Не так страшний чорт: чого чекати Україні від розриву дипвідносин з Росією

Напруга між Україною і Росією наростає. 12 серпня прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що Москва може офіційно розірвати дипломатичні відносини з Києвом. У відповідь в українському МЗС не виключають введення візового режиму між країнами. Українські дипломати вважають, що подібними заявами керівництво Росії продовжує нагнітати ситуацію. У той же час експерти не чекають яких-небудь негативних економічних наслідків від такого кроку, відзначаючи, що за минулі роки "розривати" вже практично нічого.

Про те, що значить гучна заява Медведєва і чому воно може бути навіть вигідна Україні в матеріалі РБК-Україна.

Коментар до статті

Інформація про можливий розрив дипломатичних відносин між країнами спочатку з'явилася в ЗМІ. Джерела в російській газеті "Известия" повідомили, що "президент Володимир Путін заявив, що Росія не залишить без відповіді подію в Криму". "Російський лідер звинуватив українську владу в переході до терору замість вирішення конфліктів мирним шляхом. Одним з можливих варіантів жорсткої відповіді може стати розрив дипломатичних відносин. У Москві цей варіант опрацьовують. Однак останнє слово залишається за главою держави, який прийме рішення на основі зібраних даних", - розповів співрозмовник видання.

В Україні цю інформацію назвали чутками. Посол з особливих доручень Дмитро Кулеба написав у себе в Facebook, що Росія, таким чином, продовжує нагнітати ситуацію: "Кандидатура посла (Україна відмовилася затвердити у статусі посла Росії Михайла Бабича – ред), провокація в Криму, відмову від Нормандії (Володимир Путін заявив, що не бачить сенсу зустрічатися в "нормандському форматі" - ред.), чутки про розрив дипвідносин — це все одна історія нагнітання".

Однак через кілька годин загроза розриву відносин перестала бути чутками, і стала ймовірністю. Коментуючи інформацію "Известий" російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив: "Я б не хотів, щоб це так завершувалося, але якщо іншого варіанту впливу на ситуацію не залишиться, президент Російської Федерації Володимир Путін, - ред.) таке рішення, напевно, може прийняти. Остаточне рішення приймається президентом країни, який веде зовнішньополітичну порядку країни".

Дипломатичною мовою

Колишній міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко вважає, що якщо Росія зважиться на розрив дипломатичні відносини з Україною, то виглядати це буде як гротеск. В України було набагато більше причин для припинення міждержавного спілкування - анексія Криму, присутність російських військових на Донбасі. У теж час Росія заговорила про розрив відносин після сумнівного інциденту на админгранице окупованого Криму. Грищенко вважає, що подібний крок Кремля не знайде схвалення на Заході. "Розрив дипломатичних відносин означає, що сторона не налаштована на діалог, а це, в нинішній ситуації, не вигідно Росії. Адже вона намагається показати Заходу, що націлена на переговори", - говорить екс-глава МЗС.

В тому, що розрив дипвідносин негативно позначиться на міжнародному становищі Кремля, впевнена член Мінської контактної групи Ольга Айвазовська. За її словами, будь-яка ескалація конфлікту з Україною, чи то у військовому або дипломатичному річищі фактично позбавляє Кремль шансів на послаблення економічних санкцій з боку США і ЄС, не кажучи вже про їх повного скасування . "Навряд чи у ЄС таке рішення Росії знайде порозуміння і консенсус, що це прийнятна форма реакції на підготовку ніби теракту з боку українських ДРГ на території Криму", - сказала Айвазовська РБК-Україна.

Слід нагадати, що розрив дипвідносин – це вища форма демонстрації того, що відносини між країнами перестали бути дружніми. Найчастіше, на такий крок держави йдуть у відповідь на початок бойових дій. Рідше – реагують на зміну влади або переворот. Тим самим держава підкреслює, що вважає нове керівництво країни -партнера незаконним. При розриві відносин держави відкликають своїх послів, але продовжують працювати консульства.

Розрив дипвідносин з сусідами для Росії не в новинку. Останній приклад – Грузія, яка розірвала відносини з Москвою під час "п'ятиденної війни" в серпні 2008 року. "Міжнародне право проголошує, що у разі такого кроку (розриву дипвідносин – ред.) протиборчі сторони домовляються про те, що якась третя сторона представляє їх інтереси. У випадку Грузії і Росії такий "третьою стороною" виступає Швейцарія — вона при необхідності звертається з проханням від однієї сторони до іншої, і навпаки", - нагадує екс-глава МЗС Володимир Огризко.

