Угоди без згоди: підсумки і перспективи "Мінська-2"

Виконання мінських угод продовжили на 2016 рік. Принаймні, на першу його половину, поки діють санкції Заходу проти Росії. У ЄС і США наполягають на тому, щоб навесні на Донбасі пройшли вибори. Для цього до 2 лютого Верховній Раді у другому читанні належить прийняти зміни в Конституцію, що включають п. 18 перехідних положень, де зафіксовано особливий статус Донбасу, і проголосувати закон про вибори на окупованому Сході. Правда, потрібних 300 голосів за зміну Основного закону під куполом немає. При цьому, за словами наших дипломатів, у разі провалу голосування є ризик, що Захід може послабити санкції проти Росії.

Перемир'я без миру

Підписанти мінських угод вже заявили, що за 10 місяців жоден пункт не був виконаний у повному обсязі. Навіть перші два - про припинення вогню і відведення озброєння.

"Головний підсумок роботи Тристоронньої контактної групи в 2015 році - припинення масштабного кровопролиття. Є домовленості про відвід гармат калібром менше 100 мм (підписали додаткову угоду від 30 вересня, але не виконали, - ред.). За цей рік з великими труднощами звільнили з полону понад півсотні українців. У ряді населених пунктів Донбасу йдуть відновлювальні роботи - ліній електропередач, систем водо- і газопостачання, залізничного сполучення, а мирні жителі постраждалих районів отримують гуманітарну допомогу", - написала у своєму Facebook прес-секретар представника України в тристоронньої контактної групи Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Під час останній в цьому році тристоронньої зустрічі контактної групи в Мінську 22 грудня боку оголосили третє за рахунком перемир'я. Чергове повне припинення вогню на Донбасі стартувало в 00:00 23 грудня, щоб українці на окупованих територіях змогли зустріти Новий рік і Різдво у мирній обстановці. Але вже на наступний день, 23 грудня, бойовики зірвали домовленості, обстрілявши з "Граду" Попасную та Троїцьке Луганської області.

"Україна офіційно звернулася до ОБСЄ, зокрема, до представника цієї організації в тристоронньої контактної групи (Мартіну Сайдику, - ред.), з вимогою зафіксувати брутальне порушення бойовиками режиму тиші", - написала у своєму Facebook уповноважений президента з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, нардеп від "Блоку Петра Порошенко" Ірина Геращенко.

Напружена ситуація склалася і навколо Комінтернове Волноваського району Донецької області, яка протягом минулого тижня то захоплювали, то залишали бойовики так званої "ДНР".Всі ці грубі порушення на тлі перемир'я вимагають контактів на рівні глав МЗС, а краще - лідерів "нормандської четвірки".

18 грудня глава українського МЗС Павло Клімкін заявив, що, можливо, вони з колегами спершу переговорять в режимі відеоконференції. А якщо буде необхідність - зустрінуться до кінця року. З моменту заяви Клімкіна минуло більше тижня, а конкретики немає.

"До кінця року ще чотири дні. Не виключається можливість контактів "нормандському форматі". Міністри можуть зняти трубки і поговорити дуже швидко по телефону. Також не можна виключати, що у разі загострення ситуації такий телефонна розмова може відбутися на будь-якому рівні, навіть на рівні лідерів "нормандської четвірки". Але очних зустрічей не буде", - заявив РБК-Україна директор Департаменту політики та комунікацій українського МЗС Олексій Макєєв.

Але навіть якщо такий телефонна розмова відбудеться, конкретних зрушень у вирішенні конфлікту на Донбасі очікувати не варто. Та й наступна зустріч тристоронньої контактної групи в Мінську пройде лише 13 січня. Тому, з високою часткою ймовірності можна стверджувати, що повноцінний діалог боку відновлять вже після новорічних свят.

"Мінські угоди будуть мати силу і у 2016 році. Ми продовжуємо роботу, щоб їх виконати", - заявив Мартін Сайдик. У бесіді з РБК-Україна Олексій Макєєв уточнив, що мова не йде про пролонгацію мінських угод.

"Вони будуть діяти, поки Росія не виконає всі 13 пунктів в повному обсязі. До цих пір будуть діяти і введені санкції проти Росії", - пояснив Макєєв.

Головне завдання української дипломатії на 2016 рік - домогтися повного припинення вогню, вивести всі іноземні збройні формування і техніку, встановивши контроль над кордоном. А ось в ЄС стверджують, що головне - це провести вибори на окупованому Донбасі. Так сказав глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмайер.

