абсолютно неправильно говорити, що "Нафтогаз" отримав прибуток завдяки зростанню тарифів

Якщо минулий рік газовий монополіст "Нафтогаз України" завершив зі збитком в 25 млрд гривень, то за результатами 9 місяців 2016 року компанія демонструє  чистий прибуток майже на аналогічну суму - до 25,5 млрд гривень. При цьому вперше за 6 років компанія не отримувала бюджетне фінансування. Левова частка прибутку НАКу – виручка за транзит газу, який в цьому році збільшився на 10-12 млрд кубометрів. Допомогло компанії і зростання тарифів на послуги газо - і теплопостачання для побутових споживачів. Це дозволило НАКу не фінансувати за рахунок прибутку збиткову діяльність від продажу газу. В "Нафтогазу" обережно прогнозують, що фінансовий план на 2016 рік буде виконаний, і компанія завершить рік з прибутком понад 20 млрд гривень. Куди НАК "Нафтогаз України" має намір витратити отриманий прибуток, про борги компанії та її контрагентів, про те, коли відбудеться розподіл компанії за видами діяльності, і як зміниться структура фінансів НАКу в 2017 році, а також про те, навіщо компанії піднімати зарплати топ-менеджменту в інтерв'ю РБК-Україна розповів фінансовий директор "Нафтогаз України" Сергій Коновець.

- Чому фінплан НАК «Нафтогаз України» на 2016 рік затверджується в кінці листопада поточного року, а не в минулому році?

- Для компанії "Нафтогаз України" це, на жаль, погана традиція. В минулому році у нас фінансовий план на 2015 рік був затверджений у 20-х числах грудня. Тобто, зараз у порівнянні з минулим роком навіть вийшло швидше. У 2014 році була аналогічна ситуація. Причин цьому безліч. Поточного року, наприклад, ми не змогли випустити за межі компанії фінплан до квітня, оскільки уряд тільки в кінці першого кварталу прийняло рішення, якою буде ціна газу для побутових споживачів і теплокомуненерго. Зрозуміло, до того моменту, поки у нас не було розуміння, якою буде ціна газу, сенсу відправляти фінплан міністерства на погодження не було.

- тобто, виходить, що поки ви очікуєте того чи іншого рішення уряду компанія працює наосліп?

- Ні, звичайно. У нас вже були такі роки, коли компанія працювала без затвердженого фінансового плану. У таких випадках накладаються обмеження на здійснення певних витрат. Наприклад, ми не можемо до затвердження фінплану здійснювати капітальні інвестиції, не можемо користуватися консалтинговими послугами. Це зв'язує руки.

Коли Кабмін встановив ціни на газ, ми склали фінплан і направили його до міністерства. Чотири рази нам його повертали, ми його погоджували з відомствами, враховували їх рекомендації. Цей процес тривав протягом трьох кварталів, ми враховували всі зауваження, які тільки можливі. Оскільки ми формували фінплан у квітні-травні, коли вже була визначена ціна на газ для певних категорій споживачів, то в цьому фінплані відображено факт першого кварталу і план до кінця року. Не можна сказати, що ті цифри у фінплані, які затвердив Кабмін 30 листопада, будуть повністю співпадати з нашими фактичними результатами за рік.

- А коли планується затвердити фінансовий план на 2017 рік? Адже за ціною на газ вже є ясність.

- насправді немає ясності, тому що не зрозуміло, чи буде продовжено механізм спеціальних зобов'язань по ціні на газ для населення і ТКЕ, а також по ціні на газ, який «Нафтогаз» купує у "Укргазвидобування", або з 1 квітня 2017 року стане ринкова ціна.

Крім того, на сьогодні відбувається узгодження розміру капітальних інвестицій підприємств "Нафтогазу" з наглядовою радою компанії. Планується, що остаточне рішення в цьому питанні будуть прийняті до кінця першого кварталу 2017 року. Всі ці рішення суттєво будуть впливати на показники фінансового плану. Як тільки з'явиться ясність у цих питаннях, ми почнемо погоджувати фінплан з міністерствами для винесення його на затвердження урядом.