Дипломати впевнені, що розрив відносин між Москвою і Києвом не позначиться на українцях, які зараз перебувають у Росії. "Не варто чекати, що завтра Москва депортує всіх українців. Це не лягає в офіційну лінію Кремля про те, що росіяни і українці-один народ", - каже Грищенко. З ним згоден і Огризко: "Росія не звертає уваги ні на які міжнародно-правові документи. Так що, розрив зовнішніх відносин нічого не додасть і не втратить у плані захисту наших громадян на російській території".

Але Україна не збирається робити вигляд, що нічого не сталося. МЗС не виключає, що у відповідь на дії Росії буде введено візовий режим. "Це питання має кілька аспектів. По-перше, політичний. Звичайно, ми повинні чітко контролювати в'їзд з території Росії в Україну. І ми це зробили – зараз в'їзд здійснюється тільки за закордонними паспортами і тільки через міжнародні та міждержавні пункти пропуску. Якщо ми введемо візовий режим, це дозволить нам більш ефективно фільтрувати агентів ФСБ і інших російських спецслужб, які будуть працювати з метою дестабілізації? Однозначної відповіді я тут не бачу", - сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Падати нікуди

Навіть у випадку найбільш негативного сценарію – повного розриву дипломатичних відносин з РФ – Україні не варто очікувати серйозних втрат в економічній сфері, відзначають аналітики. "Нічого катастрофічного для української економіки не відбудеться. Ми за останній час і так втратили практично всі основні напрямки торгово-економічних відносин з РФ, тому чекати чогось критичного не варто", - упевнений Економіст Центру соціально-економічних досліджень "Case Україна" Володимир Дубровський.

Справді, лише за минулий рік товарообіг України і Росії скоротився більш ніж у два рази. У січні Нацбанк повідомляв, що за 2015 рік експорт українських товарів до РФ знизився на 48%, а імпорт обрушився на майже 61%. У цьому році тенденція збереглася. Основним торговим партнером при імпорті товарів за п'ять місяців поточного року був Євросоюз (44%), а частка Росії становила не більше 12%, повідомляло раніше Мінекономрозвитку. За перше півріччя скоротилася частка РФ в загальному експорті – до 8,4%.В грошовому еквіваленті, за даними Держстату, експорт товарів у Росію склав близько 1,2 млрд доларів, а імпорт – 1,7 млрд доларів.Україна, в основному, експортує продукти харчування, зерно, мінеральні добрива, чорні метали, а імпортує нафту, нафтопродукти, паливо, ядерні реактори, котли та інше високотехнічне обладнання.

Слід також нагадати, що з 2016 року Росія скасувала режим зони вільної торгівлі щодо України і ввела торговельне ембарго на українські товари. Зокрема, на м'ясо, ковбасу, рибу, молоко і молочні продукти, овочі та фрукти. Крім того, Росія ввела повну заборону на автомобільні і залізничні перевезення на дані види товарів, а також на ті, до яких РФ застосовує ввізні мита вище нульової ставки. Україна ще в січні відповіла дзеркальними торговими санкції на російську продукцію. Зокрема застосувала імпортні мита і ембарго на продовольчі товари. Також діють російські обмеження на транзит українського експорту з території РФ в треті країни, зокрема, в Центральну Азію.

"Товарообіг між країнами просів до неможливості, - говорить виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. – Ще в 2012-13 роках ми експортували в РФ продукцію машинобудування на 10-12 млрд доларів, зараз ці показники наближаються до нуля. Теж саме стосується і чорної металургії. Але розрив дипломатичних відносин не завжди означає розрив зв'язків бізнес. Прикладом тому у міжнародній практиці може служити багаторічний розрив дипвідносин Чилі і Перу, але торгівля між країнами йшла. Крім того, Україна купує у РФ енергоресурси, і навряд чи в цьому зв'язку можна говорити про повну зупинку торгівлі".