"І в день проведення виборів представники ОБСЄ повинні стати на українсько-російський кордон. І після виборів, за домовленостями, з окупованого Донбасу повинні вийти всі іноземні збройні формування. Також повинні вивести всю техніку (про це йде мова в п. 10 мінських угод, - ред.)", - пояснив РБК-Україна один з учасників тристоронньої контактної групи.

Документодин, підходи різні

Слідуючи букві мінських угод, відразу після повного припинення вогню і відведення озброєнь, згідно з п. 4, повинен початися "діалог про модальності проведення місцевих виборів у відповідності з українським законодавством і Законом України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". І такий діалог у рамках тристоронньої контактної групи вже ведеться. Враховуючи те, що вказаний Закон "Про тимчасовий порядок..." Верховна Рада прийняла ще у 2014 році з відстрочкою набрання чинності, згадавши його п. 18 проекту змін до Конституції, тепер справа знову за українським парламентом.

Але підходи до тлумачення мінських угод різняться. Проведення конституційної реформи, як і початок дії закону про особливий статус, у документі записано в п. 11. Тобто, поправки в Основний закон з п. 18 перехідних положень Рада повинна і може проголосувати після проведення виборів на окупованому Донбасі, які записані в мінських угодах у п. 9.

Але, в ньому ж є згадка одночасного виконання того ж п. 11: "Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке повинно початися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей на підставі Закону України конституційна реформа) за умови виконання пункту 11".

Як неофіційно пояснили РБК-Україна учасники тристоронньої контактної групи, що Україна наполягає на повному припинення вогню, відведення озброєння, виведення російських найманців, встановлення контролю над кордоном і відновлення дії українського суверенітету і законів на окупованому Донбасі до проведення місцевих виборів.

"Що логічно. Ну, уявіть, в які суди ви будете звертатися там, у випадку порушень на виборах? Там же немає ні українських судів, ні прокуратури, ні поліції", - пояснив РБК-Україна один з учасників переговорів.

Росія і підтримувані нею бойовики трактують букву мінських угод по-своєму. Спочатку вони вимагають від Верховної Ради прийняття у другому читанні змін до Конституції з особливим статусом Донбасу, потім - амністію і окремий закон про проведення там місцевих виборів. Це підтверджує і Леонід Кучма.

"Так сталося, що в мінських домовленості не розставлені пріоритети, і Росія на цьому спекулює. Адже спочатку записано провести вибори, а потім - вивести війська (російські, - ред.). Але, які вибори, якщо там знаходяться незаконні збройні формування?" - заявив він.

Що найцікавіше, трактування Росії підтримує Захід. "Під час візиту віце-президента США Джо Байдена в Україну неофіційно ми запитали, яка ж насправді позиція Штатів з цього питання. Знаєте, що він сказав? Він сказав, що Україна повинна прийняти поправки до Конституції з особливим статусом. Ми, за словами Байдена, взяли на себе таке зобов'язання, підписавши "Мінськ-2". А далі Байден сказав: "Знаєте, якби я таке підписав, мої виборці мене б просто розірвали", - розповів РБК-Україна один з нардепів від "Батьківщини".

У свою чергу в коментарі РБК-Україна голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський зазначив, що Верховна Рада повинна проголосувати поправки до Конституції до кінця поточної сесії.

Голосів немає, а Захід вимагає

"Вчора ВР продовжила роботу поточної сесії до 2 лютого. Хоча спочатку ми повинні були закрити цю сесію 16-18 січня. Зрозуміло, що все це робиться, щоб встигнути проголосувати зміни в Конституцію з особливим статусом Донбасу в перехідних положеннях ще на цій сесії", - пояснив РБК-Україна один з нардепів БПП.

Правда, цей депутат з БПП, ні інші нардепи з інших політсил офіційно і неофіційно не змогли підтвердити РБК-Україна, що за прийняття Конституції з особливим статусом Донбасу під куполом є 300 голосів.

"Чомусь мені здається, що в перший пленарний тиждень після Нового року спробують поставити на голосування у другому читанні проект змін до Конституції. Хоча я не відчуваю, що є 300 голосів. Наші міжнародні партнери посилають сигнал, мовляв, хлопці, це ваше зобов'язання, яке ви взяли (при підписанні мінських угод, - ред.) - виконуйте. Так, в офіційних і неофіційних бесідах вони розуміють, що Росія не виконала жодного пункту з мінських угод. Але разом з цим наполягають, щоб Україна проголосувала конституційні поправки і окремий закон про вибори на окупованому Донбасі", - пояснив РБК-Україна нардеп від "Батьківщини" Рябчин Олексій.