- За планом у вас фінрезультат за підсумками року 21,3 мільярда гривень. Перше півріччя ви завершили 21,8 мільярдів. Якщо спиратися на результат дев'яти місяців, які фінпоказники будуть до кінця року?

- згідно із затвердженим планом перше півріччя 2016 року, ми повинні були закінчити з прибутком у 19 мільярдів гривень. За результатами дев'яти місяців з урахуванням прогнозу на четвертий квартал, можна сміливо сказати, що у нас буде перевиконано планований результат.

- В чому причини перевиконання?

- Складаючи фінплан у другому кварталі, ми закладали прогноз курсу гривні до долара 26,7, і він був зафіксований у програмі МВФ. Але за фактом гривня не так сильно девальвувала, і по році у нас збиток від курсових різниць прогнозується на 2 мільярди гривень менше, ніж ми планували. Ще 2 мільярди гривень – це результат істотного в порівнянні з планом збільшення обсягу транзиту. Тобто, це два фактори, які від "Нафтогаз України" не залежали.

- Наскільки порівняно з планом за результатами року буде перевищено обсяг транзиту?

- Фактичні обсяги транзиту на 10-12 мільярдів кубометрів будуть більше запланованих (планувався транзит в обсязі 70 мільярдів кубометрів, а за фактом буде 80-82 мільярдів гривень). Це не тільки вплине на істотне збільшення прибутку НАК "Нафтогаз України", а й матиме значний позитивний ефект на податкові надходження в держбюджет і суму сплачених компанією дивідендів у майбутньому році.

- Який обсяг дивідендів планується перерахувати в 2017 році?

- До держбюджету 2017 року вже закладено, що сума дивідендів складе 50 відсотків від суми чистого прибутку 2016 року відповідно до фінансового плану. Але знову ж таки, дивіденди нараховуються на фактичну прибуток, підтверджену аудитом. І, якщо прибуток буде більше, то і сума сплачених дивідендів зросте.

- Давайте поговоримо про прибуток більш докладно. Минулий рік "Нафтогаз" завершив зі збитками в 25 мільярдів. За результатами першого півріччя 2016 року НАК отримав прибуток у майже 22 мільярди гривень. Раніше ви говорили, що левова частка такого фінрезультату сформувалася завдяки зростанню обсягів транзиту. Які ще чинники формували позитивну динаміку?

- У фінзвітності за дев'ять місяців у розділі "Сегменти діяльності" ви зможете чітко побачити два основних джерела: прибуток від транзиту природного газу - 19,8 мільярдів гривень, і прибуток від його реалізації - 4,7 мільярда гривень. В попередні періоди була така тенденція: ми отримували чималий прибуток від транзиту газу, але її було недостатньо для того, щоб покрити колосальний збиток, сформований від продажу газу побутовим споживачам і теплокомуненерго. Тобто, відбувалося постійне крос-субсидування одного виду діяльності за рахунок іншого. Фінансовий результат від торгівлі газом довгі роки був негативним: навіть якщо ми отримуємо якусь валовий прибуток від торгівлі газом, вона нівелюється суттєвими сумами процентних витрат за кредитами (близько 8 мільярдів гривень за рік), які знову ж були взяті, щоб фінансувати збиткову діяльність з торгівлі газом. Важливо розуміти, що у фінзвітності за 9 місяців не відображено резерв сумнівних боргів, і він буде відображений у річній звітності, і, згідно з фінпланом, складе близько 4 мільярдів гривень. Приблизно на цю суму буде зменшено річний прибуток.

- Про якихось сумнівних боргах йде мова?

- Згідно облікової політики компанії та вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності, резерв нараховується на дебіторську заборгованість, яка сформувалася на початок року та протягом року не була погашена. Непогашення боргу протягом року, швидше за все свідчить, що у такого споживача газу серйозні фінансові проблеми і "Нафтогаз України" має всі підстави сумніватися в платоспроможності такого контрагента, тому такі борги називають сумнівними. І аудитори стежать, щоб ми, відповідно до облікової політикою, створювали резерв сумнівних боргів на кожну звітну дату. Відповідно, ми формуємо резерв, і на цю суму зменшується прибуток.

