Уляна Супрун: Дивно, що нас звинувачують в лобізмі, коли ми хочемо допомогти вітчизняним фармвиробникам

Про безкоштовні ліки

- Уряд заявив, що з 1 квітня в українських аптеках запрацює державна програма відшкодування цін на ліки з держбюджету - реімбурсація. Все готово до цього?

- Ми поступово готуємося до цього. Минулого тижня Кабмін ухвалив порядок розподілу субвенції в розмірі 500 млн гривень з держбюджету місцевим бюджетам для того, щоб у місцевої влади були гроші на таку компенсацію. На цьому тижні, в четвер (інтерв'ю відбулося в понеділок, 13 березня, - ред.), уряд має прийняти інші постанови, які будуть регулювати програму реімбурсації. Зокрема, будуть затверджені постанови за цінами, за якими будуть виплачуватися компенсації, як буде відбуватися ця процедура і так далі. Крім того, на цьому ж засіданні уряд має прийняти дві постанови - новий Національний перелік ліків та державну стратегію забезпечення ліками до 2025 року (стратегія так і не була прийнята урядом 16 березня, - ред.).

- Раніше МОЗ встановив ціни на ліки, які повинні були брати участь в реімбурсації на дуже низькому рівні. При цьому постачальники не мали права продавати ліки вище встановлених цін, навіть у разі небажання участі в держпрограмі. В результаті постачальники ліків відмовилися завозити і продавати ліки за вказаними їм цінами. Кабмін і МОЗ вирішили переробити механізм розрахунку цін, щоб запобігти можливим перебоям з медикаментами. Чи вдалося МОЗ домовитися про ціни з постачальниками ліків?

- Ми провели дуже багато зустрічей з виробниками, дистриб'юторами, аптечними мережами, щоб домовитися, щоб всі були зацікавлені брати участь в цій програмі. Ми хочемо досягти таких умов, коли всім було б вигідно мати в своєму асортименті ліки, які беруть участь у програмі реімбурсації, і вони були б доступні пацієнтам.

Реімбурсація буде здійснюватись наступним чином. Лікар виписує рецепт, в якому вказує діючу речовину, а не торгову назву ліків. В аптеці пацієнту буде компенсуватися стовідсоткова вартість найдешевшого генерика (копія оригінального препарату, - ред.), тобто, він буде надаватися безкоштовно. Якщо пацієнт захоче купити більш дорогий препарат з тією ж самою діючою речовиною, то йому доведеться доплатити аптеці різницю між сумою державної компенсації і роздрібною ціною на ліки.

Ми розрахуємо так звану "медіану цін". Візьмемо середні ціни на ці ліки у п'яти сусідніх країнах (Польща, Словаччина, Латвія, Чехія і Угорщина, - ред.) і вирахуємо з них загальну середню ціну - медіану. І ось у випадку, якщо в Україні ціни на ліки будуть нижче медіани, то вони зможуть брати участь у реімбурсації - або повністю компенсуватися (якщо це найдешевший генерик), або, якщо ціна вище самого дешевого, але не вище медіани, то пацієнту доведеться доплатити різницю.

Припустимо, в одній країні препарат коштує 5 євро, в другій - 6, третій - 7,5, четвертої - 9 і п'ятої - 10 євро. Виходить, що середня ціна становить 7,5 євро. Таким чином, всі ліки, які в Україні потраплять в межі від 5 до 7,5 євро в перерахунку на гривню, зможуть брати участь у програмі реімбурсації.

Коли пацієнт прийде в аптеку з рецептом від лікаря, якому він може отримати препарат, що підлягає реімбурсації, то він зможе безкоштовно отримати ліки за 5 євро в перерахунку на гривню, звичайно ж. Якщо він не захоче отримати ліки за 5 євро, а інший, то тут треба буде дивитися по ситуації. Якщо ці ліки будуть коштувати не вище 7,5 євро, приміром, 7 євро, то пацієнту доведеться доплатити різницю - 2 євро. Якщо ж ліки буде коштувати 8 євро, тобто вище медіани, то цей препарат не буде брати участь у програмі, і пацієнту треба буде заплатити всі 8 євро в гривневому еквіваленті.

