Генеральна асамблея турецького парламенту схвалила 2 травня новий розклад президентських виборів. Перший тур виборів призначений на 6 травня, подальші виборчі дні - 9, 12 і 15 травня. Цей варіант "календаря" президентських виборів був запропонований парламентаріями фракції правлячої Партії справедливості і розвитку.
Очолювана прем'єром-міністром Тайіпом Ердоганом Партія справедливості і розвитку (ПСР) подала 2 травня до парламенту Туреччини і законодавчу ініціативу щодо проведення дострокових виборів в законодавчі збори 24 червня чи 1 липня, повідомила телекомпанія NTV. Рішення про проведення дострокових виборів було прийняте партією Т.Ердогана після того, як Конституційний суд Туреччини 1 травня визнав недійсним перший тур президентських виборів, які пройшли 27 квітня. Тоді не був набраний кворум у 367 депутатів, чого вимагає Основний закон. У голосуванні взяли участь на 6 парламентаріїв менше. Єдиним кандидатом у президенти Туреччини є очільник МЗС 56-річний Абдуллах Гюль. Це викликало масові хвилювання в Стамбулі - на вулиці вийшло майже мільйон громадян, вимагаючи світського президента. Також обіцяла втрутитися армія країни, яка підтримує позицію мітингуючих і виступає проти кандидата-ісламіста. Воєнне командування Туреччини користується певним впливом і не раз організовувало державні перевороти. А.Гюль відмовився зняти свою кандидатуру на пост президента, попри тиск з боку опозиції, армії і сотень тисяч жителів, які звинувачують діючий уряд у зв'язках з ісламізмом і бажанні змінити політичний курс на десекуляризацію держави.
Відразу після оголошення рішення Конституційним судом А.Гюль заявив про необхідність швидкого проведення дострокових виборів до парламенту, а також запропонував всенародно обирати голову держави. За нині чинною турецькою Конституцією, Президента обирає парламент. "Необхідно терміново провести дострокові вибори до парламенту і вибрати нового Президента шляхом всенародного голосування", - заявив А.Гюль журналістам.
Політологи передбачають, що парламенту Туреччини, швидше за все, не вдасться нинішнім складом обрати Президента країни. "Єдиним шляхом виходу з політичної кризи є оголошення дати дострокових парламентських виборів", - заявив в середу в телеінтерв'ю старший експерт Євразійського центру стратегічних досліджень Муса Гюрбюз. Якщо А.Гюль все ж таки буде обраний, то в ситуацію, вважає політолог, може втрутитися армія. Опозиція, а разом з нею і військові, підозрюють, що ПСР, отримавши всю повноту влади, може покуситися на світський характер турецької держави. Не виняток, що підсумком політичної кризи може стати зміна Конституції Туреччини і перехід до всенародних виборів Президента. При цьому допускається, що в результаті всенародного волевиявлення може бути вибраний ісламіст.
А.Гюль зі студентських років брав участь в діяльності правих ісламістсько-націоналістичних організацій, зокрема, Національного турецького студентського союзу. Після військового перевороту в Туреччині в 1980 р. А.Гюль був заарештований. У наступні роки грав ключову роль в керівництві проісламської партії "Рефах", а потім в нащадку цієї партії - "Фазілят", з 1991 р. будучи членом парламенту. Після створення ПСР влітку 2001 р. став заступником голови партії. Експерти називають А.Гюля одним із провідних представників помірного крила турецького ісламізму. Після парламентських виборів 2002 р., коли щодо лідера ПСР Т.Ердогана ще діяла судова заборона займати державні пости, саме А.Гюль очолив кабінет міністрів Туреччини.
У історії Турецької Республіки армія тричі здійснювала військові перевороти - в 1960, 1971 і 1980 рр. Крім того, в 1997 р. саме під тиском генералітету пішов у відставку проісламськи налаштований голова уряду Туреччини Неджметтін Ербакан.