При цьому треба зазначити, що нарахування резерву не означає, що компанія не робить ніяких дій щодо стягнення цих боргів. Так, наприклад, в 2015 році "Нафтогаз" отримав близько 4 мільярдів гривень за боргами, на які був раніше нарахований резерв.

Левова частка резерву сумнівних боргів сформована за рахунок боргів ТКЕ за газ. На другому місці – борги облгазів, які постачають ресурс населенню. На сьогодні ми зобов'язані здійснювати продаж газу для потреб побутових споживачів, теплокомуненерго, релігійних організацій та Одеського припортового заводу, навіть при наявності боргів, відповідно до покладених на компанію спецобязательствами, що, звичайно, не сприяє зменшенню цих боргів.

У НАКу немає контролю за платіжною дисципліною кінцевих споживачів тепла та газу – ми працюємо з облгазами і теплокомуненерго. Ми розуміємо, що облгази і ТКЕ не можуть отримати штрафи і пені з побутових споживачів. Але, з іншого боку, ми зобов'язані платити відсотки по кредитах, які ми змушені брати з-за того, що облгази і ТКЕ не розраховуються з нами вчасно. За 2016 рік ми заплатимо близько 8 мільярдів гривень за обслуговування кредитів.

- Якщо вірити регулярних повідомлень "Нафтогаз України" останні кілька років платіжна дисципліна ТКЕ покращилася. Наскільки?

- Ми щотижня публікуємо статистику за розрахунками на нашому веб-сайті. Є регіони і компанії, які практично не мають боргів і розраховуються вчасно, є боржники, які не просто хронічно не платять, але і регулярно нарощують поточні борги. Платіжна дисципліна поліпшується, оскільки останні кілька років діє механізм автоматичних розрахунків за природний газ через рахунки зі спеціальним режимом використання (рахунки, на які надходять кошти споживачів комунальних послуг, і автоматично відбуваються відрахування "Нафтогаз України" ТКЕ за спожитий природний газ, - ред.). Хочу нагадати, що введення таких рахунків було однією з вимог МВФ. Цей механізм дозволив істотно поліпшити платіжну дисципліну. Після введення спецрахунків по багатьом компаніям заборгованість зменшувалася, або, принаймні, не збільшувалася. Зрозуміло, ми розуміємо, що є борги попередніх періодів, які складно виплачувати, а є ситуації, коли на тлі старих, нарощується нова заборгованість.

За 2012 рік ТКЕ відібрали без оплати 3,9 миллиардо кубометрів газу, за 2013 рік — ще 6,7 мільярдів кубометрів. Нам вдалося домогтися, щоб за 2015 рік відібраний "в борг" обсяг скоротився до 1,9 млрд кубометрів. "Нафтогаз України" не може не включати штрафи і пені в наші контракти з виробниками тепла і постачальниками газу.

- Але як же, наприклад, теплокомуненерго можуть не накопичувати борг, якщо в урядовій постанові №217 від червня 2014 року порядок спецрахунків прописаний таким чином, що при розрахунках ТКЕ за газ, спожитий у цьому періоді, НАК зараховує їх як сплату за старими боргами? Виходить, що в цій системі теплоенергетичні компанії завжди будуть вашими боржниками, і будуть потрапляти під штрафні санкції...

- По-перше, при розрахунках за постановою №217 враховуються не всі борги ТКЕ за газ перед нами, а тільки та їх частина, яка накопичилася з 1 вересня 2015 року Відповідно 217-му постановою проблема старих боргів ТКЕ не може бути вирішена, оскільки на 1 вересня 2015 ТКЕ вже було близько 15 мільярдів гривень боргів за газ перед нами без урахування штрафних санкцій.

