Кілька днів тому Єрусалим і Абу-Дабі оголосили про підписання всеосяжної угоди щодо нормалізації відносин. Ймовірно, ми спостерігаємо початок нової ери близькосхідних відносин. Подібної сенсації на Близькому Сході не траплялося з 1979 року, коли Ізраїль уклав мирний договір з Єгиптом, що поклав початок дружнім стосункам двох країн, які до цього багато разів воювали, пише у колонці для РБК-Україна експерт в області пацієнт-менеджменту Першого медичного центру Тель-Авіва Роман Гольдман.
Прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заявив: "Цей договір включає встановлення повних дипломатичних відносин, обмін послами, великі інвестиції, які принесуть величезну користь ізраїльській економіці, особливо в період пандемії, торгівлі, туризму і прямому авіасполученню між Тель-Авівом і Абу-Дабі. ОАЕ зроблять великі інвестиції в розробку вакцини проти коронавірусу в Ізраїлі. Ми будемо співпрацювати у сфері енергетики, водних ресурсів, екології та багатьох інших областях. Це дуже важливо для нашої економіки, для економіки регіону, для нашого майбутнього".
Цінність угоди вже в самому його факті. У Ізраїлю ніколи не було ніяких офіційних відносин з країнами Перської затоки, які протягом десятків років підтримували ворогів Єрусалиму. Але, схоже, часи змінилися.
Однією з важливих причин цієї угоди став Іран, точніше маніакальне прагнення ісламської республіки домінувати в регіоні. Тегеран намагається створити на Близькому Сході "шиїтську дугу" від Ємену до Лівану. Це загрожує безпеці країн багатьох країн регіону, і та ж Саудівська Аравія веде затяжну війну з єменськими повстанцями-хуситами, яких підтримує Іран. Конфлікту персів і арабів вже більше тисячі років, і євреї виявилися, як це не парадоксально, на боці арабів. Кращої ілюстрації до приказки "Ворог мого ворога — мій друг", не можна і придумати.
В країнах Перської затоки, а здебільшого — це монархії, прийшли до влади молоді лідери-прагматики. Мохаммед ібн Заїд в Еміратах або Моххамед бін Султан в Саудівській Аравії. Вони зрозуміли, що дружити з Ізраїлем не тільки вигідно, але і престижно. Білий Дім підтримує Єрусалим, Трамп називає себе другом Нетаньягу — арабська психологія влаштована так, що вигідніше дружити з сильним.
Втім, справа не тільки в престижі й безпеці.
"У нас гроші — у вас технології", заявив один з нафтових шейхів на зустрічі з ізраїльськими підприємцями.
Ізраїль — це Клондайк стартапів, яких, за міжнародними рейтингами, найбільша кількість на душу населення
Емірати вже заявили, що готові, наприклад, інвестувати у створення вакцини від COVID-19, роботи над якою в єврейській державі просуваються швидко й успішно. Технології очищення води, енергозбереження, військові та медичні - це самий мінімум, який Єрусалим може запропонувати своїм новим партнерам. Плюс туризм, ізраїльтяни дуже люблять їздити по світу — перспективи відкриваються захоплюючі.
Далі питання: а в чому підступ? Адже по-іншому на Близькому Сході не буває. Це великий базар, де потрібно торгуватися.
За заявою Трампа, який є головним натхненником угоди — Ізраїль відмовиться від анексії палестинських територій в обмін на відносини з Еміратами. Це вже викликало бурю в самому Ізраїлі. Радикальні представники політичного табору звинуватили Нетаньягу в зраді національних інтересів. Мовляв, обіцяв анексію і відмовився від неї. На думку сходознавця Діни Лиснянської, можливо, це був дуже хитрий політичний хід ізраїльського прем'єра. Невдалу анексію він розміняв на реальну угоду з однією з найвпливовіших країн регіону.
Фото: Роман Гольдман, експерт в області пацієнт-менеджменту, Перший медичний центр Тель-Авіва
Угода має бути підписана у Вашингтоні за три тижні, і Емірати стануть першою країною Перської затоки, жителям якої дозволять відвідувати Храмову гору в Єрусалимі, де знаходиться третя за значущістю мусульманська святиня, мечеть Аль-Акса. І тоді прикладу Абу-Дабі можуть послідувати інші арабські держави, нікому вже не доведеться бути першим.
Тут додається й турецький фактор — Анкара хоче бути головною державою регіону, співпрацює з Іраном, найлютішим ворогом Абу-Дабі та Єрусалиму і вимагає контролю над святинями Єрусалиму. Питання стоїть так: при чиєму посередництва буде забезпечений доступ мусульман регіону до Храмової гори: Туреччини або країн, які безпосередньо домовляться з Ізраїлем.
Про палестинців як ніби забули, що викликає у них цілком зрозуміле обурення, адже на тлі угоди, їх конфлікт з Ізраїлем відразу став малозначним. Рамалла щось роздратовано пробурчала, мовляв, нас зрадили, її підтримав Тегеран — це ніж у спину палестинців. Але Ізраїль більше цікавила реакція, наприклад, Єгипту, чий лідер Ас-Сісі заявив, що благословляє обидві сторони угоди. Очікується, що до кінця року кількість країн регіону, бажаючих встановити дипломатичні відносини з Ізраїлем, збільшиться. Так що, якщо через три тижні на угоді з'являться підписи лідерів двох країн — воно увійде в історію дипломатії.
Але є ще один важливий момент, який поки не коментують політологи. Несподіваним каталізатором ситуації стала світова пандемія коронавірусу. Виявилося, що перед інфекцією рівні всі – бідні та багаті, молоді та старі, євреї та араби. І перед обличчям зовнішньої загрози у вигляді небезпечного захворювання виявилося, що необхідні скоординовані дії, і незалежно від раси, гендеру та віросповідання. Ізраїльська медицина в ці місяці стала локомотивом співробітництва в регіоні: літаки з медикаментами та медичною технікою, конференції та обмін даними між вірусологами.
Співпраця в галузі медицини показало багатьом арабським країнам, що спільна робота з Ізраїлем вигідніше, ніж затягнувся на десятиліття конфлікт
Весь світ, буквально затамувавши подих і відклавши старі чвари, стежить за успіхами й невдачами лікарів.
Також і фахівці Першого медичного центру Тель-Авіва щодня не тільки ведуть прийом пацієнтів, в тому числі й онлайн, але і проводять численні консультації для Міністерств охорони здоров'я різних країн. Таке співробітництво стирає кордони та усуває розбіжності. Те, що медицина, de facto, стала основою для об'єднання світу, дозволяє дивитися в майбутнє з надією!