Спасибі, Шева або спогади про "Царя" (фото, відео)

70-а хвилина матчу Україна - Англія. Боковий суддя піднімає електронну табличку з номерами 22 і 7. Марко Девіч залишає поле. На його місце виходить Андрій Шевченко. 35-літній форвард, участь якого в матчі була під великим питанням - рідина в коліні. Але він не міг не вийти. Адже це був його останній матч за збірну.

Можливо, як сказав сам Шева, він ще зіграє в товариському матчі. Але офіційне прощання відбулося. Легенда, ціла епоха українського футболу закінчилася. І є сенс, згадати цю епоху.

Згадувати величезну кількість значущих футбольних подій, пов'язаних з Андрієм Шевченком, не хочеться. Це приносить тексту "траурне" забарвлення. А що хочеться, так це згадати кілька особистих речей, які відбувалися в житті.

У 98 році, коли Україна грала відбір до чемпіонату Європи, у нашої команди зібрався відмінний склад. І головною зіркою тієї України був - Шева. І саме з його легендарного гола почався захід талановитого голкіпера Філімонова. Пам'ятаю, тоді це було так смішно...

Коли Шева перейшов у "Мілан" за 25 млн доларів, пів-Києва перемкнулося на вболівання за "россо-нері". Тоді Серію А ще показували по одному з державних каналів, і матчі саме "Мілана", чомусь, збирали найбільшу аудиторію.

А в травні 2003, коли "Мілан" і "Ювентус" грали у фіналі Ліги Чемпіонів, саме одностайний крик "Шева-а-а!" з усіх вікон пам'ятається найкраще. Як проходила гра, хтось пам ' ятає? Я - ні. Зате пам'ятаю цей відчайдушний крик і обійми Діди.

А ще 2006 рік. Наша збірна пробилася на чемпіонат світу. І майже непомітний по грі, але найважливіший на полі Шева.

А потім загальне розчарування від переходу в "Челсі". "За грошима поїхав", - думали всі. Не знаю, що там в Лондоні відбулося з Шевою, але не заграв він там. Хоч і забивав.

А потім повернення в "Динамо". І його сльози після матчу з Грецією. Тоді Андрій, мабуть, думав, що на великому турнірі він більше не зіграє. Але він вирішив, що саме Євро-2012 стане останніми матчами в його міжнародної кар'єри. І він тримав себе у формі. До 35 років. До віку, коли рідко хто з гравців, тим більше форвардів, дограє на високому рівні. Він дограв. Крізь травми, крізь усе, що могло йому заважати.

А потім було Євро. І матч зі Швецією, який ми всі пам'ятаємо. І пам'ятаємо, що в ньому зробив Шевченко.

Андрій, для нас ти зробив дуже багато. Ти довів, що в Україні є великі гравці. Що вони можуть вигравати "Золоті м'ячі" і Лігу Чемпіонів. Що українська збірна може досягати успіхів. І головне, що всього цього можна досягти своєю працею і завзятістю.

Спасибі тобі, Шева. Ти можеш йти. Їхати в США чи Канади, в які тебе відправляють. Ти маєш право на все. Хоч Катар або Саудівська Аравія. Або Китай, разом з Дрогба.

Спасибі тобі.