По-друге, це ж не проблема "Нафтогаз України", що в період формування боргів тарифи на тепло, встановлений для теплокомуненерго регулятором (НКРЭКУ, - ред.) за участю місцевої влади не покривали їх витрати, а рівень збору платежів з населення був не повним. Вийшло, що ця ситуація була не нами створена, але в підсумку її переклали на плечі "Нафтогазу".

Нещодавно був прийнятий закон, в якому йдеться про реструктуризацію заборгованості теплокомуненерго за спожитий газ (закон №1730-19 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств за спожиті енергоносії", - ред.).

У цьому документі прописані механізми реструктуризації старої заборгованості, накладення мораторію на нарахування штрафів і пені та списання штрафів, які продовжують накопичуватися із-за старих боргів. Ми розуміємо, що, не звільнившись від старого боргового тягаря, теплокомуненерго будуть весь час накопичувати заборгованість. Крім реструктуризації заборгованості, уряд прийняв ще цілий ряд інших ініціатив – розстрочка платежів за послуги опалення, регуляторний зниження ціни на газ для виробництва тепла для бюджетних організацій і ряд інших.

У всіх цих ініціатив є одна спільна риса – усі фінансовий тягар лягає на "Нафтогаз". Я вже говорив, що з-за того, що з нами енергетичні підприємства не розраховуються за газ у повному обсязі, ми щороку сплачуємо близько 8 мільярдів гривень відсотків за кредитами. "Нафтогазу" жоден банк не сказав: "ми пробачимо вам відсотки за кредитом, оскільки ваші контрагенти не розрахувалися вчасно і ви не можете отримати з них штрафи". І виходить, що в результаті НАК несе всі ці витрати.

Оскільки ця ситуація була спочатку створена державою, ми пропонували, щоб ТКЕ реструктуризували борги, їм списали штрафи, але не повністю за наш рахунок, а у НАКу теж би відбувалося певне списання частини боргу держбанкам. Але цього не сталося. При цьому нам багато говорять, мовляв, ви ж прибуткові, ось за рахунок прибутку і покриєте все. Але тоді ми знову повертаємося до згубної практики крос-субсидування одних видів діяльності за рахунок інших. Адже прибуток державної компанії належить всьому народу, і цей прибуток можна було б через дивіденди розподілити по-іншому, наприклад, на потреби медицини або армії, а не на покриття збитків ТКЕ.

- Яка в загальних показниках прибутку частка від продажу газу?

- Якщо говорити про прогноз на 2016 рік, то в сегменті оптової торгівлі газом ми вийдемо на невелику прибуток – близько 1-2 мільярдів гривень (з урахуванням нарахованого резерву сумнівних боргів). 90 відсотків загальної чистого прибутку, як я вже говорив, – прибуток від транзиту. І зовсім неправильно говорити, що "Нафтогаз" отримав прибуток завдяки зростанню тарифів. Це не так. Просто раніше прибуток від транзиту «з'їдався» збитками від продажу газу. А зараз наша прибуток від транзиту просто перестала перекривати збитки від діяльності з продажу газу, яка після зміни ціни перестала бути збитковою.

- Незважаючи на те, що компанія вийшла в прибуток, НАК продовжує відчувати серйозний дефіцит власних коштів. Він становить майже 19 мільярдів гривень. У чому причина?

- насправді дефіциту немає. Це питання семантики, що ми називаємо "дефіцитом". Довгий час "Нафтогаз" був не тільки збитковою, але і колосально дефіцитної компанією, яка фінансувалася за рахунок держбюджету. Тому МВФ в якості цільових показників для України відстежує не лише розмір дефіциту бюджету, але і сукупний дефіцит бюджету та "Нафтогазу". У технічному Меморандумі з МВФ навіть наведена методика, відповідно до якої розраховується касовий дефіцит "Нафтогазу".

Мінфін, як міністерство, яке відповідає за виконання Меморандуму з МВФ, багато років тому наполіг на прийнятті фінплану для НАКу не тільки за формами, передбаченими чинним законодавством, але і ввів форму "Основні показники руху грошових коштів". В цій формі і було використано поняття "дефіциту", щоб демонструвати, яка у компанії потреба у фінансуванні. Ця потреба покривалася за рахунок дотацій з бюджету або за рахунок залучення нових кредитів.

