Чи варто бізнесу турбуватися про блокування податкових накладних

У парламенті пропонують перевести блокування податкових накладних з автоматичного режиму в "ручний". Ідея в тому, що рішення про блокування накладних з ознаками фіктивності повинна приймати не автоматизована система на підставі критеріїв оцінки ризику, розроблених Міністерством фінансів, а керівництво Державної фіскальної служби і її головних управлінь у регіонах.

У Раді запевняють, що це тимчасовий і вимушений крок, так як критерії у Мінфіну вийшли з вадами: під блокування потрапляють реальні, а не фіктивні операції малого і середнього бізнесу. У Мінфіні ж проти змін, оскільки бачать в них корупційні ризики і втрати для бюджету. До того ж, у міністерстві запевняють, що відсоток блокування мізерно малий. Великий бізнес також не в захваті, і побоюється повернення до "ручного" відшкодування ПДВ. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Наступного тижня парламент може розглянути проект закону №7115, яким пропонується замінити автоматичне блокування податкових накладних на ручний режим. Законопроект внесли дев'ятнадцять депутатів комітету з питань податкової та митної політики.

Що це значить і навіщо щось міняти? Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) тестувалася з 1 квітня до 1 липня. Вже три з половиною місяці вона працює в повноцінному режимі. Мета системи – блокувати фіктивний ПДВ і не допустити незаконного відшкодування податку.

Блокування податкових накладних відбувається на підставі критеріїв, які розробив Мінфін. Втручання з боку податківців виключено. Якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (тобто, якщо вони не зупинені системою), тоді покупець товару або послуг отримує безапеляційне право на податковий кредит. Податковий кредит – це сума ПДВ, яку підприємства повинні відшкодувати з держбюджету, або на яку воно може зменшити своє податкове зобов'язання. Якщо накладна блокується, жодного відшкодування компанія не отримує.

Під моніторинг не потрапляють податкові накладні переважно великих компаній. Наприклад, тих, які платять в рік від 5 млн гривень податків або у яких обсяг податків складає не менше 5% від їх річного обороту. Такий бізнес за замовчуванням визнали благонадійним. Малому та середньому бізнесу пощастило менше.

"При визначенні критеріїв не було враховано, що інші платники – це як раз той малий і середній бізнес, який в десятки разів рідше використовує "скручений" (фіктивний - ред.) ПДВ, буде весь заблокований. Реальний бізнес не повинен був потрапляти під блокування. Можливо, під моніторинг, але не під блокування. Система повинна була працювати так, щоб їх відразу "відпускати", тобто реєструвати податкові накладні. Відбулося з точністю до навпаки", – сказала РБК-Україна голова податкового комітету Ніна Южаніна.

Її колега по комітету і співавтор законопроекту Оксана Продан пояснила виданню, що документом, по суті, пропонується повернути тестовий режим, який діяв до 1 липня. Але при цьому скасовується автоматичне блокування. "З липня "зависли" накладні і, на жаль, рішення для їх очищення Мінфін не запропонував, а потихеньку покращує чинний централізований порядок. Ми ж даємо можливість всім платникам провести їх податкові накладні у систему, передбачаємо персональну відповідальність керівників фіскальної служби за блокування та зберігаємо відсутність перевірок за тими накладними, які без питань пройшли перевірку за критеріями", – пояснила виданню Продан.

Залишити, як є

У Мінфіні категорично проти того, що пропонують парламентарії. На думку міністра Олександра Данилюка, у разі прийняття закону є ризик розкрадання мільярдів бюджетних коштів через фіктивний податковий кредит. Також під загрозою опиниться механізм автоматичного відшкодування ПДВ, написав Данилюк на своїй сторінці в Facebook.

У міністерстві, проаналізувавши депутатський проект, прийшли до кількох висновків. По-перше, на їхню думку, є ймовірність, що ті компанії, які зараз не підпадають під критерії ризиків, потенційно під них потраплять. По-друге, в Мінфіні вважають, що проект створить корупційний механізм, коли регіональні податкові зможуть зупинити будь-яку накладну. І, по-третє, відновлюється практика зняття податкового кредиту "по ланцюжку контрагентів" та відповідальність перекладається на покупця.

"Податкові накладні, які потрапили під критерії ризику, і реальність яких не була підтверджена обласними комісіями ДФС, втрачають право на безумовний податковий кредит. ДФС має право зняти податковий кредит у покупця або його контрагентів або відмовити у відшкодуванні ПДВ на ці суми", – пояснили в Мінфіні.

Втім, як запевнила РБК-Україна Ніна Южаніна, у разі ухвалення проекту №7115 великі платники та їхні постачальники, які зараз не підпадають під моніторинг, будуть мати ту ж систему, що є зараз – безапеляційність податкового кредиту та відсутність відповідальності по ланцюжку.

Якість, а не кількість

У Міністерстві фінансів наполягають, що відсоток блокувань, про які говорять депутати, вкрай невеликий. І тому не варто ставити під загрозу роботу всієї системи. "Відсоток зупинених податкових накладних зменшився в 4,5 рази і становить всього 0,3% від загальної кількості", – повідомили в Мінфіні.