- Навіщо так ускладнювати умови роботи програми? Чому не можна було дозволити участь у ній і дорогим брендовим лікам?

- Найголовнішим завданням для нас було зробити доступнішими ліки для соціально незахищених верств населення. Дорогі ліки з визначених нами для реімбурсації груп захворювань, як правило, купують досить заможні люди. Вони можуть дозволити собі купувати медикаменти і без компенсації з боку держави.

- Препарати для лікування будь-яких захворювань будуть потрапляти під програму реімбурсації?

- Для реімбурсації обрані серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу (неінсулінозалежний, - ред.) та астма. Ми визначали не випадкові захворювання, а ті, якими українці найбільше хворіють, або від яких найбільше помирають. Крім того, обрані захворювання, які можна вилікувати на самому початку за відносно невеликі кошти, щоб потім в майбутньому, при погіршенні захворювання, держава не виділяла величезні суми для порятунку пацієнта. Якщо пацієнти з серцево-судинними захворюваннями будуть постійно приймати відносно дешеві ліки, то у них не буде інсульту або інфаркту, лікування яких коштує великих грошей.

- Участь у програмі реімбурсації для фармвиробників буде добровільною чи обов'язковою?

- Вона буде добровільною. Але більшість фармвиробників погодилися брати участь у цій програмі. Ми попросили їх знизити ціни на 10-20%, щоб привести їх до рівня сусідніх країн, і вони змогли брати участь у цій програмі. У такому разі приблизно 70-80% ліків з асортименту для лікування певних нами захворювань зможуть потрапити під цю програму. Деякі фармкомпаній погодилися на це. Якщо вони продають ці ж ліки у сусідніх країнах за більш низькими цінами, то значить, вони можуть продавати за такими ж цінами ці медикаменти і в Україні. Не працюють же фармвиробники в сусідніх країнах у збиток.

- Можете оприлюднити назви цих компаній?

- Поки що ні.

- Сам механізм отримання грошей аптеками з бюджетів вже відпрацьований?

- Так. Він буде схожий на механізм, який вже застосовувався в Україні кілька років тому, коли в країні діяла схожа програма для пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Але тоді були суттєві затримки з отриманням грошей, оскільки кошти надходили до аптеки безпосередньо з держбюджету. Тепер ми гроші спустили на рівень області, а з області - на райони. Тобто гроші будуть ближчими до аптек, що дозволить розподіляти їх максимально оперативно кожен місяць.

- Для аптек участь у програмі реімбурсації буде добровільною або всі аптеки повинні будуть працювати в ній?

- Для аптек участь також буде добровільною.

- Ви не боїтеся, що аптеки не захочуть зв'язуватися з державою, побоюючись, що воно буде виділяти компенсації з затримками? І в результаті, в програмі буде приймати участь, приміром, одна аптека на цілий район?

- Ні. Аптеки будуть зацікавлені в участі в цій програмі, оскільки це забезпечить їм гарантований потік пацієнтів. Адже споживачі часто будуть купувати та інші необхідні їм ліки у цій же аптеці.

- Рецепти будуть в паперовому або електронному вигляді?

- Спочатку рецепти будуть в паперовому вигляді. Але як тільки ми запустимо нашу програму електронної охорони здоров'я - e-Health, то запуск електронного рецепта буде одним з перших проектів у цій програмі. Тоді нам буде набагато простіше враховувати кількість ліків, що підлягають реімбурсації. Правда, одночасно з цим, з 1 липня, ми обмежимо видачу рецептів по препаратам, що компенсуються. Якщо з 1 квітня по 30 червня їх зможуть виписувати і спеціалізовані лікарі, то з 1 липня тільки лікарі первинної ланки - сімейні лікарі, терапевти або педіатри. Це буде зроблено для того, щоб пацієнти звикали ходити до лікарів первинної ланки. e-Health запрацює з 1 липня. Крім електронних рецептів, воно буде передбачати електронні реєстри пацієнтів і лікарів від первинної ланки до спеціалізованих.