тобто, в даному випадку, термін "дефіцит" - це умовний застарілий термін, і ми його вживаємо тільки в додатковій формі фінплану, запропонованої Мінфіном. Якщо говорити про загальноприйнятої міжнародної практики складання фінансової звітності, яку ми використовуємо, то 2016 рік є бездефіцитним для нас. 18,9 мільярдів гривень, які ми вказали у фінплані під терміном "дефіцит", включає всі наші чисті надходження від операційної діяльності, мінус планове погашення кредитів. Якщо враховувати тільки результат операційної діяльності, як це прийнято у світовій практиці, то у Нафтогазу немає дефіциту.

- Якщо це виключно умовний термін і немає дефіциту в 18,9 мільярдів, то чому в пояснювальній записці до фінплану на 2016 рік, який ви подали на Кабмін, вказується, що частково дефіцит буде погашатися за рахунок кредиту ЄБРР у 300 мільйонів доларів? Однак спочатку цільове призначення кредиту була закупівля газу.

- Зверніть увагу, що в документі є графа "Повернення кредитів" - майже 41 мільярд гривень. А залучено кредитів на близько 21 мільярд гривень, і якщо говорити про реальний дефіцит або профіцит, то графа "Повернення кредитів" не повинна враховуватися, тоді ви побачите, що у компанії профіцит плюс 22 мільярди гривень. За методикою Мінфіну, яка застосовується багато років, дефіцит, грубо кажучи, визначався як різниця між усіма надходженнями та тим, що нам потрібно заплатити (включаючи планове погашення кредитів). Покриття цього дефіциту – це кошти бюджету, або нові кредити. Мова йде не тільки про позику ЄБРР, але і про всіх залучених нових позиках. Але по факту, ми погашаємо більше, ніж ми беремо кредитів, тому дефіциту у нас немає.

- Який у "Нафтогазу" зараз кредитний портфель?

- Загальний кредитний портфель до кінця року складе близько 66 мільярдів гривень, стільки ж, скільки було на початок року. Заборгованість за кредитами не змінилася із-за девальвації гривні, якщо взяти цю ж заборгованість у доларовому еквіваленті, то на початок року вона становила 2,8 мільярдів доларів, а на кінець року прогнозується у сумі 2,5 мільярдів доларів.

Цільове використання, якщо ми говоримо про "Нафтогазі" як окремій юридичній особі, а не про групу компаній - це завжди позики, залучені на закупівлю газу. Якщо говорити про наших дочірніх компаніях, то вони залучають кредити для капітальних інвестицій.

- Кабмін затвердив надання держгарантій МБРР (підрозділ Світового банку) на суму 500 млн доларів за зобов'язаннями НАК "Нафтогаз України" перед Citibank і Deutsche Bank. Тобто, Світовий банк безпосередньо гроші "Нафтогаз України" не видає, а надає їх іншим комерційним банкам, а перед СБ за компанію доручається уряд?

- Так, це так. Потрібно розуміти, що Світовий банк - міжнародна фінансова організація. Але на відміну від інших МФО, наприклад, ЄБРР, статуту Всесвітнього банку не передбачає прямого кредитування юридичних осіб, тільки кредити урядам держав. Але Світовий банк може видавати гарантію на інші фінансові інститути. Відповідно, єдина можливість, при якій НАК може отримати фінансування від Світового банку, - це надання гарантій на який-небудь інший комерційний банк. В даному випадку, мова йде про консорціум двох комерційних банків - Citibank і Deutsche Bank. А Світовий банк при цьому одержує від уряду України суверенну гарантію.

- Коли будуть підписані кредитні договори і НАК зможе почати закупівлю газу за ці гроші?

- Всі кредитні договори знаходяться в стадії остаточного узгодження, і до кінця року планується підписання. У січні-лютому 2017 року ми плануємо розпочати закупівлю газу, використовуючи цей кредит.

