Хто стоїть за нападами на поселення ромів і як на це реагує влада

На минулих вихідних – в ніч з суботи на неділю, під Львовом група людей напала на поселення ромів, убивши 23-річного хлопця і поранивши декілька чоловік, у тому числі дитину. Нападники назвали себе учасниками ультраправої націоналістичної організації "Твереза і зла молодь", про яку майже нічого невідомо. В СБУ не виключили, що інцидент може мати російський слід. Втім, це вже не перший напад на ромські табори за останні кілька місяців. На думку експертів, поодинокі випадки вже переростають у тенденцію, на яку належним чином не реагують правоохоронні органи. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.

На околиці Львова у минулу суботу близько десятка людей напали на поселення ромів, убивши одну людину і поранивши ще кілька. Серед постраждалих були жінка і дитина. У прокуратурі Львівської області повідомили про затримання восьми осіб, семеро з яких - неповнолітні. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення. Затримані назвали себе членами незареєстрованого ультраправого угрупування "Твереза і зла молодь", яке використовує символіку націоналістичної організації Misanthropic Division.

Як повідомив у коментарі РБК-Україна начальник штабу партії "Національний корпус" Родіон Кудряшов, він не знає, що це за угруповання і людей, які до неї відносяться. "Наскільки я чув і наскільки я знаю – це угруповання молоді, яка не має жодних офіційних статутів громадської організації або громадських об'єднань в цілому", - пояснив Кудряшов.

Лідер націоналістичної організації С-14 Євген Карась в коментарі РБК-Україна розповів, що "Твереза ​​і зла молодь" - це, по суті, не організація. "Я так розумію, - це паблік в Інтернеті був на п'ятдесят чоловік, який вони видалили. З ними ніхто не знайомий. У Львові на жодних протестах ми таких людей не згадуємо, не бачили", - зазначив Карась. Він не виключає, що ця група виникла зараз саме під цей напад і вбивство. "Це якась субкультурна течія, яка займається радикальними заочними нападами. Якщо там все було так, як описує поліція", - зазначив лідер С-14.

Голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що за нападом на ромів у Львові може стояти Росія. "Кілька днів тому ми запобігли терористичний акт в Харкові. Це може робитися для розпалювання міжнаціональної ворожнечі", - припустив Грицак.

Приклад для наслідування

У цьому році нападу на поселення ромів відбуваються не вперше. У квітні члени С-14 вигнали ромів з Лисої гори у Києві, демонтувавши та спаливши намети, в яких ті проживали. Подібну акцію вже на початку червня провели представники іншої правої організації - "Національні дружини", розгромивши табір ромів в Голосіївському парку. Правда, в цих випадках ніхто з ромів не постраждав.

Як пояснював в інтерв'ю РБК-Україна лідер партії "Національний корпус" Андрій Білецький, перед тим, як знищити табір в Голосіївському лісі, активісти попередили ромів і дали їм час забрати свої речі і залишити територію. За словами Білецького, демонтажі таборів відбуваються, щоб відновити "елементарну безпеку і справедливість по відношенню до людей", коли офіційні органи "не функціонують".

Випадки вигнання ромів відбуваються в різних регіонах України. Один з найбільш резонансних за останні роки епізодів стався в 2016 році в Одеській області. Місцева влада в селі Лощинівка, заручившись підтримкою поліції, виселили сім ромських сімей. Приводом для цього послужило жорстоке вбивство восьмирічної дівчинки, в якій підозрювався один з ромів, які проживають у селі.

Мотиви для погромів

Директор ромської програми міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко бачить в останніх погромах таборів ромів політичний підтекст і пов'язує такі дії праворадикальних організацій з наближенням виборів. На її думку, подібні інциденти - не що інше, як "роздмухування ситуації і спроба за рахунок найбільш вразливих отримати якомога більше суспільної підтримки". "Праворадикальні рухи активізувалися в гонитві за "дешевими" голосами, але за дуже трагічну ціну", - сказала в коментарі РБК-Україна Жмурко.

У "Національному корпусі" бачать ситуацію інакше. Родіон Кудряшов вважає, що до подібних випадків, як у Львові, призводить бездіяльність і байдужість правоохоронних органів і влади в цілому. "Ми акцентуємо на тому, що ніхто не має права самовільно відбирати чуже життя. Але також звертаємо увагу на те, що подібні жахливі ситуації є похідними непрофесіоналізму та бездіяльності правоохоронних органів і влади в цілому, які ігнорують проблеми, пов'язані з ромською меншиною", - сказав Кудряшов.

Директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна в свою чергу вважає, що останні погроми ромських поселень продиктовані зростанням радикалізму та нетерпимості в суспільстві. "Коли ми в свій час в опитуванні щодо прав людини питали, чиї права потрібно обмежити, лідируючими відповідями були представники ЛГБТ і наркозалежні роми", - говорить експерт. Крім того, на думку Ірини Бекешкіної, до активізації нападів на ромів призвела очевидна безкарність, оскільки всі раніше сталися погроми не супроводжувалися яким-небудь серйозним покаранням винних.

Член комітету Верховної ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова (БПП) вважає, що саме правоохоронні органи повинні працювати на випередження нападів на ромів. Тим більше що, за словами Суслової, націоналістичні організації, як правило, анонсують подібні події.