- Оскільки в програмі будуть брати участь, в першу чергу, найдешевші ліки, то найбільше від її дії виграють вітчизняні фармвиробники. У них ціни, як правило, нижче, ніж у закордонних конкурентів. Вас можуть звинуватити в тому, що МОЗ встав на бік вітчизняних фармвиробників...

- Українські фармкомпанії вже мають велику частку ринку, оскільки у них більш дешеві препарати, ніж у іноземних фірм. Тобто кардинально програма реімбурсації не змінить ситуацію на ринку. У більшості країн світу уряди підтримують своїх виробників. Але чомусь в Україні нас звинувачують в лобізмі, коли ми хочемо допомогти вітчизняним фармвиробникам. Це дуже дивно. Якщо ми хочемо мати більше коштів на охорону здоров'я, то їх треба десь дістати. А де їх отримати? Від податків, які сплачують, в тому числі і фармвиробники. Якщо вони будуть мати більшу частку ринку, то вони будуть більше платити податків і, відповідно, ми будемо мати більше грошей на охорону здоров'я. Тому, я думаю, ми повинні підтримувати вітчизняних фармвиробників, щоб вони продавали свої ліки не тільки в Україні, але і за кордоном. А на зовнішні ринки вони зможуть потрапити, в тому числі, і, співпрацюючи з міжнародними організаціями, які зараз закуповують ліки для України. Ці організації купують ліки і для багатьох інших країн світу, куди зможуть відвантажувати свої медикаменти українські фармкомпанії.

Фото: Уляна Супрун, фото Віталій Носач, РБК-Україна

Про реформу первинної ланки медицини

- З 1 липня в Україні стартує реформа первинної ланки медицини. Що це означає для звичайного пацієнта?

- По суті, єдине, що зміниться для пацієнта, це те, що він більше не буде прив'язаний до тієї чи іншої амбулаторії. І друге - він отримає право вибору лікаря. Коли пацієнти прийдуть в перший раз до того чи іншого лікаря первинної ланки - сімейного лікаря, терапевта або педіатра - і їм сподобається надана медична допомога, то пацієнти зможуть залишитися у цього лікаря і в майбутньому. Для цього їм необхідно буде підписати з лікарем документ - декларацію про те, що пацієнт обрав для медобслуговування саме цього лікаря. Цей лікар буде знати свого пацієнта, буде його вести і розбиратися в його історії захворювань.

Крім того, скоро ми приймемо перелік медпослуг, які лікарі первинної ланки повинні будуть надавати своїм пацієнтам безкоштовно. В результаті, вони будуть чітко знати, що для них безкоштовно, а за що необхідно буде заплатити. Це додасть прозорості у взаємовідносинах між пацієнтом і лікарем.

Лікарям ця реформа також буде вигідна - вони будуть мати гарантовану кількість пацієнтів і, відповідно, гарантовану оплату від держави. Оскільки тепер заробіток лікаря залежатиме від кількості пацієнтів, яких він обслуговує. Ця кількість буде визначатися кількістю підписаних декларацій.

