намагалися анулювати частину голосів, надісланих поштою (саме "поштові" голоси в цілому і забезпечили перемогу Байдена), намагалися довести, що підрахунок проводився з порушеннями, вимагали зупинити офіційне оголошення підсумків виборів і т. д.
Основні зусилля були спрямовані на так звані "хиткі" або "спірні" штати, в яких кандидат від демократів переміг з відносно невеликою перевагою: Арізона, Невада, Мічиган, Вісконсін, Пенсильванія, Джорджія.
Але жодної дійсно значущої судової перемоги команді Трампа здобути так і не вдалося. Особливо болісною стала поразка у Пенсільванії – штаті, який опинився в центрі уваги відразу після голосування і делегує цілих 20 людей в Колегію виборників, більше за всі інші "спірні" штати.
В Пенсильванії Трамп програв відразу кілька позовів, пов'язаних з виборами, зокрема, з вимогою заборонити затвердження підсумків голосування у штаті. "Коли позивач намагається досягти такого вражаючого результату в суді (як заборона оголошувати результати голосування, – ред.), варто очікувати, що він буде озброєний переконливими юридичними аргументами і фактичними доказами. Цього не сталося", – заявив суддя Метью Бранн.
Власне, до цього зводиться більшість судових процесів, ініційованих юристами Трампа. У соцмережах, на телебаченні і на прес-конференціях вони переконують публіку в тому, що вибори супроводжувалися безпрецедентними в американській історії фальсифікаціями, що зачіпають сотні тисяч або навіть мільйони голосів. Але безпосередньо в судових засіданнях вони не можуть надати достатніх юридичних доказів.
В одному з судових процесів у тій же Пенсильванії фронтмен юридичної команди Трампа, екс-мер Нью-Йорка Руді Джуліані навіть був змушений визнати, що "справа, яка розглядається, не стосується шахрайства (на виборах, – ред)".
Втім, медійній активності соратників чинного президента такі інциденти не заважають, вони продовжують дивувати американців новими і новими теоріями, пов'язаними зі змовою на президентських виборах.
Великий резонанс отримали заяви юриста Сідні Пауелл. На спільній з іншими адвокатами Трампа прес-конференції вона заявила про існування міжнародної змови на "гроші комуністів", в яку залучені Куба, Венесуела, Китай і навіть американське ЦРУ.
За твердженням Пауелл, машини для обробки бюлетенів на виборах і програмне забезпечення, вироблені канадсько-американською компанією Dominion, насправді були розроблені за вказівкою екс-президента Венесуели Уго Чавеса, який помер сім років тому. А головною метою змови було перешкодити Трампу переобратися президентом на другий термін.
Подібна конспірологія виявилася надмірною навіть для лояльного Трампу каналу Fox News. Там зізналися, що наполегливо просили Пауелл надати хоч якісь докази своїх слів, але в підсумку "не отримали ні сторінки". В результаті, від Пауелл публічно відмежувалася навіть юридична команда Трампа.
На якихось напрямках республіканці все ж змогли добитися певних успіхів, але загальну картину це не змінює. Так, в Джорджії був проведений ручний перерахунок голосів, за підсумками якого Трамп зміг скоротити відставання від Байдена на 1400 голосів – але відрив все одно становить понад 12 тисяч на користь демократа.
Республіканці зажадали ще одного перерахунку, цього разу машинного, але шанси на те, що він змінить підсумок виборів у штаті, майже нульові. Триває частковий перерахунок і в штаті Вісконсін, де відрив Байдена становить 20 тисяч голосів, і його попередні підсумки знову-таки не дають Трампу підстав сподіватися на успіх.
Чи залишаються у нього шанси все ж змінити результати виборів на свою користь? Теоретично, так. Зокрема, частина програних судових рішень була оскаржена в апеляції і потенційно може дійти до Верховного суду США, де прореспубліканські судді складають впевнену більшість.
Але незважаючи на партійну афілійованість, для прийняття такого доленосного рішення, як перегляд підсумків виборів, суддям потрібні справді вагомі аргументи. Яких команда Трампа так і не надала.
Паралелі з 2000 роком, коли вирішальне слово у визначенні підсумків виборів якраз сказав Верховний суд, зупинивши перерахунок голосів у Флориді, виглядають досить натягнутими. Тоді мова йшла про кілька сотень голосів, які розділяли республіканця Джорджа Буша і демократа Ел Гора в одному-єдиному штаті.
Нині ж перевага Байдена вимірюється десятками тисяч голосів в кожному "спірному" штаті. У Колегії виборників він отримує 306 голосів проти 232 у Трампа – отже, "перевернути" підсумки виборів треба мінімум в трьох штатах. Очевидно, шанси на це досить невеликі.
