Рада Євросоюзу затвердила введення нафтового ембарго відносно Ірану
Рада Євросоюзу на рівні міністрів закордонних справ затвердила введення нафтового ембарго відносно Ірану з 1 липня 2012 р., передає Reuters з посиланням на представників дипломатичних кіл ЄС.
Поставки нафти з Ірану будуть заборонені у відповідь на відмову Тегерана припинити "чутливі" ядерні розробки.
Офіційної заяви ЄС за підсумками сьогоднішнього засідання глав МЗС поки не опубліковано.
Зазначимо, в суботу 21 січня ц.р. французький Президент Ніколя Саркозі закликав Європейський союз ввести ембарго на закупівлю іранської нафти і заморозити закордонні рахунки Центробанку Ірану. Французький лідер також закликав зробити все можливе, щоб уникнути військового вторгнення, яке може викликати "війну і хаос" на Близькому Сході та за його межами.
Нагадаємо, Іран погрожує заблокувати судноплавство в одному з ключових морських шляхів в Ормузькій протоці у відповідь на введення нафтового ембарго.
Раніше, 9 грудня 2011 р. Лідери 27 держав Євросоюзу доручили міністрам закордонних справ країн-членів союзу завершити роботу над новим пакетом санкцій проти Ірану у січні 2012 р. Серед інших заходів Євросоюз планував ввести заборону на імпорт іранської нафти.
"Ми доручили глав МЗС завершити роботу над санкціями вже в наступному місяці", - заявив тоді голова Європейської ради Херман ван Ромпей після закінчення дводенного саміту ЄС в Брюсселі. Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансового обмежить Тегеран в ядерних розробках.
У раді вважають, що, компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадало на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Ростам Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти має виключно політичний характер. При цьому Тегеран продовжує стверджувати, що його ядерні дослідження носять виключно мирний характер.
12 січня ц.р., США ввели санкції відносно трьох міжнародних енергетичних компаній за співпрацю з Іраном. Раніше, 1 січня 2012 р. Президент США Барак Обама затвердив оборонний законопроект, в який увійшли нові санкції проти Ірану. Згідно з новим законодавством, США припиняє всі операції з фінансовими інститутами і компаніями, які так чи інакше співпрацюють з Центробанком Ірану. Закон спрямований головним чином на скорочення доходів Тегерана від торгівлі нафтою.
17 січня Данія як голова Євросоюзу запропонувала ввести повноцінне нафтове ембарго відносно Ірану з 1 липня 2012 р. - після закінчення періоду відстрочки, узгодженого для діючих контрактів з Тегераном.
Крім того, відносно Ірану діють односторонні санкції США, Великобританії і Канади, спрямовані проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції підтримує введення нових, "безпрецедентних" санкцій, у тому числі заморожування активів Центрального банку Ірану, а також припинення закупівлі іранської нафти. Напередодні влада Японії висловила готовність скоротити імпорт іранської нафти.
Причиною нових санкцій став доповідь МАГАТЕ, в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині. 21 листопада 2011 р. велика Британія вирішила ввести додаткові санкції у зв'язку з ядерною програмою Ірану. Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив про припинення всіх справ з іранськими банками. Це викликало хвилю протестів і невдоволення в Ісламській Республіці. Демонстрації переросли в погроми. 29 листопада іранські студенти напали на посольство Великобританії. Вони захопили і кілька годин утримували будинок британської місії в Тегерані і спалили прапор Сполученого Королівства.