"І тут якраз має працювати превентивна функція, якою наділені, зокрема, правоохоронні органи. І саме поліція повинна робити все для того, щоб такого не відбувалося, - підкреслює Суслова. - Завдання Національної поліції – в першу чергу зробити все для того, щоб закон працював. Закон правди, а не закон сили, як це відбувається сьогодні".

Але, на думку Євгена Карася, подальший розвиток ситуації багато в чому залежить від того, як себе буде вести поліція по відношенню до злочинів, які скоюють роми, а також позиції самих ромів по відношенню до тих з них, хто порушує закон. "До всієї цієї хвилі протестів - і законних, і незаконних - тривалий період часу ця злочинність замовчувалась, і поліція відверто боялася заїжджати в циганські табори. Зараз вже так не буде. Зараз вже, очевидно, поліція змушена буде реагувати на всі злочини. І, я думаю, якщо вона буде діяти належним чином, як вона зараз вже почала, і, знову-таки, якщо частина циган вимагатиме, щоб поліція розслідувала діяльність цих кримінальних груп, щоб просто вони не заважали звичайним циганам жити, то, я думаю, дай боже, всі ці кримінальні тенденції зменшаться", - сказав РБК-Україна Євген Карась.

Засудили і занепокоїлися

Напад на табір ромів засудило посольство США в Україні. З аналогічною реакцією виступили в Раді Європи, засудивши вбивство рома і закликавши українську владу "збільшити зусилля для протистояння радикалам". Як зазначила комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, в інших випадках реакція влади на насильство і залякування, спрямовані проти ромів, "була байдужою або неефективною". "Тому я закликаю українську владу посилити запобіжні заходи, кримінально переслідувати і притягати до відповідальності винних у таких актах", - заявила єврочиновник.

У подібному тоні про трагедію у Львові висловлювалися й українські політики. Віце-спікер Верховної ради Ірина Геращенко публічно засудила напади на табори ромів у Києві та Львові, заявивши, що правоохоронні органи повинні покарати не лише винних у найбільш нападах, але і з'ясувати, хто за цим стоїть. На думку Геращенко, те, що відбувається, схоже на "планомірно, як за графіком, повторювані жорстокі провокації".

Про необхідність інтегрувати ромів в українське суспільство заявили в Міністерстві закордонних справ. "Приєднуємося до спільної заяви Міністерства культури України та Секретаріату Міжвідомчої робочої групи з питань виконання плану заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року і вважаємо, що останній напад на представників ромської спільноти має стати предметом негайного розгляду на засіданні робочої групи за участі в ньому представників правоохоронних органів", - заявили в МЗС.

Втім, за словами Ірини Суслової, Стратегія, про яку говорять в МЗС, не фінансується вже більше двох років. "Ми направили звернення до Кабінету міністрів щодо того, чому не виділялися гроші, і щоб їх заклали у наступному проекті бюджету на 2019 рік", - пояснила нардеп.

Поки що держава докладає недостатньо зусиль для захисту представників ромської національності, вважає Ірина Жмурко. За її словами, більш активну позицію щодо захисту ромів в Україні займають громадські організації і частково міжнародні інституції. "У зв'язку з недоліком уваги саме з боку держави і, на мій погляд, через відсутність певної категоричній позиції з приводу нападів на ромські поселення з боку влади, ми і маємо подальшу ескалацію", - вважає експерт.

Мстити ніхто не буде

Незважаючи на дискримінацію ромів і нові випадки нападу на їх поселення, представники ромської національності не будуть мстити у відповідь на погроми їхніх таборів, заявила в понеділок віце-президент ромської організації "Чіріклі" Зола Кондук. Вона запевняє, що "ромські групи захисту" створювати ніхто не буде. Натомість роми розраховують на ефективне розслідування цих випадків правоохоронними органами, зазначила Кондук.

З іншого боку, очікувати ланцюгової реакції і нових погромів з боку інших радикальних угруповань також не варто, вважає Ірина Бекешкіна. Повторення або неповторення подібних інцидентів у майбутньому, на її думку, буде залежати від реакції українських правоохоронців і влади. "На щастя, зробили останній напад арештовані, їм висунуто підозри. Можливо, в подальшому це зупинить когось. Також необхідна розробка стратегії адаптації ромів у суспільстві", - зазначила вона.

Уникнути подібних випадків дозволить виключно компетенція поліції, погоджується Ірина Суслова. "Поліція повинна починати працювати на випередження, проводити якісні розслідування, притягнути до відповідальності тих, хто дозволив собі такі протизаконні дії. Ну і нам потрібно працювати над тим, щоб дійсно реалізовувалася ромська Стратегія", - пояснює депутат.

За словами Сусловою, якщо спиратися на останній перепис, в Україні офіційно зареєстровано близько 40 тисяч представників ромської національності. При цьому неофіційно, за даними профільних правозахисних організацій, на території країни проживає від 300 до 400 тисяч ромів. "Тобто, взагалі непередбачувані наслідки. Якщо зараз країна не почне на державному рівні вирішувати цю проблему, то через десять років у нас може бути близько чотирьох мільйонів людей, що мешкають без паспортів, неписьменних і несоціалізованних. І з цим треба працювати вже сьогодні", – додає Суслова.