Завтра стартує четверта сесія Верховної ради. Про те, чим займуться депутати в найближчі місяці – в матеріалі РБК-Україна.
Після літніх канікул народні депутати повертаються до роботи в режимі пленарних засідань. Крім "хвостів", що залишилися з минулої сесії, восени парламентарям потрібно розглянути законопроект про державний бюджет на 2021 рік.
Навколо цього документа буде найбільше дискусій, прогнозують у "Слузі народу". Про його показники членам монобільшості поки майже нічого невідомо.
Заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук уточнила, що, згідно із заявами прем'єра, у бюджеті буде закладено курс на рівні 29,1 гривень за долар. Крім того, у документі має бути відображено збільшення мінімальної зарплати до 6 тисяч гривень з 1 січня і до 6,5 тисяч – з 1 липня. Перший раунд цього підвищення – до 5 тисяч гривень – запланований уже з 1 вересня. В експертному середовищі цю ініціативу сприйняли досить неоднозначно, угледівши в ній політичний підтекст.
Депутати розраховують побачити проект держбюджету в Раді до 15 вересня, як того і вимагає закон. Зараз Міністерство фінансів проводить консультації з іншими відомствами та держорганами, щоби узгодити всі показники, сказали РБК-Україна в прес-службі Мінфіну. Після цього проект держбюджету буде сформовано і подано на розгляд Кабінету міністрів.
"Звичайно, ми б дуже хотіли ухвалити його приблизно в середині або в 20-х числах грудня. Щоби це не відбувалося в останні ночі перед Новим роком, як це було під час попередніх скликань", – спрогнозувала в розмові з виданням Кравчук.
Кабміну потрібно переконати депутатів підтримати їхній проект держбюджету (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Минулого року депутати проголосували в другому читанні за бюджет ще до грудня – в середині листопада. І до того ж не під покровом ночі. Задовольнивши претензії мажоритарників, "Слузі народу" вистачило власних голосів, щоб ухвалити документ. Не факт, що і цього року все пройде гладко зважаючи на те, з якими труднощами парламент голосував за перегляд бюджету наприкінці березня.
"Дискусії по бюджету будуть однозначно. Крім головного бюджетного комітету, вони будуть концентруватися й у тих комітетах, які є профільними для тих чи інших міністерств за галузями. Так було і минулого року, і під час цьогорічного секвестру", – зазначила Кравчук.
Ще минулого року Володимир Зеленський вніс до Ради свій варіант змін до Конституції в частині децентралізації. Але прописані в ньому функції префектів спричинили шквал критики як з боку експертів, так і представників місцевого самоврядування.
За інформацією РБК-Україна, голосів для цієї ініціативи не вистачало навіть всередині монобільшості. Тому в січні Зеленський відкликав законопроект на доопрацювання. У "Слузі народу" стверджують, що відтоді триває обговорення цього документа, але остаточного варіанту поки немає. За словами Кравчук, новий проект буде внесений до парламенту на цій сесії.
Але технічно ухвалити його до місцевих виборів Рада все одно не встигне. На цій сесії депутати зможуть лише відправити його на оцінку Конституційного суду і проголосувати за основу (попередньо). Голосування в 300 голосів може відбутися лише на наступній сесії після Нового року. Хоча співрозмовники в монобільшості не виключають, що розгляд цього документа також не обійдеться без розбіжностей і суперечок.
З того, що депутати хочуть встигнути до місцевих виборів – це вчергове внести зміни у Виборчий кодекс. Імовірно, цю ініціативу парламент розгляне однією з перших, припустив заступник голови комітету з питань держвлади Олександр Качура ("Слуга народу"). За його словами, у кодексі є багато технічних нюансів, які необхідно врегулювати до виборів.
Вони, зокрема, стосуються роботи Нацполіції під час кампанії. За нині чинним законодавством, поліцейські починають охороняти виборчі дільниці за 8 днів до виборів. У Міністерстві внутрішніх справ просять парламент скоротити цей термін до трьох днів.
"У вівторок ми вже проголосували ці зміни на комітеті. Наприклад, попередня команда авторів кодексу не звернула увагу на те, що в нас у країні просто немає стільки поліцейських, щоби охороняти дільниці протягом стількох днів. У нас не залишиться кому контролювати порядок на вулицях", – пояснив РБК-Україна Качура.
Водночас шанси змінити постанову про місцеві вибори в ОРДЛО співрозмовники в "Слузі народу" оцінюють як мінімальні. Глава української делегації в тристоронній контактній групі Леонід Кравчук попросив парламент переглянути цю постанову, оскільки через неї інші сторони блокують переговори в Мінську. За словами Кравчука, Росія вимагає прибрати із документа пункт, за яким вибори 25 жовтня пройдуть скрізь, крім тимчасово окупованих територій.