Також з 1 липня запрацює електронний реєстр пацієнтів. Нам це необхідно для того, щоб мати точні дані про те, скільки у нас пацієнтів, і від яких захворювань вони лікуються. І ще. Зараз ми перекладаємо на українську мову спеціальну електронну програму для лікарів первинної ланки, яка допоможе надавати більш якісні медпослуги. Після того як лікар занесе, через смартфон, планшет або комп'ютер, в цю програму симптоми пацієнта, вона автоматично, на підставі протоколів лікування, сформує перелік необхідних аналізів і обстежень, щоб встановити точний діагноз. Застосування цієї програми дозволить МОЗ автоматично отримувати статистичні дані про захворюваність в країні і знизить рівень паперової роботи для лікарів. Ми, таким чином, розвантажимо лікарів від зайвої роботи, що дозволить лікарям надати більше медпослуг пацієнтам. А останнім не будуть нав'язувати проведення додаткових непотрібних аналізів чи обстежень.

- Яким чином лікарі будуть отримувати гроші від держави за обслуговування пацієнтів на первинному рівні?

- Я сподіваюся, що до 1 липня Кабмін прийме рішення про створення Національної служби здоров'я. Ця організація буде займатися розподілом грошей з держбюджету лікарям первинної ланки. Крім того, нам необхідно буде внести ще правки до держбюджету на 2017 рік, щоб змінити порядок розподілу коштів для лікарів первинної ланки, щоб вони могли отримувати гроші на підставі кількості пацієнтів, яких вони обслуговують.

- Тобто, в 2017 році зміняться принципи фінансування лише на рівні первинної ланки, а лікування безпосередньо в лікарнях це не торкнеться?

- Так. Принципи фінансування вторинного і третинного рівнів, тобто вузькоспеціалізованих медпослуг, зміняться лише у 2018 році. Ми перейдемо від принципу фінансування на підставі ліжко-місць на кількість наданих послуг.

Для цього лікарням необхідно буде змінити свій статус із комунальних підприємств на неприбуткові організації. Тільки в такому випадку, згідно з українським законодавством, вони зможуть змінити принцип оплати послуг лікарів, відійти від прив'язки до тарифної сітки і перейти до оплати за кількість наданих медпослуг. У результаті лікарі та медсестри зможуть отримувати стільки грошей, наскільки вони надали медпослуг, а не в залежності від того, скільки нараховується за тарифною сіткою. Відповідно, ті лікарі, які будуть надавати багато і якісно медичну допомогу, будуть отримувати більший дохід. А ті лікарі, до яких не будуть йти пацієнти через низьку якість наданих медпослуг, будуть отримувати менший дохід.

- Давайте повернемося до теми лікарів первинної ланки. Як відомо, з 1 липня кожен сімейний лікар зможе обслуговувати максимум 2 тисячі пацієнтів. Як буде вирішена ситуація, коли в амбулаторії всі пацієнти, наприклад, 5 тисяч, захочуть піти на обслуговування до якогось одного дійсно професійного лікаря, а до інших лікарів не захочуть йти?

- Рішення цієї проблеми в сфері головного лікаря амбулаторії. Доктори повинні будуть змінити свій стиль надання медпослуг, або ж головлікар повинен буде найняти нових докторів. В іншому разі пацієнти поступово перейдуть на обслуговування в інші амбулаторії і, як наслідок, перша амбулаторія втратить свої доходи.

- Як часто пацієнти зможуть міняти сімейного лікаря?

- Декларації будуть підписуватися на рік. Але якщо пацієнту не подобається обслуговування, або він або лікар переїхав, то пацієнт зможе скасувати підписання декларації з попереднім лікарем і підписати нову декларацію з іншим лікарем. Це можна буде робити кожен місяць. Лікарі будуть отримувати гроші з Національної служби здоров'я не з розрахунку "раз в рік на кожну декларацію", а рівномірними частинами щомісяця.

- Сімейні лікарі будуть і далі зобов'язані ходити на прийом до пацієнтів додому або вони будуть більш вільні в цьому плані?

- Це будуть вирішувати безпосередньо сімейні лікарі. В переліку безкоштовних послуг не буде зазначено таке зобов'язання лікаря. Все буде залежати від завантаженості лікаря і діагнозу пацієнта, який просить приїхати до нього до дому. Але у пацієнта завжди залишиться вибір - якщо у нього невідкладний стан, то він зможе викликати "швидку допомогу".

