Питання виживання наших футбольних команд стоїть у нинішніх непростих економічних умовах гостро. Як зберегти чемпіонат України серед восьми найкращих європейських першостей - у матеріалі РБК-Україна.
Зараз по безлічі причин народ бідує, і при зростанні цін на футболістів у світі, у нас зараз ніхто не зрозуміє, якщо умовний "Шахтар" купить умовного Бернарда за 25 млн євро. Та хоч доларів! Та що там "Шахтар" або "Динамо", якщо газпромівський "Зеніт", який не мав раніше ніяких фінансових обмежень і який міг витратити на Халка 55 млн, а на Вітселя - 40, вражає Європу своєю акуратністю у витратах. За останні два сезони, протягом яких там змінився тренер, найдорожчий іноземець (пограв у "Дніпрі" бразилець Жуліано) обійшовся "Зеніту" лише у 7 млн євро.
З іншого боку, очевидно, що і раніше, і зараз за будь-якого легіонера, тільки щоб він сюди приїхав, треба було переплачувати. Плюс платити таку зарплату, яка йому у попередньому клубі не снилася. У нинішніх же умовах платити футболістам багато, а то й "занадто багато" у клубів немає ні найменшої можливості.
Тому у 2016 році клуби нашої прем'єр-ліги взагалі не купували новачків, посилюючись футболістами, які вже були на контракті і грали в інших клубах в оренду або ж підписуючи вільних агентів.
Варто визнати, що солідного поповнення немає і бути не може. Іноземні зірки, які ще грають в Україні, бажають піти. Наприклад, Тайсон ставить "Шахтарю" ультиматум: мовляв, я готовий підписати новий контракт з "Шахтарем", якщо він віддасть мене в оренду в Бразилії, а інакше після закінчення контракту я піду безкоштовно.
І хтось може засудити вибір того ж Тайсона, якому стало просто нецікаво грати у нашому чемпіонаті? Раніше за місця у "двійці" (від України дві команди претендує на участь у Лізі чемпіонів) претендували чотири команди: "Динамо", "Шахтар", "Дніпро" і "Металіст"; був міцний "Чорноморець", який вийшов до плей-офф Ліги Європи. Зараз ситуація змінилася у гіршу сторону - харківського клубу взагалі немає, а "Дніпро" тільки і рахує бали, які з нього ще можуть зняти з причини неплатежів і заборгованостей. Так що боротьба у чемпіонаті повертається до протистояння двох команд - "Динамо" і "Шахтаря", які самі по собі стали набагато слабкіше. Стало бути, чемпіонат України різко здає свої позиції.
Купівля гравців могла б не так сильно впливати на силу команд, якби у нас була розвинена селекційна мережа, яка дозволяє нашим клубам, подібно командам Португалії, вишукувати таланти у Південній Америці, привозити їх, відшліфовувати і перепродавати у три рази дорожче. Але футбольні школи наших команд не користуються такою славою, як школи "Андерлехта" і "Аяксу", куди з'їжджаються таланти з Північної та Східної Європи, Африки.
Йти югославським шляхом - теж не найкращий шлях. Серби виграли останній молодіжний чемпіонат світу, і там, як і в Хорватії, виживання клубів побудовано на вихованні ними талантів. Своїх талантів. Але чи пройде цей номер у нас? Не думаю. В Україні професія дитячого тренера перестала бути дохідною і престижною. І ситуація не зміниться, якщо не зобов'язати клуби виплачувати тренеру, який підготував гравця, хоча б невелику суму.
А по-друге, навіть Хорватія, на вихованні та продажах своїх талантів не одну собаку з'їла, у таблиці коефіцієнтів УЄФА (по ній судять про силу чемпіонату), йде тільки на 16-му місці, а Сербія і зовсім на 28-му. Україна утримує восьму позицію.
Але боюся, з таким регресом протримається вона у вісімці, максимум, пару років. Поки невідомо, як далеко у плей-офф Ліги Європи пройде наш єдиний представник - донецький "Шахтар", але на даний момент нинішній єврокубковий сезон для України найгірший з 2008 року. Якщо не буде припливу сильних легіонерів, ситуація буде тільки погіршуватися.
У нинішніх же умовах не доводиться чекати припливу сильних іноземців, гравців збірних Бразилії, Голландії, Португалії, які приїжджали у наш чемпіонат раніше. Більше того, впевнений, що вже найближчим часом наші найсильніші клуби - "Динамо" і "Шахтар" - підуть шляхом оптимізації, шляхом зменшення видатків на зарплати гравців. І цілком можливо, що пропозиція футболістам підписати нові контракти на погіршених умовах з паралельним підтягуванням талановитої молоді, якій треба довіряти, незважаючи на обов'язкові помилки, буде єдиним способом вижити у цій непростій економічній ситуації.
Нам потрібно шукати нові джерела доходів. Наприклад, шукати вихід на азіатський ринок. Купівля нашими топ-командами гравців з Китаю, Кореї або Японії напевно істотно підвищить інтерес до українського чемпіонату у найбагатшому регіоні Південно-Східної та Східної Азії. Згадайте, як, наприклад, японські вболівальники і журналісти їздять за своїми гравцями, відвідують матчі з їх участю, купують футболки. І чому б київському "Динамо" не спробувати, купивши одного-двох азіатів, продати свої телеправа на домашні матчі на азіатський ринок? І це аж ніяк не будівництво Нью-Васюків, а можливість заробити на тому, на чому у нас ще ніхто не намагався це зробити. Але тут потрібно поквапитися. Поки наш чемпіонат у рейтингу йде восьмим, а не п'ятнадцятим, поки його представники стабільно грають у Лізі чемпіонів і у плей-офф єврокубків, він може користуватися попитом і повинен коштувати аж ніяк не копійки.