Під час засідання 37-ї сесії ЮНЕСКО в Камбоджі 19 червня прийнято рішення не вносити об'єкт "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра" до переліку об'єктів Світової спадщини у небезпеці. Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури.
Під час засідання 37-ї сесії ЮНЕСКО в Камбоджі 19 червня прийнято рішення не вносити об'єкт "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра" до переліку об'єктів Світової спадщини у небезпеці. Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури.
За це рішення проголосували 19 країн з 21 (проти голосували Німеччина і Швейцарія).
В рішенні ЮНЕСКО також зазначено, що Україні надано додатковий час для прийняття конструктивних рішень і вирішення проблемних питань, які можуть загрожувати стану об'єкта.
Читайте також: Україна не виконує приписи про охорону "Софії Київської" і Києво-Печерської лаври", - ЮНЕСКО
Перелік об'єктів Світової спадщини в небезпеці - це перелік об'єктів Всесвітньої спадщини, які, на думку експертів ЮНЕСКО, перебувають під загрозою зникнення або знищення внаслідок природних причин або через втручання людини (збройні конфлікти і війни, землетруси та інші природні катастрофи, забруднення, браконьєрство, хаотичне будівництво тощо). Занесення в окремий список свідчить про необхідність особливої уваги до цих об'єктів та вжиття невідкладних заходів щодо їх порятунку і збереження.
У Міністерстві культури вказують, що на прийняття позитивного для України рішення істотно вплинули результати роботи наглядової місії ЮНЕСКО, яка відвідала Київ у квітні цього року і спільно з експертом Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІСОМОS) Тодором Крєстєвим проінспектувала стан об'єднаної охоронної (буферної) зони об'єкта всесвітньої спадщини "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра".
Площа об'єднаної охоронної (буферної) зони об'єкта всесвітньої спадщини "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра" становить 441 га. Кількість пам'яток та об'єктів культурної спадщини в межах території охоронної (буферної) зони становить орієнтовно 1 тис. одиниць.
Читайте також: ЮНЕСКО взяла під охорону базиліку Різдва Христового і "перлинний" у Бахрейні
"На сьогоднішній день це питання знято, і ми сподіваємося, що більше ніколи не буде піднято", - сказав міністр культури України Леонід Новохатько.
Також Новохатько додав, що "орієнтовно у п'ятницю розглядатиметься питання про включення до всесвітнього списку спадщини ЮНЕСКО ще двох об'єктів". Мова йде про Херсонес у Севастополі і дерев'яні церкви карпатського регіону.
В список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять п'ять українських культурно-архітектурних та природних об'єктів:
- "Київ: Собор Святої Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди" (1990 р.)
- "Ансамбль історичного центру м. Львів" (1998 р.)
- "Букові праліси Карпат" (2007 р.)
- "Геодезична дуга Струве" (2005 р.)
- "Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (2011).
Читайте також: ЮНЕСКО відібрало два українських об'єкти, які можуть увійти до списку всесвітньої спадщини
У попередньому списку знаходиться 14 українських та спільних транскордонних об'єктів:
- Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. - 14 н.е.);
- Дерев'яні церкви Карпатського регіону України і Польщі.
- Археологічний пам'ятник "Кам'яна Могила";
- Астрономічні обсерваторії України;
- Бахчисарайський ханський палац;
- Судацька фортеця;
- Культурний ландшафт каньйону Кам'янець-Подільського;
- Історичний центр міста-порту Одеси;
- Історичний центр Чернігова;
- Кирилівська церква;
- Андріївська церква;
- Миколаївська астрономічна обсерваторія;
- Канівські Дніпровські схили з могилою Тараса Шевченка;
- Торгові пости та фортифікаційні споруди на Генуезьких торговельних шляхах від Середземномор'я до Чорного моря.