Під куполом дійсно немає єдності. За конституційним питання, за інформацією РБК-Україна, парламентарії розбилися на три табори: одні наполягають на ухваленні Конституції з особливим статусом, другі згодні проголосувати за проект, якщо з нього попередньо "викинуть" п. 18 перехідних положень, треті взагалі відмовляються приймати поправки до Конституції.

У першого і останнього таборів з послідовниками туговато - 300 "за" точно не набереться. Голосування проекту змін до Конституції щодо децентралізації в чистому вигляді без особливого статусу ще може набрати потрібну конституційну більшість.

Про те, що таку можливість серйозно розглядають на Банковій і у Конституційній комісії, РБК-Україна вже писало. Так, нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець говорив, що якщо прибрати з документа лише один п. 18 перехідних положень, то повторна оцінка Конституційним судом пройде швидко, і до 2 лютого Рада може цілком встигнути прийняти децентралізацію у другому читанні.

Правда, його думку поділяють не всі. Один із нардепів "Батьківщини" в бесіді з РБК-Україна пояснив, що після повторної оцінки КС процес запускається наново: проект змін до Конституції потрібно буде голосувати на двох різних сесіях - на весняно-літньої у першому читанні, а в другому - вже восени.

У той же час, за словами Павла Клімкіна, Конституцію потрібно голосувати виключно з особливим статусом.

"Законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації з нормою про особливий порядок місцевого самоврядування в деяких районах Донбасу повинен бути схвалений в цілому, як частина зобов'язань України по Мінську. Сенс норми по Донбасу полягає в посиланні на закон про особливості місцевого самоврядування. Цей закон запрацює лише після того, як на Донбасі відбудуться чесні та вільні вибори. Якщо таких виборів там немає, то не працює закон", - заявив глава МЗС.

"Думаю, буде так: Конституцію з особливим статусом винесуть на голосування у другому читанні на пленарному тижні наприкінці січня. Рада його провалить і все спочатку ", - припустив один з нардепів БПП в коментарі РБК-Україна.

Написанням окремого закону про місцеві вибори на окупованому Донбасі Раді ще належить зайнятися. За словами Леоніда Ємця, в ухваленні цього документа немає нічого особливого. Мовляв, місцеві вибори пройшли по всій Україні, крім окупованого Донбасу. І чисто юридично на законодавчому рівні потрібно визначити, чому і коли вони будуть проводитися на деяких територіях Донбасу.

Іншої думки дотримуються деякі учасники тристоронньої контактної групи і бойовики. Минулого тижня автор горезвісного "плану Мореля" координатор політичної робочої групи від ОБСЄ П'єр Морель склав свій власний план по амністії учасників подій на Донбасі. Саме цей документ повинен вступити в дію до виборів.

"Цей план є неофіційним і не виносився на обговорення. Поки не проводилося жодних дискусій щодо цього документу, а тим більше його узгодження, як в робочій групі, так і в Тристоронньої контактної групи в цілому", - пояснив Мартін Сайдик.

Як вдалося дізнатися РБК-Україна, це був навіть не документ. "Все було на словах сказано, ніхто нам нічого не показував жодних документів...Морель і Сайдик почали говорити і натякати, мовляв, треба було б переглянути прийнятий у 2014 році законопроект про амністію бойовиків. Може, пом'якшити його. Але ми навіть і слухати не стали. Вони що, Моторолу хочуть амністувати, прости господи?", - заявив РБК-Україна учасник тристоронньої контактної групи.

"Так, ми регулярно вислуховуємо шантаж бойовиків і їх істеричні вимоги терміново прийняти амністію (розуміють, що з їх бекграундом їм скоро і у РФ заборонять в'їзд)", - зазначила Ірина Геращенко.

А наступне засідання тристоронньої контактної групи 13 січня розпочнеться з обговорення питань подальшого розмінування територій, обміну полонених і проведення виборів на Донбасі, які попередньо призначені на весну. І, судячи з усього, Раді таки доведеться прийняти Конституцію з особливим статусом. Інакше санкції проти Росії з літа 2016 року почнуть потихеньку розсипатися.