На сьогодні Україна імпортує з РФ ядерне паливо для українських АЕС. Від імпорту російського природного газу Україна відмовилась ще в минулому році і виконує лише транзит російського палива по своїй території в ЄС. "Звичайно, якщо розглядати самий критичний сценарій, і Росія припинить постачання ядерного палива Україні буде потрібно час, щоб замінити російський ТВЕЛ палива американської компанії Westinghouse (зараз здійснює поставки на ЗАЕС і ЮЖАЭС – ред.). Але розрив дипвідносин не обов'язково загрожує розривом в енергетичній сфері. Повний колапс відносин нікому не вигідний, в тому числі ні "Газпром", ні "Росатом" не готові втратити український ринок", - впевнений старший аналітик ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Що стосується співпраці в газовій сфері, то, згідно з міжнародним законодавством і энергодирективам ЄС, умисне блокування транзиту природного газу заборонено. "Нафтогаз вже формує свій бюджет на наступний рік з урахуванням того, що транзитний контракт з РФ не буде продовжений, але не факт, що це відбудеться", - зазначив Паращій.

Якщо товарообіг між Україною і Росією все-таки буде зведений до "нуля", то це може стати стимулом для України прискорити економічну інтеграцію в європейський ринок, говорить Володимир Дубовський. "Нам потрібно зробити упор на розвиток аграрного сектора високих технологій, які будуть затребувані в ЄС, - говорить Дубовський. – Але розрив економічних відносин, якщо Росія зважиться на такий крок, як і дипвідносин не обіцяє Україні нічого доброго, оскільки такі дії є передвісниками війни. Це похитне інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів. Але це найбільш негативний прогноз, який навряд чи буде реалізований".

Ціна державних відносин

Всі загрози з розривом дипломатичних відносин, як і ситуація з "терактом в Криму" може мати і більш просте пояснення, ніж зняття санкцій або формування нової зовнішньополітичної порядку, вважає Роман Безсмертний, який раніше брав участь у переговорному процесі мінському. "Я вже говорив, що їм все важче утримувати ситуацію і на Донбасі, і в Криму. Плюс до виборів потрібно дати певний сигнал суспільству", - говорить Безсмертний.

За його інформацією затримання "кримської ДРГ" переслідує конкретну мету -- виторгувати у України затриманих на нашій території росіян. Мова йде про так званих "перевіряючих". Справа в тому, що за останні місяці були розкрадені 20 мільярдів рублів, які були відправлені Росією на Донбас. "Коли туди (на Донбас – ред.) приїжджають перевіряючі, то вони або загадковим чином зникають, або їх виводять на українські блок-пости", - говорить Безсмертний.

Одним з таких людей є хтось Тимаковский, який приїхав з'ясовувати, куди зникли гроші, спрямовані в Дебальцеве. "Там є місцевий керівник "Паштет", і вони розікрали 9 мільярдів рублів. І коли цей Тимаковский приїхав, його вивели на український блок-пост біля Маріуполя. Наші його взяли. Тимаковский – колишній афганець, і до Путіна стали ходити представники афганців, які вимагали його звільнення. Тому, підозрюю, ця історія в Криму і захоплення наших двох людей пов'язані з тим, щоб звільнити своїх, у тому числі Тимаковского", - розповідає політик.

На думку Безсмертного, ці історії з розтратою коштів і замах на главу так званої ЛНР Ігоря Теслярської, яке, швидше за все також є частиною внутрішніх розборок за фінансові потоки з головою МДБ ЛНР Леонідом Пасічником, змушують Путіна йти на такі різкі кроки.

Заяви Путіна про припинення роботи в норманнском форматі Безсмертний теж вважає частиною гри, спрямованої на те, щоб європейські лідери "просили Путіна повернутися за стіл переговорів". У той же час політик не вірить, що це насправді призведе до припинення переговорів, як в норманском, так і мінськом форматі.

Так само він не бачить і передумов для того, щоб Росія стала висилати українців, які вирушили "в Москву на заробітки. "Адже це дві різні сфери – дипломатична і консульська. І невипадково вони розлучені, щоб залишити менше поле для політичних ігор. Віденською конвенцією дипломатам взагалі заборонено втручатися в роботу консульств, - говорить Безсмертний який, у свій час був послом України в Білорусі - Може йти мова про скорочення кількості дипломатів, технічних працівників. Все це гра на нервах з паралельним виходом на діалог з Вашингтоном".