Росія. США. Плутоній

На тему «плутонієвого демаршу» не відписався тільки ледачий. Варіації трактування рішення Росії, яка призупинила дію міжурядової угоди з США про утилізацію збройового плутонію, поводження з ним та співробітництва в цій області, а також протоколів до цієї угоди, були від «ми всі помремо» до «нічого страшного, бензоколонка лякає». Пристрасті в блогосфері зашкалювали. Учасникам однієї такої бесіди, наживо, став і я.

Після закінчення МФТІ (яке збіглося з розпадом СРСР) наша група роз'їхалися хто куди. Робота за фахом. В основному сільська місцевість та селища міського типу. Арлінгтон, Квантіко, Ленглі, Челтенхам, Пуллах, Монс, Конча-Заспа, Митищі, Негев. Якимось чином за ці 25 років у нас виробилася традиція: щороку в крайній день Октоберфесту зустрічатися в Мюнхені. І не дивно, що питання «плутонієвого демаршу» виникло практично відразу після другого літра баварського пива.

Якщо коротко, то підсумки виїзної «физтеховской» дискусії наступні. З геополітичної точки зору фактично йде процес збільшення ставок, причому «ведуть» у цій грі Штати. Завдання-мінімум — змусити Росію нести важкий тягар військових витрат, яке вона (Росія) в кінці кінців не витримає і обвалиться (по аналогії з Радянським Союзом). Завдання-максимум привести Росію в стан контрольованого васалітету шляхом поділу на квазідержавні утворення типу Сибірської, Уральської та Далекосхідної республік. У цьому випадку управління Росією передається контрольованим умовним Заходом лібералам типу Чубайса, Ходорковського, Навального. Окремі частини Росії будуть повернуті країнам, які на них претендують (Сахалін, Курили, Карелія, Калінінград, частина Далекого Сходу, можливо — Кубань і частини Курської, Воронезької та Бєлгородської областей).

Нова «холодна війна» між США і Росією вже почалася, і її відлік йде зовсім не з указу Володимира Путіна про припинення утилізації плутонію (це не поодинокий випадок — Росія буде виходити з багатьох договорів часів СРСР).

Питання ескалації напруженості був вперше публічно озвучена Путіним ще в Мюнхені в 2007 р. (Росія встає з колін, «русский мир», ось це ось все. Знову-ж, одна з башт Кремля змогла проштовхнути ідеї напівбожевільного фріка Дугіна на рівень сприйняття «першою особою»), а по даній конкретній угоді - ще у квітні 2016 р. Чекали, в тому числі, закінчення виборів до Держдуми (і зміни поколінь на російському політичному Олімпі, зміни представників кооперативу «Озеро» на більш підконтрольних і менш самостійних) і сподівалися на зміну ситуації в Сирії в плані «замирення» з США.

З технічної точки зору, даний випадок означає остаточну перемогу концепції реакторів на швидких нейтронах типу (БН) над типами ВВЕР («Водо-водяний енергетичний реактор», такими, зокрема, є 3,4 енергоблоки на Хмельницькій АЕС, - ред.) і РБМК («Реактор великої потужності канальний», Чорнобильська АЕС, - ред.) і поступове закриття останніх. Версія розвитку атомної енергетики, яка передбачає використання плутонію в так званих «бридерах», або реакторах БН - перемогла. Це означає, що можлива реінкарнація закритих мономіст типу Красноярськ-26 (одне з трьох міст, разом з Челябінськ-40 і Томськ-7, які були створені для розробки атомної зброї, аналог «Манхеттенського проекту», - ред.).

На думку фахівців, БН — досить суперечливий шлях розвитку атомної енергетики. Так, США, витративши сотні мільйонів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), закрили практично всі реактори БН, вважаючи їх закриття дешевше, ніж підтримка навіть в законсервованому стані. У зв'язку з цим подальший розвиток Росією «бридерної» технології означає мільярдні витрати з бюджету і більш швидке вичерпання Резервного фонду і ФНБ, ніж це передбачає російський міністр фінансів Антон Силуанов, і як наслідок — більш швидкий і різкий колллапс Росії. З внутрішньополітичної точки зору, прихід колишнього глави Росатома Кирієнко (до речі, практикуючого саєнтолога) в адміністрацію президента Росії на посаду першого заступника голови, говорить про те, що одна з веж Кремля змогла нашептати ВВП вищезгадану версію.

Силовий варіант запанував над варіантом «ліберальної імперії». Це сталося не відразу і не сьогодні. Як було сказано автору під час неофіційної (але санкціонованої) зустрічі з керівництвом Держдуми в одній з нейтральних східноєвропейських країн, Путін — це «чорний ящик», який неможливо прорахувати, але який аналізує всю що надходить до нього інформацію, і лише потім приймає рішення (не факт, що правильні). Таке рішення Путін прийняв. І воно — в користь ескалації напруженості аж до локального застосування тактичної ядерної зброї (ТЯО). Що знову-ж генерує новий сплеск «народної любові», на тлі фіаско концепції «Новоросії» і відсутності навіть віддалених ознак російського бліцкригу в Сирії.

Для цього Путіну потрібні вірні виконавці, які до того ж зобов'язані своїм кар'єрним просуванням йому особисто, не пам'ятають його «ленінградського» періоду і є його особистою лейб-гвардією. До таких призначень можна віднести, наприклад, Антона Вайно главою президентської адміністрації; співробітників ФСО з особистої охорони Путіна в губернатори Тули і Калінінграда (останній пробув на цій посаді трохи більше двох місяців).

І ще. Відбудеться попередня обкатка Кирієнко в якості наступника. Конкурс на місце Путіна розпочався, і першим оголосив його не він. Боротьба кланів за місце «Акели» що покидає своє місце, триває, і регулярні зникнення вождя укупі з періодичними появами нових кандидатів на його місце, як наприклад міністра оборони Шойгу, - тільки підштовхують Путіна до непередбачуваних (з точки зору обивателя) дій.

Тому зростає ймовірність підсклянника на кнопці. Але ж гвардія буває і преторіанської...

 

 

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top