- Уточнить, а за що, власне, будуть платити пацієнти на первинному рівні, а що буде безкоштовно?

- Поки що не можна точно відповісти на це запитання. Перелік таких гарантованих медпослуг зараз проходить громадське обговорення, в тому числі, з тими ж сімейними лікарями.

- Якщо пацієнт піде прямо до спеціалізованого лікаря, приміром, до лора, минаючи сімейного лікаря, він буде зобов'язаний офіційно оплатити такий візит?

- Всі нинішні реформи у сфері охорони здоров'я розраховані на період до 2020 року. В цей час діятиме перехідний період, щоб усі навчилися працювати в умовах нової системи охорони здоров'я. Тому, якщо хтось 1 січня 2020 року піде до лора, минаючи свого сімейного лікаря, він буде зобов'язаний заплатити за цей візит. До цієї дати такий візит буде безкоштовний. Але пацієнти повинні звикати - щоб піти до лора, необхідно спочатку сходити до сімейного лікаря. На жаль, ми не можемо відразу перевчити ходити до терапевта або педіатра. Ми будемо заохочувати пацієнтів ходити до сімейних лікарів різними способами. Приміром, як я вже сказала, рецепт на реімбурсацію ліків зможе виписати тільки сімейний лікар, а не той же лор.

- У розмові з РБК-Україна голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець сказала, що реформи повинні починатися з прийняття в Україні європейських протоколів лікування. Що робить для цього МОЗ?

- Для початку ми пропонуємо дозволити одночасне застосування в Україні, як українських протоколів, так і європейських. Ми розуміємо, що в нашій країні багато людей не зацікавлені в тому, щоб були прийняті європейські протоколи, в першу чергу, академіки та інші вчені, які розробили українські протоколи. Для цього ми підготували проект наказу МОЗ, який дозволив би лікарям одночасно застосовувати вітчизняні та міжнародні протоколи лікування. В ньому ми вказали протоколи яких міжнародних організації та асоціацій можна було б застосовувати в Україні. При згоді пацієнта можна було лікувати або по українському протоколу, або за міжнародним.

Ми подали цей проект наказу на погодження в Міністерство юстиції, оскільки його необхідно схвалити в цьому відомстві, адже дія цього наказу торкнеться роботи інших міністерств і організацій. Мін'юст нам відповів, що цей проект наказу ми повинні узгодити з Академією медичних наук, з об'єднаннями роботодавців, профспілками, Держспецзв'язком. Ми зустрілися з Академією медичних наук, пояснили, що хочемо зробити. Вони сказали, що це - хороша ідея, передали своїм юристам, а вони відмовили. Тому, якщо хтось скаржиться, що ми не хочемо ввести нові протоколи, то їм необхідно поговорити з академіками, а не з нами. Є ще один варіант - перевести протоколи. Але їх тисячі! Ми можемо перевести їх на українську мову, і вісім місяців погоджувати з нашими науковими інститутами. Але за ці вісім місяців перекладений протокол виявиться застарілим, оскільки технології не стоять на місці, а постійно розвиваються. Таким чином, це неправильний шлях прийняття нових протоколів. Ми вважаємо, що нам все-таки необхідно дозволити одночасну дію і українських, і іноземних протоколів.

Фото: Уляна Супрун, фото Віталій Носач, РБК-Україна

Про закупівлю ліків

- МОЗ обіцяв, що до кінця березня він подасть у Кабмін проект постанови з переліком ліків, які необхідно закупити в поточному році за допомогою міжнародних організацій. Коли цей документ прийме уряд, адже вже середина березня?