Минулої середи він обговорив це питання з парламентським комітетом з організації держвлади. Але значну частину комітету йому переконати не вдалося, розповіли співрозмовники в "Слузі народу". Багато хто вважає, що краще застопорити це питання до виборів, а після воно само по собі відпаде.
"Ми обговорювали це питання з колегами в комітеті і однозначної позиції щодо необхідності міняти постанову немає. Але я вважаю, що ми припустилися помилки, нам потрібно було відразу вказати – що порядок виборів в ОРДЛО регулюється окремими законами, щоби зробити цю постанову більш "сухою", – сказав заступник голови комітету Качура.
Тема Донбасу може стати однією із найгарячіших на новій сесії парламенту (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Так чи інакше, депутатам доведеться повертатися до питання Донбасу. У грудні минулого року Верховна рада продовжила дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО ще на рік – до 31 грудня 2020 року.
Цей документ був ухвалений ще у вересні 2014-го терміном на три роки як один із кроків реалізації Мінських угод. Відтоді сама норма, що дає Донбасу "особливий порядок місцевого самоврядування", продовжувалася з року в рік. Але всі суперечливі повноваження, передбачені цим "особливим порядком", залишилися лише на папері.
"Із січня закінчується дія закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі. І його потрібно або щонайменше знову продовжити на рік, або зрозуміти, чи буде якась нова редакція. Це питання неминуче постане в грудні, але воно не залежить виключно від Верховної Ради. Багато буде залежати від нормандської зустрічі в Берліні і від процесу переговорів", – пояснила Євгенія Кравчук.
В Офісі президента розраховують, що чергова зустріч радників голів держав "нормандського формату" відбудеться до 10 вересня. Зеленський сподівається, що після неї пройде зустріч на рівні лідерів "четвірки".
На цій сесії Рада також візьметься за друге читання законопроектів про всеукраїнський референдум і про локалізацію. Згідно з останнім проектом, при держзакупівлі буде віддаватися перевага продукції з високою часткою українського виробництва. За словами Кравчук, до обох документів уже було внесено приблизно по 2 тисячі поправок. А тому попереду в профільних комітетів ще велика робота над цими проектами.
Вже в перші тижні Рада може розглянути цілий блок фінансових ініціатив. Зокрема, законопроект про Бюро економічної безпеки (№3087-д), який депутати допрацьовували до першого читання. Цей правоохоронний орган буде виявляти фінансові злочини.
Фактично Бюро має замінити податкову міліцію. Згідно з проектом, директор БЕБ призначається президентом за поданням конкурсної комісії. У фракції "Голос" висловилися проти того, щоби передавати цю прерогативу главі держави.
"Створення цього органу в інтересах бізнесу та підтримується нашими іноземними партнерами. Дискусії є щодо того, кому має підпорядковуватися цей орган і кому він має бути підзвітним. Але, насправді, це вже другорядні питання. Головне – щоби він був і щоби замінив усі ті органи, які можуть впливати на бізнес", – сказав РБК-Україна глава фінансового комітету Данило Гетманцев ("Слуга народу").
Він уточнив, що на перший пленарний тиждень у комітеті хочуть винести ще п'ять законопроектів. Перший – про звільнення від сплати туристичного збору переселенців. Другий – про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з оскарженням постанов про адмінпорушення. Третій та четвертий (№3476, №3477) стосуються підтримки виробництва електричного транспорту в Україні. П'ятий документ (№ 3016-д) – про вдосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів.
Також на цій сесії депутати перейдуть до розгляду у другому читанні законопроекту Зеленського про так званих інвестиційних нянь (щодо державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, №3760). Наприкінці липня Рада ухвалила цей документ за основу. Ним передбачено, що держава буде надавати підтримку інвестиційним проектам на суму понад 30 млн євро.
Фактор місцевих виборів може завадити Раді ухвалити заплановані законопроекти (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Ще один президентський документ, за який найближчим часом планують взятися у парламенті – законопроект про підтримку креативних індустрій (№ 3851). Як пояснив Гетманцев, ним пропонується зменшити або звільнити від оподаткування проекти і підприємства у сфері культури і туризму.
За прогнозами Качури, на цій сесії депутати можуть також розглянути законопроект про прив'язку прожиткового мінімуму до рівня середньої заробітної плати в країні (№ 3515). У липні комітет з питань соцполітики вирішив рекомендувати цей документ парламенту.
Якщо Рада підтримає цей проект, то у 2021 році прожитковий мінімум становитиме не менше 40% від середньомісячної заробітної плати за 2020 рік. Далі з кожним роком це співвідношення буде збільшуватися на 1%. І до 2031 року прожитковий мінімум має вийти на рівень 50% від середньої зарплати за 2030 рік.
Незважаючи на великі плани, величезного конструктиву в перші два місяці роботи парламенту не варто очікувати. Оскільки всі партії, представлені в Раді, вже щосили занурилися у виборчу кампанію, є ризик того, що сесійна зала перетвориться на майданчик для агітації і передвиборних дебатів.