- Чому потрібна така складна схема? Адже "Нафтогаз" може взяти кредит у цих європейських банків під держгарантії, наприклад?

- На жаль, жоден комерційний банк не готовий надати "Нафтогазу" нові кредити на прийнятних умовах, навіть під держгарантії, - кредитний рейтинг України і "Нафтогазу" зараз невисокий. Тому єдина можливість отримати для нас цей займ - під гарантію Світового банку. Що означає ця гарантія? Якщо ми не розраховуємося, існує декілька механізмів забезпечення боргових зобов'язань. Один з них - спрямувати частину нашої виручки, отриманої від споживачів газу, на погашення кредиту. Але в найгіршому випадку вступає в силу гарантія Світового банку, який покриє цей займ. Потім Всесвітній банк звертається до уряду України, і держава погашає цей борг. По іншому ця схема не працювала б, оскільки Світовий банк не давав гарантію на комерційні банки без держгарантії уряду України, а ті, у свою чергу, не давали б нам позику без гарантії СБ.

- Чому Світовий банк може надати цей кредит не через інші банки, а уряду України під держгарантії?

- Тоді б цей займ був би в межах ліміту макрофінансової допомоги. У цієї допомоги для України є загальний ліміт за всіма програмами. І в рамках цієї угоди, Європейський інвестиційний банк поступився частину свого ліміту Всесвітнього банку по деяким своїм інфраструктурних проектів, за якими поки ще неясно, коли вони будуть фінансуватися. Таким чином, Світовий банк отримав додаткову квоту, яку він зміг поширити на нашу угоду. Вигода цієї угоди для України в тому, що ми не зменшуємо загальний ліміт макрофінансової допомоги України у Світовому банку, а позику йде як доповнення до неї. Адже уряд дуже чітко визначила параметри фінансової допомоги "Нафтогазу", і в цьому році було чітко прописано, що компанія не буде отримувати ні копійки з держбюджету. І ми рухаємося в цьому руслі. Більше того, ми - найбільший платник податків у країні. Але допомога у вигляді державних гарантій на якийсь час збережеться. Після того, як будуть повністю повернені кредити Світового банку, ЄБРР і планована в 2017 році аналогічна угода з IFC (Міжнародна фінансова корпорація, що входить в структуру СБ, - ред.) на суму близько 150 млн доларів, "Нафтогаз" буде повністю розраховувати на свої сили. Ми плануємо погасити позики до 2019 році.

- Закупівлю газу НАК буде оплачувати за рахунок кредитних коштів. Тоді на які цілі буде витрачено прибуток?

- Це питання також пов'язаний з планом на 2017 рік. У нас є три варіанти, куди компанія може спрямувати зароблені кошти. Один з них – вкластися в нові проекти, наприклад, у розвиток і буріння нових газових свердловин, розробку родовищ, або в проекти, пов'язані з енергоефективністю. Другий - направити кошти на погашення кредитів, в тому числі держбанкам. І третій варіант - виплатити дивіденди до держбюджету. В якій пропорції буде розподілений прибуток за цими напрямками – питання, який зараз узгоджується з наглядовою радою компанії та остаточно буде вирішено урядом при прийнятті фінплану.

-Наскільки я розумію, з пропорцією за дивідендами є ясність – 50% від прибутку...

- Зараз у бюджеті 2017 року закладено саме такий параметр. Але в цілому, питання дивідендів - це не питання до менеджменту "Нафтогазу". Скільки скажуть, стільки і заплатимо. Ми зможемо використовувати тільки ту суму, яка у компанії залишиться після виплати дивідендів. Питання погашення кредитів або інвестицій у капітальні проекти теж важливий, і ми зараз з наглядовою радою працюємо над пріоритетами і розробкою середньостроковій і довгостроковій стратегії, а також детального інвестиційного плану. Коли ми погодимо це з наглядовою радою, тоді ми зможемо визначитися як розпорядитися залишилася після сплати дивідендів прибутком.