Порядок цифр підтверджують в ДФС. Як повідомили РБК-Україна у відомстві, починаючи з 1 липня і до 11 жовтня в системі моніторингу зареєстровано 68,2 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму 383,3 млрд гривень. З них заблоковано 230,2 тисячі накладних на суму 4 млрд гривень.

"Частка заблокованих складає всього 0,34%. Комісією ДФС прийнято до розгляду 170,2 тисячі повідомлень на підтвердження реальності проведених операцій із заблокованими податковими накладними. Прийнято 158,6 тисяч рішень, з яких 113,5 тисяч – позитивні", – прокоментували виданню в ДФС. Під позитивними рішеннями потрібно розуміти ті, за якими бізнесу вдалося підтвердити реальність операцій. Це приблизно половина випадків, якщо слідувати статистиці фіскалів.

Незважаючи на те, що блокувань від загальної кількості накладних небагато, це не означає, що проблеми як такої немає, говорить Оксана Продан. "Невеликий відсоток блокувань – це мільярди, відібрані у бізнесу. Це не виплачені зарплати, розірвані договори, штрафні санкції, а значить крок не в розвиток економіки, а навпаки", – каже нардеп.

Як розповіла виданню віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) з питань податкової політики Юлія Дроговоз, через проблеми з блокуванням багато компаній, користуючись умовами договорів, стали застосовувати штрафні санкції до контрагентів, затримувати оплати, розривати договори або взагалі шукати інших постачальників. "Податкову накладну не зареєстрували, але зобов'язання у постачальника в будь-якому випадку виникло. Він сплачує суму в бюджет. Але і покупець, не отримуючи податковий кредит, теж сплачує цю суму в бюджет. Це подвійна сплата. При цьому, щоб зареєструвати накладні, потрібно поповнити електронний рахунок. Якщо немає податкового кредиту, то для того, щоб зареєструвати свої накладні, я повинна вкладати свої живі гроші, оборотні кошти. Це призводить до затримки з виплати зарплат", – пояснює суть проблеми експерт УСПП.

Думки на рахунок того, чи потребує система коригування, розділилися не тільки у чиновників і депутатів, але і у бізнесу. Великий бізнес просить залишити все, як є. Побоювання викликає не стільки блокування накладних, скільки ризик повернення до ручного відшкодування ПДВ. "Призупинення дії норм про безумовність податкового кредиту буде означати фактично повернення солідарної відповідальності платників податків за будь-які порушення по ланцюгу постачання, що може призвести до збільшення випадків невідшкодування ПДВ сумлінним платникам податків та адміністративних і судових оскаржень", – так це трактують в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу"

Безкомпромісні

Є інший вихід із ситуації. Як пояснила виданню Ніна Южаніна, альтернативний варіант полягає в тому, щоб застосувати моніторинг податкових накладних щодо всіх платників. "Щоб великий бізнес також відчув нездатність даної системи блокувати саме фіктивний податковий кредит. Тоді платники будуть в рівній відповідальності і в рівних умовах. А зараз ми своїми руками розділили бізнес на привілейовану частину і на касту менш заможних, і менш захищених", – обурюється Южаніна.

Цікаво, що альтернативу, про яку говорить Южаніна, можна реалізувати без втручання парламенту. Достатньо, щоб Мінфін вніс зміни до свого наказу про критерії, на підставі яких накладні потрапляють під моніторинг. Іншими словами, Мінфін своїми ж руками повинен буде зробити ведмежу послугу великим компаніям. Втім, це навряд чи вирішить проблеми для малого бізнесу, а, швидше, створить її для інших. І, звісно, розсварить міністерство зі своїми союзниками.

І так непросту ситуацію з блокуванням накладних посилює негласний конфлікт Мінфіну та податкового комітету. Це вже не перший випадок, коли чиновники і депутати не можуть домовитися, перетягуючи ковдру кожен на себе. Як зазначив керівник секретаріату Ради підприємець при Кабміні Андрій Забловський, схожий прецедент був після атаки вірусу Petya."Мінфін і ДФС розробили проект щодо несплати штрафів за несвоєчасне подання накладних. Аналогічний проект підготував комітет. З точки зору логіки процесу, потрібно було домовитися і внести схвалений урядом документ, а не дублювати. У підсумку був прийнятий комітетський проект. Дуже показова ситуація. Щось схоже ми маємо зараз. Потрібно прибирати особисті інтереси, амбіції і політику, необхідно домовлятися і створити документ, який в інтересах бізнесу", – переконаний Забловський.

Були і інші випадки, коли Мінфін не знаходив спільну мову з депутатським корпусом. Про один з конфліктів при внесенні змін до держбюджету раніше писало РБК-Україна. Тоді, за даними джерел видання, міністр фінансів заблокував депутатам від БПП введення ПДВ-облігацій, якими планувалося відшкодування податку бізнесу за попередні періоди.