Втім, Трамп паралельно задіяв нову тактику, не пов'язану безпосередньо із судовими процесами. Чинний президент намагається вплинути на законодавчі зборів ряду "спірних" штатів, в яких більшість складають республіканці. І переконати їх самостійно сформувати делегацію вибірників від штату, не звертаючи увагу на підсумки народного голосування, які нібито сфальсифіковані.
Федеральне законодавство потенційно дає владі штатів таку можливість. Але знову-таки, для прийняття такого різкого і ризикованого рішення потрібні докази того, що встановити справжні результати виборів у штаті дійсно неможливо.
А республіканський істеблішмент, як показують останні тижні, все ж не готовий беззастережно виконувати всі вказівки з Білого дому, особливо сумнівні з правової точки зору. Щодня з'являються нові і нові коментарі від видатних республіканців, зокрема відомих прихильників Трампа, із закликами визнати свою поразку і підкоритися волі американського народу, яким би неприємним не був такий крок.
У будь-якому випадку, до 8 грудня в кожному штаті повинні остаточно затвердити підсумки голосування і сформувати колегії виборників. 14 грудня виборники проголосують за нового президента США, у кожному штаті окремо.
6 січня наступного року Конгрес підрахує і затвердить результати голосування виборників. А ще через два тижні, опівдні 20 січня, новий президент США приступить до своїх обов'язків.
В очікуванні реваншу
Як відзначають багато американських ЗМІ, особливо ті, що симпатизують демократам, насправді Трамп прекрасно розуміє, що нинішні вибори він програв. І всі його судові, адміністративні та медійні зусилля лише частина довгострокової стратегії, головна мета якої – балотування (і, звичайно, перемога) на президентських виборах 2024 року.
Перші повідомлення про те, що американський президент розглядає такий варіант, з посиланням на джерела в його оточенні, з'явилися незабаром після дня голосування. Сам Трамп цього, природно, публічно не підтверджує – адже це було б рівнозначно визнанню поразки на нинішніх виборах.
В такому світлі дії Трампа в останні три тижні виглядають цілком логічними. Так він демонструє своїм виборцям готовність боротися до кінця в будь-яких умовах. І що ще важливіше, створює і цементує міф про "вкрадену демократами перемогу".
Це може стати основою його президентської кампанії-2024 – викликати у республіканців гостре бажання реваншу за поразку на виборах 2020 року. І будь-які конспірологічні теорії, навіть настільки абсурдні, як міжнародна змова за участі Куби, ЦРУ і покійного Уго Чавеса – ще одна цеглинка у фундамент цього міфу.
Але на цьому полі Трампу ще належить багато попрацювати. Згідно з опитуваннями, лише трохи більше половини республіканців вірять у те, що у нього вкрали перемогу. З іншого боку, це говорить про досить низький, як для США, рівень суспільної довіри до базового демократичного інституту – виборів. Про те, що спроби Трампа оскаржити підсумки голосування в кінцевому рахунку зашкодять американській демократії як такій, в останні дні багато говориться в продемократичних медіа.
Крім того, чинний президент намагається максимально ускладнити Байдену роботу на майбутній посаді. Під самий кінець каденції він збирається зробити різкі зовнішньополітичні кроки, наприклад, розширити санкції проти Китаю.
Але формальний процес передачі повноважень новій президентській команді нарешті розпочався. Адміністрація загальних служб США відправила штабу Байдена лист, в якому дала формальну згоду на початок процесу передачі влади. Він передбачає системне співробітництво між діючою і майбутньою владою, планомірну передачу справ, доступ майбутніх чиновників до секретної інформації від спецслужб і т. д.
Звісно, все це відразу було сприйнято як фактичний акт капітуляції з боку Трампа. Хоча сам президент категорично спростував подібні твердження, продовжуючи переконувати всіх у своїй перемозі на виборах.
Тим часом, Байден продовжує планомірно формувати свою майбутню адміністрацію. На посаду держсекретаря він висунув Ентоні Блинкена, чий прадід Меїр Блінкен на початку 20 століття емігрував до США з України.
Блінкен – колишній спічрайтер екс-президента США Білла Клінтона, пізніше очолював апарат сенатського комітету з міжнародних справ і був заступником держсекретаря США. Він вже бував в Україні і неодноразово різко висловлювався щодо російської агресії в Криму та на Донбасі і в підтримку санкцій проти РФ.
Інший потенційно важливий для України пост в новій адміністрації, радника з нацбезпеки, займе Джейк Салліван. У часи президентства Барака Обами він вже був радником при віце-президенті Байдена, пізніше брав участь у президентській кампанії Хілларі Клінтон.
А питання клімату буде курирувати добре знайомий українцям екс-держсекретар Джон Керрі.
Перші озвучені прізвища викликали певне невдоволення в лівому крилі Демократичної партії, там стверджують, що до влади приходить старий демократичний партійний істеблішмент.
Втім, для України більш важливо, що провладні російські ЗМІ вже називають майбутню адміністрацію Байдена "командою русофобів".