- І все-таки, які у НАКа плани по вкладеннях у розвиток внутрішнього видобутку?

- Наші плани вже були презентовані в рамках Програми ПАТ "Укргазвидобування" "20/20": наростити видобуток газу до 20 мільярдів кубометрів до кінця 2020 року. Ці плани досить амбітні і вимагають істотних інвестицій у видобуток газу вже в 2017 році. Мова йде про десятки мільярдів гривень.

- Ви плануєте залучати кредити на інвестиції у внутрішню видобуток?

- В залежності від того, яким буде розмір цих капітальних інвестицій, буде зрозуміло, чи необхідно залучати додаткові позики чи нам вистачить тих грошей, які у нас є, і будемо ми надлишок коштів направляти на погашення вже існуючих позик. Тобто, куди ми направимо прибуток після сплати дивідендів, залежить від інвестиційного плану на найближчі п'ять років, перш за все, ПАТ "Укргазвидобуванню".

- А коли ви визначитеся з инвестпланом і стратегією розвитку?

- протягом найближчих місяців.

- В 2016 році компанія збільшила внутрішні витрати на зарплати членів правління, директорів, службові відрядження, на послуги транспорту, юридичні послуги. При цьому НАК збирається збільшувати заробітні плати менеджменту і в наступному році. Окрема графа в фінплані – це «витрати на послуги зовнішніх радників», залучення яких обумовлено рішенням наглядової ради від 13-14 липня 2016 року на інвестиційно-банківські послуги. На ці цілі планується витратити 7,3 миллионов доларів, з яких 3 миллионов – в цьому році. Що це за радники? І чому необхідно збільшувати і без того високі зарплати в НАКу?

- Є думка, що в бідній країні люди повинні отримувати низьку зарплату, тим більше в державних компаніях. Але довгий час деякі колишні керівники "Нафтогазу" отримали по тисячі доларів на місяць, при цьому купували вілли, дорогі автомобілі, літаки і навіть політичні партії. Ось тоді це нікого не бентежило?

- Моє питання не про старій команді, а про діючою. Зрозуміло, що зарплата менеджменту повинна бути гідною. Але вона й зараз далеко не маленька. Навіщо потрібно підвищувати зарплатний фонд компанії?

- Зарплата не повинна бути гідною, зарплата повинна бути конкурентним, якщо ви хочете побудувати нормальний прибутковий бізнес. Керівникові, який отримує ринкову "білу" зарплату, немає сенсу брати хабарі і «сидіти на відкатах». Навпаки, якщо ви як власник (я кажу про державу) наймаєте менеджера, наділяє його колосальними повноваженнями і відповідальністю, але платите зарплату в десятки разів нижче ринкової, ви створюєте цим грунт для корупції. Мало того, ні один висококласний менеджер до вас не піде, віддавши перевагу працювати в "білу" в приватному бізнесі. А прийдуть на низьку зарплату в основному потенційні корупціонери або непрофесіонали.

Якщо ви запитаєте, який рівень компенсації в держкомпаніях в будь-якій цивілізованій розвиненій країні, вам дадуть відповідь, що він такий, який дозволяє держкомпанії конкурувати за фахівців з приватним бізнесом. Це необхідно для того, щоб в компанію приходили працювати люди з хорошою освітою, досвідом роботи. І чому менеджер, який отримав гарну європейську освіту, працював у престижних іноземних компаніях і може якісно керувати державним підприємством, повинен отримувати зарплату у десять чи двадцять разів нижче ринкової? Айварас Абромавічус, будучи міністром економіки, підняв це питання. Вперше було прийнято постанову, якою уряд визначив, якою має бути зарплата керівництва і винагород щодо середньої зарплати в галузі. Відповідно, першими у нас вийшли на ринковий рівень зарплати членів правління компанії.