- Для закупівель ліків за гроші держбюджету 2017 року ми вирішили змінити традиційні переліки ліків, за якими ми звикли купувати. Міжнародні організації нас іноді навіть запитували, чи справді ми хочемо придбати ті чи інші медикаменти. За їх словами, деякі ліки складно знайти на світовому ринку, оскільки вони є застарілими, і їх уже не використовують у медицині. При цьому є багато нових дешевих ефективних ліків з меншим переліком побічних дій.

Виявилося, що цьому сприяли кілька речей. По-перше, наші застарілі протоколи. По-друге, раніше списки закуповуються ліків по тим або іншим захворюванням визначалися одноосібно позаштатними спеціалістами МОЗ з того чи іншого захворювання, які з тієї чи іншої причини і пропонували купувати саме ці ліки. Приміром, чомусь 50% коштів за програмою лікування "гепатиту С" ми виділяли на закупівлю застарілих препаратів.

Ми змінили цей механізм. Тепер переліки та обсяги ліків, які необхідно закупити, будуть формувати групи з трьох-п'яти експертів по кожному захворюванню і за бюджетною програмою. Це будуть експертні групи. Крім того, ми створили технічны групи, які будуть прописувати технічні завдання на закупівлю ліків. Вони ж будуть збирати заявки з регіонів про те, яких ліків вони потребують.

Крім того, ми створили єдину робочу групу, яка все це буде затверджувати - переліки та обсяги закупівель ліків, і технічні завдання для них. Ми вже створили і експертні та технічні групи. Вони вже розробили свої пропозиції. Єдина робоча група незабаром затвердить всі ці пропозиції, і ми подамо номенклатуру закупівель в Кабмін.

Тепер ми будемо більш раціонально купувати ліки. Нам це радить комісія, яка зараз створює новий Національний перелік ліків. Вони дивляться на питання закупівель з точки зору фармакоекономіки - наскільки економічно вигідно закуповувати ті чи інші медикаменти. Тобто, які ліки можуть надати найбільший ефект за найменші витрати.

- Не секрет, що в закупівлі ліків є диспропорція. Приміром, Україна закуповує 100% препаратів для дитячої онкології. Але, разом з тим, попит на ліки для дорослої онкології покривається тільки на 14%. Не набагато краща ситуація із закупівлями ліків для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Як зрівняти всіх пацієнтів в доступності до ліків, які закуповуються за державні кошти?

- Закупівлі ліків будуть проводитися більш раціонально. Ми залучили фахівців високого профілю, які працюють над Національним переліком ліків. Вони враховують фармакоекономічні показники, переглядають номенклатури (асортимент препаратів, - ред.), і радять, як краще заощадити і раціонально закупити ліки. Зекономлені гроші можна буде використати на інші програми. Хоча ми маємо багато грошей на закупівлю ліків, але їх все одно недостатньо.

У нас, наприклад, є зекономлені кошти на закупівлю ліків для рідкісних захворювань з держбюджету 2016 року. Зараз ми на ці гроші купимо ліки для рідкісних захворювань, які повинні були бути витрачені з держбюджету 2017 року. Коли ми з'ясуємо, скільки грошей у нас залишилося з цієї програми, то зекономлені кошти направимо для додаткової закупівлі ліків для дорослої онкології.

Тут необхідно додати, що пацієнти з дорослою онкологією і серцево-судинними захворюваннями завжди отримували ліки, що купуються за кошти місцевих бюджетів. Раніше ми ніколи не координували закупівлі з місцевою владою. Тобто, окремо закуповували ми і вони. В результаті, в Києві пацієнти з серцево-судинними захворюваннями були забезпечені на високому рівні, а в якомусь невеликому місті з невеликим бюджетом пацієнти не могли розраховувати на допомогу від місцевої влади. Тепер ми будемо закуповувати ліки в координації з місцевою владою, щоб більш ефективно витрачати кошти державного та місцевих бюджетів. Приміром, ми частково запустили єдиний реєстр інсулінозалежних, щоб виключити надання допомоги одному і тому ж пацієнту, як із місцевого бюджету, так і з державного.