Використовуючи цей принцип, ми провели аналіз українського ринку з допомогою аудиторської компанії і почали наводити зарплати своїх співробітників до ринкового рівня. По багатьом позиціям їх не потрібно було піднімати, оскільки вони цілком відповідали цьому критерію. У деяких випадках, навпаки, довелося збільшувати, щоб залучити висококваліфікованих фахівців. Останні два з половиною роки я особисто зіткнувся з проблемою пошуку висококласного фахівця на посаду директора департаменту інформаційних технологій, тому що такі фахівці не будуть працювати на неринкову зарплату. Щоб залучити якісний персонал, не потрібно нічого платити більше, потрібно просто платити на рівні ринку. І це надає позитивний ефект на результати. Наприклад, Олег Прохоренко (голова правління ПАТ "Укргазвидобування", - ред.) вже кілька разів відпрацював свою зарплату тим, що прибрав кілька серйозних корупційних схем у сфері закупівель на підприємстві. Для держави вигідніше платити фахівця ринкову зарплату і отримувати значно більше прибутку.

- До кінця першого кварталу очікується рішення по одному з суперечок НАК "Нафтогаз України" і російського "Газпрому" в Стокгольмському арбітражі. Якщо рішення будуть позитивними для України, варто очікувати, що вже в наступному році компанія буде розділена за видами діяльності?

- В Стокгольмському арбітражі вже пройшли слухання, і перше рішення (за контрактом купівлі-продажу газу, - ред.) очікується вже в кінці березня, максимум в кінці квітня. А по транзитному позовом – у другому кварталі. Тобто, до цього моменту про анбандлинге (unbundling - поділ компанії за видами діяльності, - ред.) "Нафтогазу" мови не йде. Але нам ніщо не заважає готуватися до цього процесу. На рівні уряду працює робоча група з трьома підгрупами. Вже сформовано статутний капітал та затверджено статут нової компанії "Магістральні газопроводи України". Нам потрібно зрозуміти, якою буде роль європейських і американських компаній в управлінні українською ГТС.

Для цих цілей ми якраз хочемо найняти інвестиційний банк або інвестиційного радника, який і виступить посередником у переговорах між Україною та потенційними інвесторами. Можливо кілька варіантів залучення такого інвестора: або спільне управління, або ж концесія. Поки нам складно говорити, який з шляхів вибрано, у будь-якому випадку, це буде рішення уряду. Зараз ми формуємо фінансовий план на 2017 рік, виходячи з припущень, що анбандлинг буде проведено в кінці 2017 року, тобто, результати анбандлинга виявляться лише в 2018 році.

- Відповідно до рекомендацій МВФ, до квітня 2017 року буде діяти тимчасовий механізм коригування тарифів на газ. Далі – лібералізація ринку, у НАКу повинні з'явитися конкуренти у вигляді приватних газотрейдерів. Як це позначиться на фінансах "Нафтогаз України"?

- Спочатку МВФ рекомендував, що механізм спеціальних зобов'язань щодо вартості газу для населення буде діяти в перехідному періоді (до рішення Стокгольмського арбітражу, - ред.). Тобто, два опалювальних сезони. Проблема в тому, що діючий нині механізм субсидій "заточений" під одну компанію – НАК "Нафтогаз", яка продає через облгази газ для потреб населення. Згідно з вимогами МВФ, ми повинні лібералізувати ринок таким чином, щоб газ населенню могла продавати будь-яка компанія, що має відповідну ліцензію. Для цього необхідно провести монетизацію субсидій, хоча б часткову. Тому що чинний механізм субсидування не стимулює споживача до економії.

Зараз розробляються різні варіанти зміни механізму субсидування. І в залежності від того, яким він буде, ми будемо розуміти, як це позначиться на фінансах НАКу. Може бути так, що механізм спеціальних зобов'язань буде продовжено на якийсь час, що знову зажадає оновлення домовленостей з МВФ. Тоді наш статус-кво буде продовжений ще на один рік. У разі ж лібералізації ринку, виникне конкуренція, і споживач зможе купувати газ не тільки у "Нафтогазу". Адже одна з цілей реформи ринку як раз полягає в створенні конкуренції, яка забезпечить справедливу ринкову ціну газу для споживача.